№ 380/20587/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 380/20587/23

провадження № К/990/12393/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року, ухваленого у складі головуючого судді Лунь З. І., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого судді - Довга О. І., суддів: Глушко І. В., Запотічний І. І.

І. Суть спору

1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 06 жовтня 2022 року по 27 жовтня 2022 року та з 27 жовтня 2022 року по 09 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум;

1.2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168 у розмірі, збільшеному до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за періоди з 06 жовтня 2022 року по 27 жовтня 2022 року та з 27 жовтня 2022 року по 09 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

2. На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з 07 грудня 2018 року по 10 січня 2023 року проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), а у період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року безпосередньо брав участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.

Позивач стверджує, що під час проходження військової служби 31 травня 2022 року ним отримано поранення під час захисту Батьківщини та під час ведення бойових дій, внаслідок отриманого поранення позивач евакуйований із зони бойових дій та доставлений 04 червня 2022 року для стаціонарного лікування, яке безперервно проходив: з 04 червня 2022 року до 07 червня 2022 року та з 07 червня 2022 року по 27 червня 2022 року. Водночас 27 червня 2022 року госпітальною ВЛК позивачу надана відпустка за станом здоров`я на 30 календарних дні. Відповідно до виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого позивач перебував на лікуванні у період з 27 жовтня 2022 року по 23 листопада 2022 року, з 24 листопада 2022 року по 09 січня 2023 року та з 24 квітня 2023 року по 05 травня 2023 року.

Однак, відповідачем не нараховано та не виплачено у належному розмірі додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні.

Позивач вважає, що він набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн відповідно до пункту 1 Постанови № 168 від 28 лютого 2022 року за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я.

У відповідь на запит позивача відповідачем вказано, що за вказаний період позивачу спірну винагороду виплачено у розмірах, передбачених наказами АДПС України від 30 березня 2022 року № 164-АГ та від 30 липня 2022 року № 392-АГ.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови № 168, у розмірі збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період з 27 жовтня 2022 року по 09 січня 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум, неправомірною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 07 грудня 2018 року по 10 січня 2023 року проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України та з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року безпосередньо брав участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 від 22 липня 2023 року № 12/1503.

4. 31 травня 2022 року за обставин безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації на території Донецької області, перебував у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом кевларовий) на передових позиціях в м. Слов`янськ Донецької області, потрапив під ракетний обстріл з різних видів озброєння з боку незаконних збройних формувань на території України. Травма, поранення капітана ОСОБА_1 не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, не є наслідком заподіяння собі шкоди, не пов`язане з вчиненням кримінального або адміністративного правопорушення.

5. У зв`язку з вищевказаним пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 04 червня 2022 року по 07 червня 2022 року у КП «РОКЛ ім.Ю.Семенюка» Рівненської обласної ради м. Рівне у відділенні серцево-судинна хірургія, відповідно до епікризу № 5009 з поставленим діагнозом: Вогнепальне кульове наскрізне поранення н\3 правого стегна з вогнепальним дірчастим переломом н\3 стегна, повним розривом підколінної артерії, крайовим ушкодженням підколінної вени, неповним розривом малогомілкового нерву. Стан після протезування підколінної артерії аутовеною. ушивання крайового поранення підколінної вени, фасціотоміїстегна, гомілки, ПХО вогнепальних ран (31.05.2022р). Закритий перелом медіального виростка правої стегнової кістки беззміщення. Післятравматична невропатія правого малогомілкового нерву.

Також рекомендовано продовжити лікування на етапах медичної евакуації в умовах Львівського клінічного госпіталя ДПС України, переведення узгоджено із начмедом ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З 07 червня 2022 року по 27 червня 2022 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у Львівському військово-медичному клінічному центрі ДПСУ.

27 червня 2022 року Госпітальною ВЛК ОСОБА_1 надана відпустка за станом здоров`я на 30 календарних днів.

05 вересня 2022 року ОСОБА_1 був оглянутий гарнізонною ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ. На підставі статей 76в.,78в, графи ІІІ, визнаний: обмежено придатним до військової служби.

6. Відповідно до виписки з історії хвороби № 083474 від 25 жовтня 2022 року, позивач проходив реабілітацію з 06 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року в DRAUGYSTES SANATORIJA, Литовська республіка.

7. Згідно з випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного хворого) № 2558 від 23 листопада 2022 року позивач знаходився на лікуванні з залишковими явищами після вогнепального наскрізного кульового поранення у Львівському військово-медичному клінічному центру у період з 27 жовтня 2022 року по 23 листопада 2022 року.

8. Відповідно до довідки ВЛК від 23 листопада 2023 року № 160 після проведеного медичного огляду ВЛК Львівського військово-медичного клінічного центру встановлено причинний зв`язок захворювання (травми, поранення каліцтва, контузії) Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням служби та Захворювання, ТАК пов`язане з проходженням військової служби. Також, зазначено, що позивач потребує реабілітації в умовах санаторію «Прикордонник - Немирів».

9. Згідно з випискою з медичної картки стаціонарного хворого № 321 ОСОБА_1 проходив реабілітацію у період з 24 листопада 2022 року по 09 січня 2023 року.

10. Згідно з наказом начальника загону від 27 листопада 2022 року № 3989-ВВ «Про особовий склад» позивач знаходився на лікуванні з 24 листопада 2022 року в санаторії «Прикордонник - Немирів».

11. Відповідно до довідки гарнізонної ВЛК від 24 січня 2023 року ОСОБА_1 на підставі статей 42 б, 76 б, 78 в графи ІІІ Розкладу хвороб визнаний обмежено придатним до військової служби.

12. Згідно з наказом начальника загону від 22 січня 2023 року № 20-ВВ «Про особовий склад» позивач прибув з лікування з санаторію «Прикордонник - Немирів» 09 січня 2023 року.

13. Наказом начальника загону від 08 січня 2023 року № 12-ОС «Про особовий склад» позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, з 10 січня 2023 року та вибув в розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону.

14. Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 1215 ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 24 квітня 2023 року по 05 травня 2023 року.

15. 22 вересня 2023 року в інтересах позивача направлено адвокатський запит до відповідача з метою надання інформації, а саме:

надати обґрунтовану відповідь про підстави і причини ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, військовослужбовцю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з пораненням та лікуванням за період з 06 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі 100 000,00 грн, передбачені Постановою № 168;

у разі непроведення виплат вищевказаної підвищеної додаткової грошової винагороди у зв`язку з притягненням до дисциплінарної або адміністративної (кримінальної) відповідальності військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надати копії документів, які стали підставою для позбавлення такого виду грошового забезпечення, а саме: матеріали службового розслідування з додатками до нього, витяг із наказу командира військової частини про завершення службового розслідування, витяги із наказу командира військової частини про притягнення до відповідальності та витяг із наказу командира військової частини про позбавлення додаткової грошової винагороди;

надати інформацію чи було проведено службове розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 , 31 травня 2022 року поранення;

якщо так, надати копію матеріалу службового розслідування та довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

16. У відповідь відповідачем надано лист від 02 жовтня 2023 року № 32/7070-23-вих, у якому зазначив: «В період з 06 жовтня 2022 року по 26 жовтня 2022 року капітан ОСОБА_1 , перебував на лікуванні з залишковими явищами після отриманого вогнепального поранення. У відповідності до архівної відомості за період з 01 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року (перебування на лікуванні з отриманим пораненням пов`язаним із захистом Батьківщини) капітану ОСОБА_1 було нараховано грошове забезпечення та додаткову винагороду загальною сумою 51971,80 грн».

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

17. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року, в позові відмовлено.

18. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для виплати підвищеної додаткової винагороди є час перебування військовослужбовця, котрий отримав поранення під час проходження служби, на стаціонарному лікуванні у вітчизняному чи закордонному закладі охорони здоров`я, а також постанова ВЛК у вигляді довідки про потребу у відпустці за станом здоров`я, котра видається тільки у випадку, якщо військовослужбовець після закінчення лікування у лікарському закладі потребує часу для відновлення та не може приступити до виконання службових обов`язків.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач не подав до суду доказів того, що у спірний період позивач перебував у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії та що така відпустка рекомендована за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

19. Зазначена позиція підтримана Восьмим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

20. Представник позивача - адвокат Мандрик В. В. подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

21. Так, автор скарги покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктом 1 Постанови № 168, пунктів 2, 5 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, пунктом 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № _», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, в контексті правовідносин, що виникають в процесі підтвердження факту перебування військовослужбовців саме на стаціонарному лікуванні під час їх перебування: в закордонних закладах охорони здоров`я, в санаторіях, в реабілітаційних центрах, з урахуванням обставин, установлених у цій справі.

22. Верховний Суд ухвалою від 18 квітня 2024 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника позивача - адвоката Мандрика Владислава Володимировича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

23. Водночас представник Військової частини НОМЕР_1 у своєму відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

24. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Частинами першою-третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

27. Згідно з абзацами першим, другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

28. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

29. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 168, пунктом 1 якої, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

30. Також пункт 1 Постанови № 168 передбачає, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

31. Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

32. 01 квітня 2022 року до Постанови № 168 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України № 400, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

33. Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

34. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року № 248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року).

35. В подальшому, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав Окреме доручення від 23 червня 2022 року № 912/з/29, яким, серед іншого, у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24 лютого 2022 року).

36. Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку № 5).

У Довідці обов`язково зазначити: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).

37. Згідно з пунктами 2, 5 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, форма № 027/о заповнюється лікарями закладів охорони здоров`я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров`я, на стаціонарне лікування та лікарями стаціонарів при виписці або у випадку смерті хворого.

Закладами охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, якими внесено медичні записи до Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, форма № 027/о не ведеться. На вимогу пацієнта йому надається витяг з цього реєстру.

У пункті 5 вказуються:

в амбулаторно-поліклінічному закладі - дата (число, місяць, рік) початку захворювання та направлення у стаціонар (на консультацію);

у стаціонарі - дата надходження та виписки (смерті) зі стаціонару.

38. Відповідно до пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого № _», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, форма № 003/о є основним медичним документом, що заповнюється на кожного хворого, який влаштовується на стаціонарне медичне лікування, та ведеться в усіх закладах охорони здоров`я, які надають стаціонарну допомогу, та санаторіях.

VI. Позиція Верховного Суду

39. Аналіз наведених правових норм свідчить, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.

40. При цьому, правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

41. В умовах збройної агресії рф проти України важливим залишається питання належного соціального захисту військовослужбовців, які беруть участь у захисті державного суверенітету України. У військово-соціальній сфері матеріальне забезпечення є аналогом системи гарантій у системі соціального захисту населення і включає професійні винагороди та премії тим військовослужбовцям, які виконують обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

42. Безумовно, система матеріального забезпечення військовослужбовців виконує стимулювальну функцію, що, крім патріотизму, є потужною мотивацією і адекватною відповіддю держави, яка піклується про військовослужбовців під час дії воєнного стану.

43. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

44. Таким чином, Україна зобов`язана вживати всіх можливих заходів для мотивації військовослужбовців та забезпечення соціальної підтримки членів їхніх сімей.

45. Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їхньої службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

46. Аналіз наведених норм права, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, що виплачується їм на період дії воєнного стану.

47. Ця додаткова винагорода підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

48. Тобто норми Постанови № 168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов`язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

49. У справі, що розглядається, спірним питанням є наявність/відсутність у позивача права відповідно до Постанови № 168 на нарахування й виплату додаткової винагороди до 100 000 грн за періоди з 06 жовтня 2022 року по 27 жовтня 2022 року та з 27 жовтня 2022 року по 09 січня 2023 року за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, отриманим 31 травня 2022 року.

50. Як уже зазначалось, у зв`язку з вищевказаним пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 04 червня 2022 року по 07 червня 2022 року у КП «РОКЛ ім.Ю.Семенюка» Рівненської обласної ради м.Рівне у відділенні серцево-судинна хірургія.

Відповідно до епікризу № 5009 з поставленим діагнозом: Вогнепальне кульове наскрізне поранення н\3 правого стегна з вогнепальним дірчастим переломом н\3 стегна, повним розривом підколінної артерії, крайови ушкодженням підколінної вени, неповним розривом малогомілкового нерву. Стан після протезування підколінної артерії аутовеною. Ушивання крайового поранення підколінної вени, фасціотоміїстегна, гомілки, ПХО вогнепальних ран (31.05.2022р). Закритий перелом медіального виростка правої стегнової кістки беззміщення. Післятравматична невропатія правого малогомілкового нерву.

Також рекомендовано продовжити лікування на етапах медичної евакуації в умовах Львівського клінічного госпіталя ДПС України, перевід узгоджено із начмедом Рівненського обласного військового госпіталя.

Таким чином, з 07 червня 2022 року по 27 червня 2022 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у Львівському військово-медичному клінічному центрі ДПС України.

27 червня 2022 року Госпітальною ВЛК ОСОБА_1 надана відпустка за станом здоров`я на 30 календарних днів.

51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за час стаціонарного лікування позивача та перебування у відпустці після такого лікування, загалом з 07 червня 2023 року до 05 вересня 2023 року Військова частина НОМЕР_1 виплатила позивачу додаткову винагороду відповідно до Постанови № 168. В цій частині сторони обставини визнають.

52. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що матеріалами справи не підтверджується факт перебування позивача у відпустці з 27 жовтня 2022 року по 09 січня 2023 року для лікування після тяжкого поранення, і що така відпустка рекомендована за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. При цьому суди попередніх інстанцій відхилили надану позивачем виписку з історії хвороби № 083474 від 25 жовтня 2022 року з приводу його лікування у DRAUGYSTES SANATORIJA, Литовська республіка.

53. Водночас в матеріалах справи міститься направлення Львівського військово-медичного клінічного центрі ДПС України на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) № 40 від 25 січня 2023 року, в якому підтверджена тривалість тимчасової непрацездатності, а саме: у Львівському військово-медичному клінічному центрі ДПС України з 07 червня 2022 року по 27 червня 2022 року; у Львівському військово-медичному клінічному центрі ДПС України з 27 жовтня 2022 року по 23 листопада 2022 року; у санаторії ДПС України "Прикордонник-Немирів" з 23 листопада 2022 по 09 січня 2023 року, тобто у спірні періоди, за які позивач просив нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, у збільшеному розмірі.

При цьому у направленні Львівського військово-медичного клінічного центрі ДПС України на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) № 40 від 25 січня 2023 року підтверджується факт отримання поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини.

Разом з цим, окрім огляду ОСОБА_1 05 вересня 2022 року, проведеного гарнізонною ВЛК ЛВМКЦ ДПСУ, в матеріалах справи міститься також аналогічний огляд ОСОБА_1 24 січня 2023 року.

54. Стосовно ж періоду з 06 жовтня 2022 року до 26 жовтня 2022 року, то в матеріалах справи міститься виписка з історії хвороби № 083474 від 25 жовтня 2022 року щодо проходження позивачем реабілітації у вказаний період в DRAUGYSTES SANATORIJA, Литовська республіка, яка безпідставно відхилена судами попередніх інстанцій, адже такий документ підтверджує лікування позивача внаслідок отриманого поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини, та в якій також міститься рекомендація продовжувати лікування.

55. У пункті 1 Постанови № 168 передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, зокрема, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

56. Варто також зазначити, що в матеріалах справи є довідки ВЛК від 23 листопада 2022 року, від 24 січня 2023 року, в яких також підтверджується факт отримання позивачем поранення, яке пов`язане із захистом Батьківщини, а також потреба у продовженні лікування.

57. Верховний Суд зауважує, що згідно з пунктом 1.1. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

58. Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

59. З огляду на зазначені норми Положення висновок ВЛК є змістом (суттю) постанови ВЛК, яка може бути оформлена в формі свідоцтва, довідки або протоколу. Іншими словами, довідка ВЛК є формальним вираженням постанови ВЛК, яка по суті містить в собі висновок, сформований ВЛК за наслідком медичного огляду.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 520/16191/23.

60. Проте, суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином: виписку з історії хвороби № 083474 від 25 жовтня 2022 року щодо проходження позивачем реабілітації у вказаний період в DRAUGYSTES SANATORIJA; направлення Львівського військово-медичного клінічного центрі ДПС України на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) № 40 від 25 січня 2023 року. Разом з цим не дослідили питання чим є висновок ВЛК в розумінні Положення та абзацу 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260, і чи довідки ВЛК, відповідно до яких за наслідком проведення медичного огляду ОСОБА_1 за станом здоров`я потребує реабілітації (продовження лікування) є висновком ВЛК про потребу в лікуванні в розумінні абзацу 3 пункту 9 розділу І Порядку № 260.

61. Враховуючи приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

62. Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

63. Викладене в сукупності дає підстави для висновку про недотримання судами принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

64. Своєю чергою, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

65. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

66. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

ІV. Судові витрати

67. Оскільки справа повертається на новий судовий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича задовольнити частково.

2. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року скасувати, а справу № 380/20587/23 направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська