№ 372/1512/19 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 372/1512/19

провадження № 61-10893св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат» в особі керівника Довганя Олександра Миколайовича,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат» (далі - ТОВ «Бізнес Магнат») про стягнення коштів за невиконання умов договору.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивовано тим, що 04 травня 2018 року між нею та ТОВ «Бізнес Магнат» було укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 04, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався до 16 листопада 2018 року виконати комплекс робіт, а саме збудувати приватний будинок в АДРЕСА_1 , а позивач, в свою чергу, сплатити кошти в сумі 230 000,00 євро, що складає 7 360 000,00 грн.

ОСОБА_1 зазначає, що вона в повному обсязі виконала умови договору, сплативши визначену суму коштів, проте відповідач не завершив будівництво будинку вчасно і подав їй недостовірні відомості щодо обсягів та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт.

З огляду на вказане та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на статті 1-4 11-16 23 202 203 215 386 525 526 610 628 629 638 ЦК України, просила суд стягнути з ТОВ «Бізнес Магнат» в особі директора Довганя О. М. на її користь грошові кошти у розмірі 4 129 582,00 грн, а також судові витрати.

У вересні 2019 року ТОВ «Бізнес Магнат» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Зустрічну позовну заяву ТОВ «Бізнес Магнат» мотивовано тим, що 04 травня 2018 року між ТОВ «Бізнес Магнат» та ОСОБА_1 було підписано договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт № 04, за умовами якого позивач зобов`язувався виконати будівельні роботи та поставити будівельні матеріали за адресою: Матросова, 8, с. Красна Слобідка, Обухівський район, Київська область, на загальну суму 253 471,26 євро, що еквівалентно 7 961 230,90 грн за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день підписання договору, а ТОВ «Бізнес Магнат» зобов`язувалося прийняти та оплатити такі послуги.

На виконання умов договору позивач за зустрічним позовом виконав будівельні роботи на загальну суму 220 469,98 євро, що за курсом НБУ на день виконання таких робіт еквівалентно 7 079 195,97 грн. На підтвердження цього 26 червня 2018 року між сторонами були підписані акти приймання-передачі виконаних послуг на суму 47 134,17 євро, що еквівалентно 1 443 396,33 грн, 02 жовтня 2018 року - на суму 120 459,51 євро, що еквівалентно 3 944 281,99 грн, 10 грудня 2018 року - на суму 8 594,00 євро, що еквівалентно 271 905,14 грн. Крім того, станом на 01 грудня 2018 року, ТОВ «Бізнес Магнат» також були виконані будівельні роботи на суму 44 282,30 євро, що еквівалентно 1 419 612,51 грн.

Однак 13 та 14 грудня 2018 року, під час огляду виконаних робіт, безпосередньо на об`єкті будівництва ОСОБА_1 відмовилась підписувати акти виконаних робіт на вказану суму без жодного пояснення причин такої відмови. Так, ОСОБА_1 не підписала вказані акти в зазначений строк та не надіслала будь-яких зауважень щодо підписання вказаних актів. Таким чином, роботи на суму 44 282,30 євро, що на день складення актів еквівалентно 1 419 601,97 грн, вважаються прийнятими відповідачем у повному обсязі. Також ОСОБА_1 не усунула порушення умов договору.

Позивач за зустрічним позовом ТОВ «Бізнес Магнат» вказує, що відповідач створила таку ситуацію, при якій товариство було позбавлено можливості здати виконані роботи за актом приймання-передачі та отримати грошові кошти за виконані роботи.

У зв`язку з цим ТОВ «Бізнес Магнат», посилаючись на статті 526 611 ЦК України, просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Магнат» 1 838 365,24 грн, з яких: 391 557,37 грн - основна сума заборгованості; 1 440 982,79 грн - розмір пені; 5 825,08 грн - три проценти річних від простроченої суми за 181 день прострочення, а також суму судових витрат, яка складається із судового збору у розмірі 27 575,48 грн, витрат на проведення експертизи у розмірі 7 000,00 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 вересня 2019 року прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Магнат», вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ «Бізнес Магнат» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до пункту 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу (затверджено постановою правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 листопада 2004 року за № 1429/10028), використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл здійснювати операції з валютними цінностями).

Як вбачається із доводів сторін у судовому засіданні та поданих сторонами письмових доказів, розрахунки між сторонами здійснювались в іноземній валюті (євро), хоч жодна із сторін не є банківською установою, не має генеральної або індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Таким чином, обидві сторони договору у спірних правовідносинах діяли із порушенням чинного законодавства України та умов договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_1 не довела обставин, які б породжували правові наслідки щодо виникнення зобов`язань для сплати ТОВ «Бізнес Магнат» визначених у позові коштів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Стягнуто з ТОВ «Бізнес Магнат» на користь ОСОБА_1 546 095,00 грн за невиконані роботи та 496 297,00 грн на усунення недоліків виконаних робіт.

Стягнуто з ТОВ «Бізнес Магнат» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 6 060,75 грн.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що суд першої інстанції помилково не вирішив позов ОСОБА_1 по суті, підійшовши до вирішення спору занадто формально, проігнорував аксіому цивільного судочинства «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem» («У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права»).

Висновки суду першої інстанції про те, що оплата за договором всупереч встановленому законодавством України порядку розрахунків здійснювалась у іноземній валюті (євро) без визначення еквівалента у гривнях, не відповідають матеріалам справи, оскільки сторонами визначено грошовий еквівалент євро, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом, визначеним НБУ на день платежу, що не суперечить чинному законодавству України.

Апеляційний суд встановив, що станом на 16 листопада 2018 року будівельні роботи відповідно до умов договору не завершено, акт приймання-передачі будівництва не підписаний.

ТОВ «Бізнес Магнат» не виконало умови договору у визначений строк, тому з нього як з підрядника слід стягнути на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 546 095,00 грн, які є різницею між коштами у сумі 7 119 000,00 грн, сплаченими позивачем як замовником на виконання договору, та вартістю фактично виконаних підрядником робіт у сумі 6 572 905 грн згідно з підписаними сторонами актами виконаних робіт та матеріалів із врахуванням акта № 6, який не підписаний позивачем, оскільки позивач не довела, що кошти, зазначені в актах, відповідач не використав на проведення обумовлених сторонами ремонтно-будівельних робіт. Водночас позивач, не підписавши акт № 6, не заявила підряднику про недоліки виконання робіт, фактично визнавши обсяг цих робіт. При цьому технічний звіт також не містить висновків щодо акта № 6, оскільки вказаний акт не було досліджено спеціалістом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції у постанові не вказав про наявність листа-вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору, адресованого та врученого директору ТОВ «Бізнес Магнат» 14 грудня 2018 року, відповідно до частини четвертої статті 849 ЦК України. Задовольнивши позов лише частково, апеляційний суд не повною мірою врахував наявність технічного звіту № 001/19К та не встановив, чи дійсно є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. На переконання заявника, указаний звіт є належним доказом доведення вини ТОВ «Бізнес Магнат» щодо неналежного виконання договору підряду, який судом враховано частково, хоча звіт містить перевірку кошторисної документації. Апеляційний суд помилково взяв до уваги акт № 6 на роботи і матеріали (котедж) на суму 44 284,30 євро, що еквівалентно 1 328 529,00 грн, підписаний підрядником та не підписаний ОСОБА_1 , оскільки цей акт було складено та направлено замовнику вже після отримання ТОВ «Бізнес Магнат» вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору.

Матеріали справи не містять доказів направлення на адресу ОСОБА_1 листа з повідомленням про проведення 23 січня 2019 року натурного обстеження домоволодіння на АДРЕСА_1 , як і доказів отримання ОСОБА_1 указаного листа.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 ТОВ «Бізнес Магнат» до суду не подавало.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Обухівського районного суду Київської області цивільну справу № 372/1512/19.

Ухвалою Верховного Суду від 02 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

04 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Магнат» укладено договір підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт (т. 1, а. с. 11-13, т.2, а. с. 7-9).

Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати своїми силами за рахунок замовника комплекс будівельних та інших супутніх робіт відповідно до кошторисів, що додаються до договору (додатки № 1, № 2 до цього договору), за адресою: АДРЕСА_1 . Замовник зобов`язується прийняти та сплатити закінчену роботу у порядку, встановленому цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору виконання комплексу робіт - будівництво приватного будинку. Матеріали та їх доставку виконує підрядник. Загальна сума договору 230 000,00 євро, що складає 7 360 000,00 грн. Загальна сума договору складена із суми чотирьох кошторисів з наданням знижки 5 000,00 євро, що становить 16 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.1 указаного договору строк виконання робіт визначено з 08 травня 2018 року до 16 листопада 2018 року.

Додатково до договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 04 травня 2018 року сторони також підписали кошторис на матеріали (котедж) на суму 106 023,99 євро (т. 1, а. с. 14, 15, т. 2, а. с. 14, 15), кошторис на матеріали 2 (котедж) на суму 25 795,64 євро (т. 1, а. с. 16, 17, т. 2, а. с. 18, 19), кошторис на роботи 2 (котедж) на суму 21 929,73 євро (т. 1, а. с. 18, 19, т. 2, а. с. 16, 17), кошторис на роботи та матеріали 5 (зимовий сад) на суму 7 101 євро (т. 1, а. с. 20), кошторис на роботи (котедж) на суму 82 838,62 євро (т. 1, а. с. 21-24, т. 2, а. с. 10-13), кошторис на роботи 3 (тераса) на суму 1 184,62 євро (т. 2, а. с. 20, 21), кошторис на матеріали (тераса) на суму 2 815,38 євро (т. 2, а. с. 22), кошторис на роботи (гараж) на суму 6 929 євро (т. 2, а. с. 23), кошторис на матеріали 4 (гараж) на суму 4 710,26 євро (т. 2, а. с. 24), а всього на суму 259 328,24 євро, що визнається сторонами.

Суди встановили, що згідно з квитанціями та розписками на отримання оплати за договором підряду замовником підряднику було сплачено кошти на загальну суму 237 300,00 євро, що станом на день платежу еквівалентно 7 119 000 грн, що також погоджено сторонами (т. 1, а. с. 25-31).

ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Магнат» підписано акти на виконані роботи та матеріали (тераса) на суму 4 000,00 євро (т. 1, а. с. 32, 33, 232, т. 2, а. с. 29), акт № 1 на роботи і матеріали (котедж) на суму 43 134,17 євро (т. 1, а. с. 34-36, 229-231, т. 2, а. с. 26-28), акт № 3 на матеріали (котедж) на суму 78 081,19 євро (т. 1, а. с. 37, 38, 235, 236, т. 2, а. с. 32, 33), акт № 3 на роботи (котедж) на суму 42 378,32 євро (т. 1, а. с. 39, 40, 233, 234, т. 2, а. с. 30, 31), акт № 4 на роботи (гараж) на суму 4 541,00 євро (т. 1, а. с. 237, т. 2, а. с. 34), акт № 4 на матеріали (гараж) на суму 2 677,86 євро (т. 1, а. с. 238, т. 2, а. с. 35), тобто всього на суму 174 812,54 євро, що разом складає 5 287 510 грн та фактично не оспорюється сторонами.

У матеріалах справи міститься акт від 03 грудня 2019 року № 6 на роботи і матеріали (котедж) на суму 44 284,30 євро, що складає 1 328 529 грн (т. 1, а. с. 41-43, 239-241, т. 2, а. с. 36-38), який підписаний підрядником, однак не підписаний позивачем ОСОБА_1 як замовником (т. 1, а. с. 43).

Згідно з технічним звітом від 20 січня 2019 року № 001/19К про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій об`єкта договору - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , виконаного Підприємством Української академії наук «Науково-дослідний інститут інноваційного будівництва» на замовлення позивача ОСОБА_1 , при перевірці кошторисної документації, а саме актів виконаних робіт, встановлено перевищення вартості виконаних будівельних робіт (з урахуванням матеріалів на види робіт, що зазначені в акті виконаних робіт), представлених підрядником, та вартості робіт відповідно до середнього у ринкових цінах, що становить 2 283 404,38 грн.

Крім того, з технічного звіту вбачається, що за результатами технічного обстеження виявлено та встановлено такі порушення.

Зовнішні стіни.

Віконні та дверні отвори в дерев`яних стінах виконані з порушенням технології, а саме: відсутня дерев`яна обсадна рама товщиною 60 мм, яка сприймає навантаження від усадки зовнішніх стін будівлі та зберігає вікно та двері від руйнування та деформації; розмір віконних та дверних розмірів не співпадає з проектом.

Висновок: відсутність обсадної рами у віконних та дверних отворах приведе до руйнування металопластикових вікон у процесі усадки дерев`яних зовнішніх стін (дод. фото № 1).

Часткове примикання зовнішньої стіни та даху виконано неякісно та має щілини, через які до приміщення потрапляє сніг та дощові води (дод. фото № 2).

Нижній брус зовнішньої стіни в осях (6-АЕ), (5-6; А-В), (Е; 5-6) постійно замокає (дод. фото №3).

Висновок: зазначений дефект знижує довговічність та надійність дерев`яних конструкцій зовнішньої стіни

Вимощення.

При обстеженні фундаменту встановлено грубе порушення підготовки будинку по входженню в зиму, а саме:

- неякісно виконано вертикальну гідроізоляцію, яка місцями почала сходити з бетонних поверхонь;

- відсутність вимощення по периметру будівлі унаслідок чого виникли снігові мішки та збирання дощових вод (дод. фото № 4, 4а).

Облицювання плиткою з бутового каменю тераси в осях А-В по сітці 1-4 має контрнахил - в сторону будівлі, унаслідок чого дощові води замочують дерев`яні стіни, а волога проникає в будинок (дод. фото № 4-6).

Висновок: відсутність вимощення по периметру будівлі знижує несучу здатність фундаменту по причині замокання підошви фундаменту, яка в свою чергу, дає нерівномірну осадку будівлі.

Неякісно виконана вертикальна гідроізоляція знижує довговічність бетонних конструкцій фундаменту.

Зимовий сад.

При обстеженні конструкцій зимового саду виявлено наступне:

Відсутність діагоналі в приміщенні (різниця в діагоналях 90 мм) тобто приміщення не є прямокутним;

Відсутність даху, унаслідок чого дощова вода потрапляє в приміщення будинку через замокання нижнього бруса.

Бетон фундаментної балки розсипається та не має міцності унаслідок заморожування бетону при бетонуванні в зимовий період (дод. фото № 5).

Блискавка захист.

При обстеженні дерев`яних конструкцій встановлено відсутність заземлення та блискавкозахисту, що є неприпустимим для будинку IV категорії (згідно з ДБН В.1.1.-7- 2016 «Пожежна безпека будівництва. Загальні вимоги» (дод. Фото №6).

Внутрішня частина будинку.

Стіни приміщень з ГКЛ змонтовано неякісно, а саме, металевий каркас встановлений не по рівню і має відхил по вертикалі до 30 мм. Листи ГКЛ змонтовані частково.

Дерев`яна несуча колона, яка сприймає навантаження від перекриття II поверху в осях 5-Д, встановлена не вертикально та має до 30 мм кут нахилу (дод. фото № 6а).

Відсутні міжкімнатні двері на І та II поверхах.

Перекриття.

При обстеженні несучих балок перекриття І поверху встановлено, що перепад по висоті становить від 40 мм до 50 мм.

Відсутнє перекриття еркеру.

Відсутній вихід на горище.

Висновок: дефект, який виник в несучих балках перекриття, не дає можливість виконати роботи по облаштуванню підлоги другого поверху без додаткових робіт по усуненню виниклого дефекту шляхом додаткового нарощування балок.

Колона, яка сприймає навантаження від перекриття, потребує негайного усунення дефекту.

При обстеженні утеплення перекриття горища встановлено недостатню товщину утеплювача (50 мм), що не відповідає вимогам теплоефективності ДБН В2.6.-31:2016.

Висновок: недостатня товщина утеплювача перекриття горища призводить до зниження теплоефективності будинку.

Кровельна система.

При обстеженні виявлено ураження грибком та цвіллю за відсутності вентиляції (дод. фото № 7).

Сходи.

Відсутність сходів та місце кріплення елементів сходів на II поверх (дод. фото № 8).

Також виявлено:

- відсутня вентиляція приміщень і санвузлів;

- відсутній вивід фанової труби каналізація на дах;

- відсутній димохід під камін;

- відсутність стяжки підлоги І поверху.

Опалення, вода, каналізація.

Труби теплої підлоги І поверху змонтовані, але не підключені до розподільчого вузла.

Опалення зимового саду відсутнє.

Змонтовані труби опалення ІІ поверху не підключені до батарей.

Відсутній тепловий насос.

Вода, каналізація.

Відсутня розводка каналізації д-50 І та II поверхів.

Відсутня розводка водопроводу холодної та гарячої води І та II поверхів.

Електрика.

При обстеженні встановлено: гофрорукав електричного силового дроту виконано з горючого матеріалу, з`єднання електричного дроту виконано на скрутках, що не припустимо для дерев`яних будівель.

Електричний щит встановлено без електричних пакетників (дод. фото № 9).

Відсутній електричний дріт, який вмикає насос подачі холодної води зі свердловини.

Водовідведення.

При обстеженні труб зливної системи виявлено неякісне з`єднання труби та жолобу. У місцях з`єднання спостерігається протікання дощової води унаслідок чого виникає замокання зовнішніх дерев`яних стін.

Згідно з проектом 01-18-343-КД т. III Дерев`яні конструкції ФОП ОСОБА_2 .

Загальний об`єм дерев`яних конструкцій становить 158,6 куб. м - 160 куб. м. У загальний об`єм не входить об`єм деревини на сходи та підлогу.

На момент обстеження житлового будинку експертом з технічного обстеження будівель і споруд ОСОБА_3 19 січня 2019 року були виявлені виконані роботи по усуненню недоліків за кошти позивача, а саме:

- розширено до проектного значення дверні та віконні отвори (вартість робіт 64 000,00 грн);

- замінено вікна (вартість робіт 151 270,00 грн, договір від 26 грудня 2018 року);

- встановлено батареї опалення в зимньому саду та розводку труб опалення;

- зроблено стяжку підлоги І поверху (вартість робіт 18 840 грн);

- зроблено водовідведення та перекладку плитки з бутового каменю тераси в осях А-В;1-4;

- зроблено дах зимового саду;

- встановлено тепловий насос (вартість 120 379,00 грн, договір від 14 грудня 2018 року № 1412);

- замінено гофри електричних дротів на не горючу. Частково замінені дроти, які були з`єднані скрутками - 2600 Євро.

- розведено труби холодної та гарячої води І та II поверхи;

- розведено труби каналізації І та II поверхів;

- зроблено отвори в перекритті та покрівлі та встановлено димохідну трубу каміну та вентиляцію (вартість робіт 149 381,70 грн);

- зроблено вихід на горище;

- демонтовано та змонтовано заново каркас та стіни з ГКЛ на І та II поверхах

(т. 1, а. с. 53-198).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 надала договори та розписки щодо виконання окремих видів будівельних робіт та придбання будівельних матеріалів іншими особами, які не є сторонами договору, виконаних на усунення недоліків на загальну суму 496 297,00 грн (т. 1, а. с. 44-52, 202, т. 2, а. с. 96-101).

На підтвердження доводів зустрічного позову ТОВ «Бізнес Магнат» подано до суду копію повідомлення про неможливість надання висновку Київської незалежної судово-експертної установи від 28 січня 2020 року за № 2730, в якому зазначено про неможливість провадження замовленого ТОВ «Бізнес Магнат» експертного будівельно-технічного дослідження через недопуск експерта до об`єкта дослідження (т. 1, а. с. 227, 228, т. 2, а. с. 44, 45).

17 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Бізнес Магнат» із письмовою вимогою про надання акта приймання-передачі закінченого будівництва, на якій директор Довгань О. М. виконав помітку про незгоду із вимогою (т. 2, а. с. 85-89).

15 грудня 2018 року ТОВ «Бізнес Магнат» звернулося до ОСОБА_1 із письмовим листом-вимогою, в якій просило підписати акт приймання-передачі виконаних робіт від 03 грудня 2018 року № 6 на суму 44 284,30 євро (т. 1, а. с. 242-244, т. 2, а. с. 39-43).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц (провадження № 14-84цс18), постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року у справі № 925/460/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 917/1489/18, постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), та вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що постанова Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року повною мірою відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У частині першій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 525 ЦК України).

З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин та аналізу наведених норм законодавства вбачається, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес Магнат» договір на виконання ремонтно-будівельних робіт житлового будинку, який розташований на АДРЕСА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Частина перша статті 877 ЦК України визначає, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Як вбачається із укладеного між сторонами договору, згідно з пунктом 2.1 загальна сума договору 230 000,00 євро, що складає 7 360 000,00 грн. Загальна сума договору складена із суми чотирьох кошторисів з наданням знижки 5 000,00 євро, що становить 16 000,00 грн.

Додатково до договору підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт від 04 травня 2018 року сторони також підписали кошториси на матеріали (котедж) на загальну суму 259 328,24 євро, що визнається сторонами.

Суди встановили, що згідно з квитанціями та розписками на отримання оплати за договором підряду замовником підряднику було сплачено кошти на загальну суму 237 300,00 євро, що станом на день платежу еквівалентно 7 119 000,00 грн, що також погоджено сторонами.

ОСОБА_1 та ТОВ «Бізнес Магнат» підписано акти на виконані роботи та матеріали (тераса) всього на суму 174 812,54 євро, що разом складає 5 287 510,00 грн та фактично не оспорюється сторонами.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ТОВ «Бізнес Магнат», отримавши кошти від ОСОБА_1 , взяті на себе зобов`язання не виконало, чим порушило умови договору та законодавства України.

Постанова Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у цій частині ОСОБА_1 не оскаржується, а тому відповідно до положень статті 400 ЦПК України у касаційному порядку не переглядається.

Натомість ОСОБА_1 має заперечення щодо суми, визначеної апеляційним судом до стягнення з ТОВ «Бізнес Магнат» (546 095,00 грн за невиконані роботи та 496 297,00 грн на усунення недоліків виконаних робіт), та вважає, що її позов слід задовольнити повністю, тобто стягнути з ТОВ «Бізнес Магнат» на її користь грошові кошти у розмірі 4 129 582,00 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами ОСОБА_1 та вважає висновок апеляційного суду щодо визначеної суми за невиконані роботи та на усунення недоліків виконаних робіт таким, що узгоджується з фактичними обставинами справи та відповідає наданим сторонам доказам.

Матеріали справи містять акт від 03 грудня 2019 року № 6 на роботи і матеріали (котедж) на суму 44 284,30 євро, що складає 1 328 529,00 грн, який підписаний підрядником, однак не підписаний позивачем ОСОБА_1 як замовником.

За вимогами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право в подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2012 року у справі № 23/236 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц (провадження № 14-84цс18), обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника.

Невизнання ОСОБА_1 обсягу виконаних робіт, зазначених у акті, не спростовує того факту, що такі роботи були виконані. Протилежного ОСОБА_1 суду не довела.

У випадку заперечення щодо якості виконаних робіт відповідно до акта № 6 лише після виявлення недоліків робіт ОСОБА_1 повинна була негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт).

Самі по собі заперечення у позовній заяві проти виконаних робіт ще не доводять, що роботи відповідно до акта № 6 були виконані неякісно чи не були виконані взагалі. Обов`язок доведення таких обставин відповідно до вимог статей 12 81 ЦПК України покладається на ОСОБА_1 як на позивача.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що оскільки ТОВ «Бізнес Магнат» не виконало умови договору у визначений строк, тому з нього як з підрядника слід стягнути на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 546 095,00 грн, які є різницею між сплаченими позивачем як замовником на виконання договору коштами у сумі 7 119 000,00 грн та вартістю фактично виконаних підрядником робіт у сумі 6 572 905 грн, згідно з підписаними сторонами актами виконаних робіт та матеріалів із врахуванням акта № 6. ОСОБА_1 , не підписавши акт № 6, не заявила підряднику про недоліки виконання робіт, фактично визнавши обсяг цих робіт.

Наведені у касаційній скарзі доводи на спростування викладеного були предметом детального дослідження в суді апеляційної інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Підстави для задоволення касаційної скарги відсутні. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції відповідно до статті 400 ЦПК України.

Відповідно до положень статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі надавати оцінку чи переоцінювати докази у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та не дають підстав вважати, що апеляційний суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права.

Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк