Постанова

Іменем України

29 червня 2022 року

м. Київ

справа № 373/1343/16

провадження № 61-5714св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: Відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Світанок», Циблівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір Плюс»,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 11 червня 2020 року у складі судді Керекези Я. І. та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог позовної заяви

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Відкрите акціонерне товариство «Племзавод «Світанок» (далі - ВАТ «Племзавод «Світанок»), Циблівська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір Плюс» (далі - ТОВ «Альтаір Плюс»), про поділ майна, визнання права власності на майно, визнання удаваним правочину, переведення прав покупця за договором купівлі-продажу.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що з12 серпня 1979 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , за час якого вони набули у власність рухоме і нерухоме майно, на Ѕ частину якого він має право.

Щодо нерухомого майна пояснював наступне.

06 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір дарування цілісного майнового комплексу - будівельного двору на АДРЕСА_1 , який він вважав удаваним, оскільки фактично цей комплекс придбаний подружжям у спільну сумісну власністю шляхом купівлі за спільні кошти - 900 000,00 грн. Майновий комплекс розташований на земельній ділянці загальною площею 4,1085 га для обслуговування комплексу, будівельного двору, кадастровий номер 3223386500:02:005:0031.

Крім того, 06 травня 2016 року між ВАТ «Племзавод «Світанок» і ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, за яким останній набув у власність цілісний майновий комплекс на АДРЕСА_1 . Комплекс розташований на земельній ділянці загальною площею 14,0 га. Стверджував, що це майно придбане за особисті грошові кошти, отримані ним від продажу особистого майна вартістю 345 568,64 грн.

Відповідачі не визнають його права на це майно. У зв`язку з неприязними відносинами, які склалися між сторонами, вони не можуть здійснювати за взаємною згодою розпорядження майном. Угоди про добровільний поділ майна сторони не досягли.

У зв`язку з наведеним просив:

1) здійснити поділ належного йому і ОСОБА_2 майна, визнати за ним право власності на 1/2 частину майна, а саме:

- трактор марки «МТЗ-80-1» вартістю 330 000,00 грн;

- трактор марки «Т-25» з причепом вартістю 610 000,00 грн;

- сіялка-пропашня СПЧ-8 вартістю 85 000,00 грн;

- сіялка зернова С3-3,6 вартістю 80 000,00 грн;

- дискова борона 2,4 м вартістю 19 800,00 грн;

- культиватор пропашний вартістю 98 600,00 грн;

- культиватор посівний КПС-4 у кількості 2 одиниць загальною вартістю 213 000,00 грн;

- сцепка для культиваторів вартістю 13 200,00 грн;

- сцепка для борони вартістю 13 200,00 грн;

- плуг ПЛН 5/35 у кількості 2 одиниць по 91 000,00 грн кожен загальною вартістю 182 000,00 грн;

- плуг ПЛН 3/35 вартістю 72 500,00 грн,

- комплект меблів для прихожої «Ніккі» колір темний горіх вартістю 10 100,00 грн;

- комплект меблів «Кухня Фієста» колір червоний вартістю 18 556,00 грн;

- комплект меблів «Спальня «Венеція» (ліжко, комод, 2 тумби, шафа) вартістю 50 512,00 грн;

- диван «Лаура» кутового (шкіра, коричневий) вартістю 4 955,00 грн;

- килим коричневого вартістю 3 000,00 грн;

- пральна машинка «Електролюкс» вартістю 9 500,00 грн;

- витяжка марки «ZIRTAL» вартістю 7 800,00 грн;

- холодильник марки «LIEBHERR» вартістю 36 228,00 грн;

- морозильна шафа вартістю 29 255,00 грн;

- плита електричної марки «Електролюкс» вартістю 11 700,00 грн;

- вбудована мікрохвильова піч марки «ВOSСН» вартістю 6 260,00 грн;

- котел газовий марки «FERROLI ENERGY Тор W125» вартістю 36 000,00 грн;

- кондиціонер марки «DЕККЕR» вартістю 18 768,00 грн;

- домашній кінотеатр марки «Yamaha» вартістю 23 400,00 грн;

- телевізор марки «Філіпс» вартістю 19 889,00 грн;

- аудіо-програвач з караоке марки «Samsung» сірого кольору вартістю 1 200,00 грн;

- цифрова камера (фотоапарат) марки «Nicon» чорного кольору вартістю 5 000,00 грн;

- монітор марки «Samsung» чорного кольору вартістю 3 200,00 грн;

- комп`ютер (системний блок, клавіатура, мишка) чорного кольору вартістю 5 600,00 грн;

- багатофункціональний пристрій марки «Куосера» (принтер, сканер, ксерокс) вартістю 8 700,00 грн;

- перфоратор професійний торговельної марки «Бош» вартістю 4 850,00 грн;

- дриль електрична ударна професійна торговельної марки «Бош» вартістю 3 394,00 грн;

- будівельний фен торговельної марки «Бош» вартістю 2 715,00 грн;

- кутова шліф-машина торговельної марки «Бош» вартістю 3 100,00 грн;

- електрорубанка торговельної марки «Макіта» вартістю 3 810,00 грн.

2) визнати удаваним договір дарування, укладений 06 березня 2009 року між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровувана), посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Сокур Л. Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 617;

3) застосувати наслідки удаваності вищезазначеного договору дарування, визнавши за ним (позивачем) право власності на 1/2 частину нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу, будівельного двору, розташованого на АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для обслуговування комплексу, будівельного двору, загальною площею 4,1085 га, кадастровий номер 3223386500:02:005:0031, розташованої в селі Світанок Переяслав-Хмельницького району Київської області;

4) перевести на нього (позивача) права покупця за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного 06 травня 2016 року між ВАТ «Племзавод «Світанок» та ОСОБА_3 ;

5) визнати за ним (позивачем) право особистої власності на цілісний майновий комплекс, розташований на АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку площею 14,0 га, на якій він розміщений.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 11 червня 2020 року залишено без змін.

Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що позивач не надав наледних доказів на підтвердження наявності спільного майна подружжя, а саме: сільськогосподарської техніки, меблів, побутової та комп`ютерної техніки, будівельних інструментів, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що спірне майно набуте за час перебування у шлюбі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Відсутність таких доказів унеможливлює вирішення питання про поділ майна подружжя.

Позивач просив визнати удаваним договір дарування цілісного майнового комплексу, посилаючись на те, що таке майно фактично придбане подружжям за спільні кошти в розмірі 900 000,00 грн, однак він не надав жодних доказів на підтвердження цього, а тому відсутні підстави для задоволення цієї вимоги, а також визнання за ним права власності на Ѕ частину цілісного комплексу.

При цьому суд першої інстанції зауважив, що права власності на земельну ділянку загальною площею 4,1085 га не виникло і в ОСОБА_2 , оскільки відповідно до договору дарування цілісний майновий комплекс, який був предметом договору, розміщений на земельній ділянці, яка є неприватизованою та є землею Світанківської сільської ради. Оскільки дарувальник комплексу будівель та споруд на момент укладання договору дарування нерухомості не мав права власності на спірну земельну ділянку, то до обдарованого таке право не переходить. Аналогічна правова позиція і щодо купівлі-продажу нерухомого майна висловлена в постанові Верховного Суду у справі від 19 травня 2020 року № 127/10011/18.

Суди не встановили підстав для переведення на позивача прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу та земельну ділянку, на якій він розміщений.

Апеляційний суд вказав, що дослідивши матеріали справи, доводи сторін та враховуючи пояснення голови Циблівської сільської Ради Палагути О. М., висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 не належить право власності на земельну ділянку загальною площею 4,1085 га не суперечать зібраним матеріалам справи і ці висновки не є такими, як підтвердив і голова сільської ради, які б ущемляли права осіб, які подали апеляційну скаргу, в тому числі і в майбутньому. Крім того, вони відповідають повністю матеріалам справи, так як цілісний майновий комплекс, який був предметом договору, розміщений на земельній ділянці, яка є неприватизованою та є землею Світанківської сільської Ради і відповідно до усталеної судової практики, оскільки дарувальник комплексу будівель та споруд на момент укладання договору дарування нерухомості не мав права власності на спірну земельну ділянку, то до обдарованого таке право не переходить. Аналогічна правова позиція щодо купівлі-продажу нерухомого майна висловлена в постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 127/10011/18, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги щодо виключення зазначених висновків суду першої інстанції з мотивувальної частини рішення.

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

У квітні 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшла касаційна скарга, у якій вони, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять змінити рішення суду першої інстанції шляхом виключення з його мотивувальної частини абзаців: «При цьому суд зауважує, що права власності на земельну ділянку, загальною площею 4,1085 га, не виникло і у відповідача ОСОБА_6 , оскільки відповідно до договору дарування цілісний майновий комплекс, який був предметом договору, розміщений на земельній ділянці, яка є неприватизованою та є землею Світанківської сільської ради. Відповідно вже усталеної судової практики, оскільки дарувальник комплексу будівель та споруд на момент укладання договору дарування нерухомості не мав права власності на спірну земельну ділянку, то до обдаровуваного таке право не переходить. Аналогічна правова позиція і щодо купівлі-продажу нерухомого майна висловлена в постанові ВС/КЦС у справі № 127/10011/18 від 19 травня 2020 року»; «При цьому суд знову зауважує, що відповідно вже усталеної судової практики, зокрема і правової позиції, висловленої в постанові ВС/КЦС у справі № 127/10011/18 від 19 травня 2020 року, оскільки продавець цілісного майнового комплексу на момент укладання договору купівлі-продажу нерухомості не мав права власності на спірну земельну ділянку, то до покупця таке право не переходить».

У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 висловлюють незгоду із зазначенням судом першої інстанції у мотивувальній частині рішення того, що ОСОБА_2 не має права власності на земельну ділянку будівельного двору площею 4,1085 га, що ця ділянка є неприватизованою і є землею Світанківської сільської ради. Вважають, що такі висновки суперечать наявним у справі письмовим доказам. Суд першої інстанції в рішенні помилково застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 127/10011/18, оскільки обставини у вказаній справі є відмінними від обставин справи, що переглядається. Посилання суду першої інстанції на те, що земельна ділянка не належить ОСОБА_2 , порушує права останньої. Апеляційний суд погодився із цим висновком, що земельна ділянка с неприватизованою, не дослідив наявний у справі (т. 1, а. с. 48-51) державний акт про право колективної власності ВАТ «Племавод «Світанок». Також апеляційний суд помилково ототожнив розташування земельної ділянки (на території Світанківської сільради) із правом власності Світанківської сільської ради на цю ділянку. Тому суди обох інстанцій помилково не застосували положення статті 120 ЗК України до спірних правовідносин.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 646/13162/14-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 552/4097/15-ц, від 04 лютого 2019 року у справі № 463/1696/15-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 910/9028/19, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/210/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

Суди вказали, що на підтвердження позовних вимог позивач надав такі докази:

- копію свідоцтва про укладення шлюбу, відповідно до якого 12 серпня 1979 року був укладений шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 16);

- копію свідоцтва серії НОМЕР_1 від 08 липня 1980 року про народження ОСОБА_3 (т. 1, а. с. 17); -

- копію договору дарування, укладеного 06 березня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Сокур Л. Ф. та зареєстрованого в реєстрі за № 617 (т. 1, а. с. 18-20);

- копію договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, укладеного 06 травня 2016 року між ВАТ «Племзавод «Світанок» та ОСОБА_3 , про купівлю-продаж цілісного майнового комплексу, розташованого на АДРЕСА_2 (а. с. 21-22);

- акт про передання права власності на куплене нерухоме майно від 06 травня 2016 року, за яким ВАТ «Племзавод «Світанок» передало ОСОБА_3 право власності на цілісний майновий комплекс, розташований в селі Світанок Переяслав-Хмельницького району Київської області (т. 1, а. с. 23-24).

На запит суду була надана копія державного акту на право колективної власності на землю серії КВ від 14 червня 2000 року, виданого ВАТ «Племзавод «Світанок», на земельну ділянку для ведення племінної справи в тваринництві площею 1 806,2 га (т. 1, а. с. 48-51).

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2016 року у справі призначено судову інженерно-технічну експертизу (т. 1, а. с. 56).

Згідно з висновком експерта (т. 1, а. с. 75-90) відповідно до вимог нормативно-правових актів технічна можливість поділу цілісного майнового комплексу - будівельний двір, розташований на АДРЕСА_1 , цього нерухомого майна (1/2 та 1/2) існує. Експертом на розгляд суду запропонований один можливий варіант поділу вищезазначеного майнового комплексу та земельної ділянки, на якій він розташований.

Площа земельної ділянки, необхідної для обслуговування цілісного майнового комплексу, розташованого на АДРЕСА_2 , до складу якого, серед іншого, нерухомого майна входять два нежитлові приміщення з цільовим призначенням «Телятник» становить 21,8697 га.

Ринкова вартість будівель та споруд цілісного майнового комплексу станом на дату дослідження становить 2 412 773,00 грн.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (частина перша, друга статті 50 ЦПК України)

У пункті 4) частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 758/8892/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ «УкрСиббанк», ТОВ «Кей-Колект» про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності (провадження № 61-3629св21) зазначено, що «оскільки не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 про визнання недійсним договору іпотеки, висновки судів про відмову в задоволенні і в інших її вимогах є обґрунтованими, адже вони є похідними вимогами».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2022 року у справі № 757/32778/19 (провадження № 61-7598св21) вказано, що «учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з частиною першою статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог(частина перша, друга статті 264 ЦПК України)».

У справі, що переглядається:

- ОСОБА_1 , серед іншого, просиввизнати удаваним договір дарування, укладений 06 березня 2009 року між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровувана), посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Сокур Л. Ф. та зареєстрований в реєстрі за № 617, а також застосувати наслідки удаваності цього договору дарування, визнавши за ним (позивачем) право власності на 1/2 частину нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу, будівельного двору, розташованого на АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для обслуговування комплексу, будівельного двору, загальною площею 4,1085 га, кадастровий номер 3223386500:02:005:0031, розташованої в селі Світанок Переяслав-Хмельницького району Київської області;

- у мотивувальній частині рішення від 11 червня 2020 року суд першої інстанції, серед іншого, вказав, що право власності на земельну ділянку загальною площею 4,1085 га не виникло і у відповідача ОСОБА_2 , оскільки відповідно до договору дарування цілісний майновий комплекс, який був предметом договору, розміщений на земельній ділянці, яка є неприватизованою та є землею Світанківської сільської ради;

- водночас, виходячи з підстав, предмета позову (вимоги про визнання удаваним договору дарування та застосування наслідків його удаваності), враховуючи, що судами відмовлено у задоволенні вимоги про визнання удаваним договору дарування, а вимоги про застосування наслідків удаваності цього договору є похідними, у суду першої інстанції не було підстав робити зазначений висновок.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 758/8892/17 (провадження № 61-3629св21) та від 01 червня 2022 року у справі № 757/32778/19 (провадження № 61-7598св21) касаційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду першої інстанції, залишене без змін постановою апеляційного суду, змінити шляхом виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції абзаців, указаних у прохальній частині касаційної скарги. Оскільки рішення суду змінено в частині його мотивів, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 11 червня 2020 року, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, змінити шляхом виключення з мотивувальної частини рішення абзаців такого змісту:

«При цьому суд зауважує, що права власності на земельну ділянку, загальною площею 4,1085 га, не виникло і у відповідача ОСОБА_2 , оскільки відповідно до договору дарування цілісний майновий комплекс, який був предметом договору, розміщений на земельній ділянці, яка є неприватизованою та є землею Світанківської сільської ради. Відповідно вже усталеної судової практики, оскільки дарувальник комплексу будівель та споруд на момент укладання договору дарування нерухомості не мав права власності на спірну земельну ділянку, то до обдарованого таке право не переходить. Аналогічна правова позиція і щодо купівлі-продажу нерухомого майна висловлена в постанові ВС/КЦС у справі № 127/10011/18 від 19 травня 2020 року»;

«При цьому суд знову зауважує, що відповідно вже усталеної судової практики, зокрема і правової позиції, висловленої в постанові ВС/КЦС у справі № 127/10011/18 від 19 травня 2020 року, оскільки продавець цілісного майнового комплексу на момент укладання договору купівлі-продажу нерухомості не мав права власності на спірну земельну ділянку, то до покупця таке право не переходить».

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук