ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2025 року
м. Київ
справа № 380/17603/23
адміністративне провадження № К/990/42091/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 (головуючий суддя Карп`як О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 (головуючий суддя Шавель Р.М., судді Бруновська Н.В., Хобор Р.Б.)
у справі № 380/17603/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області пов`язану з відмовою з 01.02.2022 провести перерахунок та виплачувати, без обмеження максимального розміру, призначену ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, у зв`язку із зміною розмірів посадового окладу прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, відповідно до довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 07.06.2023 №138;
- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області з 01.02.2022 провести перерахунок та здійснювати виплату перерахованої пенсії по інвалідності, призначеної ОСОБА_1 у зв`язку із зміною розмірів посадового окладу прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, відповідно до довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 07.06.2023 №138, без відстрочення платежу та без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням виплачених сум.
1.2. Підставами позову зазначав те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію. З метою здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону України від 07.06.2023 №138, звернувся із відповідною заявою до пенсійного органу. Відповідач листом відмовив у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки від 07.06.2023 №138, покликаючись на відсутність правових підстав. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, а тому просить задовольнити позовні вимоги, зобов`язавши відповідача перерахувати основний розмір пенсії на підставі довідки від 07.06.2023 №138 без обмеження пенсії максимальним розміром.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 07.06.2023 №138 про розмір грошового забезпечення.
Зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 01.02.2022 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 07.06.2023 №138 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
2.1. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2022, та, враховуючи те, що Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Західного регіону складена довідка від №138 від 07.06.2023, у відповідача, з урахуванням положень статей 51, 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) та Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 (далі - Порядок № 45), виникає обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.02.2022 згідно з грошовим забезпеченням станом на 01.01.2022.
2.2. При цьому суди попередніх інстанцій виходили з тих міркувань, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів.
Через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
2.3. Стосовно пенсійного забезпечення військовослужбовців, які були відряджені до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, та звільнені з неї, суд апеляційної інстанції врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.02.2024 у справі № 300/3496/22.
3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1. Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 11.09.2020 отримує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
3.2. 07.06.2023 Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону підготувала довідку № 138 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022.
3.3. ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із зверненням від 16.06.2023 про перерахунок пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону № 138 від 07.06.2023.
3.4. Листом ГУ ПФУ у Львівській області № 17674-17483/Г-52/8-1300/23 від 04.07.2023 позивача повідомлено про те, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначено Законом № 2262-ХІІ. За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 з 11.09.2020 призначено пенсію по інвалідності відповідно до статті 21 Закону № 2262-ХІІ, в редакції чинній на дату призначення пенсії. Після дати призначення пенсії рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося. Враховуючи наведене, підстави для перерахунку пенсії відповідно до довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону № 138 від 07.06.2023 про розмір грошового забезпечення без обмеження максимального розміру відсутні.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:
4. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
4.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 43, 63 Закону №2262-XII, пунктів 1, 2, 3, 5 Порядку №45, а також не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17.12.2019 у справі №160/8324/19, про те, що до моменту отримання належної довідки у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.
4.2. Позиція відповідача також полягає у тому, що особам, які відряджалися наказом Міністра оборони України для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, за наявності умов та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, видає обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
4.3. Відтак, на переконання відповідача, Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Західного регіону України не є уповноваженим органом, який готує довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача відповідно до Порядку №45. Вказане свідчить про те, що підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , яка призначена за Законом №2262-XII, на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону України від 22.11.2022 №272, відсутні.
5. Позивач ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5.1. Позивач вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
5.2. ОСОБА_1 посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2024 у справі № 300/3496/22, підкреслюючи, що позивач має право на перерахунок його пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідній категорії працівників на підставі довідки, у якій вказаний розмір грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою. Зазначає, що правовідносини, що виникли у справі №300/3496/22, є подібними з правовідносинами цієї справи.
5.3. Крім цього, позивач вказує на ухвали Верховного Суду від 02.04.2024 у справі №380/11741/23, від 15.07.2024 у справі №560/21686/23 з подібними правовідносинами, якими суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
5.4. З огляду на викладене позивач вважає, що касаційне провадження підлягає закриттю.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
9. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон № 2262-ХІІ.
10. Частинами 1 та 2 статті 1 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
11. Відповідно до частини 3 статті 52 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
12. Порядок перерахунку раніше призначених пенсій встановлений у статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Частинами 1, 2 та 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
13. Позиція Верховного Суду щодо застосування статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладена, зокрема у постановах від 07.09.2018 у справі № 806/1472/16, від 01.06.2022 у справі № 814/659/18, від 24.01.2024 у справі № 200/613/23, від 28.03.2024 у справі № 160/3235/23, від 04.04.2024 у справі № 380/859/23, від 22.11.2024 у справі №380/9113/23.
14. Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011- XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
15. Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення, про що неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема у постановах від 20.04.2023 у справі № 600/6282/21-а, від 12.06.2024 у справах № 120/4595/23, № 380/9974/23 та № 380/9798/23, від 26.07.2023 у справі № 380/16010/21, від 22.11.2024 у справі №380/9113/23.
16. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Цією Постановою встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 Постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
17. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Такі положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на момент набрання ними чинності відповідали пункту 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік».
18. Водночас, з 01.01.2020 - набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX, такі положення увійшли в суперечність із цим актом, який має вищу юридичну силу.
З огляду на такі суперечності Верховний Суд у постанові від 02 08 2022 року у справі №440/6017/21 вказав:
«(1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2021 рік» № 1082-IX від 15 грудня 2020 року у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування п. 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
19. Отже, вказані висновки Верховного Суду зводяться до того, що починаючи із 2020 року підлягають застосуванню положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, а саме законам України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет на 2023 рік» із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
20. У зв`язку з наведеним Верховним Судом у низці постанов, зокрема від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21, від 22.09.2022 у справі № 500/3840/21, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 16.11.2022 у справі № 120/648/22, від 05.04.2023 у справі № 340/3604/22, від 15.12.2023 у справі № 380/17639/22, від 28.03.2024 у справі № 160/3235/23, від 02.04.2024 у справі № 340/608/23, від 02.04.2024 у справі № 300/6337/21, від 04.04.2024 у справі № 160/16602/21, від 09.05.2024 у справі № 340/4085/23, від 12.09.2024 у справі № 260/9408/23, від 17.10.2024 у справі №160/11051/22, від 22.11.2024 у справі №380/9113/23 зроблено висновок, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі оновленої довідки про розміри грошового забезпечення.
21. Алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій визначені Порядком № 45.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Своєю чергою, пунктом 3 Порядку № 45 унормовано, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45.
22. Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано або шляхом інформування територіального органу Пенсійного фонду України: органами влади (у спосіб, визначений пунктами 1- 3 Порядку № 45) або шляхом безпосереднього звернення пенсіонера з відповідною заявою та доданими до неї документами.
23. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює і Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно із пунктом 24 цього Порядку про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
24. Отже, у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться пенсійним органом: автоматично після отримання шляхом реалізації централізованого механізму повідомлень від органів влади про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії (такий перерахунок може бути здійснено без додаткового звернення пенсіонера та подання ним довідки) або за заявою пенсіонера, яка подається ним самостійно разом із відповідною довідкою про розмір грошового забезпечення.
25. При цьому згідно з абзацом 9 пункту 3 та абзацом 6 пункту 5 Порядку № 45 особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих державними органами, згідно з наказами яких особи відряджалися для виконання службових обов`язків.
Особам, які відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо із займаних посад у зазначених органах, установах, до яких вони були відряджені, грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за аналогічними або відповідними посадами в органі, з якого вони були відряджені. За бажанням особи грошове забезпечення враховується за посадою, яку особа займала до відрядження для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств.
26. Аналіз вказаних положень абзацу 9 пункту 3 та абзацу 6 пункту 5 Порядку № 45 дозволяє дійти висновку, що для осіб, які були відряджені для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, та були звільнені безпосередньо з посад у цих органах, довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії видає той орган, який своїм наказом відрядив таку особу для виконання службових обов`язків. При цьому розмір грошового забезпечення у такому разі встановлюється за аналогічною або відповідною посадою в органі, з якого вони були відряджені.
27. Відтак, для здійснення перерахунку пенсії згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ важливою обставиною є встановлення органу, який уповноважений видавати довідку про розмір грошового забезпечення особи, яка звернулася за перерахунком.
28. Щодо обставин цієї справи суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та з 11.09.2020 отримує пенсію по інвалідності, яка призначена відповідно до статті 21 Закону № 2262-ХІІ. При цьому він звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою від 16.06.2023 про перерахунок пенсії на підставі довідки Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону № 138 від 07.06.2023.
29. Позиція відповідача у справі полягала у тому, що позивач не має права на перерахунок пенсії за довідкою Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону № 138 від 07.06.2023, оскільки він отримав пенсію не відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру» з врахуванням грошового забезпечення прокурора, а пенсія ОСОБА_1 отримана відповідно до статті 21 Закону № 2262-ХІІ. Відповідно і довідку про розмір грошового забезпечення має подавати орган, з військової служби в якому було звільнено позивача. Водночас підстав для проведення перерахунку розміру пенсії військовослужбовців на момент звернення позивача із заявою на законодавчому рівні не було встановлено.
30. Відтак суди попередніх інстанцій мали встановити на підставі зазначених вище норм права і обставин справи, належний орган для видачі довідки про перерахунок позивачу пенсії.
31. Проте суди попередніх інстанцій вказаних обов`язків, визначених частиною 4 статті 9 КАС України для з`ясування всіх обставин справи, не виконали.
32. Зокрема, позивачем до суду першої інстанції були подані докази щодо проходження ним військової служби та звільнення з військової служби. Згідно витягу з наказу Міністра оборони України від 29.01.2015 № 52 ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу та відряджено до Генеральної прокуратури України із залишенням на військовій службі. Наказом Військової прокуратури Західного регіону України від 04.02.2015 його зараховано до списків особового складу прокуратури.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 09.09.2020 № 442 ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Наказом військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора і виключено зі списків особового складу прокуратури.
33. При цьому колегія суддів касаційного суду зазначає, що згідно пункту г) частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі.
34. Відповідно до пункту 245 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 звільнення з військової служби військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти, здійснюється посадовими особами, зазначеними в пункті 153 цього Положення (Міністром оборони України), за поданням керівників державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти, до яких вони відряджалися, без зарахування в розпорядження Міністерства оборони України. Днем закінчення військової служби для таких військовослужбовців є день, зазначений у наказі (розпорядженні) про звільнення з посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних закладах освіти, до яких вони були відряджені.
35. Відтак судам належало оцінити надані учасниками справи докази для встановлення всіх обставин справи та застосувати норми права, що регулюють правовідносини, щодо яких виник спір. Проте суди попередніх інстанцій обмежились лише констатацією права позивача на перерахунок пенсії на підставі виданої довідки, однак не вирішили питання, чи належним органом така довідка видана.
36. Водночас суд апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо можливості перерахунку пенсії військовослужбовцю, відрядженому до інших органів державної влади та звільненому з військової служби, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення того органу, до якого він був відряджений, послався лише на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2024 у справі № 300/3496/22.
37. Однак таке посилання є помилковим. Відповідно до норм частини 5 статті 242, пунктів 1-3 частини 4 статті 328 КАС України врахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права можливе лише у подібних правовідносинах. При цьому варто мати на увазі, що визначаючи зміст поняття «подібність правовідносин», Велика Палата Верховного Суду у пункті 32 постанови від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16, пункті 38 постанови від 25.04.2018 у справі №925/3/7 та пункті 40 постанов від 25.04.2018 у справі №910/24257/16 виходила з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
38. Як встановлено судами у справі № 300/3496/22, позивач проходив військову службу і був звільнений 05.05.2010 з військової служби з посади старшого слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України. Відповідно до статті 13 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII (у редакції на час звільнення позивача) (далі - Закон № 1789-ХІІ) військові прокуратури входили до системи органів прокуратури. Відповідно до статті 46-1 Закону № 1789-XII військовими прокурорами і слідчими призначалися громадяни України з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту.
39. У справі ж, яка розглядається, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України. Під час проходження військової служби був відряджений до Генеральної Прокуратури України із залишенням на військовій службі.
40. Таким чином правовий статус позивачів у цій справі і справі № 300/3496/22 не є тотожним, різним є і правове регулювання пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової прокуратури та військовослужбовців, відряджених до інших органів державної влади та у подальшому звільнених з військової служби. На цій підставі Суд відхиляє клопотання позивача про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 339 КАС України. Суд також не бере до уваги посилання на ухвали Верховного Суду, якими відмовлено у відкритті касаційного провадження у подібних правовідносинах, оскільки норма пункту 4 частини 1 статті 339 КАС України пов`язує наявність висновку щодо питання застосування норми права, викладеного лише у постанові Верховного Суду.
41. Між тим суди попередніх інстанцій вказані обставини на підставі наявних у справі доказів не встановлювали. Відтак їх висновки про задоволення позовних вимог є передчасними.
42. Суд касаційної інстанції також позбавлений можливості перевірити зазначені обставини з огляду на норми статті 341 КАС України щодо меж перегляду справи судом касаційної інстанції та неможливості отримувати і досліджувати докази, встановлювати обставини справи.
43. Відтак для правильного вирішення цього спору по суті судам належало встановити правовий статус позивача у цій справі, правове регулювання правовідносин щодо його пенсійного забезпечення. Без правильного встановлення обставин цієї справи та їх правового регулювання спір по суті не може бути вирішений правильно.
44. При цьому приписи статей 9 242 КАС України визначають завданням суду під час розгляду справи ухвалення законних і обґрунтованих рішень. Такими є лише рішення, які ухвалені судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а також рішення, ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Проте у будь якому випадку такі рішення не повинні ґрунтуватися на не спростованих сумнівах.
45. Однак вказаним нормам процесуального права судові рішення, що оскаржуються, не відповідають, а зазначені вище висновки судів попередніх інстанцій є передчасними. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
46. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
47. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору судам необхідно встановити всі обставини справи, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
48. За наведених обставин суди попередніх інстанцій внаслідок вказаних порушень норм КАС України, не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно ухвалення судового рішення щодо правильного застосування у правовідносинах, щодо яких виник спір у цій справі, норм статті 63 Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45.
49. Зазначене відповідно до частини 2 статті 353 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 327 343 349 353 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2024 у справі № 380/17603/22 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук