Постанова

Іменем України

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 371/228/17

провадження № 61-22077св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Київській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держгеокадастру у Миронівському районі,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Журби С. О., Голуб С. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держгеокадастр), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держгеокадастру у Миронівському районі, про визнання недійсними і скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, наказів про затвердження документації із землеустрою та передання в оренду земельної ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 13 березня 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 17 травня 2019 року підготовче засідання у справі призначено на 11 годину 00 хвилин 07 червня 2019 року.

Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки суд встановив, що провадження у справі було відкрито за заявою, яка не в повному обсязі оплачена судовим збором. Прокурору запропоновано у строк до 07 червня 2019 року сплатити судовий збір за кожною із заявлених позовних вимог.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 07 червня 2019 року позов заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області, поданий в інтересах держави, залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, керуючись положеннями пункту 8 частини першої статті 257 ЦПК України, виходив з того, що провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, не було сплачено судовий збір у повному обсязі і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції не встановив підстав для продовження наданого прокурору строку для усунення недоліків позовної заяви.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу виконувача обов`язків заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури задоволено. Ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 07 червня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасувавши ухвалу суду першої інстанції та направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважав, що зазначена ухвала постановлена з порушенням статті 379 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, скасував ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду без повного та всебічного дослідження доказів, розглянув апеляційну скаргу, подану із пропуском строку на апеляційне оскарження, без клопотання про поновлення строку, чим надав позивачу безпідставну перевагу та порушив принцип рівності учасників процесу перед законом та судом.

Суд першої інстанції правильно застосував положення частину другу статті 127 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу.

У січні2020 рокусправа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження від 13 квітня 2020 року № 997/0/226-20 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи», пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 «Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя» доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Обставини, встановлені судами

У лютому 2017 року заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 13 березня 2017 року відкрито провадження у справі.

31 жовтня 2017 року, у зв`язку із закінченням повноважень (звільненням) судді, за результатами повторного автоматизованого розподілу зазначену судову справу прийняв до свого провадження інший суддя Миронівського районного суду Київської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 02 листопада 2018 року № 2/371/19/18, у зв`язку із закінченням терміну повноважень судді суддею-доповідачем у справі визначено іншого суддю.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 17 травня 2019 року призначено підготовче засідання у справі на 07 червня 2019 року та надано заступнику керівника Кагарлицької місцевої прокуратури строк до 07 червня 2019 року для усунення недоліків позовної заяви, а саме для доплати судового збору.

07 червня 2019 року до Миронівського районного суду Київської області надійшла заява прокурора Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури про долучення до матеріалів справи копій документів, що підтверджують вжиття позивачем заходів на виконання вимог ухвали Миронівського районного суду Київської області від 17 травня 2019 року у зв`язку з необхідністю доплатити судовий збір.

До заяви, зокрема, додано копію рапорта начальника управління представництва інтересів держави в суді, адресованого заступнику керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області, щодо необхідності доручити відділу фінансування та бухгалтерського обліку здійснити оплату судового збору в розмірі 6 400,00 грн за подання позовної заяви до Миронівського районного суду Київської області.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 07 червня 2019 року позовну заяву заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області, подану в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ГУ Держгеокадастру, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держгеокадастру у Миронівському районі Київської області, про визнання недійсними і скасування наказів про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, наказів про затвердження документації із землеустрою та передання в оренду земельної ділянки, визнання недійсними договорів оренди землі, залишено без розгляду.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції не встановив підстав для продовження наданого позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційну скаргу подано у грудні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень є складовою права кожної особи на звернення до суду.

Згідно з частинами першою, другою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частин одинадцятої, тринадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Дійшовши висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за загальним правилом згідно зі статтею 185 ЦПК України повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків можливе лише у випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання її вимог. Звертаючись до суду із заявою про долучення до матеріалів справи копії документів, які підтверджують вжиття заходів щодо виконання вимог ухвали Миронівського районного суду Київської області від 17 травня 2019 року у зв`язку з необхідністю сплатити судовий збір, прокурор фактично повідомив суд першої інстанції про поважність причин невиконання ухвали суду у визначений строк, пов`язаних із виникненням організаційних та фінансових складнощів у позивача, який діє в інтересах держави.

Водночас суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що отримавши 07 червня 2019 року від прокурора заяву про долучення до матеріалів справи копій документів, що підтверджують вжиття ним заходів на виконання ухвали суду, помилково розцінив таку причину для усунення недоліків поданої заяви, як неповажну.

Оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд їх відхиляє, з огляду на таке.

Кожному гарантується право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» («Multiplex v. Croatia»), заява № 58112/00, п. 45, та «Кутіч проти Хорватії» («Kutic v. Croatia»), заява № 48778/99, п. 25).

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до частин першої, другої, пункту 1 частини третьої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема верховенство права.

Верховний Суд у цій справі враховує сукупність процесуальних дій, які вчиняв суд першої інстанції з моменту відкриття провадження у справі, перебування в провадженні Миронівського районного суду Київської області справи з березня 2017 року, тобто понад два роки до повернення позовної заяви, повідомлення прокурором про вжиття заходів зі сплати судового збору.

Верховний Суд зазначає, що правова визначеність як елемент верховенства права передбачає, що закони мають бути застосовані у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю, а також стосується справедливого судового розгляду.

За встановлених судом апеляційної інстанції обставин у цій справі залишення позову без розгляду у зв`язку з недоплатою судового збору, не відповідає завданню цивільного судочинства та верховенству права як одній із його основних засад.

Доводи касаційної скарги про розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, поданої із пропуском строку на апеляційне оскарження, без клопотання про поновлення строку, спростовуються матеріалами справи.

Як відомо з матеріалів справи, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. В ухвалі від 06 серпня 2019 року про відкриття апеляційного провадження Київський апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга подана до належного суду у встановлені законом строки, особою, що має право на апеляційне оскарження. За формою і змістом апеляційна скарга відповідає вимогам статті 356 ЦПК України. Отже, суд апеляційної інстанції перевіривши апеляційну скаргу встановив її відповідність закону.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість судового рішення, зводяться до власного тлумачення норм процесуального права.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції нормпроцесуального права та скасування оскаржуваної постанови суду.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судом норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 401 409 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

О. В. Білоконь

Г. І. Усик