№ 380/1201/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року

м. Київ

справа № 380/1201/21

адміністративне провадження № К/9901/41318/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 (суддя Сподарик Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 (судді: Заверуха О.Б. (головуючий), Большакова О.О., Гінда О.М.) у справі №380/1201/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регно Італія УА» до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними та скасування карток відмови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Регно Італія УА» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «Регно Італія УА») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (далі - відповідач, митний орган) про визнання протиправними і скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2020/00879, №UA209170/2020/00861, №UA209170/2020/00862, №UA209170/2020/00857, №UA209170/2020/00863, №UA209170/2020/00858, №UA209170/2020/00859, №UA209170/2020/00860, №UA209170/2020/00864, №UA209170/2020/00867, №UA209170/2020/00868, №UA209170/2020/00904, №UA209170/2020/00902, №UA209170/2020/00895, №UA209170/2020/00897, №UA209170/2020/00896, №UA209170/2020/00903, №UA209170/2020/00905, №UA209170/2020/00918, №UA209170/2020/00928, №UA209170/2020/00919, №UA209170/2020/00923, №UA209170/2020/00924, №UA209170/2020/00920, №UA209170/2020/00925, №UA209170/2020/00926, №UA209170/2020/00927, №UA209170/2020/00939, №UA209170/2020/00955, №UA209170/2020/00969, №UA209170/2020/00970, №UA209170/2020/00956, №UA209170/2020/00978, №UA209170/2020/00954, №UA209170/2020/00979, №UA209170/2020/00968, №UA209170/2020/00972, №UA209170/2020/00973, №UA209170/2020/00965, №UA209170/2020/00966, №UA209170/2020/00967, №UA209170/2020/00980, №UA209170/2020/00971, №UA209170/2020/00974, №UA209170/2020/00975, №UA209170/2020/01006, №UA209170/2020/01025, №UA209170/2020/01008, №UA209170/2020/01009, №UA209170/2020/01007, №UA209170/2020/01010, №UA209170/2020/01026, №UA209170/2020/01018, №UA209170/2020/01028, №UA209170/2020/01020, №UA209170/2020/01022, №UA209170/2020/01035, №UA209170/2020/01023, №UA209170/2020/01027, №UA209170/2020/01021, №UA209170/2020/01019, №UA209170/2020/01034, №UA209170/2020/01033, №UA209170/2020/01024, №UA209170/2020/01054, №UA209170/2020/01055, №UA209170/2020/01067, №UA209170/2020/01064, №UA209170/2020/01066, №UA209170/2020/01068, №UA209170/2020/01069, №UA209170/2020/01070, №UA209170/2020/01089, №UA209170/2020/01065, №UA209170/2020/01077, №UA209170/2020/01090, №UA209170/2020/01096, №UA209170/2020/01078, №UA209170/2020/01097, №UA209170/2020/01094, №UA209170/2020/01081, №UA209170/2020/01079, №UA209170/2020/01082, №UA209170/2020/01083, №UA209170/2020/01075, №UA209170/2020/01086, №UA209170/2020/01080, №UA209170/2020/01095, №UA209170/2020/01102, №UA209170/2020/01111, №UA209170/2020/01137, №UA209170/2020/01112, №UA209170/2020/01131, №UA209170/2020/01132, №UA209170/2020/01133, №UA209170/2020/01130, №UA209170/2020/01147, №UA209170/2020/01134, №UA209170/2020/01172, №UA209170/2020/01148, №UA209170/2020/01149, №UA209170/2020/01150, №UA209170/2020/01135, №UA209170/2020/01136, №UA209170/2020/01153, №UA209170/2020/01151, №UA209170/2020/01154, №UA209170/2020/01157, №UA209170/2020/01155, №UA209170/2020/01158, №UA209170/2020/01152, №UA209170/2020/01159, №UA209170/2020/01162, №UA209170/2020/01156, №UA209170/2020/01160, №UA209170/2020/01161, №UA209170/2020/01177, №UA209170/2020/01178, №UA209170/2020/01175, №UA209170/2020/01173, №UA209170/2020/01179, №UA209170/2020/01174, №UA209170/2020/01176, №UA209170/2020/01192, №UA209170/2020/01180, №UA209170/2020/01182, №UA209170/2020/01181, №UA209170/2020/01197, №UA209170/2020/01233, №UA209170/2020/01230, №UA209170/2020/01241, №UA209170/2020/01236, №UA209170/2020/01234, №UA209170/2020/01209, №UA209170/2020/01210, №UA209170/2020/01237, №UA209170/2020/01231, №UA209170/2020/01242, №UA209170/2020/01215, №UA209170/2020/01235, №UA209170/2020/01243, №UA209170/2020/01251, №UA209170/2020/01244, №UA209170/2020/01232, №UA209170/2020/01239, №UA209170/2020/01245, №UA209170/2020/01240, №UA209170/2020/01252, №UA209170/2020/01249, №UA209170/2020/01250, №UA209170/2020/01264, №UA209170/2020/01265, №UA209170/2020/01266, №UA209170/2020/01282, №UA209170/2020/01283, №UA209170/2020/01284, №UA209170/2020/01285, №UA209170/2020/01280, №UA209170/2020/01316, №UA209170/2020/01320, №UA209170/2020/01321, №UA209170/2020/01318, №UA209170/2020/01319, №UA209170/2020/01322, №UA209170/2020/01352, №UA209170/2020/01358, №UA209170/2020/01364, №UA209170/2020/01323, №UA209170/2020/01359, №UA209170/2020/01360, №UA209170/2020/01356, №UA209170/2020/01357, №UA209170/2020/01346, №UA209170/2020/01348, №UA209170/2020/01350, №UA209170/2020/01365, №UA209170/2020/01347, №UA209170/2020/01349, №UA209170/2020/01370, №UA209170/2020/01371, №UA209170/2020/01393, №UA209170/2020/01394, №UA209170/2020/01422, №UA209170/2020/01423, №UA209170/2020/01431, №UA209170/2020/01418, №UA209170/2020/01424, ͏№UA209170/2020/01419, №UA209170/2020/01420, №UA209170/2020/01421, №UA209170/2020/01425, №UA209170/2020/01468, №UA209170/2020/01462, №UA209170/2020/01469, №UA209170/2020/01466, №UA209170/2020/01467, №UA209170/2020/01463, №UA209170/2020/01465, №UA209170/2020/01464, №UA209170/2020/01483, №UA209170/2020/01484, №UA209170/2020/01480, №UA209170/2020/01481, №UA209170/2020/01486, №UA209170/2020/01482, №UA209170/2020/01485, №UA209170/2020/01487, №UA209170/2020/01495, №UA209170/2020/01506, №UA209170/2020/01507, №UA209170/2020/01525, №UA209170/2020/01526, №UA209170/2020/01539, №UA209170/2020/01540, №UA209170/2020/01541, №UA209170/2020/01542, №UA209170/2020/01543, №UA209170/2020/01544, №UA209170/2020/01561, №UA209170/2020/01581, №UA209170/2020/01559, №UA209170/2020/01560, №UA209170/2020/01562, №UA209170/2020/01585, №UA209170/2020/01576, №UA209170/2020/01586, №UA209170/2020/01588, №UA209170/2020/01577, №UA209170/2020/01583, №UA209170/2020/01594, №UA209170/2020/01568, №UA209170/2020/01563, №UA209170/2020/01590, №UA209170/2020/01591, №UA209170/2020/01584, №UA209170/2020/01605, №UA209170/2020/01606, №UA209170/2020/01659, №UA209170/2020/01614, №UA209170/2020/01617, №UA209170/2020/01615, №UA209170/2020/01619, №UA209170/2020/01620, №UA209170/2020/01661, №UA209170/2020/01618, №UA209170/2020/01649, №UA209170/2020/01670, №UA209170/2020/01671, №UA209170/2020/01655, №UA209170/2020/01647, №UA209170/2020/01648, №UA209170/2020/01672, №UA209170/2020/01652, №UA209170/2020/01660, №UA209170/2020/01658, №UA209170/2020/01654, №UA209170/2020/01673, №UA209170/2020/01675, №UA209170/2020/01676, №UA209170/2020/01653, №UA209170/2020/01646, №UA209170/2020/01656, №UA209170/2020/01650, №UA209170/2020/01684, №UA209170/2020/01716, №UA209170/2020/01730, №UA209170/2020/01717, №UA209170/2020/01741, №UA209170/2020/01718, №UA209170/2020/01719, №UA209170/2020/01732, №UA209170/2020/01731, №UA209170/2020/01736, №UA209170/2020/01750, №UA209170/2020/01733, №UA209170/2020/01734, №UA209170/2020/01742, №UA209170/2020/01743, №UA209170/2020/01738, №UA209170/2020/01737, №UA209170/2020/01735, №UA209170/2020/01756, №UA209170/2020/01748, №UA209170/2020/01749, №UA209170/2020/01775, №UA209170/2020/01777, №UA209170/2020/01776, №UA209170/2020/01792, №UA209170/2020/01794, №UA209170/2020/01798, №UA209170/2020/01793, №UA209170/2020/01837, №UA209170/2020/01849, №UA209170/2020/01838, №UA209170/2020/01860, №UA209170/2020/01862, №UA209170/2020/01850, №UA209170/2020/01891, №UA209170/2020/01899, №UA209170/2020/01900, №UA209170/2020/01936, №UA209170/2020/01937, №UA209170/2020/01934, №UA209170/2020/01935, №UA209170/2020/01939, №UA209170/2020/02003.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митний орган безпідставно застосував до імпортованого позивачем товару (ароматизовані винні напої ігристі Fiorelli Fragolino Bianco; Fragolino Bianco Rosso, Fragolino Rosso; Fiorelli Fragolino Bianco, Pesca; Fiorelli Pesca; Fiorelli Frizzantino Rosso) ставку акцизного податку 11,65 грн за 1 літр, замість 8,02 грн за 1 літр, за якою Товариство сплатило акцизний податок при митному оформленні товару. Позивач зазначив, що застосована відповідачем ставка встановлена підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України для вин ігристих та вин газованих, що не відповідає номенклатурі та опису імпортованого товару, які є сумішами на основі зброджених напоїв. Враховуючи те, що Товариство імпортувало саме суміші на основі зброджених напоїв, а не вина ігристі та вина газовані, та зброджені напої, до таких товарів необхідно застосовувати ставку акцизного податку саме в розмірі 8,02 грн за 1 літр.

Митний орган, заперечуючи проти позову, вказав, що позивач у митних деклараціях визначив код УКТ ЗЕД імпортованого товару як 2206 00 39 00, для якого відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України встановлена ставка акцизного податку 11,65 грн за 1 літр, натомість ставка податку 8,02 грн за 1 літр застосовується виключно до товарів згідно коду УКТ ЗЕД 2206 в іншому місці не зазначені.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021, позов задоволено.

4. Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що товар, який позивач ввозить на митну територію України за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, згадується у двох позиціях, зазначених в підпункті 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, щодо яких встановлені різні ставки акцизного податку: 11,65 грн за 1 літр - для товару із зазначеним кодом (вина ігристі та вина газовані, зброджені напої) та 8,02 грн за 1 літр - для товару «суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв». Оскільки позивач імпортує суміші на основі зброджених напоїв (Fiorelli Fragolino Bianco; Fragolino Bianco Rosso, Fragolino Rosso; Fiorelli Fragolino Bianco, Pesca; Fiorelli Pesca; Fiorelli Frizzantino Rosso), а не вина ігристі, вина газовані та зброджені напої, акцизний податок за ввезений товар повинен сплачуватися за ставкою 8,02 грн за 1 літр. Для подолання виявленої правової колізії суди застосували норми підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства відмовити в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договорів від 02.07.2018 № 02-07/18, від 15.11.2018 № 15-11/18 Pivdennyi, від 05.12.2018 № 05-12/18 Pumb, від 14.05.2019 № 14-05/19 Alfa, укладених з TOSO S.p.A., позивачем на митну територію України ввезені напої на основі вина ігристі ароматизовані (суміш на основі зброджених напоїв): ароматизований винний напій ігристий (Fiorelli Fragolino Bianco; Fragolino Bianco Rosso, Fragolino Rosso; Fiorelli Fragolino Bianco, Pesca; Fiorelli Pesca; Fiorelli Frizzantino Rosso), у скляних пляшках місткістю 0,75 л. з вмістом спирту етилового не більше 8,5 % об.: H05B162075UA FIORELLI BIANCO - BEV.AR.bVINO cl 75 - Fiorelli UA - 11970 шт. Зброджені напої одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння винограду з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додавання спирту), безалкогольних напоїв (води, підсолоджувачів, лимонної кислоти та ароматизаторів). Склад: вино (51 %), демінералізована вода (42 %), сахароза (6,9 %), ароматизатор (0,1 %), сульфіти.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем до митного органу подано митні декларації, якими задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме напої на основі вина ігристі ароматизовані (суміш на основі зброджених напоїв): ароматизований винний напій ігристий Fiorelli Fragolino Bianco; Fragolino Bianco Rosso, Fragolino Rosso; Fiorelli Fragolino Bianco, Pesca; Fiorelli Pesca; Fiorelli Frizzantino Rosso у скляних пляшках місткістю 0,75 л.

Декларантом у графах 31 «вантажні місця та опис товару» митних декларацій зазначено: «напої на основі вина ігристі ароматизовані (суміш на основі зброджених напоїв). Зброджені напої одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння винограду з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додавання спирту), безалкогольних напоїв (води, підсолоджувачів, лимонної кислоти та ароматизаторів). Склад: вино (51 %), демінералізована вода (42 %), сахароза (6,9 %), ароматизатор (0,1 %), сульфіти.

Одночасно з митними деклараціями декларантом було надано відповідачу ряд документів, зокрема рахунки-фактури (інвойси), сертифікати якості, пакувальні листи, автотранспортні накладні, сертифікати з перевезення товару, висновки за результатами досліджень експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконання договорів про транспортно-експедиційні послуги, зовнішньоекономічні договори, інші некласифіковані документи, зокрема описи технологічного процесу, копії судових рішень у адміністративних справах, копії митних декларацій країни відправлення.

Ставку акцизного податку позивачем визначено у розмірі 8,02 грн за 1 літр.

Відповідачем сформовані картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в яких визнано неможливим завершити митне оформлення у зв`язку з неправильним заповненням граф 47 та «В» митної декларації, а саме: неправильно застосовано ставку акцизного податку в порушення вимог підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, статей 293-295 Митного кодексу України.

Позивач, вважаючи протиправними спірні картки відмов, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій митний орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункти 2 та 4 частини четвертої статті 328, пункти 1 та 4 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилався на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України та необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 1.380.2019.004212 застосованого судом першої інстанції та з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

Обґрунтовуючи необхідність відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування норм підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України тим, що нормами цього підпункту встановлені різні ставки акцизного податку. При цьому окремо встановлено ставку для товару з кодом УКТ ЗЕД 2206 00 39 00 (11,65 грн) та з кодом 2206 (8,02 грн). У разі якщо декларант визначив код товару 2206 00 39 00, акцизний податок підлягає сплаті за визначеною саме для цього коду ставкою, тобто 11,65 грн.

В частині порушення норм процесуального права, а саме пунктів першого та четвертого частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України митний орган вказує на не дослідження судами зібраних у справі доказів та не встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність висновків судів попередніх, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу митного органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін. Позивач зазначив, що декларування товару за чотирьохзначним номером товарної позиції є технічно неможливим без вказівки товарної підкатегорії, саме тому у всіх вантажно-митних деклараціях, поданих до оформлення Товариством, було визначено код УКТ ЗЕД 2206 00 39 00. При цьому наголошує, що ставка акцизного податку на рівні 8,02 грн за 1 літр застосовується до всіх товарів, що відносяться до товарної позиції 2206, в тому числі й товарів, що класифікуються за УКТ ЗЕД 2206 00 39, за виключенням товарів, до яких застосовується ставка 11,65 грн за 1 літр, а саме: 1) вина ігристі; 2) вина газовані; 3) зброджені напої; 4) вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), крім того до таких товарів ще висувається низка класифікуючих ознак. У спірному ж випадку позивачем імпортувалась саме напої на основі вина ігристі ароматизовані (суміш на основі зброджених напоїв), які не можна віднести до товарів, які оподатковуються за спеціальною ставкою 11,65 грн за 1 літр.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій

10. Надаючи оцінку доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

Статтею 67 Митного кодексу України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно із Законом України «Про митний тариф України» назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше, ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

У разі коли згідно з правилом (b) цього розділу або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

На підставі частин 1 та 2 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Статтею 294 Митного кодексу України передбачено, що об'єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до цього Кодексу Податкового кодексу України та інших законів України.

Як вбачається зі змісту касаційної скарги, доводи відповідача зводяться до того, що згідно із вимогами Податкового кодексу України ставка податку 8,02 грн застосовується виключно до товарів згідно з кодом УКТ ЗЕД 2206 "в іншому місці не зазначеному", а ввезені позивачем товарні позиції зазначені в УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, що є підставою для застосування до нього ставки податку 11,65 грн. Вказане на думку відповідача є підставою для скасування судових рішень у цій справі та відступу від висновку щодо застосування підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, викладеного у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №1.380.2019.004212.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає такі доводи відповідача помилковими та погоджується з висновками судів попередніх інстанції, з огляду на наступне.

Підпунктом 215.2.1 пункту 215.2 статті 215 Податкового кодексу України передбачено, що ставки податку встановлюються цією статтею і є єдиними на всій території України.

Відповідно до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України податок справляється з таких товарів та обчислюється за такими ставками: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво: 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00 вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20°C, ставка податку 11,65 грн за 1 літр.; 2204, 2205, 2206 (вина та інші зброджені напої без додання етилового спирту в іншому місці не зазначені; вина та інші зброджені напої з доданням етилового спирту) вина та інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22 відсотки об`ємних одиниць етилового спирту, ставка податку 8,02 грн за 1 літр.

Наведена норма викладена у вигляді таблиці, зміст якої свідчить про те, що фактично положення підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України відсилають для цілей визначення ставки податку до коду згідно з УКТ ЗЕД та опису товару згідно з УКТ ЗЕД. При цьому, в разі якщо відповідний код міститься у двох рядках визначеної підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України таблиці, що надає можливість обрати різні ставки акцизного податку, превалюючим є саме опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД.

Такий висновок підтверджується, зокрема, і тим, що підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України передбачено можливість за товари з кодами товарної підкатегорії 22 0510 1000 та 22 0590 1000 визначати ставку акцизного податку на рівні 0,01 грн за 1 л або 11, 65 грн; стосується аналогічно і щодо товарів за товарними позиціями 2204, 2295, 2206, де, залежно від опису товару, надано можливість визначати ставку акцизного податку на рівні 8,02 грн за 1 л та 126,96 грн за 1 літр100-відсоткового спирту.

Синтаксичний аналіз підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що для виокремлення кодів товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків) у товарній позиції, ставка акцизного податку за які не може застосовуватись в конкретних випадках, законодавець використовує прийменник "крім".

Це прямо слідує з рядка другого таблиці, що наведена у відповідному підпункті, де законодавець зазначив, що ставки акцизного податку у розмірі 0,01 грн за 1 л застосовуються до товарів з кодом товарної позиції 2204, крім підпозицій з кодом 2204 10, та крім товарів, що мають коди товарних підкатегорій 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00).

Натомість у рядку четвертому таблиці, що передбачає застосування ставки акцизного податку у розмірі 8.06 грн за 1 л, за товари, які мають опис "інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв)..." та відповідають коду товарної позиції 2206, законодавець прийменник "крім" не застосовував та не зазначав про неможливість застосування цієї ставки за товаром, що має товарну позицію 2206, до складу якої входить товарна підкатегорія 2206 00 3900.

Як встановлено судами попередніх інстанцій імпортований позивачем товар (Fiorelli Fragolino Bianco; Fragolino Bianco Rosso, Fragolino Rosso; Fiorelli Fragolino Bianco, Pesca; Fiorelli Pesca; Fiorelli Frizzantino Rosso) згідно з обставинами, що встановлені судами попередніх інстанцій та не спростовані відповідачем, за своєю суттю та технологією виробництва, є сумішшю на основі зброджених напоїв, оскільки виготовлений в результаті природнього (натурального бродіння) винограду та додавання безалкогольних напоїв (вода, підсолоджувачі, лимонна кислота, ароматизатори) .

Щодо посилань відповідача на товаро-супровідні документи, сертифікати якості на товар, видані виробником компанією TOSO, то суди обґрунтовано не взяли такі до уваги, оскільки в них також зазначено, що ввезено напій на основі вина з подальшим додаванням інших компонентів, зокрема води, сахарози, ароматизаторів, що також підтверджує, що даний товар є сумішшю на основі зброджених напоїв.

Тобто, ТОВ "Регно Італія УА" імпортувало саме суміші на основі зброджених напоїв, а не вина ігристі, вина газовані та зброджені напої. Наведене підтверджується результатами аналізу способу виробництва таких напоїв - в результаті природнього (натурального) бродіння винограду з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об'ємних одиниць (без додавання спирту) та безалкогольних напоїв (вода, підсолоджувачі, лимонна кислота, ароматизатори).

Та обставина, що товар, який ввозить позивач згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 39 00, згадується у двох різних колонках таблиці ставок акцизного податку, не спростовує правильності висновків судів попередніх інстанцій, адже колонки зі ставкою 8,02 грн за 1 літр (друга колонка) та 11,65 грн за 1 літр (перша колонка) співвідносяться як загальне та спеціальне.

При цьому застосування спеціальної ставки у розмірі 11,65 грн за 1 літр вимагає відповідності товарів низці класифікуючих ознак, які стосуються як хіміко-біологічних властивостей, так і технологічних вимог транспортування імпортованого товару.

Що ж стосується ставки у розмірі 8,02 грн за 1 літр, - вона включає більш ширший перелік товарних позицій, а її застосування обумовлено, насамперед, відсутністю зазначення відповідних товарних позицій в іншому місці, зокрема, мова йде про «суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв», що відповідає номенклатурі та опису імпортованого позивачем товару - ароматизовані винні напої ігристі Fiorelli Fragolino Bianco; Fragolino Bianco Rosso, Fragolino Rosso; Fiorelli Fragolino Bianco, Pesca; Fiorelli Pesca; Fiorelli Frizzantino Rosso.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем самостійного було визначено у товарно-митних декларациях код УКТ ЗЕД імпортонованого товару як 2206 00 39 00, колегія суддів враховує, що відповідність десятизначному коду УКТ ЗЕД є лише передумовою, що забезпечує можливість переходу до чотирьохзначного коду, оскільки декларування товару за чотирьохзнчним номером товарної позиції є технічнонеможливим без вказівки товарної підкатегорії.

Зазначене вище дає підстави відхилити твердження митного органу про те, що відповідність окремих якісних характеристик товару десятизначному коду класифікації унеможливлює застосування ставки акцизного збору, визначеної для товарної позиції за кодом 2206 за умови декларування товару у підкатегорії за кодом 2206 00 39 00.

За змістом обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, найбільш точний опис цього товару для цілей оподаткування акцизним податком це - саме інші зброджені напої (у тому числі суміші із зброджених напоїв та суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об'ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22 відсотки об'ємних одиниць етилового спирту.

Також оцінюючи доводи митного органу з приводу того, що імпортований позивачем товар згідно з УКТ ЗЕД 2206 00 39 00 згадується в двох різних колонках таблиці ставок акцизного податку, вказаних у підпункті 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, суди попередніх інстанцій правильно зауважили, що у положеннях Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків (пункт 4.1.4 Податкового кодексу України) суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

З урахуванням вищевказаного суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правильність визначення позивачем ставки акцизного податку за імпортований товар відповідно до товарної підкатегорії за кодом 2206 00 39 00, з огляду на те, що акцизний податок за ставкою 8,02 грн за 1 л підлягає застосуванню, якщо такі інші зброджені напої без додання етилового спирту в іншому місці не зазначені, що узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.11.2020 у справі №1.380.2019.004212 у подібних правовідносинах.

Відповідачем в касаційній скарзі не наведено обґрунтованих підстав для відступу від зазначеної позиції, а колегією суддів таких не встановлено.

Крім того, вказана позиція Верховного Суду викладена також у постанові від 19.04.2022 у справі № 1.380.2019.005537.

Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

11. Доводи відповідача про неправильний розрахунок розміру судового збору, з огляду на те, що даний спір, на думку митного органу, є майновим, колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи.

Заявлені до суду вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є немайновими вимогами, оскільки фактично не породжують змін майнового стану позивача. З огляду на характер спірних правовідносин рішенням, яке могло б породжувати підстави для змін майнового стану позивача, в даному випадку, є рішення про коригування митної вартості товарів, проте такі не є предметом позовних вимог у цій справі.

Отже, в даній справі позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно обрахував судовий збір, який має бути сплачено позивачем за подання позову до суду у цій справі.

Доводи касаційної скарги зазначеного висновку не спростовують.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування рішень, а тому касаційну скаргу Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 слід залишити без задоволення.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

14. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Львівської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №380/1201/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова