Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 369/14466/21

провадження № 61-5689св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Доступні Фінанси»,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг», Акціонерне товариство «Альфа-Банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Сушко Л. П., Олійника В. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доступні Фінанси» (далі - ТОВ «Доступні Фінанси»), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» (далі - ТОВ «Битоптторг»), Акціонерне товариство «Альфа-Банк», про визнання порушеним права власності на земельну ділянку, скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання таким, що втратив чинність, іпотечного договору, визнання недійсним договору передачі прав за іпотечним договором, скасування запису в реєстрі іпотек про наявність обтяжень земельної ділянки, визнання кредитного договору припиненим.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив: заборони ТОВ «Битоптторг» вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням та орендою земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222485901:01:021:0012, розташованої на АДРЕСА_1 ; накласти арешт на вказану земельну ділянку.

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що предметом спору в цій справі є земельна ділянка площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222485901:01:021:0012, розташована на АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві спільної власності, однак неправомірно була відчужена ТОВ «Доступні Фінанси» на користь ТОВ «Битоптторг» за договором купівлі-продажу, що укладається на підставі застереження в іпотечному договорі про задоволення вимог іпотекодержателя, від 06 жовтня 2021 року. Відтак існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Битоптторг» вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням та орендою вказаної земельної ділянки, та накладення арешту на цю ділянку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. В порядку забезпечення позову: накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222485901:01:021:0012, розташовану на АДРЕСА_1 ; заборонено ТОВ «Битоптторг» вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням та орендою земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222485901:01:021:0012, розташованої на АДРЕСА_1 .

Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що між сторонами дійсно існує спір, позивач ставить перед судом питання про визнання порушеним права власності на земельну ділянку, скасування договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання таким, що втратив чинність іпотечний договір, визнання недійсним договору передачі прав за іпотечним договором, скасування запису у реєстрі іпотек про наявність обтяжень земельної ділянки, визнання дії кредитного договору припиненим. Накладення арешту на спірну земельну ділянку є співмірним із заявленими вимогами та гарантуватиме реальне виконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 листопада 2021 року відкрито провадження в цій справі.

Не погоджуючись з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року, ТОВ «Битоптторг» 10 грудня 2021 року подало апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому послалося на те, що місцевий суд розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи. При цьому товариство не отримувало оскаржувану ухвалу, про її наявність дізналося випадково від самого позивача, а з повним текстом судового рішення ознайомилося в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) лише 07 грудня 2021 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 травня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Битоптторг» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику слід було навести поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження. Однак у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарженнязаявник не зазначив, з яких поважних причин ним пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду.

На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду ТОВ «Битоптторг» подало заяву про усунення недоліків, в якій послалося на те, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року була постановлена без повідомлення учасників справи та до відкриття провадження у справі, що виключає обізнаність товариства як про існування самої справи, так і про наявність оскаржуваного судового рішення. При цьому ТОВ «Битоптторг» не отримувало ухвалу місцевого суду про забезпечення позову, про її наявність дізналося випадково від самого позивача, а з повним текстом судового рішення ознайомилося в ЄДРСР лише 07 грудня 2021 року. Законодавець чітко визначив момент початку перебігу п`ятнадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду, за якого заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, і цим моментом є день вручення судового рішення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Битоптторг» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що заявником безпідставно пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали місцевого суду. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Судові рішення, внесені до ЄДРСР, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Особи, які беруть участь у справі, наділені широким колом цивільних прав, та обов`язками, зокрема добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати покладені на них процесуальні обов`язки. Розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформував правову позицію, згідно з якою встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. Якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. З огляду на викладене представники третьої особи - ТОВ «Битоптторг» не були позбавлені права та можливості, враховуючи обізнаність з ходом цього судового провадження, самостійно ознайомитися з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції в ЄДРСР.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У червні 2022 року ТОВ «Битоптторг» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник вказав, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з неповажними причинами пропуску ним строку на апеляційне оскарження, оскільки не перевірив належним чином і не спростував його доводів про те, що ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року була постановлена без повідомлення учасників справи та до відкриття провадження у справі, що виключає обізнаність товариства як про існування самої справи, так і про наявність оскаржуваного судового рішення. При цьому ТОВ «Битоптторг» не отримувало ухвалу місцевого суду про забезпечення позову, про її наявність дізналося випадково від самого позивача, а з повним текстом судового рішення ознайомилося в ЄДРСР лише 07 грудня 2021 року. Законодавець чітко визначив момент початку перебігу п`ятнадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду, за якого заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, і цим моментом є день вручення судового рішення. В матеріалах справи відсутнє зворотнє повідомлення про отримання та/або не отримання ТОВ «Битоптторг» копії ухвали суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Київського апеляційного суду.

22 вересня 2022 року справа № 369/14466/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з частиною другою статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 353 ЦПК України).

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець чітко визначив момент початку перебігу п`ятнадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на ухвалу суду, за якого заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, і цим моментом є день вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє в відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Системний аналіз змісту частини третьої статті 357 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що на підставі вказаної процесуальної норми суд має право залишити апеляційну скаргу без руху з двох підстав: 1) якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або 2) якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку (у разі її не подання разом з апеляційною скаргою) або вказати інші підстави для поновлення строку (за умови визнання судом підстав, вказаних заявником у клопотанні про поновлення строку неповажними).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 1227/8971/2012 (провадження № 14-198звц21) наведено такі правові висновки.

У своїй практиці ЄСПЛ сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).

Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії» (Stagno v. Belgium)).

Одним з елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення у справі відповідно до запроваджених державою процедур. При цьому забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає, як можливість оскарження судового рішення, так і обов`язок суду належним чином обґрунтувати свою відповідь на доречні доводи особи, яка оскаржує судові рішення, у разі відмови в такому перегляді.

Доступність права на оскарження у зв`язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі «Зубак проти Хорватії» (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.

Таким чином, ЄСПЛ роз`яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.

З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).

Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (частина шоста статті 272 ЦПК України).

В постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 755/2543/20 (провадження № 61-17049св21) вказано, що у статтях 127 357 358 ЦПК України не визначено конкретного переліку причин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Однак, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права та основними засадами судочинства, повинен надати оцінку наведеним особою, яка подає апеляційну скаргу, обставинам на предмет поважності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним, та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, вирішення питання про поновлення процесуального строку належить до дискреційних повноважень суду, і у кожній конкретній справі суд має ґрунтовно перевіряти, чи є обставини, на які посилається заявник, такими, що свідчать про наявність поважних причин для поновлення строку. Вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 272 ЦПК України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не прирівняно до дня вручення судового рішення. Можливість дізнатися про ухвалене судом першої інстанції заочне рішення з ЄДРСР є лише правом заявника. При цьому, оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи. При цьому дата подачі апеляційної скарги у контексті вирішення зазначеного процесуального питання правового значення не має, оскільки законом імперативно встановлено, що учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Тобто визначальним є момент вручення рішення суду, а не звернення до суду із відповідною заявою. Визнаючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені заявником, неповажними, апеляційний суд не врахував, що особа має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду; не звернув уваги на те, що суд першої інстанції не виконав вимоги статті 272 ЦПК України щодо вручення судового рішення, на це посилався заявник в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення; не спростував доводи позивача, що копія рішення суду першої інстанції на його адресу не направлялася та йому не вручена; не надав оцінки тому, що оприлюднення в ЄДРСР тексту судового рішення не виконує функцію суду щодо вручення судового рішення.

Матеріалами цієї справи підтверджується, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року, яка оприлюднена в ЄДРСР 01 листопада 2021 року, в порядку забезпечення позову ОСОБА_1 : накладено арешт на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222485901:01:021:0012, розташовану на АДРЕСА_1 ; заборонено ТОВ «Битоптторг» вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням та орендою земельної ділянки площею 0,2500 га, кадастровий номер 3222485901:01:021:0012, розташованої на АДРЕСА_1 .

При цьому заява про забезпечення позову була розглянута місцевим судом без повідомлення учасників справи та до постановлення ним (08 листопада 2021 року) ухвали, якою відкрито провадження в цій справі та призначено підготовче судове засідання на 14 грудня 2021 року.

У справі наявні супровідні листи Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року та від 08 листопада 2021 року про направлення учасникам справи, в тому числі ТОВ «Битоптторг», ухвали про забезпечення позову та ухвали про відкриття провадження у справі. Водночас матеріали справи не містять ні зворотних повідомлень про вручення ТОВ «Битоптторг» поштових відправлень, ні конвертів, які мали б повернутися до суду у випадку невручення особі таких відправлень.

Апеляційна скарга на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 рокуподана третьою особою - ТОВ «Битоптторг» 10 грудня 2021 року, тобто з пропуском п`ятнадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ТОВ «Битоптторг» обґрунтовувало, зокрема тим, що воно не отримувало ухвалу місцевого суду про забезпечення позову, про її наявність дізналося випадково від самого позивача, а з повним текстом оскаржуваного судового рішення ознайомилося в ЄДРСР лише 07 грудня 2021 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Надаючи оцінку наведеним ТОВ «Битоптторг» підставам для поновлення строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням в її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, представники третьої особи не були позбавлені права та можливості, враховуючи обізнаність з ходом цього судового провадження, самостійно ознайомитися з оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції у ЄДРСР. Тому суд дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску заявником строку на апеляційне оскарження.

Визнаючи зазначені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, апеляційний суд не врахував, що розгляд заяв про забезпечення позову є терміновим в розумінні ЦПК України, тому надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копій відповідних ухвал, тобто доведення до них змісту судового рішення. Недотримання місцевим судом цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин. При цьому можливість дізнатися про постановлену судом ухвалу з ЄДРСР є лише правом заявника. Оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.

Зважаючи на викладене, за відсутності доказів вручення ТОВ «Битоптторг» копії ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року та обізнаності товариства про перебування на розгляді місцевого суду цієї справи, Київський апеляційний суд застосував приписи частини четвертої статті 357 та пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України без достатніх на те правових підстав.

У справі, яка переглядається, постановляючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд мав перевірити дотримання судом першої інстанції визначеного процесуальним законодавством порядку надсилання учасникам справи копії оскаржуваної ухвали, встановити дату отримання ТОВ «Битоптторг» судового рішення та надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги після цієї дати.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 жовтня 2021 року.

За таких обставин оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.

За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначив, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

Апеляційний суд не врахував зазначеного та відмовив у відкритті апеляційного провадження без належних правових підстав, що не відповідає принципу верховенства права, а також - порушив право заявника на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції.

Частиною четвертою статті 406 та частиною шостою статті 411 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене наявні підстави для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Битоптторг» задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 08 червня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк