ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2025 року

м. Київ

справа №380/14588/24

адміністративне провадження №К/990/18768/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Бруновської Н.В., суддів Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17 грудня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 26 листопада 2021 року включно, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078). Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4031,26 грн в місяць за період з 01 березня 2018 року по 26 листопада 2021 року включно, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення його доходу у березні 2018 року, відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 30 січня 2020 року по 26 листопада 2021 року грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік та 2021 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік та 2021 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2020 рік та 2021 рік, одноразової грошової допомоги у зв`язку із звільненням з військової служби, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704). Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020 та 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704, та виплатити на його користь недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020-2021 роки. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704, та виплатити на його користь недоплачену суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки за 2020 та 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704, та виплатити на його користь недоплачену суму грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки за 2020-2021 роки. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, виходячи з розміру грошового забезпечення, з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2021 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 Постанови №704, та виплатити на його користь недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 15 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу з клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

4. Ухвалою від 21 січня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовив. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року залишив без руху та встановив військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

5. Ухвалою від 04 лютого 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року повернув скаржнику, оскільки він не усунув недоліків апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк.

6. 24 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року.

7. Ухвалою від 26 лютого 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року залишив без руху та встановив скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

8. Ухвалою від 05 березня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2025 року. Відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2025 року. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

10. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права та є надмірно формалізованою. Скаржник указує, що забезпечення права на апеляційне оскарження включає як забезпечення можливості оскарження судового рішення, так і обов`язок суду прийняти та розглянути подану апеляційну скаргу. Первинну апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в справі №380/14588/24 військова частина НОМЕР_1 подала в межах установленого строку на апеляційне оскарження рішення суду, проте така була повернута скаржнику ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року, і у найкоротший термін, а саме 24 лютого 2025 року, військова частина НОМЕР_1 повторно подала апеляційну скаргу з документом про сплату судового збору, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року залишено без руху для подання скаржником клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин пропуску цього строку. 05 березня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Проте ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року військовій частині НОМЕР_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року з підстав, установлених статтею 299 КАС України. Скаржник наголошує, що неприйняття судом апеляційної інстанції наведених військовою частиною НОМЕР_1 підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є непропорційним і нівелює конституційний принцип апеляційного оскарження. Військова частина НОМЕР_1 також зазначає про запроваджений в Україні воєнний стан, а апеляційним судом не враховано, що військова частина виконувала і виконує завдання з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, а також те, що у цьому випадку пріоритетним є закупівля послуг на ремонт техніки, закупівля запасних частин і мастильних матеріалів для техніки. До того ж, військова частина НОМЕР_1 не просила апеляційний суд про звільнення від сплати судового збору, а клопотала про відстрочення такої сплати. Скаржник стверджує, що висновки суду апеляційної інстанції є надмірно формальними, апеляційний суд грубо порушив вимоги статей 2 242 КАС України та обмежив відповідачу доступ до суду.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 27 травня 2025 року поновив військовій частині НОМЕР_1 строк на касаційне оскарження ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року та відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року.

12. Від ОСОБА_1 відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

13. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 липня 2025 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 липня 2025 року №714/0/78-25 (на підставі службової записки судді-доповідача Кашпур О.В. від 22 липня 2025 року №28424/25 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відпусткою судді Соколова В.М., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ) для розгляду справи №380/14588/24 (провадження №К/990/18768/25) здійснено заміну судді Соколова В.М. на суддю Радишевську О.Р.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 23 липня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами з 24 липня 2025 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

15. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

16. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

17. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

18. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

V. Позиція Верховного Суду

19. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №380/14588/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

20. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

21. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

22. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

23. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

24. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

25. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

26. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

27. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має враховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

28. Матеріалами справи №380/14588/24 в паперовому та електронному вигляді установлено, що копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 20 грудня 2024 року (12:46), що підтверджується довідкою відповідального працівника Львівського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, а 15 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, яку Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 січня 2025 року залишив без руху через невідповідність вимогам КАС України (з підстав несплати судового збору і ненадання доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу), відмовивши військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою від 04 лютого 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року повернув скаржнику, оскільки він не усунув недоліків апеляційної скарги в установлений апеляційним судом строк. Копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 05 лютого 2025 року (05:20), що підтверджується довідкою відповідального працівника Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

29. 24 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, яку ухвалою від 26 лютого 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив без руху та встановив військовій частині НОМЕР_1 п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

30. Указану ухвалу суддя суду апеляційної інстанції мотивувала тим, що відповідно до вимог частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскаржуване судове рішення проголошено/постановлено 17 грудня 2024 року, копію якого отримано скаржником в Електронному кабінеті 20 грудня 2024 року об 13 год 13 хв. Апеляційну скаргу подано 24 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Посилаючись на приписи частини третьої статті 298 КАС України суддя апеляційного суду констатувала, що «особою, яка подала апеляційну скаргу не подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку. Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення».

31. Тобто зі змісту ухвали від 26 лютого 2025 року про залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 без руху випливає, що суддя апеляційного суду одночасно встановила, що: особою, яка подала апеляційну скаргу, не подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження; вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження.

32. У паперовому вигляді матеріали апеляційного провадження №А/857/8213/25 за повторно поданою апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в справі №380/14588/24 апеляційної скарги не містять. При цьому наявний документ (супровідний лист) від 24 лютого 2025 року із назвою «Апеляційна скарга», у якому зазначено: «Повторно направляємо на Вашу адресу Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 », та 5 додатком (документом), серед інших додатків, указано: «апел. скарга (59).pdf.».

33. Водночас із електронних матеріалів апеляційного провадження №А/857/8213/25, які містяться у комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» та надійшли до Верховного Суду 27 червня 2025 року на його запит від 25 червня 2025 року, слідує, що до супровідного листа від 24 лютого 2025 року військова частина НОМЕР_1 додала як додаток «апел. скарга (59).pdf.» - апеляційну скаргу, яка була нею подана вперше 15 січня 2025 року та яка не містить заяви/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

34. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 березня 2025 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2025 року. Відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2025 року. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

35. Норми пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

36. Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження має ґрунтуватися виключно на засадах верховенства права, бути законною та обґрунтованою, що передбачено приписами статті 242 КАС України.

37. Необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства і не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.

38. Ухвалу від 05 березня 2025 року суд апеляційної інстанції мотивував тим, що ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, установлених частиною першою статті 295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку. Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 26 лютого 2025 року до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд». На виконання вимог указаної ухвали в установлений судом строк скаржником не усунуто недоліку апеляційної скарги, оскільки не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення. Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, в установлений суддею-доповідачем строк не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

39. Тож, як слідує із оскаржуваної ухвали від 05 березня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, апеляційний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2025 року, та відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2025 року. Проте ані з паперових, ані з електронних матеріалів апеляційного провадження №А/857/8213/25 не прослідковується, що 24 лютого 2025 року військовою частиною НОМЕР_1 було подано/заявлено заяву/клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в справі №380/14588/24.

40. До того ж, в ухвалі від 05 березня 2025 року суд апеляційної інстанції вказав про надання скаржнику ухвалою від 26 лютого 2025 року (про залишення апеляційної скарги без руху) десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку, та що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 26 лютого 2025 року до електронного кабінету. Водночас апеляційний суд залишив поза увагою, що десятиденний строк з дня вручення скаржнику копії ухвали від 26 лютого 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху станом на 05 березня 2025 року не закінчився.

41. Разом із тим убачається, що ухвалою судді апеляційного суду від 26 лютого 2025 року військовій частині НОМЕР_1 був встановлений п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги (шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку). Водночас приписами частини третьої статті 298 КАС України чітко визначено, що до суду апеляційної інстанції особа має право звернутися з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

42. Також необхідно звернути увагу на те, що військова частина НОМЕР_1 , отримавши копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року (про залишення апеляційної скарги без руху) в електронному кабінеті 26 лютого 2025 року (15:46), подала 05 березня 2025 року, тобто протягом десяти днів з дня вручення вказаної ухвали, до Восьмого апеляційного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка зареєстрована у Восьмому апеляційному адміністративному суді 06 березня 2025 року.

43. З огляду на викладене, Верховний Суд уважає, що оскаржувану ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, не можна вважати такою, що постановлена з додержанням норм процесуального права, що, згідно зі статтею 353 КАС України, є підставою для її скасування та направлення справи №380/14588/24 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року.

VІ. Судові витрати

44. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року в справі №380/14588/24 скасувати.

3. Справу №380/14588/24 направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко