Постанова

Іменем України

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 372/276/15-ц

провадження № 61-14678св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство»,

відповідачі: ОСОБА_1 , Обухівська районна державна адміністрація Київської області, Старобезрадичівська сільська рада Обухівського району Київської області,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - Публічне акціонерне товариство «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Європейський газовий банк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на постанову Апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Сушко Л. П., Ігнатченко Н. В., Кашперської Т. Ц.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2015 року заступник прокурора Київської області в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» (далі - ДП «Київське лісове господарство») звернувся до суду

з позовом доОбухівської районної державної адміністрації Київської області (далі - Обухівська РДА), ОСОБА_1 , Старобезрадичівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про визнання недійсним розпорядження районної державної адміністрації

про передачу земельних ділянок у власність, визнання недійсним рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області

про затвердження проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, визнання недійсним державного акта, витребування земельної ділянки з незаконного володіння на користь ДП «Київське лісове господарство», визнання за ДП «Київське лісове господарство» права постійного користування земельною ділянкою.

На обґрунтування позову зазначив, що позаплановою перевіркою встановлено порушення земельного законодавства у сфері регулювання, використання

та охорони земель лісового фонду на території ДП «Київське лісове господарство».

Так, розпорядженням від 29 грудня 2003 року Обухівська РДА передала

у приватну власність ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельні ділянки лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство», по 1,000 га землі кожній особі.

30 грудня 2003 року вказані особи отримали державні акти на право власності

на землю.

09 березня 2006 року вони уклали договори купівлі-продажу цих земельних ділянок із ОСОБА_1 .

На підставі вказаних договорів купівлі-продажу ОСОБА_1 видано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 8,0032 га

з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Старобезрадичівської сільської ради від 18 серпня 2006 року цільове призначення земельної ділянки змінено на земельну ділянку для будівництва

та обслуговування житлового будинку, про що 25 жовтня 2006 року

ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на землю.

Посилаючись на те, що земельні ділянки ОСОБА_1 отримав у власність неправомірно, позивач просив визнати недійсним розпорядження Обухівської РДА від 29 грудня 2003 року № 746 «Про передачу земельних ділянок

у власність» (далі - розпорядження від 29 грудня 2003 року № 746) у частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 8,0032 га ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , державний акт від 25 жовтня 2006 року серії ЯД № 658673, виданий на ім`я ОСОБА_1 , на право власності на земельну ділянку площею 8,0032 га, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015; визнати недійсним рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області від 18 серпня 2006 року

№ 93 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно з додатком) на території

с. Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради» (далі рішення

від 18 серпня 2006 року № 93) та підпункт 4 додатка до пунктів 1-3 рішення

від 18 серпня 2006 року № 93, витребувати земельну ділянку площею 8,0032 га, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015, з незаконного володіння

ОСОБА_1 та визнати за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування земельною ділянкою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 березня

2015 року у складі судді Потабенко Л. В. позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України,

ДП «Київське лісове господарство» задоволено.

Визнано недійсним розпорядження Обухівської РДА від 29 грудня 2003 № 746

в частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 8,0032 га ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 .

Визнано недійсним підпункт 4 додатка до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18 серпня

2006 року № 93 «Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок громадянам (згідно з додатком) на території

с. Старі Безрадичі Старобезрадичівської сільської ради».

Визнано недійсним державний акт від 25 жовтня 2006 року серії ЯД № 658673, виданий на ім`я ОСОБА_1 про право власності на земельну ділянку площею 8,0032 га, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015.

Витребувано на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, розташовану

в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015.

Визнано за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування земельною ділянкою площею 8,0032 га з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив

з того, що спірні земельні ділянки вибули з державної власності без згоди Київського обласного управління лісового та мисливського господарства,

а також без згоди землекористувача ДП «Київське лісове господарство»

на підставі незаконного розпорядження Обухівської РДА від 29 грудня 2003 року № 746.

Оскаржуване розпорядження від 29 грудня 2003 року № 746 прийнято всупереч вимогам статей 56 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), оскільки ним передано у власність землі лісогосподарського призначення, які заборонено передавати у власність, також незаконно змінено їх цільове призначення

із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення.

Суд першої інстанції вважав за необхідне визнати недійсним підпункт 4 додатка до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради від 18 серпня

2006 року № 93 та визнати недійсним державний акт, виготовлений на ім`я ОСОБА_1 на підставі вищевказаного рішення, оскільки такі вимоги

є похідними і спрямовані на відновлення порушених прав держави.

Суд першої інстанції також вважав правомірними позовні вимоги в частині витребування земельної ділянки, оскільки в ході розгляду справи було встановлено неправомірність видачі розпорядження Обухівської РДА Київської області щодо їх надання відповідачам, тому порушене право землекористувача

та уповноваженого органу держави як власника підлягає судовому захисту. Також суд першої інстанції вважав доцільним визнати за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування на спірну земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2018 року частково задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (далі - ПАТ «Європейський газовий банк»).

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2015 року у частині вирішення позовних вимог про витребування на користь ДП «Київське лісове господарство» із незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 8,0032 га в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, визнання за ДП «Київське лісове господарство» права постійного користування цією земельною ділянкою скасовано, ухвалено

в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Апеляційний суд встановив, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2015 року задоволено позов АТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Анталія Плюс», про звернення стягнення на предмет іпотеки (справі № 372/3487/15-ц), у рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Анталія Плюс» перед АТ «Європейський газовий банк» за кредитним договором від 29 червня 2011 року № 437-290611 у розмірі 61 250 752,21 грн у межах вартості предмета іпотеки звернено стягнення

на предмет іпотеки (договір іпотеки № 669-290611/І, посвідчений 29 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1863) шляхом визнання права власності за АТ «Європейський газовий банк» на земельну ділянку загальною площею 8,0032 га, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1 . Ціна предмета іпотеки визначена на підставі звіту про оцінку майна від 06 березня 2015 року

в сумі 26 773 105,00 грн.

Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції щодо визнання недійсним розпорядження Обухівської РДА від 29 грудня 2003 року № 746 «Про передачу земельних ділянок у власність» в частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 8,0032 га ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , а також щодо визнання недійсним підпункту 4 додатка

до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18 серпня 2006 року № 93 та визнання недійсним державного акта, виготовленого на підставі вищевказаного рішення.

Апеляційний суд, установивши, що з державної власності незаконно вибули земельні ділянки лісогосподарського призначення, які заборонено передавати

у приватну власність та змінювати їх цільове призначення, погодився

з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.

Однак апеляційний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про витребування на користь ДП «Київське лісове господарство» із незаконного володіння ОСОБА_1 спірної земельної ділянки та визнання за ДП «Київське лісове господарство» права постійного користування спірною земельною ділянкою площею 8,0032 га.

Апеляційний суд зазначив, що державні акти, на підставі яких земельні ділянки вибули із власності держави і передані громадянам, не оспорено, а без визнання їх недійсними витребування земельних ділянок від інших осіб, які набули

їх у власність, зокрема, за цивільно-правовими угодами, неможливе, оскільки неоспорення первісного переходу права власності від власника до іншої особи

і визнання незаконною правової підстави цього переходу не відновлює право власності такого власника, а отже, унеможливлює захист його порушеного права у спосіб, передбачений статтею 388 ЦК України.

Також апеляційний суд вказав, що, вирішуючи спір у частинні визнання

за ДП «Київське лісове господарство» права постійного користування на спірну земельну ділянку, суд першої інстанції своїх висновків не обґрунтував.

Визнаючи неправомірним витребування на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, апеляційний суд вважав, що немає підстав для визнання права користування спірною земельною ділянкою за ДП «Київське лісове господарство», оскільки

не скасовано право власності осіб, яким це право перейшло від держави.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у березні 2018 року, перший заступник прокурора Київської області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить постанову Апеляційного суду Київської області

від 07 лютого 2018 року скасувати й залишити в силі рішення Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2015 року.

На обґрунтування касаційної скарги вказує, що апеляційний суд висновку

про відмову у позові в частині витребування земельної ділянки дійшов

з порушенням норм матеріального права, зокрема статей 216 388 ЦК України.

У справі встановлено, що власником спірної земельної ділянки є держава в особі Кабінету Міністрів України, постійним користувачем - ДП «Київське лісове господарство», спірна земельна ділянка незаконно вибула з володіння власника на підставі розпорядження Обухівської РДА від 29 грудня 2003 року № № 746, визнаного нечинним та скасованого, тому висновки апеляційного суду про неможливість витребування майна до визнання недійсними державних актів

на право власності на земельні ділянки первісних набувачів - фізичних осіб (третіх осіб у справі), є безпідставними.

Право власності на земельні ділянки третіх осіб припинилося внаслідок укладення ними договорів купівлі-продажу земельних ділянок на користь ОСОБА_1 .

Крім того, третім особам були видані державні акти на право власності на окремі земельні ділянки, які після відчуження були об`єднані в одну земельну ділянку

з одним кадастровим номером.

У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року, ПАТ «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ліквідацію АТ «Європейський газовий банк» просить скасувати постанову апеляційного суду в частині визнання недійсним розпорядження Обухівської РДА від 29 грудня 2003 № 746 щодо передачі у власність земельних ділянок загальною площею 8,0032 га фізичним особам, у частині визнання недійсним підпункт 4 додатку до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району від 18 серпня 2006 року № 93, в частині визнання недійсним державного акта від 25 жовтня 2006 року серії ЯД № 658673, виданого на ім`я ОСОБА_1 , про право власності на земельну ділянку площею 8,0032 га, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги вказує, що суд не мав підстав визнавати незаконним розпорядження Обухівської РДА від 29 грудня 2003 року № 746

«Про передачу земельних ділянок у власність» у частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 8,0032 га ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , а також визнавати недійсним підпункт 4 додатка до пунктів 1-3 рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району

від 18 серпня 2006 року № 93, оскільки оспорювані розпорядження та рішення прийняті із дотриманням норм закону та у межах компетенції органів, які

їх видали.

Вважає, що ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку набув правомірно.

Зміст відзиву на касаційну скаргу

У червні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Європейський газовий банк» на касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в якій заявник просить залишити постанову апеляційного суду в оскаржуваній частині без змін, а касаційну скаргу -

без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність,

та зазначаючи про правильність висновків апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог про витребування на користь ДП «Київське лісове господарство» із незаконного володіння ОСОБА_1 спірної земельної ділянки та визнання за ДП «Київське лісове господарство» права постійного користування цією земельною ділянкою.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 02 квітня 2018 року та від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за касаційними скаргами

ПАТ «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Європейський газовий банк» та першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави

в особі Кабінету Міністрів України. Справу витребувано з Обухівського районного суду Київської області.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено

до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Бурлакову С. Ю.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що розпорядженням Обухівської РДА від 29 грудня 2003 року

№ 746 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам

для ведення особистого селянського господарства в межах території Старобезрадичівської сільської ради», зокрема, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право власності на землю та надано дозвіл на виготовлення державних актів на право приватної власності на землю.

30 грудня 2003 року зазначені вище особи отримали державні акти на право власності на земельні ділянки площею 1,000 га, зокрема ОСОБА_9 -державний акт серії РЗ № 278372, ОСОБА_8 - державний акт серії

РЗ № 278373, ОСОБА_7 - державний акт серії РЗ № 278375, ОСОБА_6 -державний акт серії РЗ № 278376, ОСОБА_2 - державний акт серії

РЗ № 278378, ОСОБА_5 - державний акт серії РЗ № 278379, ОСОБА_4 - державний акт серії РЗ № 278374, ОСОБА_3 - державний акт серії

РЗ № 278377.

09 березня 2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 укладено договори купівлі-продажу зазначених вище земельних ділянок.

28 березня 2006 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на об`єднану земельну ділянку площею 8,0032 га серії ЯГ № 233834, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів 28 березня 2006 року за № 1590, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

18 серпня 2006 року на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області № 93 цільове призначення земельних ділянок змінено з ведення особистого селянського господарства на будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

25 жовтня 2006 року ОСОБА_1 на підставі рішення Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області 4 сесії 5 скликання

від 18 серпня 2006 року № 93 отримав державний акт серії ЯД № 658673, кадастровий номер земельної ділянки 3223187700:12:028:0015, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів 25 жовтня 2006 року № 2343,

з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Відповідно до листів Головного управління Держземагентства в Київській області від 25 листопада 2014 року, ДП «Київське лісове господарство»

від 26 листопада 2014 року № 02-868 земельні ділянки, які перебувають

у власності ОСОБА_1 , знаходяться на території земель лісогосподарського призначення лісового фонду Козинського лісництва, квартал 110.

Відповідно до акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства

від 28 лютого 2012 року № 45/01, складеного державними інспекторами контролю за використанням та охороною земель управління Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Київській області, за документами

та матеріалами, наданими управлінням Держкомзему в Обухівському районі, даними Геодезичної інформаційної системи управління, матеріалами, наданими ДП «Київліс», спірні земельні ділянки повністю або частково накладаються

на землі лісового фонду (квартал 110 Козинського лісництва, виділи 13-20).

Погодження про можливість вилучення та зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення загальною площею 8,0032 га в кварталі 110 Козинського лісництва, виділи 13-20, ДП «Київське лісове господарство»

і Київське обласне управління лісового та мисливського господарства

не надавали.

Суд апеляційної інстанції встановив, що 29 червня 2011 року між

АТ «Європейський газовий банк» і ТОВ «Анталія Плюс» було укладено кредитний договір № 437-290611.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором

між АТ «Європейський газовий банк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 29 червня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А. В. та зареєстрований в реєстрі

за № 1863.

Відповідно до умов вказаного договору іпотеки предметом іпотеки є земельна ділянка площею 8,0032 га у с. Старі Безрадичі Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада

2015 року задоволено позов АТ «Європейський газовий банк» до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Анталія Плюс», про звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 372/3487/15-ц).

Звернено стягнення на предмет іпотеки (договір іпотеки № 669-290611/І, посвідчений 29 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васько А. В., зареєстрований в реєстрі за № 1863) у рахунок часткового, у межах вартості предмета іпотеки, погашення заборгованості

ТОВ «Анталія Плюс» перед АТ «Європейський газовий банк» за кредитним договором від 29 червня 2011 року № 437-290611 у розмірі 61 250 752,21 грн шляхом визнання за АТ «Європейський газовий банк» права власності

на земельну ділянку загальною площею 8,0032 га, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1 (ціна предмета іпотеки визначена на підставі звіту про оцінку майна від 06 березня 2015 року в сумі 26 773 105,00 грн).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги (далі - ЦПК України), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних

на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення»,

якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційні скарги подані до суду касаційної інстанції у березні 2018 року, їх розгляд Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України у редакції,

що діяла до 08 лютого 2020 року.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено

порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права

чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарг ПАТ «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

АТ «Європейський газовий банк» та першого заступника прокурора Київської області підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Колегія суддів, не погоджуючись з висновком апеляційного суду, вважає,

що судовим рішенням суду першої інстанції не вирішено питання про права, свободи, інтереси або обов`язки АТ «Європейський газовий банк» з огляду

на таке.

Рішення Обухівського районного суду Київської області, яким задоволено позов першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство» та визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації

від 29 грудня 2003 року № 746 в частині передачі у власність земельних ділянок загальною площею 8,0032 га ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , визнано недійсним державний акт від 25 жовтня 2006 року серії ЯД № 658673, виданий на ім`я ОСОБА_1 , про право власності на земельну ділянку площею 8,0032 га, кадастровий номер 3223187700:12:028:0015, витребувано

на користь ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння

ОСОБА_1 земельну ділянку площею 8,0032 га, розташовану

в адміністративних межах Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, визнано за ДП «Київське лісове господарство» право постійного користування цією земельною ділянкою площею 8,0032 га

з кадастровим номером 3223187700:12:028:0015, ухвалене 19 березня 2015 року.

Звернувшись у листопаді 2017 року з апеляційною скаргою на це рішення,

АТ «Європейський газовий банк» зазначило, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2015 року у справі

№ 372/3487/15-ц задоволено позов АТ «Європейський газовий банк»

до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Анталія Плюс», про звернення стягнення на предмет іпотеки та в рахунок часткового погашення заборгованості

ТОВ «Анталія Плюс» перед АТ «Європейський газовий банк» за кредитним договором від 29 червня 2011 року № 437-290611 звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 669-290611/І шляхом визнання права власності

за АТ «Європейський газовий банк» на земельну ділянку загальною площею 8,0032 га, що належить іпотекодавцю ОСОБА_1

АТ «Європейський газовий банк», мотивуючи апеляційну скаргу, посилалося

на те, що не брало участі у справі, а рішенням Обухівського районного суду Київської області від 19 березня 2015 року вирішені його права як власника земельної ділянки, оскільки на момент розгляду справи судом спірна земельна ділянка вже була передана в іпотеку АТ «Європейський газовий банк».

Так, відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказана норма права визначає коло осіб, наділених процесуальним правом

на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну

від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі

у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес,

(3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких

на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції

є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи

у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого у пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Схожого за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).

Ухвалюючи судове рішення за апеляційною скаргою АТ «Європейський газовий банк», апеляційний суд не дав належної оцінки безпосередньо правам, інтересам та обов`язкам АТ «Європейський газовий банк» як іпотекодержателя,

не врахував, що АТ «Європейський газовий банк» не було учасником правовідносин сторін на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції (19 березня 2015 року), не було власником земельної ділянки

на час розгляду справи, і наявність договору іпотеки, яким спірну земельну ділянку передано АТ «Європейський газовий банк» як іпотекодержателю

на забезпечення задоволення вимог за кредитним договором, не впливає

на вирішення питання щодо правомірності набуття ОСОБА_1

як іпотекодавцем права власності на предмет іпотеки у межах провадження

за цим позовом.

Верховний Суд врахував тривалий час розгляду судами вказаної справи, однак

з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України),

а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України) дійшов висновку про передання справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2018 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального

і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин

і вимог закону.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної

чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції рішення не змінює та не ухвалює нове рішення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку

з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 409 412 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Європейський газовий банк» задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Київської області від 07 лютого 2018 року скасувати.

Справу за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , Старобезрадичівської сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , про визнання недійсним розпорядження та визнання недійсними державних актів на право власності

на землю передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту

її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов