ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2025 року
м. Київ
справа № 380/2195/24
адміністративне провадження № К/990/32978/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Жука А.В., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кулі Володимира Сергійовича
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року (головуючий суддя - Обрізко І.М., судді: Іщук Л. П., Шинкар Т.І.)
у справі № 380/2195/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
I. ПРОЦЕДУРА
1. 30 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у ненаданні відповіді на запит про надання публічної інформації від 27 грудня 2023 року та пропуск строків надання відповіді;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду надати відповіді на поставлені запитання у запиті про надання публічної інформації.
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року повернено позовну заяву.
3. На зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції позивач подав апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та залишено її без руху для подання документа про сплату судового збору.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298 КАС України.
7. Не погодившись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, представник позивача - адвокат Кулі В.С. звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Відстрочено позивачу сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі № 380/2195/24 до ухвалення рішення у справі.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та залишаючи позов без руху виходив з того, що сама по собі наявність статусу військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів. Зазначив, що вимоги позивача у цій справі не пов`язані з виконанням ним військового обов`язку чи під час виконання службових обов`язків, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
10. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на поданий адвокатський запит адвоката Кулі В.С. та зобов`язати відповідача надати відповідь на поставлені в цьому адвокатському запиті питання. Отже, розглядуваний спір стосується ненадання відповіді на поданий адвокатом Кулею В.С. адвокатський запит в порядку, визначеному Законом України № 5076-VI від "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
11. Суд апеляційної інстанції констатував, що апелянтом у встановлений судом подане повторно клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовано тими ж обставинами, яким судом вже було надано оцінку.
12. Враховуючи те, що у встановлений судом строк вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху позивачем не виконані, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги позивачу.
13. В обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
14. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував, що запитувана інформація стосувалась питань проходження військової служби та була запитана військовослужбовцем до військової частини, яка володіє такою інформацією та проявляє бездіяльність щодо розгляду рапортів військовослужбовців, зокрема, позивача. А саме, він цікавиться службовим розслідування проведеного стосовно нього. В тому числі, запитувана інформація пов`язана з необхідністю ознайомлення з матеріалами.
15. Крім того, скаржник звертає увагу, що зміст правовідносин полягає у праві військовослужбовця з`ясувати інформацію з питання пов`язаного з військовою службою та обов`язком військової частини надати таку інформацію.
16. Скаржник зазначає, що у контексті вказаної справи адвокатський запит не подавався, а отже, й вимог щодо надання відповіді на адвокатський запит не може існувати. Подався саме «Запит на отримання публічної інформації», оскільки комунікація між позивачем та відповідачем є ускладненою. Відповідач неодноразово проявляв бездіяльність та ігнорував рапорти від позивача. Вказані обставини підтверджуються рішенням від 28 березня 2024 року у справі № 380/1230/24, яким визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про надання йому щорічної основної відпустки.
17. Скаржник стверджує, що вказана справа безпосередньо пов`язана з виконанням військового обов`язку позивачем, оскільки стосується взаємодії між військовослужбовцем та його командиром щодо службового розслідування та порядку проходження служби позивачем.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
19. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
20. Положеннями пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
21. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із приписами якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
22. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
23. Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України.
24. Разом з тим колегія суддів зазначає, що правомірність застосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статей 169 298 КАС України та залишення її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення апеляційної скарги на підставі частини другої статті 298 КАС України.
25. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на відповідне судове рішення.
26. Ураховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками оцінки усунення позивачем недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається Судом під час касаційного перегляду ухвали про повернення апеляційної скарги.
27. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, одночасно просив звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки він мобілізований до лав Збройних Сил України та виконує обов`язки військової служби.
28. Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання та залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції зазначив, що сама по собі наявність статусу військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
29. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до позовних вимог позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на поданий адвокатський запит адвоката Кулі В.С. та зобов`язати відповідача надати відповідь на поставлені в цьому адвокатському запиті питання. Отже, розглядуваний спір стосується ненадання відповіді на поданий адвокатом Кулею В.С. адвокатський запит в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
30. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій справі не пов`язані з виконанням ним військового обов`язку чи під час виконання службових обов`язків, тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
31. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції та зазначає таке.
32. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
33. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
34. Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону № 3674-VI.
35. Так, пунктом 12 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.
36. Таким чином, зазначений пункт включає три окремі категорії платників судового збору та випадки їх звільнення від сплати судового збору в справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків: військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти.
37. Частиною третьою статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
38. Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії:
- військовослужбовці особи, які проходять військову службу;
- військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
39. Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
40. Частиною шостою цієї статті визначено види військової служби, до яких, серед іншого, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
41. З огляду на наведене, особами, які безпосередньо проходять військову службу, в тому числі і військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, із перелічених категорій є лише військовослужбовці.
42. Як вбачається з матеріалів справи позивач є військовослужбовцем, який з 07 квітня 2022 року призваний на військову службу по мобілізації в особливий період відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
43. Звертаючись до суду з позовною заявою позивач зазначив, що 27 грудня 2023 року він подав запит на отримання публічної інформації до відповідача, згідно з трекінгом відправлення, відповідач отримав запит 02 січня 2024 року, однак жодної відповіді не надав.
44. На підставі досліджених матеріалів електронної адміністративної справи № 380/2195/24, витребуваної з Центральної бази даних автоматизованої системи документообігу суду, встановлено, що 27 грудня 2023 року позивач подав до Командира військової частини НОМЕР_1 запит на отримання публічної інформації, відповідно до статей 5, 6, 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», статей 5, 6 Закону України «Про інформацію», яка стосується проходження військової служби позивача.
45. При цьому, в матеріалах позовної заяви та апеляційної скарги відсутні будь-які адвокатські запити Кулі В.С. в інтересах позивача до відповідача.
46. Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції, що вказаний спір стосується ненадання відповіді на поданий адвокатом Кулею В.С. адвокатський запит в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки він спростовується матеріалами електронної адміністративної справи № 380/2195/24.
47. Отже, суд апеляційної інстанції не перевірив доводи апеляційної скарги, не дослідив зміст запиту, який є предметом спору та не проаналізував зміст спірних правовідносин. Незважаючи на те, що вказаний запит в переліку до апеляційної скарги був відсутній, суд апеляційної інстанції не був позбавлений можливості витребувати з Львівського окружного адміністративного суду матеріали електронної справи № 380/2195/24 для розгляду апеляційної скарги.
48. Враховуючи те, що позивач є військовослужбовцем, який призваний на військову службу по мобілізації в особливий період та предметом спору є ненадання відповіді на запит військовослужбовця про надання публічної інформації, яка стосується проходження ним військової служби, колегія суддів уважає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону № 2232-XII.
49. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та залишення апеляційної скарги позивача без руху, з підстав несплати судового збору. Як наслідок, суд апеляційної інстанції необґрунтовано повернув апеляційну скаргу позивача на підставі частини другої статті 298 КАС України, чим порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в цій адміністративній справі.
50. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
51. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
52. Враховуючи наведене, оцінивши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
53. З урахуванням наведених вище висновків та беручи до уваги, що при відкритті касаційного провадження позивачу відстрочено сплату судового збору за подання цієї касаційної скарги до закінчення розгляду справи в суді касаційної інстанції, позивач звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
54. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345 353 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кулі Володимира Сергійовича задовольнити.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі № 380/2195/24 скасувати.
Справу № 380/2195/24 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
А.В. Жук
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду