№ 380/21613/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

м. Київ

справа №380/21613/21

адміністративне провадження №К/990/16806/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Дзундзи Юрія Романовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року, ухвалене у складі судді Гавдика З.В., і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Пліша М.А., суддів Курильця А.Р., Гінди О.І.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування лютого 2015 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ігнорування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року в сумі 85176,39 грн із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошовою забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року в сумі 26789,87 грн відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач при виключенні ОСОБА_1 зі списків особового складу частини не провів з ним у повному обсязі розрахунків по виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 18 вересня 2018 року.

ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням від 03 серпня 2023 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії щодо ненарахування та невиплати військовою частиною НОМЕР_1 індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 18 вересня 2018 року в повному обсязі. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених коштів. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням висновків суду у рішенні та виплачених сум.

4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року - без змін.

5. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновків, що враховуючи те, що місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації, а підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з 01 січня 2008 року (після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294)) по 01 березня 2018 року (після втрати чинності Постановою №1294) не відбувалося, то базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по 01 березня 2018 року повинен бути січень 2008 року, а після 01 березня 2018 року (після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704)) повинен бути березень 2018 року. Таким чином, дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі за період з 01 грудня 2015 року по 18 вересня 2018 року є протиправними, а для ефективного захисту прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 належить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), а за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року - із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку №1078, з урахуванням раніше виплачених коштів. Також щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач вчинив протиправні дії, оскільки відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 не провів розрахунок індексації за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року (не перевірив наявність у позивача права на індексацію-різницю), а тому в цій частині позов належить задовольнити у спосіб визнання протиправними дій відповідача щодо непроведення ОСОБА_1 нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року в розмірі 85176,39 грн та за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року в розмірі 26789,87 грн, то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що нарахування індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця. Визначення сум індексації грошового забезпечення, які підлягають виплаті на користь позивача, належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати їхній розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку в контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Представник ОСОБА_1 - Дзундза Юрій Романович (далі - Дзундза Ю.Р. ) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року в частині обрання способу захисту порушених прав позивача та невизначення розміру індексації-різниці, яка належить до виплати позивачу з 01 березня 2018 року, в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. Скаржник стверджує, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині обрання способу захисту порушених прав ОСОБА_1 є необґрунтованими, такими, що не забезпечують ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень. Суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували аргументи і докази, викладені у позовній заяві та апеляційній скарзі, не дослідили обставини, які підлягали встановленню, не врахували, що повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, оскільки він не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд, тому необґрунтованими є висновки судів про те, що визначення розміру індексації-різниці грошового забезпечення позивача віднесені до дискреційних повноважень відповідача. Суди попередніх інстанцій безпідставно не дослідили обставини, які підлягали встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

8. Як на підставу оскарження судових рішень скаржник послався, з-поміж іншого, на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вказавши на невідповідність позиції судів у цій справі висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року в справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року в справах №420/6982/21, №560/13302/21, від 03 травня 2023 року в справі №160/10790/22, від 09 травня 2023 року в справі №560/538/22, від 10 травня 2023 року в справі №260/5461/21, від 22 червня 2023 року в справі №520/6243/22, від 07 грудня 2023 року в справі №360/381/23 та інших, що слугувало ухваленню необґрунтованого рішення у частині обрання способу захисту порушених прав позивача та невизначення розміру індексації-різниці грошового забезпечення, яка належить до виплати позивачу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

IV. Рух справи у суді касаційної інстанції

9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Прокопенка О.Б., Радишевської О.Р. ухвалою від 13 травня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Відзиву на касаційну скаргу від військової частини НОМЕР_1 не надійшло.

11. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 09 липня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 10 липня 2024 року.

V. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 18 вересня 2018 року №225 молодшого сержанта ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 14 вересня 2018 року №49-РС у запас, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за підпунктом «к» (які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду), з 18 вересня 2018 року виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13. Індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 18 вересня 2018 року нараховано та виплачено відповідачем не в повному обсязі.

VІ. Джерела права й акти їхнього застосування

14. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Приписами частини першої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

16. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону №2011-XII).

17. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).

18. Згідно зі статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

19. Відповідно до частини другої статті 19 Закону №2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

20. У статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

21. Приписами статті 2 Закону №1282-ХІІ, з-поміж іншого, закріплено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

22. За правилами статті 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

23. Підстави для проведення індексації визначені у статті 4 Закону №1282-ХІІ, первинна редакція частини першої якої передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

24. Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року, до вказаної вище норми внесені відповідні зміни, та з 01 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Інші положення статті 4 Закону №1282-ХІІ з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.

25. Зокрема, частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

26. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

27. Приписами частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

28. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону №1282-XII).

29. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок №1078, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (пункт 1 цього Порядку).

30. Пункт 1-1 Порядку №1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-XII, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

31. Так, пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

32. За правилами пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

33. У пункті 4 Порядку №1078 деталізовано межі індексації, які законодавець обумовив у частині шостій статті 2 Закону №1282-XII (індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення).

34. Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року №170 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення») у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

35. За правилами абзацу 2 пункту 4 Порядку №1078 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року №836 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення», у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

36. Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 року №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141), яка набрала чинності 15 березня 2018 року, оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

37. Водночас у абзаці 5, а з 15 березня 2018 року в абзаці 4 пункту 4 Порядку №1078 передбачається, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

38. Питання про те, як саме визначається сума індексації, урегульовувалося абзацом 6, а з 15 березня 2018 року абзацом 5 пункту 4 Порядку №1078, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

39. Пункт 5 Порядку №1078 з 01 грудня 2015 року застосовується у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова №1013).

40. Так, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 в указаній редакції визначав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

41. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 та встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

42. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

43. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078, який застосовувався з 01 грудня 2015 року в редакції Постанови №1013, встановлював, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

44. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та визначає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

45. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, який застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013, встановлює, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

46. За правилами абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078, який застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року в редакції Постанови №1013, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

47. У абзаці 6 пункту 5 Порядку №1078, який застосовувався з 01 грудня 2015 року в редакції Постанови №1013, визначалося, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

48. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року до 01 квітня 2021 року діяв у редакції Постанови №141 та передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

49. Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови №1013 і в цій редакції він застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

VІІ. Позиція Верховного Суду

50. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

51. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

52. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).

53. У касаційній скарзі доводи і вимоги скаржника полягають в оскарженні рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року в справі №380/21613/21 у частині вирішення позовних вимог щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року в сумі 26789,87 грн відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а саме в частині обрання способу захисту порушених прав позивача та невизначення розміру індексації-різниці, яка належить до виплати позивачу з 01 березня 2018 року.

54. У іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року в справі №380/21613/21 у касаційному порядку не оскаржуються.

55. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги і судовим рішенням судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

56. Як неодноразово констатував Верховний Суд у своїх постановах, механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

57. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовця на грошовому забезпеченні та обмежене фінансування жодним чином не впливає на його право отримати індексацію грошового забезпечення.

58. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

59. Так, з 01 грудня 2015 року положення Порядку №1078 діють зі змінами, внесеними Постановою №1013, і згідно з пояснювальною запискою до проєкту цієї Постанови, метою цього акта є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

60. У зв`язку із цим Постановою №1013 удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 Порядку №1078 викладено у новій редакції).

61. Внесені зміни, з-поміж іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», а й надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

62. На відміну від правил визначення «базового місяця», яким уважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Водночас зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу), за новими правилами, не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

63. Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

64. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за 1 чи 100 відсотків, обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону №1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат і надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

65. Отже, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

66. Станом на грудень 2015 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, тобто до набрання чинності Постановою №704, якою затверджено, зокрема, нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

67. Між тим, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

68. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

69. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци 2, 5 пункту 4 Порядку №1078).

70. Щодо «фіксованої» суми індексації, що є спірним у справі, що розглядається, необхідно зазначити, що у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року) Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містили. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте Постановою №1013 цей Додаток був викладений у новій редакції та з 01 грудня 2015 року в ньому, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

71. З 01 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

72. Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація не нараховується/нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

73. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 з 15 березня 2018 року й дотепер діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

74. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01 грудня 2015 року й дотепер у редакції Постанови №1013 та встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу та розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

75. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року в редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

76. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакціях постанов №1013, №141) додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

77. Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що нарахування і виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

78. Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

79. Застосовуючи наведений підхід і ураховуючи, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

80. Системний та цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дають підстави зробити висновок про те, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.

81. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року.

82. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

83. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен установити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) - визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) - визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

84. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

85. У такому випадку, як уже зазначалося, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

86. Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року в справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року в справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року в справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року в справах №420/6982/21, №560/13302/21, від 20 квітня 2023 року в справі №320/8554/21, від 03 травня 2023 року в справі №160/10790/22, від 09 травня 2023 року в справах №400/12702/21, №120/2234/22-а, №560/538/22, №580/8769/21, від 10 травня 2023 року в справі №260/5461/21, від 22 червня 2023 року в справі №520/6243/22, від 06 липня 2023 року в справі №240/23550/21, від 27 липня 2023 року в справі №160/12028/22, від 03 серпня 2023 року в справі №420/23183/21, від 15 серпня 2023 року в справах №580/9339/21, №400/3784/22, №520/1800/22, від 17 серпня 2023 року в справах №160/4155/22, №580/3967/22, від 28 серпня 2023 року в справі №420/17338/22, від 07 вересня 2023 року в справах №480/5766/22, №160/16084/22, №420/12787/22, від 26 вересня 2023 року в справі №200/4531/22, від 27 вересня 2023 року в справі №420/23176/21, від 09 листопада 2023 року в справах №420/3131/22, №420/4325/23, від 30 листопада 2023 року в справі №420/616/23, від 06 грудня 2023 року в справі №160/16075/22, від 07 грудня 2023 року в справі №360/381/23, від 20 грудня 2023 року в справі №560/6693/22, від 21 грудня 2023 року в справі №420/10945/22, від 05 лютого 2024 року в справі №360/383/23, від 04 квітня 2024 року в справі №160/4155/22, від 18 квітня 2024 року в справі №280/4812/23, від 30 квітня 2024 року в справі №360/700/23, від 06 червня 2024 року в справі №280/4745/23, від 27 червня 2024 року в справах №440/1497/22, №580/602/22 та багато інших.

87. Стосовно способу захисту прав та інтересів позивача і питання визначення у судовому рішенні конкретної суми індексації, яка належить до нарахування та виплати відповідачем позивачу, то Верховний Суд у постановах наголошував на тому, що такий спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним і ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову. Тому, для належного і ефективного захисту прав та інтересів позивача, судам необхідно перевірити обґрунтованість розрахованих позивачем сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

88. Наведена позиція ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини і не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, якщо суди в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення, які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

89. З огляду на викладене, слушними є доводи касаційної скарги стосовно того, що вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 у частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити йому перерахунок та доплату індексації (індексації-різниці) грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року в сумі 26789,87 грн відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду, не з`ясували та не дослідили усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору в означеній частині позовних вимог.

90. Помилковою є позиція судів попередніх інстанцій про те, що питання нарахування та виплати суми індексації грошового забезпечення є виключно компетенцією відповідача, оскільки враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Тому, встановивши, що позивач має право на отримання індексації-різниці та що це право порушене відповідачем, суди мають провести відповідний розрахунок і визначити суму індексації, яка підлягає до нарахування та виплати позивачу.

91. До того ж, зі змісту судових рішень випливає, що вирішуючи вказані позовні вимоги і зобов`язуючи військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням висновків суду у рішенні та виплачених сум, суди першої та апеляційної інстанцій не встановили обставини, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, зокрема: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року; в обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків); чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації. Позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася в березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. Отже, суди попередніх інстанцій не з`ясували істотні для справи обставини та не дослідили відповідні докази, які мають значення для правильного вирішення спору в означеній частині позовних вимог, не здійснили належні розрахунки.

92. Водночас суд касаційної інстанції, у силу норм статті 341 КАС України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

93. На основі викладеного та керуючись статтею 353 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Дзундзи Ю.Р. підлягає задоволенню, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року в оскаржуваній частині - у частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням висновків суду у рішенні та виплачених сум, - скасуванню із направленням справи №380/21613/21 у цій частині позовних вимог (про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року в сумі 26789,87 грн відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078) на новий розгляд до суду першої інстанції.

94. У іншій неоскаржуваній частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року Верховний Суд у межах цього касаційного провадження не перевіряє й не надає оцінки іншим висновкам судів попередніх інстанцій по суті позовних вимог. Таким чином, у іншій частині, що не переглядається Верховним Судом, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року в справі №380/21613/21 підлягають залишенню без змін.

VІІІ. Судові витрати

95. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Дзундзи Юрія Романовича задовольнити.

2. Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року в справі №380/21613/21 у частині зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 18 вересня 2018 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням висновків суду у рішенні та виплачених сум, і направити справу №380/21613/21 в цій частині позовних вимог на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

3. У іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року в справі №380/21613/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Б. Прокопенко

О. Р. Радишевська