№ 380/16886/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 380/16886/22

провадження № К/990/22777/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білак М. В., Радишевської О. Р.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року, ухвалені у складі головуючого судді Сакалоша В. М., та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Курильця А. Р., суддів: Мікули О. І., Пліша М. А.

І. Суть спору

1. У листопаді 2022 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОККО-ДРАЙВ» (далі - ТОВ «ОККО-ДРАЙВ») про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2690646,94 грн.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведеної посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області позапланової перевірки щодо дотримання ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» як суб`єктом господарювання на роздрібному ринку пального вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін виявлено порушення пунктів 2, 3 Порядку декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 (далі - Порядок № 341) внаслідок чого складено відповідний акт від 24 червня 2022 року.

Таким чином, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято рішення від 14 липня 2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 39.

Враховуючи відсутність відомостей про виконання ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» вказаного рішення шляхом сплати штрафних санкцій, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області звернулось до суду з цим позовом.

3. Своєю чергою, у січні 2023 року ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» звернулось до суду із зустрічним адміністративним позовом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 14 липня 2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 39.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами проведення у період з 13 червня 2022 року по 24 червня 2022 року позапланової перевірки автозаправної станції, розташованої у місті Одеса по вулиці Балківській, 115, посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області складено акт від 24 червня 2022 року, в якому відображено виявлені порушення, що, на думку контролюючого органу, призвело до отримання необґрунтованої виручки на суму 1345323,47 грн.

Вказує, що на підставі акту перевірки від 24 червня 2022 року прийнято рішення від 14 липня 2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 39, з яким ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» не погоджується.

Стверджує, що вказане рішення є безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. У період з 13 червня 2022 року по 24 червня 2022 року на підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 10 червня 2022 року № 815 та направлення про проведення заходу державного нагляду (контролю) від 10 червня 2022 року № 719, посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області проведено позапланову перевірку ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» (АЗС у м. Одеса по вул. Балківській, 115) з питань дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

5. За результатами вказаної перевірки складено акт від 24 червня 2022 року № 527, у якому зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що полягають у нездійсненні декларування зміни роздрібних цін на дизельне паливо та бензин автомобільний А-95 відповідно до Порядку № 34, у тому числі і на АЗС № ОД41 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за місцем здійснення господарської діяльності: м. Одеса по вул. Балківська, 115. Так, наприклад, в порушення вимог пунктів 2, 3 Порядку № 341 паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 25 травня 2022 року реалізовувалося за роздрібною ціною 57 грн/1л, яка була підвищена на 90 % (без відповідного декларування зміни ціни) порівняно з роздрібною ціною станом на 12 травня 2021 року, тобто на дату запровадження декларування зміни цін на пальне, реалізовувалося паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 - 31,49 грн. В результаті допущених порушень АЗС № ОД41 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за місцем здійснення господарської діяльності: м. Одеса по вул. Балківська, 115, з урахуванням обсягу реалізованого пального необґрунтовано одержана додаткова виручка у сумі 1345323,47 грн.

6. На підставі акту перевірки від 24 червня 2022 року № 527 ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області прийнято рішення від 14 липня 2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 39, яким вирішено вилучити у ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» необґрунтовано одержану виручку у сумі 1345323,47 грн та застосовано штраф у сумі 1345323,47 грн.

7. Висновки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області обґрунтовано порушенням пунктів 2 і 3 Порядку № 341, з огляду на те, що роздрібні ціни на бензин А-95 та дизельне паливо зростали більше ніж на 5 % порівняно з роздрібними цінами на 12 травня 2021 року - дата набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2021 року № 450, якою запроваджено державне регулювання цін, у тому числі на бензин А-95 та паливо дизельне шляхом декларування їх зміни, що призвело до отримання необґрунтованої виручки на суму - 1345323,47 грн.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

8. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, у задоволенні первісного позову відмовлено.

Зустрічний адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 14 липня 2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення № 39.

Стягнуто на користь ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби в Одеської області судові витрати (судовий збір) у сумі 21472,00 грн.

9. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Порядок № 341 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2021 року № 450 діяв два дні, а саме 12-13 травня 2021 року. Таким чином, саме в цей період, у ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» був обов`язок декларувати зміну ціни у разі збільшення її на 1 відсоток і більше, за 20 днів до початку застосування нової ціни. Розпорядженням № 0000000150 про зміну ціни від 13 травня 2022 року ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» встановило з 00.01 год 19 травня 2022 року на АЗС № ОД41 (адреса: вул.Балківська, буд. 115, м.Одеса) такі ціни: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО 42,31 грн, бензин автомобільний А-95 Євро5-ЕО 39,86 грн. Вказані ціни сформовано під час дії державного регулювання цін шляхом установлення граничного розміру торговельної надбавки та формули розрахунку середньої вартості бензинів та дизельного палива. При цьому порушень у формуванні зазначених цін при перевірці ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не виявлено.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про порушення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про ціни та ціноутворення» при визначенні цін сформованих відповідно до запровадженого способу декларування, внаслідок безпідставного визначення контролюючим органом ціни на бензин та дизельне пальне, які ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» могло застосовувати без декларування шляхом додавання 4,99 відсотків до ціни реалізації станом на 12 травня 2021 року, адже 12-13 травня 2021 року діяв окремий спосіб декларування на бензин та дизельне пальне, а тому ціна станом на 12 травня 2021 року не є поточною, оскільки ціни на бензин та дизельне пальне, що визначені ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області при проведенні перевірки як «економічно обґрунтовані ціни» є нижчими на паливо дизельне на 10,82 грн, а на бензин А-95 на 6,27 грн, ніж встановлені з 19 травня 2022 року ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» з дотриманням вимог пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236.

10. Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року заяву про стягнення судових витрат задоволено частково.

Стягнуто на користь ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби в Одеської області судові витрати (витрати на правову допомогу) у сумі 25000,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

11. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року змінено додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року шляхом зміни суми судових витрат (витрати на правову допомогу) з 25000 гривень на 3000 гривень.

IV. Касаційне оскарження

12. Представник ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову, а первісний позов задовольнити.

Так, автор на обґрунтування підстав касаційного оскарження прийнятих у цій справі судових рішень в частині задоволення зустрічного позову вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у спірних правовідносинах пункту 3 Порядку № 341, в частині дати, з якої виник обов`язок для суб`єктів господарювання декларувати зміну роздрібної ціни на бензин марки А-92, бензин марки А-95, дизельне пальне.

Автор скарги з приводу додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року вказує на неврахування судами попередніх інстанцій:

висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, відповідно до якого при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін;

висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, де зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження прийнятих у цій справі судових рішень щодо відмови в задоволенні основного позову, а саме щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2690646,94 грн, автор касаційної скарги стверджує, що ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» взагалі не здійснював декларування зміни цін, що унеможливлює використання попередньо задекларованої роздрібної ціни, адже єдиною правильною ціною, яку міг використати контролюючий орган для порівняння, була ціна роздрібна на дату набрання чинності Постановою № 341.

13. Верховний Суд ухвалою від 04 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

14. Представник ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Визначення державного нагляду (контролю) міститься у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (Закон № 877-V), та означає діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

18. Згідно з частиною одинадцятою статті 4 Закону № 877-V плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

19. За приписами статті 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

20. При цьому, згідно із частиною другої статті 6 Закону № 877-V проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

21. Згідно з частинами третьої та четвертої статті 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

22. В силу положень статті 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів.

23. Статтею 11 Закону № 877-V передбачено обов`язки суб`єкта господарювання.

Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

24. Законом, який визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення є Закон України "Про ціни і ціноутворення" від 21 червня 2012 року № 5007-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 5007-VI).

25. Згідно зі статтею 16 Закону № 5007-VI органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами;

інші органи, визначені законом.

Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.

26. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 на території України карантин (далі - Постанова № 1236).

27. Порядок декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, і товари протиепідемічного призначення, необхідні для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341.

28. Згідно з пунктом 3 Порядку № 341 передбачено, що декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб`єктом господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об`єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни): на 15 відсотків і більше - за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування; на 10 відсотків і більше, але менше ніж 15 відсотків, - за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування; на 5 відсотків і більше, але менше ніж 10 відсотків, - за три дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування.

29. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2021 року № 450 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341» доповнено перелік товарів бензином та дизельним пальним та пункт 3 Порядку № 341 доповнено абзацом такого змісту: "Декларування зміни роздрібних цін на бензини марки А-92 та А-95 і дизельне пальне здійснюється суб`єктом господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни товару на 1 відсоток і більше порівняно з роздрібною ціною на момент декларування за 20 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування". Ця постанова набрала чинності 12 травня 2021 року.

30. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2021 року № 474, яка набрала чинності 14 травня 2021 року, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 та від 09 грудня 2020 року № 1236, а саме:

1. Абзац п`ятий пункту 3 Порядку № 341, виключити.

2. Доповнити постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 пунктом 41-4 такого змісту:

« 41-4. Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі:

не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива;

не більше 5 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних.

Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm та бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm визначається Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на підставі розрахунків акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 кг/літр та 0,745 кг/літр відповідно, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подає зазначені розрахунки Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щомісяця до 1, 11 і 21 числа.

Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щомісяця до 3, 13 і 23 числа».

31. Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667) регламентовано, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади.

32. За змістом пунктів 1 та 3 Положення № 667 Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику, зокрема, у сферах здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів та дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

33. Пунктами 1, 2, 3 та 6 частини першої статті 18 Закону № 5007-VI обумовлено, що уповноважені органи мають право: проводити у суб`єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки, зокрема, достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

34. В силу пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5007-VI до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

VI. Позиція Верховного Суду

35. Аналіз наведених правових норм свідчить, що Держспоживслужба є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства про захист прав споживачів та дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

36. У разі ж виявлення порушень у діях таких суб`єктів, Держспоживслужба наділена повноваженнями застосовувати до них за результатами проведеної перевірки адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства про ціни і ціноутворення, виключний перелік яких визначений статтею 20 Закону № 5007-VI.

37. У спірних правовідносинах, які склались у цій справі, посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області проведена позапланова перевірка, реалізація якої передбачена Законами № 877-V та № 5007-VI, відповідно до яких на позивача первісного позову покладено контролюючі функції.

Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, як зазначалось та встановлено судами, слугувало встановлення за результатами проведеної на виконання доручення Прем`єр-Міністра України від 08 травня 2022 року № 11381/0/1-22 позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктами господарювання на роздрібному ринку пального вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, порушення ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» вимог пунктів 2 і 3 Порядку № 341.

38. Своєю чергою ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» звернулось до суду із зустрічним позовом ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області про скасування рішення від 14 липня 2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 39.

Підставою для винесення вищевказаного рішення слугувало порушення ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» вимог пунктів 2 і 3 Порядку № 341, яке полягає у реалізації палива дизельного ДП-Л-Євро5-В0 25 травня 2022 року за роздрібною ціною 57 грн/1л, яка була підвищена на 90 % (без відповідного декларування зміни ціни) порівняно з роздрібною ціною станом на 12 травня 2021 року, тобто на дату запровадження декларування зміни цін на пальне, паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 реалізовувалося - 31,49 грн, внаслідок чого з урахуванням обсягу реалізованого пального необґрунтовано одержана додаткова виручка у сумі 1345323,47 грн.

39. Декларування зміни ціни та/або реєстрація ціни, в розумінні статті 1 Закону України № 5007-VI, є невід`ємною частиною процесу формування, встановлення та застосування ціни.

40. За приписами статей 10 та 11 Закону № 5007-VI, суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

При цьому, вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Натомість відповідно до статті 12 Закону № 5007-VI державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання.

41. Статтею 13 Закону № 5007-VI визначено способи державного регулювання цін.

Так, за нормами цієї статті державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:

1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Варто зазначити, що стаття 13 Закону № 5007-VI визначає два способи державного регулювання цін, які за змістом цієї статті не є взаємовиключними.

42. У справі, що розглядається спірним є питання дотримання/недотримання ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» вимог декларування зміни роздрібних цін на пальне з урахуванням пункту 3 Порядку № 341.

43. З аналізу приписів пункту 3 Порядку № 341 висновується, що суб`єкт господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об`єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною станом на 18 травня 2020 року (день набрання чинності цього Порядку) або з попередньо задекларованою роздрібною ціною, повинен декларувати такі зміни роздрібних цін.

44. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2021 року № 450, яка набрала чинності 12 травня 2021 року, внесено зміни до Порядку № 341, доповнивши перелік товарів бензином та дизельним пальним та пункт 3 Порядку № 341, абзацом такого змісту: "Декларування зміни роздрібних цін на бензини марки А-92 та А-95 і дизельне пальне здійснюється суб`єктом господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни товару на 1 відсоток і більше порівняно з роздрібною ціною на момент декларування за 20 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування".

Таким чином, з 12 травня 2021 року було запроваджено декларування зміни роздрібних цін на бензини марки А-92 та А-95 і дизельне пальне, а відтак у суб`єкта господарювання щодо об`єкта (закладу) роздрібної торгівлі у разі збільшення роздрібної ціни на вказаний товар, що реалізується таким об`єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною станом на 12 травня 2021 року або з попередньо задекларованою роздрібною ціною, виникає обов`язок задекларувати такі зміни роздрібних цін.

45. Натомість постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2021 року № 474 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 341 і від 09 грудня 2020 року № 1236" абзац п`ятий пункту 3 Порядку № 341, виключено. При цьому доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 пунктом 41-4 такого змісту:

« 41-4. Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі:

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2021 року № 474 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування, тобто з 14 травня 2021 року, крім абзаців другого-четвертого пункту 2 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 15 травня 2021 року.

46. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2022 року № 594 "Про зупинення дії пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236" зупинено дію пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2021 р., № 1, ст. 14, № 40, ст. 2387, № 46, ст. 2848; 2022 р., № 25, ст. 1331, № 28, ст. 1533) із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 488. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2022 року № 594 набрала чинності 20 травня 2022 року.

47. З урахуванням наведеного, пункт 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 (діяв з 15 травня 2021 року по 20 травня 2022 року), яким було установлено на період дії карантину граничні рівні торгівельної надбавки на дизельне паливо та на бензини автомобільні, є запровадженням іншого способу регулювання ціни на одні й ті ж самі товари, щодо яких постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2021 року № 450 у Порядок № 341 з 12 травня 2021 року вже було запроваджено декларування зміни роздрібних цін.

48. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що з 15 травня 2021 року по 20 травня 2022 року одночасно діяли дві постанови Кабінету Міністрів України, якими запроваджено два різних способи державного регулювання цін на дизельне паливо та бензин автомобільний, у тому числі марки А-92, А-95, у вигляді декларування зміни роздрібних цін та застосування граничних рівнів торгівельної надбавки відповідно.

При цьому, вважаючи, що у разі реалізації товарів, що мають істотну соціальну значущість, за роздрібною ціною, підвищеною на 5 і більше відсотків без процедури декларування зміни цін, є порушенням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області фактично підтверджує застосування одночасно двох способів державного регулювання цін на дизельне паливо та бензин автомобільний.

49. Згідно з частиною другою статті 12 Господарського кодексу України (далі - ГК України) основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів.

50. Відповідно до частини другої статті 191 ГК України державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення" та іншими законами.

51. Статтею 192 ГК України встановлено, що політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.

52. Визначаючи ціну, що сформована відповідно до запровадженого способу регулювання контролюючий орган в додатку № 1 до акту від 24 червня 2022 року № 527 «Розрахунок додаткової виручки по АЗС № ОД41 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за період з 20 травня 2022 року по 13 червня 2022 року (адреса: вул.Балківська, буд. 115, м.Одеса) за відсутність обов`язкового державного декларування цін на автомобільне пальне» зазначив економічно обґрунтовану ціну за 1 літр, згідно з якої повинна бути реалізація в період з 20 травня 2022 року по 13 червня 2022 року: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО - 31,49 грн, бензин автомобільний А-95 Євро5-ЕО - 33,59 грн.

Вказану економічно обґрунтовану ціну ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області визначило шляхом додавання дозволеного відсотку торгівельної надбавки без декларування (4,99%) до ціни реалізації станом на 12 травня 2021 року. В подальшому розраховану таким чином економічно обґрунтовану ціну ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області використало при розрахунку необґрунтовано одержаної виручки за період з 20 травня 2022 року по 13 червня 2022 року як ціну, сформовану відповідно до запровадженого способу регулювання.

53. Враховуючи, що з 12 травня 2021 року діяв окремий спосіб декларування на бензин та дизельне пальне, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області безпідставно визначено ціни на бензин та дизельне пальне, які ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» могло застосовувати без декларування шляхом додавання 4,99 відсотків до ціни реалізації станом на 12 травня 2021 року, оскільки ціна станом на 12 травня 2021 року не є поточною.

Отже, при розрахунку економічно обґрунтованої ціни ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не взято до уваги, що з у період дії постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2021 року № 450, яка набрала чинності 12 травня 2021 року, та постанови Кабінету Міністрів України від 14 травня 2021 року № 474, тобто з 12 травня 2021 року по 13 травня 2021 року та з 14 травня 2021 року по 20 травня 2022 року було встановлено інший спосіб державного регулювання цін на бензин та дизельне пальне застосування формули розрахунку та граничної надбавки.

54. Варто зазначити, що перевіркою не встановлено порушення ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» порядку декларування в період з 12 травня 2021 року по 13 травня 2021 року, як не встановлено факту завищення граничного рівня торгової надбавки ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» при формуванні цін в період з 14 травня 2021 року по 20 травня 2022 року на бензини та дизельне паливо.

55. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що одним із наявних в матеріалах справи розпоряджень, а саме розпорядження № 0000000150 про зміну ціни від 13 травня 2022 року ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» встановило з 00.01 год 19 травня 2022 року на АЗС №ОД41 (адреса: вул.Балківська, буд. 115, м.Одеса) такі ціни: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО - 42,31 грн, бензин автомобільний А-95 Євро5-ЕО - 39,86 грн.

Вказані ціни було сформовано під час дії державного регулювання цін шляхом установлення граничного розміру торговельної надбавки та формули розрахунку середньої вартості бензинів та дизельного палива.

При цьому порушень у формуванні зазначених цін під час проведеної позапланової перевірки ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області не виявлено.

Крім того, на офіційному вебсайті Міністерства економіки України 14 травня 2022 року о 11:49 оприлюднено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 пропроміле та бензинів автомобільних GASOLINE 10 пропроміле (станом на 12.05.2022 року) та визначено середню вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm, яка становить 35,31 гривень, та 1 літра бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm, яка становить 33,36 гривень.

56. Наведене свідчить, що економічно обґрунтовані ціни, які визначені ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області є нижчими від середніх цін визначених Міністерством на підставі розрахунків акціонерного товариства «Національна Акціонерна Компанія «Нафтогаз України», які визначались без застосування надбавки.

57. Підсумовуючи наведене, ціни на бензин та дизельне пальне, що визначені ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області при проведенні перевірки як економічно обґрунтовані ціни у додатку № 1 до акту ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 24 червня 2022 року № 527 «Розрахунок додаткової виручки по АЗС № ОД41 ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за період з 20 травня 2022 року по 13 червня 2022 року, є нижчими на паливо дизельне на 10,82 грн, а на бензин А-95 на 6,27 грн, ніж встановлені з 19 травня 2022 року ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» згідно з розпорядженням № 0000000150 про зміну ціни від 13 травня 2022 року з дотриманням вимог пункту 41-4 Постанови № 1236.

58. Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для скасування рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 14 липня 2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 39 та, відповідно, відсутність підстав для задоволення первісного позову щодо стягнення з ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» адміністративно-господарських санкцій згідно з рішенням ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 14 липня 2022 року № 39.

59. Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

60. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

61. За приписами частин першої-третьої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

62. Аналіз наведених норм права свідчить, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

63. Водночас у питанні критеріїв варто звернути увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, в якій Суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

64. Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

65. Як уже зазначалось, у справі, що розглядається, додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року стягнуто на користь ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держпродспоживслужби в Одеської області судові витрати (витрати на правову допомогу) у сумі 25000,00 грн.

66. Натомість Восьмий апеляційний адміністративний суду постановою від 24 травня 2023 року змінив додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року шляхом зміни суми судових витрат (витрати на правову допомогу) з 25000 гривень на 3000 гривень.

67. Так, приймаючи постанову, апеляційний суд при визначенні суми відшкодування судових витрат керувався критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

68. Зменшуючи заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає компенсації, апеляційний суд врахував критерії пропорційності такого розміру до обсягу наданих послуг, складності справи, розумності, справедливості та зменшив їх розмір до 3 000 грн, що не суперечить вказаним вище висновкам Верховного Суду.

69. Таким чином, доводи автора скарги про неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; від 24 жовтня 2019 року № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 є помилковими, оскільки наявні у матеріалах справи обставини стягнення витрат на правничу допомогу та подані на їх підтвердження докази є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин надання правничої допомоги та фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.

70. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

71. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

72. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

73. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення.

2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі № 380/16886/22 залишити без змін.

3. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, якою змінено додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 березня 2023 року у справі № 380/16886/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді М. В. Білак

О. Р. Радишевська