ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 380/4842/24

провадження № К/990/46651/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Качур Р.П. від 17 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Пліша М.А., Курильця А.Р., Мікули О.І. від 05 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021- 2023 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 23 січня 2024 року (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2021- 2023 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки мало місце призначення одного й того самого виду пенсії (пенсії за віком), показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком (у спірному випадку - пенсії за вислугу років).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Суди попередніх інстанцій установили, що з 17 грудня 2014 року ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

6. На підставі заяви від 23 січня 2024 року ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

7. На звернення позивача щодо перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021- 2023 роки, відповідач листом від 21 лютого 2024 року № 5016-4283/Г-52/8-1300/24 повідомив, що пенсія обчислена при страховому стажі роботи 36 років 11 місяців 18 днів (стаж зараховано по 31 грудня 2014 року, індивідуальний коефіцієнт стажу становить 1,81870). Розмір пенсії обчислений із середньомісячного заробітку, взятого за період роботи з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2014 року із застосуванням збільшеного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014- 2016 роки. Для перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021- 2023 роки, підстав немає.

8. Вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021- 2023 роки протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без врахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17 та від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23.

10. Скаржник вважає, що висновки суду першої та апеляційної інстанцій є помилковими та наполягає на тому, що у спірних правовідносинах відбулося саме переведення з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно, під час обчислення розміру пенсії підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати по Україні за 2021- 2023 роки, а не за попередній період.

11. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало відзив на касаційну ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року, у якому просить залишити касаційну сукаргу буз задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

13. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

14. Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

15. У статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

16. Статтею 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

17. За приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

18. Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

19. Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20. Відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

21. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17 Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

22. Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

23. Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24. Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17.

25. У справі, яка розглядається суди встановили, що позивачу з 17 грудня 2014 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» він звернувся вперше 23 січня 2024 року, а відтак висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, є помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26. З урахуванням наведеного, Верховний Суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2021- 2023 роки, у зв`язку із чим висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у позивача такого права, - не ґрунтується на правильному правозастосуванні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

27. У ході розгляду справи підтвердились обставини, які слугували підставою відкриття касаційного провадження, а саме неврахування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17 та від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23.

28. Суд касаційної інстанції, переглядаючи рішення у справі № 380/4842/24, застосовує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, від 31 липня 2019 року у справі № 720/208/17, від 16 червня 2020 року у справі № 127/7522/17, від 18 серпня 2020 року у справі № 263/6611/17 та від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23.

29. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

30. З огляду на наведене, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року підлягають скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

31. Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

32. Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

33. Позивач за подання позовної заяви у цій справі сплатив судовий збір в сумі 1211,21 грн згідно з платіжною інструкцією № 277 від 23 лютого 2024 року, за подання апеляційної скарги - 1816,82 грн (платіжна інструкція № 274 від 02 травня 2024 року, за подання касаційної скарги - 2422,40 грн згідно з квитанцією № 4385-3981-1272-9725 від 24 грудня 2024 року, відповідно, ці суми підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2021, 2022, 2023 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 23 січня 2024 року (з дня призначення пенсії за віком) пенсію за віком з урахуванням частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме: за 2021, 2022, 2023 роки, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885) судові витрати на сплату судового збору в сумі 5450 (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят) грн 43 коп.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук