Постанова

Іменем України

09червня 2022 року

м. Київ

справа № 372/1334/19

провадження № 61-424св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Виконавчий комітет Обухівської міської ради,

треті особи: Обухівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області, Обухівське відділення Києво-Святошинської обласної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Київській області, Житлово-експлуатаційна контора № 2, Обухівська районна рада Київської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2020 року, ухвалене у складі судді Потабенко Л. В., та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Немировської О. В., Чобіток А. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Обухівської міської ради (далі - виконком Обухівської міської ради) про визнання протиправною бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо відмови у звільненні, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що наказом Обухівського районного виробничого управління Житлово-комунального господарства від 01 квітня 2005 року № 5-К позивач призначений начальником Комунального підприємства Житлово-експлуатаційна контора №2 (далі - КП ЖЕК № 2) з 01 квітня 2005 року по 04 серпня 2005 року.

Позивач стверджував, що трудові правовідносини регулювалися укладеним між сторонами контрактом.

04 серпня 2005 року Обухівське районне виробниче управління Житлово-комунального господарства наказом № К-21 продовжило дію наказу від 01 квітня 2005 року № 5-К «Про призначення начальником КП ЖЕК № 2 ОСОБА_1» з 05 серпня 2005 року по 18 серпня 2005 року.

18 серпня 2005 року Обухівське районне виробниче управління Житлово-комунального господарства наказом № К-24 продовжило дію наказу від 01 квітня 2005 року № 5-К та наказу від 04 серпня 2005 року № К-21 «Про призначення начальником КП ЖЕК № 2 ОСОБА_1» на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років, продовжено дію контракту від 01 квітня 2005 року, укладеного з ОСОБА_1 , з 19 серпня 2005 року по 31 грудня 2005 року.

Розпорядженням виконкому Обухівської міської ради від 16 серпня 2005 року № 138 «Про реорганізацію управління житлово-комунальним господарством Обухівської міської ради» зупинено з 01 вересня 2005 року дію наданих повноважень Обухівському районному виробничому управлінню житлово-комунального господарства по виконанню функцій замовника від імені виконкому Обухівської міської ради по обслуговуванню та ремонту житлового фонду та прибудинкових територій, у тому числі з КП ЖЕК № 2.

Рішенням виконкому Обухівської міської ради від 23 серпня 2005 року № 725 затверджено структуру управління житлово-комунальним господарством Обухівської міської ради. Позивач стверджував, що із цього рішення та затвердженої структури вбачалося, що КП ЖЕК № 2 та Комунальне підприємство «Мій дім» (далі - КП «Мій дім») - це єдині структурні підрозділи, підпорядковані виконкому Обухівської міської ради.

Позивач вказував, що рішенням Обухівської міської ради від 23 серпня 2005 року № 725 «Про затвердження структури управління житлово-комунальним господарством» визначено порядок управління комунальними підприємствами Обухівської міської ради, у тому числі і ввірених йому двох комунальних підприємств: Комунального підприємства «Мій дім» та КП ЖЕК № 2.

Позивач стверджував, що з 01 січня 2006 року розпорядженням виконкому Обухівської міської ради його призначено керівником КП ЖЕК № 2 та укладено безстроковий трудовий договір.

31 грудня 2010 року виконком Обухівської міської ради видав розпорядження № 326 «Про звільнення директора Обухівського КП «Мій дім» ОСОБА_1 » у зв`язку із закінченням строку контракту, пункту 2 статті 36 КЗпП України.

06 лютого 2019 року позивач звернувся із письмовою заявою до Обухівської міської ради, в якій просив видати розпорядження про припинення (розірвання) трудового договору з ініціативи працівника та звільнити його з посади керівника КП ЖЕК № 2 на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України, провести повний розрахунок із заробітної плати та інших обов`язкових платежів, у тому числі виплат Єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) за весь період до моменту звільнення.

06 березня 2019 року позивач отримав письмову відповідь від виконкому Обухівської міської ради, в якій зазначено, що заява щодо його звільнення з посади керівника КП ЖЕК № 2 не може бути задоволена ні Обухівською міською радою, ні виконкомом Обухівської міської ради, з урахуванням наступних підстав. Рішенням Обухівської районної ради від 28 липня 2006 року «Про ліквідацію Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства», власник припинив діяльність відповідної юридичної особи, при цьому у рішенні не було вирішено питання продовження, чи припинення діяльності КП ЖЕК № 2, а також питання звільнення керівника заснованої ним юридичної особи, чи зміни його статусу. Обухівська районна рада є власником Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства, рішення про ліквідацію якого 28 липня 2006 року ухвалила Обухівська районна рада, тому саме вона вправі також розглядати питання припинення діяльності КП ЖЕК № 2 та звільнення його керівника. Відповідач вважав, що заява позивача суперечить чинному законодавству і тягне за собою зобов`язання організаційного та майнового характеру, сплату податків, роботи комісії з припинення роботи підприємства тощо.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08 квітня 2019 року ОСОБА_1 є керівником КП ЖЕК № 2.

Позивач стверджував, що вказані у відповіді виконкому Обухівської міської ради підстави неможливості проведення його звільнення суперечать рішенням Обухівської міської ради, вимогам КЗпП України.

ОСОБА_1 просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність виконкому Обухівської міської ради щодо відмови звільнити його з посади керівника КП ЖЕК № 2 відповідно до поданої 06 лютого 2019 року;

- зобов`язати виконком Обухівської міської ради розглянути на найближчому засіданні виконкому Обухівської міської ради питання щодо його звільнення з посади керівника КП ЖЕК № 2 відповідно до поданих заяв від 06 лютого 2019 року, від 18 квітня 2019 року;

- зобов`язати виконком Обухівської міської ради звернутися до державного реєстратора щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо його звільнення з посади керівника КП ЖЕК № 2;

- стягнути з виконкому Обухівської міської ради на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 березня 2011 року по 06 лютого 2019 року, а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн;

- стягнути з виконкому Обухівської міської ради на користь Обухівського відділення Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області - несплачені кошти з ЄСВ щодо застрахованої особи - ОСОБА_1 , починаючи з 01 березня 2011 року по 06 лютого 2019 року.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київською апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2020 року - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач у справі - виконком Обухівської міської ради не був засновником КП ЖЕК № 2, а тому не може приймати рішення щодо звільнення позивача. Крім того, позивач не довів, що між ним та відповідачем укладено трудовий контракт. Суд вказав, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю та поданням позову до неналежного відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

25 січня 2021 року ухвалою Верховного Суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, касаційну скаргу залишено без руху, надано час на усунення недоліків.

15 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Обухівського районного суду Київської області та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У квітні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, оскільки не встановили всі фактичні обставини справи, надали неправильну оцінку зібраним доказам, зокрема, не врахував, що рішенням Господарського суду Київської області від 14 червня 2013 року ліквідовано юридичну особу - Обухівське районне виробниче управління житлово-комунальне господарств, а станом на 05 січня 2021 року він є керівником КП ЖЕУ № 2, засновником якого є підприємство, яке ліквідоване 14 червня 2013 року.

Крім того, 31 грудня 2010 року виконком Обухівської міської ради, у межах повноважень, які визначені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», видав розпорядження № 326 «Про звільнення директора Обухівського КП «Мій дім» ОСОБА_1 » у зв`язку із закінченням строку дії контракту, пункт 2 статті 36 КЗпП України, яке також підпорядковано виконкому Обухівської міської ради.

Рішення Обухівської міської ради від 25 лютого 2011 року № 69-5- VI «Про передачу «Обухівському комунальному підприємству «Мій дім» у господарське відання основних засобів КП ЖЕУ № 2, що припинила свою діяльність», були передані Обухівському комунальному підприємству «Мій дім» всі основні засоби, згідно з переліком без його згоди та за відсутності його підпису, оскільки будь-які акти прийому-передачі майна ЖЕК № 2 він не підписував. Передача майна відбулась за згодою власника комунального майна - Обухівської міської ради через відповідний орган - виконком Обухівської міської ради. На період проведення ліквідаційної процедури, саме Обухівська міська рада призначила виконуючим обов`язки КП ЖЕК № 2 Шевченко Л. М., яка не здійснила всі необхідні дії щодо припинення діяльності КП ЖЕК № 2. Ці обставини справи не досліджені судом першої інстанції та не перевірені судом апеляційної інстанції:

Посилаючись на положення абзацу 1 статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та абзац 3 статті 36 КЗпП України, заявник вказує, що зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. Згідно з частиною першою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» власником комунального підприємства виступає територіальна громада в особі її виконавчого органу, тобто виконком Обухівської міської ради.

Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на той факт, що незалежно від вини державних органів чи органів місцевого самоврядування, відповідач у справі не довів свою невинуватість унаслідок бездіяльності щодо завершення процедури припинення юридичної особи КП ЖЕК № 2, який і наразі наявний в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, суд попередніх інстанцій не з`ясували та не перевірили всі обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог і заперечень, не дослідили у порядку, визначеному ЦПК України всі наявні докази, що стало підставою для прийняття рішення, яке суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Крім того, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 203/6039/15-ц (провадження № 61-384св17), від 06 березня 2018 року у справі № 664/2284/16-ц (провадження № 61-3492св18), від 14 березня 2018 року у справі № 753/18013/14 (провадження № 61-3579св18), від 25 квітня 2018 року у справі № 344/3868/16-ц (провадження № 61-4193св18), від 30 серпня 2018 року у справі № 463/3091/15-ц (провадження № 61-32076св18), від 10 жовтня 2018 року у справі № 359/2642/16-ц (провадження № 61-14726св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 719/348/16-ц (провадження № 61-30508св18), від 23 січня 2019 року у справі № 713/1407/16-ц (провадження № 61-33709св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 522/10592/17 (провадження № 61-35286св18), від 19 серпня 2019 року у справі № 385/59/17 (провадження № 61-34820св18), від 23 січня 2019 року у справі № 554/6231/17 (провадження №61-41235св18), від 22 квітня 2020 року у справі № 187/1469/18 (провадження № 61-363св20).

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2021 року виконком Обухівської міської ради подав до Верховного Суду відзив, в якому просив касаційну скаргу залишити без розгляду, а рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року - без змін.

Звертає увагу на те, що засновником Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства була Обухівська районна рада, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства засновано на майні комунальної власності територіальної громади Обухівського району та здійснювало свою діяльність на території району, що підтверджено листом Обухівської районної державної адміністрації, який міститься у матеріалах справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з довідкою № 4110/2001, виданою Київським обласним управлінням статистики 18 жовтня 2001 року, КП ЖЕК № 2 зареєстроване як юридична особа Обухівською районною державною адміністрацією 05 серпня 1999 року, рішення № 1271, органом управління КП ЖЕК № 2 є районна державна адміністрація (а.с.215 том 1).

Наказом Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства від 01 квітня 2005 року №К-5 ОСОБА_1 призначено начальником КП ЖЕК-2 з 01 квітня 2005 року по 04 серпня 2005 року на час до пологової та післяпологової відпустки начальника КП ЖЕК-2 Ступченко Г. П. Оплата праці на умовах укладеного контракту.

Наказом Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства від 04 серпня 2005 року № К-21 продовжено дію наказу від 01 квітня 2005 року № К-5 «Про призначення начальником ЖЕК №2 ОСОБА_1» з 05 серпня 2005 року до 18 серпня 2005 року на час додаткової післяпологової відпустки начальника ЖЕК №2. Продовжено дію контракту від 01 квітня 2005 pоку, укладеного з ОСОБА_1 , з 05 серпня 2005 року до 18 серпня 2005 року.

Наказом Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства від 18 серпня 2005 року № К-24 продовжено дію наказу від 01 квітня 2005 року № К-5 та наказу від 04 серпня 2005 року № К-21 «Про призначення начальником ЖЕК №2 ОСОБА_1» на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років начальника ЖЕК № 2 ОСОБА_2 з 19 серпня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Продовжено дію контракту від 01 квітня 2005 pоку, укладеного з ОСОБА_1 , з 19 серпня 2005 року до 31 грудня 2005 року.

Із листа Обухівської районної ради Київської області від 29 листопада 2018 року встановлено, що рішенням Обухівської районної ради від 28 липня 2006 року № 39.03.V «Про ліквідацію Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства» ліквідовано Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства.

Згідно з відомостями реєстраційної картки про включення відомостей про юридичну особу КП ЖЕК № 2, засновником цієї юридичної особи вказано Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства станом на 24 грудня 2009 року.

Із довідки, виданої ОСОБА_1 , встановлено, що з січня 2011 року посаду начальника КП ЖЕК № 2 займала ОСОБА_3 , якою 27 січня 2011 року видано ОСОБА_1 довідку про нараховані йому доходи за 12 відпрацьованих місяців за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За інформацією Обухівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, КП ЖЕК № 2 останній перерахунок ЄСВ за ОСОБА_1 здійснило у січні-лютому 2011 року під час виплати коштів - розрахунку при звільненні, чим також підтверджується, що з січня 2011 року ОСОБА_1 не працював на посаді начальника ЖЕК № 2.

Згідно з листами виконуючого обов`язки начальника КП ЖЕК № 2 Шевченко Л. М. від 21 березня 2011 року, 13 вересня 2011 року на адресу Державної податкової інспекції в Обухівському районі, виконуючий обов`язки начальника КП ЖЕК № 2 Шевченко Л. М. повідомляла про відсутність податкового зобов`язання та кредиту у зв`язку з припиненням господарської діяльності КП ЖЕК № 2, засновником якого було Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства.

Рішенням Обухівської міської ради від 25 лютого 2011 року № 69-5-VI у господарське відання Обухівському комунальному підприємству «Мій дім» передано основні засоби КП ЖЕК № 2, яке припинило свою діяльність.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Київської області від 14 червня 2013 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Обухові та Обухівському районі Київської області до Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства про банкрутство, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс і ліквідовано Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства, зобов`язано державного реєстратора та орган державної статистики за місцем знаходження боржника виключити Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

06 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Обухівського міського голови із заявою про звільнення з посади керівника ЖЕК № 2, в якій просив видати розпорядження виконкому Обухівської міської ради про припинення (розірвання) трудового договору з ініціативи працівника та звільнити його з посади керівника ЖЕК № 2 на підставі пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України, також просив провести повний розрахунок із заробітної плати та інших обов`язкових платежів (у тому числі з виплати ЄСВ) за весь період до моменту звільнення.

Листом Обухівського міського голови від 06 березня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про звільненні з посади керівника ЖЕК № 2, у зв`язку з тим, що засновника ЖЕК № 2, Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства, ліквідовано рішенням Обухівської районної ради від 28 липня 2006 року, тому вона вправі також розглядати питання припинення діяльності Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2» та звільнення його керівника. Ухвалення такого рішення Обухівською міською радою або її виконавчим комітетом суперечить чинному законодавству і тягне за собою зобов`язання організаційного та майнового характеру: сплату податків, роботу комісії з припинення роботи підприємства тощо.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08 квітня 2019 року встановлено, що засновником КП ЖЕК № 2 є Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства. Керівником та підписантом КП ЖЕК № 2 є ОСОБА_1 Реєстраційна справа знаходиться в Обухівській районній державній адміністрації Київської області. Відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення відсутні.

Із листа виконкому Обухівської міської ради Київської області від 07 травня 2019 року № 162 встановлено, що під час включення відомостей про юридичну особу ЖЕК № 2 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником зазначено ОСОБА_1 . Керівник юридичної особи починаючи з 01 січня 2011 року до цього часу не змінювався, реєстраційні дії починаючи з 01 січня 2011 року не проводилися.

Із листі відділу державної реєстрації виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 10 червня 2020 року № 59 встановлено, що КП ЖЕК №2 зареєстрований Обухівською районною державною адміністрацією Київської області 05 серпня 1999 року за № 1271 у реєстрі суб`єктів підприємницької діяльності. Засновником цього підприємства є Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства. У зв`язку з набранням чинності з 01 липня 2004 року Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» 24 грудня 2009 року КП ЖЕК № 2 надало державному реєстратору для включення відомостей про юридичну особу наступні документи: реєстраційну картку про включення відомостей про юридичну особу, накази Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства про призначення начальником КП ЖЕК № 2 ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, документ, що засвідчує повноваження уповноваженої особи. Вказані документи були подані за дорученням начальника КП ЖЕК № 2 ОСОБА_1

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції відповідають.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Згідно зі статтею 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до п. 10 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів, віднесено до компетенції сільського, селищного, міського голови.

Згідно з частинами другою - четвертою статті 65 ГК України власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник або уповноважений ним орган призначає керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Статтею 2 КЗпП України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження№ 14-61цс18) вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначив, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що засновником КП ЖЕК № 2 було Обухівське районне виробниче управління житлово-комунального господарства (а.с. 23-24 том 1), а засновником Обухівського районного виробничого управління житлово-комунального господарства була Обухівська районна рада (код ЄДРПОУ 04362705) (а.с. 169-170 том 1).

Позивач на підтвердження заявлених вимог не надав належних та допустимих доказів у розумінні статей 77-78 ЦПК України щодо укладення контракту між ним як начальником КП ЖЕК № 2 та Обухівською міською радою (код ЄДРПОУ 315161650) або з виконавчим комітетом Обухівської міської ради (код ЄДРПОУ 04362680) , що є його процесуальним обов`язком, у розумінні статей 12 81 ЦПК країни.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суди попередніх інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин, встановили фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів у їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки виконавчий комітет Обухівської міської ради, заявлений позивачем у якості відповідача, не був ні засновником КП ЖЕК № 2, ні органом, до сфери управління якого належить КП ЖЕК № 2, що здійснював прийом позивача на роботу, а тому не може приймати рішення щодо його звільнення.

Отже, встановивши, що виконавчий комітет Обухівської міської ради не був засновником КП ЖЕК № 2, а КП ЖЕК № 2 не належало до сфери управління виконавчого комітету Обухівської міської ради, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 пред`явлено позов до неналежного відповідача, оскільки незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) та від 02 лютого 2022 року у справі № 199/4585/18 (провадження № 61-5734св21).

Посилання ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 203/6039/15-ц (провадження № 61-384св17), від 06 березня 2018 року у справі № 664/2284/16-ц (провадження № 61-3492св18), від 14 березня 2018 року у справі № 753/18013/14 (провадження № 61-3579св18), від 25 квітня 2018 року у справі № 344/3868/16-ц (провадження № 61-4193св18), від 30 серпня 2018 року у справі № 463/3091/15-ц (провадження № 61-32076св18), від 10 жовтня 2018 року у справі № 359/2642/16-ц (провадження № 61-14726св18), від 05 грудня 2018 року у справі № 719/348/16-ц (провадження № 61-30508св18), від 23 січня 2019 року у справі № 713/1407/16-ц (провадження № 61-33709св18), від 10 квітня 2019 року у справі № 522/10592/17 (провадження № 61-35286св18), від 19 серпня 2019 року у справі № 385/59/17 (провадження № 61-34820св18), від 23 січня 2019 року у справі № 554/6231/17 (провадження №61-41235св18), від 22 квітня 2020 року у справі № 187/1469/18 (провадження № 61-363св20), не заслуговують на увагу, оскільки у переважній більшості правовідносини у вказаних справах стосуються правильності звільнення працівників за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, що не спростовує висновків судів попередніх інстанцій щодо пред`явлення позову до неналежного відповідача.

Інші доводи касаційної скарги в цілому є ідентичними доводам, що були викладені заявником у його позовній заяві та апеляційній скарзі, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, містять посилання на обставини, що були предметом перевірки судів, яким була надана належна правова оцінка. Переглядаючи законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, Верховний Суд, діючи у межах повноважень визначених статтею 400 ЦПК України, не вправі здійснювати переоцінку наявних у справі доказів та встановлювати нові обставини.

Отже, суди попередніх інстанцій виконали вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідили і оцінили докази та встановили обставини у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник