Постанова

Іменем України

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 373/3448/13

провадження № 61-2084св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних

за касаційною скаргою адвоката Джас Ірини Василівни як представника ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 177 619,15 грн з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що 20 серпня 2010 року між сторонами укладено договір позики, засвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г. В., за умовами якого він надав відповідачу позику в розмірі 20 000 дол. США, що на час укладення правочину становило 158 000,00 грн, а ОСОБА_2 зобов`язався повернути позичені кошти до 20 грудня 2010 року.

Ураховуючи, що ОСОБА_2 свої зобов`язання за договором позики не виконав, кошти в установлений строк не повернув, є підстави для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити та стягнути судові витрати, пов`язані з отриманням правової допомоги адвоката, в сумі 4 000,00 грн та судовий збір у розмірі 1 800,92 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Яготинський районний суд Київської області заочним рішенням від 17 березня 2014 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 177 619,15 грн боргу за договором позики з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю заявлених позовних вимог.

Яготинський районний суд Київської області ухвалою від 07 вересня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року залишив без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що немає підстав для поновлення значно пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Київський апеляційний суд ухвалою від 17 грудня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник пропустив строк на оскарження заочного рішення суду першої інстанції, поважних причин для поновлення цього строку не навів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 17 грудня 2021 року, адвокат Джас І. В. як представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу

апеляційного суду від 17 грудня 2021 року і справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, тому повинна бути скасована.

Відповідач є особою з інвалідністю, йому встановлено захворювання «Гієна-Барре», яке є вірусним захворюванням спинного і головного мозку, відповідач обмежений у пересуванні, рухах і ходьбі, в залежності від полегшення стану здоров`я може зі сторонньою допомогою пересуватися у візочку або на милицях (викладено в медичних документах).

Загострення у відповідача у вересні-жовтні 2021 року цього захворювання, що підтверджено медичними документами, проходження ним інтенсивного лікування та необхідність уникнення будь-якого вірусного захворювання, в т. ч. спілкування з іншими особами, які можуть бути носіями вірусу, стало причиною для недотримання строків на оскарження рішення суду першої інстанції.

Так, відповідач з 02 до 11 вересня 2021 року перебував на стаціонарному інтенсивному лікуванні в Яготинській центральній міській лікарні у зв`язку із демієлінізуючим захворюванням (частковим паралічем тулуба та кінцівок), що виражено у хворобі нервової системи, коли пошкоджується мієлінова оболонка нейронів, а з 12 вересня до 01 жовтня 2021 продовжував проходити лікування як стаціонарно, так і амбулаторно.

У зв`язку з тим що захворювання відповідача є вірусним захворюванням кісткового мозку опорно-рухового апарату, то при інтенсивному та поточному лікування необхідно виключити інші захворювання з подібними симптомами, діагнозом, інфекціями. Тобто виключення іншого будь-якого вірусного захворювання, яке може спровокувати повний параліч всіх органів, що може призвести до летального наслідку.

Отже, тяжке захворювання відповідача, запровадження в країні карантинних обмежень, пов`язаних із пандемією короновірусної хвороби, запровадження лікарями обмежувальних заходів для відповідача для унеможливлення погіршення/загострення його стану здоров`я у разі захворювання на СОVID-19, є поважними причинами пропуску строку для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, адже це стало можливим лише після отримання відповідачем фізичної можливості ознайомитися з матеріалами вказаної справи та прийняти рішення щодо захисту його порушених прав.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

18 лютого 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зробив висновок, що зазначені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження районного суду Київської області заочним рішенням від 17 березня 2014 року повинен вираховуватися за правилами частини першої статті 294 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення оскаржуваного рішення), тобто становить десять днів з дня його проголошення.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Яготинський районний суд Київської області ухвалою від 07 вересня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року залишив без задоволення.

Частиною четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочного рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Зазначений порядок є спеціальним і представляє окрему стадію судового процесу, дотримання якої для відповідача є обов`язковим.

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що процесуальне право на звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 17 березня 2014 року виникло у ОСОБА_2 після постановлення ухвали про його перегляд від 07 вересня 2021 року (постановленої за чинним ЦПК України), строк на апеляційне оскарження для відповідача почав відраховуватись з моменту постановлення цієї ухвали за правилами ЦПК України (30 днів).

Установлено, що апеляційну скаргу на заочне рішення Джас І. В. як представник ОСОБА_2 подав 07 жовтня 2021 року.

Ураховуючи наведене, заявник не пропустив строк на апеляційне оскарження заочного рішення визначений частиною першою статті 354 ЦПК України.

Аналогічний по суті висновок зроблений у постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 761/15902/14-ц (провадження № 61-38977св18), від 02 жовтня 2020 року у справі № 760/8340/16-ц (провадження № 61-12022св19), від 07 жовтня 2020 року у справі № 2-789/12 (провадження № 61-7426св20).

Отже, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що строк на апеляційне оскарження заочного рішення суду обчислюється відповідно до вимог ЦПК України 2004 року (10 днів) та вважав цей строк пропущеним.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки апеляційний суд порушив норми процесуального права, що призвело до обмеження права ОСОБА_2 на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 400 406 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Джас Ірини Василівни як представника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 17 грудня 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов