ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2025 року
м. Київ
справа № 380/10719/22
адміністративне провадження № К/990/5936/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 (головуючий суддя: Кузан Р.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 (головуючий суддя: Пліш М.А., судді: Ніколін В.В., Гінда О.М.) у справі № 380/10719/22 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У серпні 2022 року Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» (далі - ЛМКП «Львівводоканал» або позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра України або відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 21.06.2022 № 198 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4861 від 04.10.2017, наданого ЛМКП «Львівводокапал» з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України ділянки родовища «Малечковичі» (каптажне джерело № 1, свердловина № 1а-11483).
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 19.09.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023, позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26.02.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що ЛМКП «Львівводоканал» здійснює забір підземних вод державного значення з 17 родовищ, серед яких ділянка родовища «Малечковичі» (каптажне джерело № 1, свердловина №1а-11483).
04.10.2017 ЛМКП «Львівводоканал» отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4861, наданий з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України на ділянці родовища «Малечковичі», строк дії якого становить 5 років.
Позивач зазначає, що впродовж дії дозволу надрокористувач експлуатує водозабір «Малечковичі», як одну зі складових системи централізованого водопостачання, яка забезпечує питною водою споживачів міста Львів та супутніх населених пунктів безперервно та цілодобово, своєчасно та в повному обсязі нараховує та сплачує податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами, зокрема і родовища «Малечковичі».
Разом з тим, 21.06.2022 відповідач прийняв оскаржуваний наказ № 198, яким анулював спеціальний дозвіл на користування надрами № 4861 від 04.10.2017. Підставою анулювання зазначено - відпала потреба у користуванні надрами.
Позивач з таким наказом не погоджується та зазначає, що потреба у користуванні надрами на ділянці родовища «Малечковичі» (каптажне джерело №1, свердловина №1а-11483) не відпала і не могла відпасти, як з причин необхідності забезпечення безперебійного централізованого водопостачання, так і з технічних і екологічних причин.
Також позивач зазначає, що відповідно до положень пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (у редакції Постанови Уряду №535 від 03.05.2022) строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування. Відтак позивач вважає, що спірний дозвіл не міг бути анульований достроково під час воєнного стану.
Також, що відповідно до положень пункту 7 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615), дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на п`ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, та геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ).
Таким чином, виключно ЛМКП «Львівводоканал», а не інша особа визначає строк, на який видається спеціальний дозвіл на користування надрами в межах максимально можливого строку, визначеного Порядком. Повноважень щодо скорочення цього строку у відповідача немає.
Позивач звертає увагу, що завершення етапу розвідки родовища не виключає подальшого проведення геологічного вивчення надр. Постійне ведення геологічного вивчення дозволяє покращити оптимальне видобування корисної копалини, досягти зменшення питомих та експлуатаційних витрат надрокористувача.
За наведених вище підстав, ЛМКП «Львівводоканал» вважає протиправним наказ відповідача № 198 від 21.06.2022 та просить його скасувати.
Від відповідача відзив на позовну заяву у строк, визначений судом, не надходив.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що ЛМКП «Львівводоканал» надано спеціальний дозвіл на користування надрами від 04.10.2017 № 4861 для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України на ділянці родовища - «Малечковичі» (каптажне джерело №1, свердловина № 1а-11483); вид корисних копалин - питні підземні води. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами - 5 років (до 04.10.2022).
04.10.2017 між Держгеонадра України та ЛМКП «Львівводоканал» укладено Угоду №4861/15-936 про умови користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища питних підземних вод «Малечковичі» (джерело № 1, свердловина № 1а-11483) (далі - Угода), яка є невід`ємною частиною спецдозволу на користування надрами від 04.10.2017 №4861.
Додатком № 2 до цієї Угоди затверджено Програму робіт з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин питних підземних вод родовища «Малечковичі» (джерело № 1, та свердловина № 1а-1 1483) (далі - Програма робіт).
Цією програмою визначено види робіт з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки родовища питних підземних вод «Малечковичі», джерело фінансування цих робіт та строки їх проведення. Пунктом 9 Програми робіт визначено строк затвердження запасів корисних копалин у ДКЗ України до 1 кварталу 2022 року.
Водночас наказом Держгеонадра № 198 від 21.06.2022 «Про анулювання, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень» анульовано спеціальні дозволи на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку № 1 до наказу. Пунктом 16 Додатку №1 до наказу №198 від 21.06.2022 анульовано ЛМКП «Львівводоканал» спеціальний дозвіл на користування надрами № 4861 від 04.10.2017 на підставі пункту 22 Порядку № 615.
Про зазначений наказ № 198 від 21.06.2022 позивача було повідомлено листом від 28.06.2022 № 427/02-1/2-22.
ЛМКП «Львівводоканал» звернулось до відповідача із листом № ДВ-7881 від 11.07.2022 про надання роз`яснень щодо підстав анулювання дозволу на користування надрами № 4861 від 04.10.2017. Одночасно у листі позивач просив призупинити дію оскаржуваного наказу.
У відповідь на зазначене звернення, відповідач листом № 1811/02-1/2-22 від 13.07.2022 повідомив заявника про те, що дозвіл на вивчення не надає права надрокористувачу видобувати корисні копалини після затвердження запасів ДКЗ України та виконання мети дозволу. Також відповідач проінформував, що протоколом ДКЗ України від 12.03.2020 № 5065, який схвалений Держгеонадрами (протокол від 02.09.2020 № 173), затверджено запаси питних підземних вод родовища «Малечковичі». Таким чином, за висновками Держгеонадра, мета спеціального дозволу на користування надрами № 4861 від 04.10.2017 надрокористувачем виконана, у зв`язку з чим у надрокоритувача відпала потреба у користуванні надрами.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що сам по собі факт затвердження комісією запасів питних підземних вод не вичерпує в повній мірі мету спеціального дозволу від 04.10.2017 №4861, оскільки надані комісією рекомендації користувачу надр вказують на необхідність подальшого геологічного вивчення родовища, яке неможливо проводити без наявності спеціального дозволу. Такі рекомендації були схвалені Робочою групою Державної служби геології та надр України на засіданні 02.09.2020.
Додатково суди взяли до уваги і те, що забір питної води здійснюється позивачем для задоволення потреб споживачів міста Львова та супутніх населених пунктів у питній воді, яка надається безперервно та цілодобово. Специфіка каптажного джерела № 1 в родовищі «Малечковичі» полягає в тому, що вода потрапляє на поверхню землі без застосування будь-якого насосного обладнання (самопливом). Якщо не відбирати воду, що потрапляє на поверхню, в мережу водопостачання, вона буде розливатись на рельєф і заболочувати місцевість.
Отже, за висновками судів попередніх інстанцій, потреба у користуванні позивачем надрами на ділянці родовища «Малечковичі» не відпала.
Суди також зауважили, що ЛМКП «Львівводоканал» неодноразово зверталося до Держгеонадра із заявами на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (заяви №Д/З-11539 від 16.09.2021, №Д/З-1904 від 02.03.2022, №Д/З-5491 від 25.05.2022, №Д/З-7701 від 06.07.2022, №Д/З-10085 від 25.08.2022), однак такі заяви були повернуті відповідачем без розгляду.
Також, оскільки оскаржуваний наказ був прийнятий в період дії в Україні воєнного стану, суди здійснили посилання на пункт 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (в редакції Постанови КМ № 535 від 03.05.2022), згідно із яким строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
За наведених вище обставин, суди попередній інстанцій дійшли висновку про протиправність прийнятого відповідачем наказу № 198 від 21.06.2022 в частині анулювання ЛМКП «Львівводоканал» спеціального дозволу на користування надрами № 4861 від 04.10.2017.
Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми права, тоді як висновок Верховного Суду щодо застосування норм пункту першого частини першої статті 26 Кодексу України про надра, якщо надрокористувач виконав мету спеціального дозволу, відсутній.
Скаржник наголосив, що позивачу було видано спецдозвіл з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України, строком на 5 років.
У пункті 9 Програми робіт, яка є Додатком до Угоду № 4861 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 04.10.2017, та є невід`ємною її частиною, передбачалося затвердження запасів корисних копалин у ДКЗ України - строк виконання І квартал 2022 року.
Власне, Протоколом ДКЗ України від 12.03.2020 № 5065, який схвалений Держгеонадрами протоколом робочої групи Державної служби геології та надр України з розгляду протоколів Державної комісії України по запасам корисних копалин від 02.09.2020 № 173, було затверджено запаси питних підземних вод родовища «Малечковичі».
Отже, зважаючи на факт затвердження запасів корисних копалин у ДКЗ України, скаржник вважає, що ЛМКП «Львівводоканал» виконана мета спеціального дозволу на користування надрами № 4861 від 04.10.2017, відповідно у надрокористувача відпала потреба у користуванні надрами (вид користування - геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення).
Також скаржник вважає, що оскільки позивач протягом вересня 2021 року - серпня 2022 року неодноразово звертався до Держгеонадра із заявами про отримання дозволу на користування надрами без проведення аукціону, зазначене додатково свідчить про досягнення ЛМКП «Львівводоканал» мети спецдозволу №4861 від 04.10.2017 та необхідність отримання спеціального дозволу з метою видобування корисних копалин згідно із пунктом 8 Порядку № 615.
Крім того, зважаючи на численні звернення ЛМКП «Львівводоканал» щодо отримання дозвільного документу, скаржник також вважає, що у спосіб звернення з цим позовом до суду, надрокористувач намагається обійти процедуру отримання дозволу на видобування корисних копалин, визначену пункту 8 Порядку № 615.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У поданому до суду відзиві позивач наполягає на протиправності дій відповідача щодо дострокового анулювання ЛМКП «Львівводоканал» дії дозволу № 4861 від 04.10.2017 з підстав, зазначених у пункті 1 частини першої статті 26 Кодексу України про надра (якщо відпала потреба у користуванні надрами).
Позивач наполягає, що впродовж дії дозволу на вивчення, як і впродовж багатьох десятків років до його отримання, ЛМКП «Львівводоканал» експлуатувало і експлуатує водозабір «Малечковичі», як одну зі складових системи централізованого водопостачання, яка забезпечує питною водою споживачів міста Львів та супутніх населених пунктів безперервно та цілодобово.
Позивач пояснив, що забір підземних вод здійснюється для задоволення потреб споживачів міста Львова та супутніх населених пунктів у послузі централізованого водопостачання, яка надається безперервно і цілодобово.
Водночас, специфіка каптажних джерел загалом і каптажного джерела № 1, на яке зокрема наданий дозвіл на вивчення, та яке експлуатується з 1931 року, полягає в тому, що вода потрапляє па поверхню землі без застосування будь-якого насосного обладнання (самопливом). Якщо не відбирати воду, що потрапляє на поверхню, в мережу водопостачання, вона буде розливатися на рельєф і заболочувати місцевість (наносити шкоду навколишньому природному середовищу).
Отже, потреба у користуванні надрами на ділянці родовища «Малечковичі» (каптажне джерело № 1, свердловина № 1а-11483) не відпала і не могла відпасти, як з причин суспільного інтересу (необхідності забезпечення безперебійного централізованого водопостачання), так і з технічних і екологічних причин, та більш того у період воєнного стану, коли необхідність централізованого водопостачання для забезпечення, зокрема, потреб у пожежогасінні, стає над важливою.
Позивач також звернув увагу на необґрунтованість покликань відповідача на те, що потреба у користуванні надрами відпала після схвалення Протоколу ДКЗ України №5065, оскільки у такому випадку, з огляду на те, що такий був схвалений протоколом робочої групи відповідача - 02.09.2020, то відповідно саме із цією датою пов`язується «досягнення мети дозволу», натомість анулювання довільного документу мало місце лише 21.06.2022, тобто майже через два роки після «досягнення мети».
Також позивач звернув увагу на те, що дозвіл № 4861 був виданий не лише на геологічне вивчення, а і на дослідно-промислову розробку (далі - ДПР) питних підземних вод.
Позивач також вважає неправдивими твердження відповідача про те, що у спосіб звернення з цим позовом до суду, ЛМКП «Львівводоканал» фактично намагається обійти процедуру отримання дозволу на видобування корисних копалин, встановлену пунктом 8 Порядку № 615, оскільки звернення від 16.09.2021, від 02.03.2022, від 25.05.2022, від 06.07.2022 та від 25.08.2022 стосувалися іншого дозволу (на видобування), та жодним чином не стосуються дострокового припинення з ініціативи Держгеонадр спірного дозволу на геологічне вивчення.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра, про що вказано у його статті 2.
За приписами статті 4 цього Кодексу, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Згідно із статтею 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування, зокрема, для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.
Своєю чергою, стаття 37 цього Кодексу визначає, що геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їх формування і розміщення, з`ясування гірничо-технічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.
Проведення робіт по геологічному вивченню надр організується та координується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних норм і правил.
Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється, як правило, за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видатків державного та місцевих бюджетів.
Місцеві ради і місцеві органи виконавчої влади сприяють проведенню робіт по геологічному вивченню надр, що виконуються згідно з державними програмами, розробляють та реалізують відповідні територіальні програми.
Вимоги щодо геологічного вивчення надр визначені статтею 38 Кодексу України про надра.
У той же час, приписами статті 15 цього Кодексу унормовано, що надра надаються у постійне або тимчасове користування.
Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років).
Відповідно до частини першої статті 19 вказаного Кодексу право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.
Згідно із статтею 60 Кодексу України про надра державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.
Відповідно до приписів статті 61 цього Кодексу, державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).
Згідно із пунктом 1 Положення № 1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.
Відповідно до пункту 3 Положення № 1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Згідно із підпунктом 10 пункту 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (зі змінами; далі - Порядок № 615), який також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Відповідно до положень пункту 7 Порядку № 615 дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на п`ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, та геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ).
Згідно із пунктом 22 Порядку № 615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбачених Кодексом України про надра, Законами України «Про нафту і газ» та «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Відповідно до приписів статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі якщо відпала потреба у користуванні надрами (пункт 1).
Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що ЛМКП «Львівводоканал» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 4861 від 04.10.2017 з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод, затвердження запасів ДКЗ України, строком на 5 (п`ять) років.
З моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами у Надрокористувача виникли права та обов`язки, передбачені Дозволом (в тому числі особливими умовами), Угодою про умови користування надрами Кодексом України про надра, Порядком № 615.
Так, у відповідності до вимог законодавства (п.10 Порядку 615), між Держгеонадра та Надрокористувачем було укладено Угоду № 4861 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 04.10.2017, яка є не від`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 4861 від 04.10.2017.
Згідно із пунктом 9 Програми робіт, яка є Додатком до Угоду № 4861 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 04.10.2017 та є невід`ємною її частиною, передбачено затвердження запасів корисних копалин у ДКЗ України - строк виконання І квартал 2022 року.
Протоколом ДКЗ України від 12.03.2020 № 5065, який схвалений Держгеонадрами протоколом робочої групи Державної служби геології та надр України з розгляду протоколів Державної комісії України по запасам корисних копалин від 02.09.2020 №173, затверджено запаси питних підземних вод родовища «Малечковичі».
Таким чином відповідач стверджує, що мета спеціального дозволу на користування надрами № 4861 від 04.10.2017 надрокористувачем виконана, у зв`язку з чим у надрокористувача відпала потреба у користуванні надрами (вид користування - геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення).
Отже, за висновками відповідача, анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 4861 від 04.10.2017, із покликанням на пункт 22 Порядку № 615, є правомірним.
Своєю чергою позивач такі твердження Держгеонадра заперечує, та наполягає на тому, що відповідач протиправно анулював йому дозвільний документ достроково, оскільки потреба у користуванні надрами не відпала.
Таким чином спірним у цій справі є питання досягнення мети користування позивачем родовищем «Малечковичі».
Відповідно до Кодексу України про надра та доручення Кабінету Міністрів України від 01.11.2002 N 10654/3 Міністерство екології та природних ресурсів України наказом №34/м від 03.03.2003 затвердило Положення про порядок організації та виконання дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (далі - Положення), яким установлені вимоги щодо порядку організації та проведення дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення (далі - ДПР) та визначає подальше використання наслідків робіт (пункт 1.1).
Відповідно до пункту 1.3 Положення, ДПР проводиться на родовищах корисних копалин, промислове значення яких позитивно визначене за результатами попередньої геолого-економічної оцінки, але з достатньою повнотою достовірне визначення характеристик корисних копалин можливе лише шляхом пробного вилучення і перероблення частини запасів мінеральної сировини в промислових умовах.
Пунктом 1.8 Положення передбачено, що ДПР підземних вод здійснюється з метою визначення забезпеченості експлуатаційних запасів підземних вод відновлюваними джерелами формування, сезонної та багаторічної мінливості останніх, а також якості підземних питних, технічних та мінеральних вод, експериментальної перевірки та техніко-економічного обґрунтування технології та засобів використання термальних вод, вилучення корисних компонентів з промислових вод, методів утилізації відпрацьованих термальних та промислових вод, бальнеологічного дослідження лікувальних мінеральних вод, ропи та мулу.
Згідно із пунктами 2.2 та 2.4 Положення, термін ДПР, кількість і умови вилучення мінеральної сировини обґрунтовуються у проекті ДПР. Строк проведення ДПР не повинен перевищувати трьох років, а для підземних вод, де здійснюється ДПР природного джерельного стоку, - п`яти років. Вилучена під час ДПР мінеральна сировина підлягає реалізації у загальному порядку.
За видобуту сировину справляються ресурсні платежі, передбачені постановами Кабінету Міністрів України відповідно від 12.09.1997 № 1014 «Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин» та від 29.01.1999 № 115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння».
Зі змісту Угоди та Програми робіт судами попередніх інстанцій установлено, що проведення ДПР, складання геологічного звіту та затвердження запасів корисних копалин сторонам необхідно провести у період з 1 кварталу 2018 року по 1 квартал 2022 року.
Дослідивши зібрані у справі докази суди обох інстанцій констатували, що у період дії спеціального дозволу № 4861 від 04.10.2017 позивачем проводилось видобування корисних копалин, нараховувались та сплачувались до бюджету податкові зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин родовища «Малечковичі».
Протоколом № 5065 засідання Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 12.03.2020 колегією, серед іншого, вирішено затвердити станом на 01.02.2020 на розрахунковий строк 25 років балансові експлуатаційні запаси питних підземних вод загальнодержавного значення родовища «Малечковичі» та визнано родовище питних підземних вод «Малечковичі» підготовленим для подальшого промислового освоєння.
Пунктом 3.4 цього протоколу користувачу надр (ЛМКП «Львівводоканал») рекомендовано внести зміни до поданих матеріалів звіту відповідно до рішень цього протоколу і висновків експертів; здійснювати на родовищі моніторинг водовідбору зі свердловини, витрати джерела, рівня та якості підземних вод, на відповідність вимогам чинного ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»; опрацювати питання щодо організації водопідготовки води, включаючи варіанти змішування з водою інших водозаборів, з метою доведення якості води, що видобувається з родовища, до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10.
Відповідно до пункту 3.5 цей протокол підлягає розгляду та введення в дію Державною службою геології та надр України.
Таким чином, суди обох інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що згідно із змістом Протоколу від 12.03.2020 сам факт затвердження комісією запасів питних підземних вод не вичерпує в повній мірі мету спеціального дозволу від 04.10.2017 №4861, оскільки надані комісією рекомендації користувачу надр вказують на необхідність подальшого геологічного вивчення родовища, яке неможливо проводити без наявності спеціального дозволу.
Такі рекомендації були схвалені Робочою групою Державної служби геології та надр України на засіданні 02.09.2020.
Отже, особливістю цієї справи, в контексті підстави для анулювання спеціального дозволу, є наявність рекомендацій Держгеонадр, затверджених Протоколом ДКЗ, щодо подальшого геологічного вивчення родовища у цілях виданого дозвільного документу.
Відповідно, враховуючи наявність зауважень Держгеонадр, не можна стверджувати, що мета спеціального дозволу № 4861 від 04.10.2017 вичерпана фактом затвердження запасів корисних копалин у ДКЗ України.
Суди попередніх інстанцій також слушно прийняли до уваги доводи позивача про те, що забір питної води здійснюється надрокористувачем для задоволення потреб споживачів міста Львова та супутніх населених пунктів у питній воді, яка надається безперервно та цілодобово.
Власне, специфіка каптажного джерела № 1 в родовищі «Малечковичі» полягає в тому, що вода потрапляє на поверхню землі без застосування будь-якого насосного обладнання (самопливом). Якщо не відбирати воду, що потрапляє на поверхню, в мережу водопостачання, вона буде розливатись на рельєф і заболочувати місцевість.
Також суди обох інстанцій обґрунтовано звернули увагу на те, що метою користування позивачем надрами на підставі спірного спецдозволу було не лише геологічне вивчення, а й дослідно-промислова розробка родовища питної води «Малечковичі».
Отже, за наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів обох інстанцій, що потреба у користуванні позивачем надрами на ділянці родовища «Малечковичі» не могла відпасти як з причин суспільного інтересу (необхідності забезпечення безперебійного централізованого водопостачання), так і з технічних та екологічних причин, тим більше у період воєнного стану, коли необхідність централізованого водопостачання для забезпечення, зокрема, потреб у пожежогасінні, стає над важливою.
Також необхідно враховувати приписи п.п. 5 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» (у редакції Постанови Уряду№ 535 від 03.05.2022), відповідно до якого строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування.
Таким чином, у відповідача не було законних підстав для анулювання ЛМКП «Львівводоканал» достроково (за три місяці до закінчення строку дії дозволу - 04.10.2022) спеціального дозволу від 04.10.2017 № 4861 з покликанням на минування потреби у користуванні надрами.
Своєю чергою, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що у спосіб звернення з цим позовом до суду, ЛМКП «Львівводоканал» фактично намагається обійти процедуру отримання дозволу на видобування корисних копалин, встановлену пунктом 8 Порядку № 615, оскільки звернення із заявами від 16.09.2021, від 02.03.2022, від 25.05.2022, від 06.07.2022 та від 25.08.2022 стосувалося іншого дозволу (на видобування), та жодним чином не стосуються дострокового припинення з ініціативи Держгеонадр спірного дозволу на геологічне вивчення.
Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги відповідача.
Водночас наведені у касаційній скарзі доводи фактично стосуються необхідності переоцінки доказів, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 380/10719/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
В. М. Кравчук
В. М. Шарапа