ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа №380/15171/23

адміністративне провадження № К/990/29230/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/15171/23

за позовом ОСОБА_1

до військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій,

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року (головуючий суддя: Шинкар Т.І., судді: Іщук Л.П., Обрізка І.М.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 шодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30 січня 2020 року до 30 червня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", станом на 1 січня 2020 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30 січня 2020 року до 30 червня 2020 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2017-2020 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2020 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", станом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінет Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати у належному розмірі грошового забезпечення з 30 січня 2020 року до 30 червня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, з 30 січня 2020 року до дня її фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій.

Не погодившись із прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №380/15171/23 залишено без руху. Установлено скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги у десять днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду: клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних підстав його поновлення; документа про сплату судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України (скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 01 липня 2024 року апелянт отримав 02 липня 2024 року через підсистему «Електронний суд», проте недоліків, що були зазначені у вказаній ухвалі, у передбачений нею десятиденний строк не усунув.

Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, відповідач оскаржив її в касаційному порядку.

У касаційній скарзі військова частина НОМЕР_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, військова частина НОМЕР_1 покликається на неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права та стверджує, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на введений в Україні воєнний стан.

Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Згідно з довідкою про доставку електронного листа ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі доставлено представнику позивача 27 серпня 2024 року о 19:58 год.

ІІ. Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Частиною третьою статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною шостою статті 251 КАС України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до частини п`ятої статті 298 КАС України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У цій справі суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки вважав, що апеляційну скаргу подано за межами строків, визначених у статті 295 КАС України, і скаржник на пропозицію суду (в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху) не скористався правом подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі скаржник доводить, що пропуск строку був зумовлений введенням в Україні воєнного стану, що, на переконання останнього, є поважною причиною пропуску процесуального строку.

Зі змісту статті 298 КАС України випливає, що у разі оскарження судового рішення поза межами строку, установленого статтею 295 КАС України, або якщо підстави, вказані у заяві про поновлення пропущеного строку, визнані неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Ненадходження такої заяви або якщо викладені у такій заяві підстави не доводять поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

З аналізу частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України випливає, що учасникам справи (їхнім представникам), які мають офіційні електронні адреси, судові рішення надсилаються (вручаються) в електронній формі, а днем їх вручення є день доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, а якщо судове рішення доставлено до електронного кабінету пізніше 17 години, - наступний робочий день, за днем його відправлення.

Довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа підтверджується, що копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 01 липня 2024 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 02 липня 2024 року о 20:01 год.

Ураховуючи те, що відповідач правом на подання відповідних доказів на усунення виявлених судом недоліків не скористався, жодної відповіді (заяви, клопотання) або своєї незгоди із прийнятим судом процесуальним документом не висловив, суд апеляційної інстанції цілком правомірно встановив факт неусунення відповідачем апеляційної скарги недоліків і відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Щодо посилання скаржника на поважність причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні, Суд зазначає таке.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Зокрема факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Уведений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Проте, сама собою ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінювані поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.

Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в усіх абсолютно випадках.

З огляду на наведене, доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі №380/15171/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

……………………………

…………………………..

…………………………..

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

О.Р. Радишевська,

Судді Верховного Суду