ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року

м. Київ

справа №369/7844/17

адміністративне провадження № К/9901/60445/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стародуба О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року (колегія суддів: Мельничук В.П., Літвіна Н.М., Лічевецького І.О.) у справі № 369/7844/17 за позовом ОСОБА_1 до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський завод будівельних виробів Моноліт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Покровський двір», про визнання протиправним та скасування рішення про затвердження детального плану території будівництва і обслуговування,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський завод будівельних виробів Моноліт», Товариство з обмеженою відповідальністю «Покровський двір», у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 29 позачергової сесії VII скликання від 23 листопада 2016 року № 429 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки 0,4315 га за адресою: АДРЕСА_1 ».

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивачем подано касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що детальний план території був затверджений Чабанівською селищною радою з порушенням норм законодавства щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації, що дає підстави для його скасування. Вказує, що детальний план території не містить прогнозованих екологічних наслідків, не проведено державну екологічну експертизу. За результатами проведення громадських слухань позивачу не направлено обгрунтовану відмову у задоволенні її пропозицій та не оприлюднено результати проведених громадських слухань. Вказує, що заплановане будівництво призведе до порушення соціальних та екологічних прав жителів селища Чабани.

Також вказує про безумовне порушення права позивача як особи, яка проживає на суміжній земельній ділянці внаслідок ухвалення спірного рішення, а відтак й наявність права на звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що згідно рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 11 чергової сесії VII скликання від 21 квітня 2016 року № 206, надано дозвіл ТОВ «Білоцерківський завод будівельних виробів «МОНОЛІТ» на розробку детального плану території земельної ділянки площею 0,4315 га, що розташована в межах вул. Машинобудівників та АДРЕСА_1 .

В газеті «Новий день» від 18 червня 2016 року № 23 (924) було розміщено повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, та запропоновано що протягом одного місця з 21 червня по 21 липня 2016 року, у приміщенні Чабанівської селищної ради кожен житель матиме можливість ознайомитись із проектом містобудівної документації та внести свої пропозиції. Відповідальна особа за організацію розгляду пропозицій секретар ради - Соболєва Олена Олександрівна . Громадські слухання щодо проектної документації та детального плану території в межах вул. Машинобудівників та АДРЕСА_1 відбудуться 22 липня 2016 року об 11 годині у приміщенні Чабанівської селищної ради.

19 жовтня 2016 року позивачем було подано заяви до Чабанівської селищної ради щодо надання пропозицій до проекту детального плану території будівництва і обслуговування двох багатоквартирних житлових будинків по АДРЕСА_1 , які зареєстровані № 1082, № 1083, № 1084 від 19 жовтня 2016 року.

Згідно протоколу від 20 жовтня 2016 року відбулось громадське обговорення проекту детального плану території земельної ділянки площею 0,4315 га, що розташована в межах вул. Машинобудівників та АДРЕСА_1 . Згідно даного протоколу було прийнято рішення, яким рекомендовано до затвердження проект детального плану території земельної ділянки площею 0,4315 га, що розташована в межах вул. Машинобудівників та АДРЕСА_1 .

Рішенням Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 29 позачергової сесії VII скликання від 23 листопада 2016 року № 429 затверджено детальний план території земельної ділянки площею 0,4315 га під багатоповерхову забудову в межах вул. Машинобудівників та АДРЕСА_1 .

Вказане рішення було опубліковано в газеті «Новий День» від 26 листопада 2016 року № 46 (9264).

З листа Департаменту містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації від 23 березня 2017 року № 01.1-33/356 вбачається, що до департаменту від Чабанівської селищної ради звернень з приводу розгляду вищевказаного детального плану на засіданні архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури Київської облдержадміністрації не надходило.

Судами встановлено, що при громадському обговоренні проекту детального плану території земельної ділянки площею 0,4315 га, що розташована в межах вул. Машинобудівників та АДРЕСА_1 між мешканцями смт. Чабани та представником замовника виникли спірні питання щодо задоволення пропозицій позивача до детального плану території.

Зокрема, в протоколі від 20 жовтня 2016 року зазначено, що виступила ОСОБА_1 , яка підтримала пропозицію викладену в своїх заявах та зазначила наступне. Чабанівський селищній раді необхідно підготувати та оприлюднити графічні матеріали генерального плану смт. Чабани на громадських слуханнях 20 жовтня 2016 року. Вказала, що Чабанівській селищній раді необхідно виконати рішення № 98 від 12 листопада 2013 року «Про результати роботи комісії з обстеження будинку АДРЕСА_2 . Розробнику проекту розмістити запроектовані багатоповерхові будинки за межами 25 метрової прибережно-захисної зони струмка Дніприк, який протікає між ставками, розташованими в районі вул. Юності та Машинобудівників (ліва притока ріки Сіверка). В будинку по АДРЕСА_2 , де проживає позивач, з`явилась тріщина через забивання паль. Річка Дніприк відноситься до малих річок, проте жодного проекту гідротехнічних споруд не розроблено. Також позивач пропонує перед початком будівництва провести технічний огляд будинку по АДРЕСА_2.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Чабанівською селищною радою всупереч положенням статті 5 Закону України «Про основи містобудування» не було забезпечено належного урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку території і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів, участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. Відповідач не провів всі необхідні підготовчі дії для винесення питання та проекту рішення та процедуру підготовки попереднього оприлюднення проекту рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що громадські слухання були проведені у відповідності до пункту 11 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555. За результатами обговорення пропозицій позивача їй надано обґрунтовану відмову. Крім того, суд дійшов висновку, що права позивача не порушені, а тому вона не може звертатись до суду з цим позовом.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Так, відповідно до статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) (тут і далі в редакції на час виникнення спірних правовідносин) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини 1-2 статті 17 Закону №3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

Відповідно до частини 1-3 статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Така правова природа детального плану території характеризує його як складову планування території на місцевому рівні, яка уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. При цьому, детальний план повинен відповідати довгостроковій стратегії планування та забудови території населеного пункту в цілому.

Відповідно до частини 1-2 статті 21 Закону №3038-VІ громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється.

Частиною третьою статті 21 цього Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення); 4) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 5) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач зареєстрована і проживає по АДРЕСА_2 , що є суміжним та прилеглим тієї території, щодо якої розроблено оскаржуваний у цій справі детальний план, а тому відповідно до статті 21 Закону №3038-VІ позивач вправі брати участь в громадських обговореннях та надавати свої пропозиції щодо спірної містобудівної документації.

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону № №3038-VI пропозиції до проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право надавати:

1) повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

2) юридичні особи, об`єкти нерухомого майна яких розташовані на території, для якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні;

3) власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розробляється документація, та на суміжній з нею;

4) представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію;

5) народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Наведеним положенням Основного Закону України кореспондує частина перша ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на день звернення до суду), якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Завданням адміністративного судочинства, у розумінні частин 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, за змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що «поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

У даному ж випадку позивачка, як жителька села і користувачка відповідної земельної ділянки, що розташована на території, яка суміжна з територією, стосовно якої прийнято оскаржувані рішення, звернулись за судовим захистом, аргументуючи це тим, що орган місцевого самоврядування не провів належним чином громадських слухань та не врахував поданих зауважень.

За таких обставин висновки апеляційного суду, що позивач позбавлена права звернення до суду, не грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Однак колегія суддів не приймає доводи позивача щодо порушення відповідачем порядку проведення громадських слухань з огляду на таке.

Згідно ч. 11 ст. 21 Закону №3038-VІ порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 затверджено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій (далі - Порядок № 555).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 555, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

В силу пункту 5 Порядку № 555, повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: 1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; 2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; 3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; 4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; 5) інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; 6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; 7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Відповідно до п. 3 Порядку № 555 сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Таким чином, законодавець визначив, що рішення, що стосуються розроблення містобудівної документації приймаються з урахуванням інтересів громадськості та, відповідно, впливають на інтереси кожного її представника.

Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі № 160/2852/19.

На виконання вищенаведених приписів законодавства Чабанівська селищна рада 18.06.2016 в газеті «Новий день» розмістила повідомлення про початок розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації. Зазначене повідомлення містило, в тому числі, і інформацію про час та місце проведення громадських слухань, їх предмет, а також інформацію щодо можливості ознайомитися з проектом детального плану території, графічними матеріалами, основними-техніко-економічними показниками.

Стосовно відсутності в повідомленні про початок процедури розгляду та врахуванні пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, що було опубліковане в газеті «Новий день» 18.06.2016 графічних матеріалів, техніко-економічних показників майбутнього детального плану території, яке через свої розміри неможливо фізично надрукувати, повідомлення в газеті містило посилання на можливість ознайомитись зі всіма матеріалами в приміщенні Чабанівської селищної ради, що реалізувала позивачка.

Частиною 6 ст. 21 Закону №3038-VІ пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.

Отже, вказаною нормою прямо передбачено, що пропозиції громадськості повинні містити обгрунтування нормативно -правових актів чи стандартів, які, на їх думку, порушуються відповідачем. Проте подані позивачем зауваження за заявами № 1083, № 1084, № 1089 не містять посилань на жодні нормативно-правові акти.

Відтак, всі зауваження з приводу містобудівної документації підлягають обов`язковому розгляду, проте не обов`язковому врахуванню розробником та замовником містобудівної документації. Наявність певних необгрунтованих зауважень не є перешкодою для подальшого розгляду та затвердження такої містобудівної документації.

Необхідно наголосити, що відповідно до п. 11 Порядку № 555 пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.

За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

На виконання цієї норми, пропозиції, подані ОСОБА_1 були розглянуті розробником та замовником проекту. В свою чергу, на виконання абз. 2 п.11 Порядку № 555 представниками розробника детального плану надана обґрунтована відмова ОСОБА_1 щодо їх врахування, що підтверджується протоколом громадського обговорення від 20 жовтня 2016 року.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються з оприлюдненням проектів містобудівної документації на місцевому рівні, наданням особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднім поданням пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворенням погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюдненням результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 10 липня 2018 року у справі № 369/7675/14-а, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 702/1384/16-а.

Опублікування результатів громадських слухань не на офіційному сайті, а розміщення на дошці оголошень, не може бути підставою для визнання їх проведення протиправним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем виконано вимоги ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 555 щодо проведення громадських слухань, а тому рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 29 позачергової сесії VII скликання від 23 листопада 2016 року № 429 «Про затвердження детального плану території земельної ділянки 0,4315 га за адресою: АДРЕСА_1 ».

Також колегія суддів не приймає доводів касаційної скарги щодо непроведення державної екологічної експертизи, оскільки згідно ст. 14 Закону України «Про екологічну експертизу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державній екологічній експертизі підлягають, зокрема, проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, а не детальний план території.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 351 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року змінити в частині мотивів.

В решті залишити без змін.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

О.П. Стародуб