ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа №380/14059/22
адміністративне провадження № К/990/14067/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Бучик А.Ю., судді Коваленко Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області
про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Львівського окружного адміністративного суду 29 грудня 2022 року (ухвалене у складі головуючого судді Гавдик С.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Пліша М.А., суддів Качмара В.Я., Ніколіна В.В.),
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (далі також - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року;
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 року як учаснику бойових дій у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що необхідно врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22, де Суд вказав, що враховуючи положення частини другої статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ (далі - Закон № 389-VІІІ), частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 540)
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
5. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення Закону № 3551-XII та Постанови № 540, у зв`язку із чим дійшли неправомірних висновків про те, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня повинна здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
6. Скаржник у касаційній скарзі зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, що викладений у постанові від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22, де Суд вказав, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 540.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
7. Касаційна скарга надійшла до суду 19 квітня 2023 року.
8. Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №380/14059/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.
9. Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 25 липня 2023 року.
10. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
11. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження відповідачем отримано 21 червня 2023 року
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач відповідно до посвідчення № НОМЕР_1 є особою з інвалідністю та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
13. ГУПФ України у Львівській області здійснило позивачу виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у сумі 3906 гривень.
14. Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування та виплати йому невиплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, на підставі, зокрема, рішення Конституційного Суду України №3-р/2020 від 27 лютого 2020 року.
15. Відповідач надав відповідь, якою повідомив, що згідно із Постановою № 540 розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій становить 3906 гривень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
16. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
17. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
18. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
19. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
20. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року не відповідають, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими, з огляду на наступне.
22. У статті 1, частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.
23. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
24. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
25. Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).
26. Обов`язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей установлено частиною п`ятою статті 17 розділу I „Загальні засади" Конституції України, який визначає основи конституційного ладу в Україні, зокрема, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, захист яких покладено на Збройні Сили України та інші військові формування, створені відповідно до законів України.
27. За змістом статей 17, 65 Основного Закону України громадяни України, які захищають Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, виконують конституційно значущі функції, тож держава повинна надавати їм і членам їхніх сімей особливий статус та забезпечувати їх додатковими гарантіями соціального захисту відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України як під час проходження служби, так і після її закінчення; щодо осіб, на яких покладено обов`язок захищати Україну, її незалежність та територіальну цілісність, та членів їхніх сімей частиною п`ятою статті 17 Конституції України встановлено особливий соціальний захист, який не обмежено умовами й рівнем, визначеними у статті 46 Основного Закону України [абзаци другий, третій пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018, абзац одинадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25 квітня 2019 року № 1-р(II)/2019].
28. Ключовим питанням у цій справі є визначення в умовах воєнного стану, як учаснику бойових дій, розміру виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.
29. Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постанові від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22 Суд вказав, що враховуючи положення частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
30. Водночас Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22 відступив від висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 1 грудня 2022 року у справі №580/2869/22 та сформулював наступний висновок:
1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;
2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;
3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;
4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;
5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах:
I групи - десять мінімальних пенсій за віком;
II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;
III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
31. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, яка переглядається, Судова палата виходить із того, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
32. Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі, що розглядається.
33. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, колегія суддів звертає увагу, що Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, здійснюється у розмірі - 1491 гривня.
34. Відповідно до статті 12 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
35. Тому, оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 12 Закону № 3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2022 році слід застосовувати Закон № 3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
36. Отже, враховуючи вищезазначене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що є правові підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити дії.
37. Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права знайшли своє підтвердження.
38. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
39. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
40. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
41. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга -задоволенню.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити нарахування позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2022 року у відповідності до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: А.Ю. Бучик
Н.В. Коваленко