№ 372/1710/19 - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 372/1710/19

провадження № 61-15715св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство»

відповідачі: Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Саліхова В. В., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 10 вересня 2018 року № 472/19 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в селі Перше Травня»; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43567934 від 19 жовтня 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2308 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0026, що розташована в селі Перше Травня Обухівського району Київської області.

Позовна заява мотивована тим, що під час опрацювання інформації органів державної влади були виявлені порушення вимог земельного та лісового господарства щодо виділення земельних ділянок на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та встановлено, що рішенням 46 сесії 7 скликання Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 10 вересня 2018 року № 472/19 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в селі Перше Травня» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,2308 га, кадастровий номер: 3223186600:02:020:0026, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах села Перше Травня за рахунок земель комунальної власності.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0026 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Прокурор вказував, що рішення Першотравенської сільської ради було прийнято поза межами її компетенції, у зв`язку з чим набуття права власності на вищевказану земельну ділянку відбулося з порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Так, з інформації від 04 лютого 2019 року № 02-02/94, наданої державним підприємством «Київське лісове господарство», та інформації від 25 лютого 2019 року № 87, наданої Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0026 розташована на землях лісогосподарського призначення кварталу 3 Обухівського лісництва та входить до складу єдиного масиву лісових насаджень.

Таким чином, рішення Першотравенської сільської ради від 10 вересня 2018 року № 472/19 про передачу у власність земельної ділянки лісогосподарського призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд прийняте всупереч вимогам пункту «ґ» частини четвертої статті 84 та частини другої статті 56 ЗК України.

Крім того, згідно з інформації Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства від 04 лютого 2019 року останнє згоди на вилучення чи припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою не надавало, а відтак, цільове призначення вищевказаної земельної ділянки було змінено всупереч вимог частини п`ятої статті 116 та частин першої-третьої статті 149 ЗК України.

У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 842 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0014, виданого 26 лютого 2014 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що під час опрацювання інформації органів державної влади були виявлені порушення вимог земельного та лісового законодавства щодо виділення земельних ділянок на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та встановлено, що рішенням 32 сесії 5 скликання Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 842 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0014 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в межах Першотравенської сільської ради за рахунок земель Першотравенської сільської ради, не наданих у власність чи користування.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:02:020:0014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, з інформації від 04 лютого 2019 року № 02-02/94, наданої державним підприємством «Київське лісове господарство», та інформації від 18 червня 2018 року № 354, наданої Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0014 розташована на землях лісогосподарського призначення кварталу 3 Обухівського лісництва та входить до складу єдиного масиву лісових насаджень.

Таким чином, рішення Першотравенської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 842 про передачу у власність земельної ділянки лісогосподарського призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд прийняте всупереч вимогам пункту «ґ» частини четвертої статті 84 та частини другої статті 56 ЗК України.

У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 851 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0018, виданого 26 лютого 2014 року.

Позовна заява мотивована тим, що під час опрацювання інформації органів державної влади були виявлені порушення вимог земельного та лісового господарства щодо виділення земельних ділянок на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та встановлено, що рішенням 32 сесії 5 скликання Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 851 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0018 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах Першотравенської сільської ради за рахунок земель Першотравенської сільської ради, не наданих у власність чи користування.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 зареєструвала право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, з інформації від 04 лютого 2019 року № 02-02/94, наданої державним підприємством «Київське лісове господарство», та інформації від 18 червня 2018 року № 354, наданої Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0018 розташована на землях лісогосподарського призначення кварталу 3 Обухівського лісництва та входить до складу єдиного масиву лісових насаджень.

Таким чином, рішення Першотравенської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 851 про передачу у власність земельної ділянки лісогосподарського призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд прийняте всупереч вимогам пункту «ґ» частини четвертої статті 84 та частини другої статті 56 ЗК України.

У травні 2019 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 841 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; витребування на користь держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0007, що розташована на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

Позовна заява мотивована тим, що під час опрацювання інформації органів державної влади були виявлені порушення вимог земельного та лісового господарства щодо виділення земельних ділянок на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області та встановлено, що рішенням 32 сесії 5 скликання Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 841 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0007 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах Першотравенської сільської ради за рахунок земель Першотравенської сільської ради, не наданих у власність чи користування.

У подальшому ОСОБА_5 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0007 на користь ОСОБА_4 на підставі відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 червня 2018 року.

Таким чином власником вищевказаної земельної ділянки є ОСОБА_4 .

Так, з інформації від 04 лютого 2019 року № 02-02/94, наданої державним підприємством «Київське лісове господарство», та інформації від 18 червня 2018 року № 354, наданої Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням «Укрдержліспроект», вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0007 розташована на землях лісогосподарського призначення кварталу 3 Обухівського лісництва та входить до складу єдиного масиву лісових насаджень.

Таким чином, рішення Першотравенської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 841 про передачу у власність земельної ділянки лісогосподарського призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд прийняте всупереч вимогам пункту «ґ» частини четвертої статті 84 та частини другої статті 56 ЗК України.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 вересня 2019 року об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку з цивільними справами: за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку; за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку; за позовом першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» до Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, присвоївши об`єднаній справі № 372/1710/19.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року у складі судді Зінченко О. М. у задоволенні позову першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2308 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0026, що розташована у АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0018, що розташована у АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3 .

Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Обухівського районного суду Київської області від 31 травня 2019 року у вигляді накладення арешту на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0014, що розташована у АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем у порушення вимог статей 12 81 ЦПК України не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження накладення спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення, тому посилання позивача на порушення прав чи інтересів держави та відповідних установ і підприємств у спірних правовідносинах, які б підлягали судовому захисту, є недоведеними. Крім того, наявні у справі докази не дають достатніх підстав для задоволення позову і позбавлення відповідачів права власності на зазначені земельні ділянки.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» задоволено.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство» задоволено.

Визнано недійсним рішення Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 10 вересня 2018 року № 472/19 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в селі Перше Травня».

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 43567934 від 19 жовтня 2018 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2308 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0026, що розташована в АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним рішення Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 842 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0014, серія та номер: 18263030, видане 26 лютого 2014 року.

Визнано недійсним рішення Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 851 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0018, серія та номер: 18264816, видане 26 лютого 2014 року.

Визнано недійсним рішення Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 841 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».

Витребувано на користь держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0007, що розташована на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області.

Стягнуто з Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на рахунок прокуратури Київської області судовий збір по 6 403,33 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зфрагментів з публічної кадастрової карти України Обухівського лісництва державного підприємства «Київський лісгосп» вбачається, що спірні земельні ділянки розташовані на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні державного підприємства «Київське лісове господарство», що підтверджується наявними в матеріалах справи планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування Обухівського лісництва державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» за 2003 рік. Разом з тим, з листів державного підприємства «Київське лісове господарство» від 04 лютого 2019 року № 02-02/94 та Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства від 04 лютого 2019 року № 04-48/236 вбачається, що останні не надавали погодження на вилучення чи зміну цільового призначення спірних земельних ділянок.

Вказане свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними рішень Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачів. Оскільки право власності на спірні земельні ділянки до відповідачів перейшло на підставі рішень, які є незаконними, то видані на їх підставі свідоцтва про право власності також підлягають визнанню недійсними.

Крім того, власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку. Враховуючи наведене, наявні підстав для задоволення позовних вимог в частині витребування на користь держави в особі державного підприємства «Київське лісове господарство» спірних земельних ділянок.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 березня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 923/129/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того, заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, зокрема, справу розглянуто за відсутності заявника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не було досліджено питання щодо правомірності звернення прокурора до суду та не перевірено причин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто. Крім того, судом апеляційної інстанції її не було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило її можливості подати суду свої заперечення проти доводів позивача. Задовольняючи позовні вимоги першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, суд апеляційної інстанції не перевірив дотримання позивачем строків позовної давності, хоча її представником було подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. Також вказує на відсутність в матеріалах справи належних і достатніх доказів на підтвердження накладення спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення, що свідчить про те, що передача відповідачам у власність цих земельних ділянок не порушує права Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Київське лісове господарство».

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2021 року представник Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області і ОСОБА_1 - ОСОБА_6 подала відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного ОСОБА_2 судового рішення було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, тому просила задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_2 , скасувати постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року та залишити в силі рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року.

У січні 2021 року перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням 46 сесії 7 скликання Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 10 вересня 2018 року № 472/19 затверджено проект землеустрою, розроблений фізичною особо-підприємцем ОСОБА_7 , щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,2308 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд, кадастровий номер: 3223186600:02:020:0026, що розташована у АДРЕСА_1 , за рахунок земель комунальної власності Першотравенської сільської ради та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2308 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: 3223186600:02:020:0026, що розташована у селі Перше Травня Обухівського району Київської області.

З листа державного підприємства «Київське лісове господарство» від 04 лютого 2019 року № 02-02/94 вбачається, що останнє не надавало погодження на вилучення земельних ділянок, зокрема, з кадастровими номерами: 3223186600:02:020:0007, 3223186600:02:020:0014, 3223186600:02:020:0018, 3223186600:02:020:0027, 3223186600:02:020:0026.

З листа Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства від 04 лютого 2019 року, вбачається, що останнє не надавало погодження на вилучення чи зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами: 3223186600:02:020:0023, 3223186600:02:020:0024, 3223186600:02:020:0025, 3223186600:02:020:0026.

З фрагменту з публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0026 знаходиться у межах кварталу № 3 Обухівського лісництва державного підприємства «Київське лісове господарство».

Висновком Обухівського районного відділу земельних ресурсів від 17 травня 2004 року погоджено розроблений проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж Першотравенської сільської ради і села Перше Травня, яким передбачено площу земель у межах Першотравенської сільської ради - 3164,1 га, у тому числі площа села Перше Травня - 764,8 га.

Згідно з рішенням 30 сесії 24 скликання Обухівської міської ради Київської області від 21 травня 2004 року та додатком до нього внесено Київській обласній раді подання про встановлення меж селища Козин, села Перше Травня, населених пунктів на території Старобезрадичівської сільської ради; погоджено проект землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів за їх переліком та площею земель згідно з додатком.

Рішенням Київської обласної ради 24 скликання від 27 травня 2004 року та додатків до нього затверджено межі окремих населених пунктів Київської області згідно з відповідними проектами землеустрою; встановлено, що проекти землеустрою щодо встановлення меж населених пунктів зберігаються у відповідних районних відділах земельних ресурсів; визнано таким, що втратив чинність пункт 4 додатка 5 до рішення Київської обласної ради від 18 вересня 2003 року № 117-09-XXIV «Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області»; контроль за виконанням рішення покладено на постійну комісію обласної ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин.

Відповідно до довідки відділу в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру від 14 листопада 2017 року станом на 01 січня 2016 року земельна ділянка площею 0,2264 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться у с. Перше Травня, на території Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області намічена до відведення у власність ОСОБА_1 , рахується згідно з Державної статистичної звітності (форма 6-зем) як землі, не надані у власність або постійне користування в межах населеного пункту (номер рядка 96), інші лісовкриті площі - для відпочинку (номер стовпця - 33).

Рішенням 6 сесії 7 скликання Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області від 04 лютого 2016 року № 91 надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га для будівництва і обслуговування будинку, господарських будівель та споруд у с. Перше Травня Обухівського району Київської області із земель сільської ради - землі житлової та громадської забудови відповідно до Генерального плану населеного пункту (іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм та державних стандартів).

Відповідно до висновку відділу містобудування і архітектури Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 15 червня 2018 року погоджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з актом перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності встановлено, що через земельну ділянку, яка знаходиться у селі Перше Травня Обухівського району Київської області, площею 0,2308 га, наданої ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не проходять межі охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисні зони, зони особливого режиму використання земель.

Рішенням Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 851 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд у межах Першотравенської сільської ради, не наданих у власність чи користування.

Із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка площею 0,2500 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0018 належить на праві власності ОСОБА_3 .

З фрагменту з публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0018 знаходиться в межах кварталу № 3 Обухівського лісництва державного підприємства «Київське лісове господарство».

Рішенням Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 841 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд в межах Першотравенської сільської ради, за рахунок земель Першотравенської сільської ради, не наданих у власність чи користування.

30 червня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0007, яка розташована на території села Перше Травня Обухівського району Київської області.

З фрагменту з публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0007 знаходиться в межах кварталу № 3 Обухівського лісництва державного підприємства «Київське лісове господарство».

Рішенням Першотравенської сільської ради Обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 842 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд у межах Першотравенської сільської ради за рахунок земель Першотравенської сільської ради, не наданих у власність чи користування.

Із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка площею 0,25 га з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0014 належить на праві власності ОСОБА_2 .

З фрагменту з публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3223186600:02:020:0014 знаходиться в межах кварталу № 3 Обухівського лісництва державного підприємства «Київське лісове господарство».

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Постанова суду апеляційної інстанції оскаржена лише ОСОБА_2 , тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України вказане судове рішення в частині вирішення позовних вимог до інших відповідачів у касаційному порядку не переглядається.

Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення є законним і обґрунтованим та підстав для його скасування немає.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Частиною другою статті 1 ЛК України передбачено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Із приписів статті 8 ЛК України вбачається, що у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до статті 17 ЛК України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно з частиною другою статті 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

До земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать, зокрема, землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом (пункт «ґ» частини четвертої статті 84 ЗК України).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (статті 5 ЛК України).

Статтею 13 ЗК України передбачено, що саме до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для несільськогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п`ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Судом установлено, що у складі державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» знаходиться 5044 га земель лісового фонду і діє декілька лісових господарств, зокрема Обухівське, що підтверджується відповідним планом лісонасаджень. Доказів того, що площу земель, які знаходяться у користуванні державного підприємства «Київське лісове господарство» було зменшено, матеріали справи не містять. Також на підставі фрагментів публічної кадастрової карти України Обухівського лісництва державного підприємства «Київське лісове господарство» судом установлено, що спірні земельні ділянки розташовані на землях лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні державного підприємства «Київське лісове господарство», що підтверджується наявними в матеріалах справи планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування Обухівського лісництва державного лісогосподарського об`єднання «Київліс» за 2003 рік. При цьому із листів державного підприємства «Київське лісове господарство» та Київського обласного та по місту Києву Управління лісового та мисливського господарства від 04 лютого 2019 року вбачається, що останні не надавали погодження на вилучення чи зміну цільового призначення спірних земельних ділянок.

Таким чином, судом установлено, що спірна земельна ділянка відносяться до земель лісогосподарського призначення, стосовно яких законом встановлено обмеження щодо їх використання у цивільному обороті.

У статтях 317 і 319 ЦК України визначено, що саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пункту 5 частини першої статті 31 ЛК України до повноважень державних адміністрацій у сфері лісових відносин належить, зокрема, передання у власність земельних лісових ділянок площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Порядок вилучення земельних ділянок визначає стаття 149 ЗК України, за приписами якої земельні ділянки, надані у постійне користування, зокрема, із земель державної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за згодою землекористувачів за рішеннями Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій відповідно до їх повноважень. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 149 ЗК України сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Отже, згідно з наведеними приписами вилучення для нелісогосподарських потреб спірної земельної ділянки державної власності, що віднесена до земель лісогосподарського призначення та перебуває у постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство», і передання у власність такої ділянки належало до повноважень Кабінету Міністрів України, що вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, оскаржуване рішення Першотравенської сільської ради обухівського району Київської області від 12 жовтня 2010 року № 842 є незаконним як таке, що прийнято за відсутності волевиявлення власника - держави. Відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади - Кабінету Міністрів України - означає, що держава як власник волю на відчуження цієї ділянки не виявляла. З урахуванням вказаного суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.

При цьому колегія суддів враховує правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, згідно з яким у спорах щодо земель лісогосподарського призначення, прибережних захисних смуг, інших земель, що перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси, зокрема, у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт «а» частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України), та через інші законодавчі обмеження. Заволодіння приватними особами такими ділянками всупереч чинному законодавству, зокрема без належного дозволу уповноваженого на те органу, може зумовлювати конфлікт між гарантованим статтею 1 Першого протоколу до Конвенції правом цих осіб мирно володіти майном і правами інших осіб та всього суспільства на безпечне довкілля.

З урахуванням вказаного, Верховний Суд враховує, що в силу об`єктивних, видимих природних властивостей земельної ділянки ОСОБА_2 , проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що ця спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення (аналогічні правові висновки, висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 372/2180/15-ц, провадження № 14-76цс18, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, провадження № 14-95цс18, від 30 травня 2018 року у справі № 469/1393/16-ц, провадження № 14-71цс18).

З огляду на вказане загальний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та непогіршення екологічної ситуації у цій справі переважає приватний інтерес ОСОБА_2 у збереженні права на земельну ділянку.

Доводи касаційної скарги про відсутність в матеріалах справи належних і достатніх доказів на підтвердження накладення спірних земельних ділянок на землі лісогосподарського призначення спростовуються встановленими судом обставинами справи. При цьому відповідач у порушення вимог статей 12 81 ЦПК України не надала суду доказів на спростування вказаних обставин і не скористалася правом звернення до суду із клопотанням про призначення відповідної експертизи.

Твердження заявника, що суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, не перевірив дотримання позивачем строків позовної давності, є безпідставним, оскільки в матеріалах справи відсутні дані про подання ОСОБА_2 або її представником заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

Так, у частинах третій і четвертій статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, для цілей застосування частини третьої та четвертої статті 267 ЦК України поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у цивільному процесі»: сторонами в цивільному процесі є такі її учасники як позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України); тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

З огляду на це у спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов`язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності.

Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.

Оскільки ОСОБА_2 або її представником заяву про застосування наслідків спливу позовної давності до суду першої інстанції подано не було, так само як і не заявлено усно в судових засіданнях, то у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для застосування позовної давності, оскільки відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України вирішення цього питання здійснюється лише за заявою відповідача, до якого звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

Посилання ОСОБА_2 не те, що судом апеляційної інстанції не було досліджено питання щодо правомірності звернення прокурора до суду та не перевірено причин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто, також є безпідставними, оскільки перевірку вказаних обставин відповідно до положень статті 56 ЦПК України здійснює суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження за позовною заявою прокурора. При цьому згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про прокуратуру» прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня, надано право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі.

Доводи заявника, що судом апеляційної інстанції її не було належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

За змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина третя статті 44 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 19 березня 2020 року ОСОБА_2 отримала копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі та копію апеляційної скарги.

Отже, остання була обізнана про розгляд апеляційної скарги прокурора Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2019 року.

Наступні повідомлення про призначення розгляду справи на 08 квітня 2020 року, 01 липня 2020 року та 23 вересня 2020 року були направлені ОСОБА_2 за адресою, вказаною у позовній заяві та у касаційній скарзі (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Пушкінська, 50). Проте, процесуальні документи суду апеляційної інстанції поверталися на адресу суду без вручення з відміткою відділення пошти «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (т. 5, а. с. 175, 176), «за закінченням терміну зберігання» (т. 5, а. с. 218, 219, 248, 249). Крім того, судом було розміщено оголошення для ОСОБА_2 про розгляд справи 23 вересня 2020 року на офіційному веб-сайті судової влади України (т. 5, а. с. 250; т. 6, а. с. 1).

Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі», неодноразово вказував, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_2 була обізнана про розгляд справи у суді апеляційної інстанцій, однак не скористалася правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права, що, на думку заявника, полягає у розгляді справи за її відсутності.

Як наслідок відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанцій з підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України, оскільки уданому випадку свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом за адресою, зазначеною самим відповідачем, та у подальшому посилання відповідача на те, що судом не було повідомлено її про дату, час та місце судових засідань і це є порушенням норм процесуального права, може розцінюватися як дії, спрямовані на затягування розгляду справи, та свідчить про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_2 - ОСОБА_8 був належним чином повідомлений про час, місце і дату судових засідань, призначених на 08 квітня 2020 року (т. 5, а. с. 183), 01 липня 2020 року (т. 5, а. с. 220) та 23 вересня 2020 року (т. 5, а. с. 237).

У частині п`ятій статті 130 ЦПК України визначено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Твердження заявника, що судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 923/129/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 є безпідставним, оскільки висновки суду апеляційної інстанції вказаним постановам Верховного Суду не суперечать.

Посилання заявника на те, що суд не дослідив зібрані у справі доказидо уваги не приймається, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, а суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Таким чином, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновком суду попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 402 403 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович