ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №380/17455/21
провадження № К/990/24992/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року (головуючий суддя Курилець А.Р., судді Мікула О.І., Ніколін В.В.)
у справі №380/17455/21
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Львівській області
про визнання протиправними та скасування попередження та припису.
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Держпраці у Львівській області попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю від 13 вересня 2021 року №ЛВ12126/1361/АВ/П/ПН;
- визнати протиправним та скасувати прийнятий Головним управлінням Держпраці у Львівській області припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю від 13 вересня 2021 року №ЛВ12126/1361/АВ/П.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року позов задоволено повністю.
3. Не погодившись з таким судовим рішенням, Головне управління Держпраці у Львівській області звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за поданою скаргою.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження у справі задоволено. Апеляційне провадження, відкрите за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі №380/17455/21 закрито, як помилково відкрите.
6. Не погодившись із таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління Держпраці у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті.
7. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він підтримує висновки суду апеляційної інстанції.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Закриваючи апеляційне провадження як помилково відкрите, суд апеляційної інстанції, керувався тим, що подана апеляційна скарга Головного управління Держпраці у Львівській області не створена у підсистемі «Електронний суд», та, відповідно, не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цієї підсистеми. Подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції за допомогою електронної пошти з (або без) використанням електронного підпису, є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
9. Заявник мотивує вимоги своєї касаційної скарги тим, що документ, направлений на офіційну електронну адресу суду, підписаний електронним цифровим підписом, вважається поданим у встановленому законом порядку.
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що звернення з апеляційною скаргою за допомогою електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису є способом, який не передбачений процесуальним законодавством, тому апеляційна скарга не може вважатися підписаною у розумінні КАС України.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
12. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
13. Частиною 1 статті 296 та частиною 1 статті 297 КАС України передбачено, що апеляційна скарга подається у письмовій формі та безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
14. Згідно з частинами 7 та 8 статті 44 КАС України учасники справи мають право подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
15. Відповідно до частини 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
16. За приписами частини 7 статті 15-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
17. У зв`язку з набранням чинності Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС), наказом Державної судової адміністрації України від 26 жовтня 2021 року № 362 "Про приведення у відповідність із діючим законодавством нормативно-правових актів ДСА України", пунктом 3 якого визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет".
18. У газеті "Голос України" від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя оприлюднила оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет"; "Електронний суд"; підсистема відеоконференцзв`язку.
19. Пункт 110 розділу V "Перехідні положення" Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля).
20. 05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний Суд", підсистема відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя в газеті "Голос України" оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС).
21. Вища рада правосуддя в оголошенні повідомила, що "відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон) окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
22. Отже, з початком функціонування підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку:
вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт "а" підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет);
зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку.
Ці дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС".
23. Відповідно до пункту 3 Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС.
24. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора (підпункт 5.4 пункту 5 Положення про ЄСІТС).
25. Користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень (пп.5.6 пункту 5 Положення про ЄСІТС).
26. Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
27. Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (пункт 9 Положення про ЄСІТС).
28. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).
29. У пункті 111 розділу V "Перехідні положення" Положення про ЄСІТС визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. У разі надсилання судом документів на адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом, ризики технічної неможливості доставки документа суду на відповідну адресу учасника судового процесу несе учасник судового процесу.
30. Відповідно до статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
31. Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
32. Відповідно до статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
33. У постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, в якій апеляційну скаргу було повернуто з мотивів відсутності підпису особи, яка її подала, Велика Палата Верховного Суду висловила таку правову позицію:
« 12.1. Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет", або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
12.2. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
12.3. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку».
34. Тобто Велика Палата Верховного Суду чітко окреслила, що для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки передбачено подання апеляційної скарги:
1) в письмовій формі;
2) в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису.
35. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, реалізує державну політику у сфері охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до пункту 7 цього ж Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
36. Головне управління Держпраці у Львівській області є територіальним органом Держпраці і було утворене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
37. Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпраці у Львівській області, затвердженого наказом Держпраці від 03 серпня 2018 року №84, Управління є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.
38. Враховуючи вищезазначене, відповідач як державний орган не міг звернутися до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом, а тому суд апеляційної інстанції правомірно зробив висновок про те, що апеляційну скаргу, подану органом Держпраці, не можна вважати такою, що підписана скаржником, оскільки вона була направлена на електронну поштову адресу суду без використання підсистеми «Електронний суд».
39. Також Суд звертає увагу, що відповідач жодним чином не пояснив, що перешкодило його зверненню до суду через "Електронний кабінет".
40. Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.
41. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
42. Верховний Суд, в межах касаційного перегляду, встановлених статтею 341 КАС України, не встановив порушень судом апеляційної інстанції норм процесуального права, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.
43. Оскільки Верховний Суд залишає без змін ухвалу апеляційного адміністративного суду, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2022 року у справі №380/17455/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб