ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2022 року
м. Київ
справа № 380/5165/21
провадження № К/990/3870/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (головуючий суддя Іщук Л.П., судді Онишкевич Т. В., Судова-Хомюк Н. М.)
у справі №380/5165/21
за позовом Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу
до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерство культури та інформаційної політики України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2021 року Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не визначення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) між вул. Мельникова та Реп`яховим яром у м.Києві;
- зобов`язати відповідачів визначити межі території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) між вул. Мельникова та Реп`яховим яром у м. Києві відповідно до "Топографічного плану земельної ділянки єврейського кладовища вул. Юрія Іллєнка - вул. Герцена, м. Київ", виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Геодезично-будівельний стандарт", площею 25 га;
- в порядку статті 382 КАС України зобов`язати Керівників Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство культури та інформаційної політики України.
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо не визначення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) між вул. Мельникова та Реп`яховим яром у м. Києві; зобов`язано Київську міську раду вирішити питання визначення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) між вул. Мельникова та Реп`яховим яром у м. Києві відповідно до "Топографічного плану земельної ділянки єврейського кладовища вул. Юрія Іллєнка - вул. Герцена, м. Київ", виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Геодезично-будівельний стандарт", площею 25 га, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2021 року скасовано, провадження у справі №380/5165/21 закрито, оскільки спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі №813/3410/18 та у справі №1.380.2019.002420, що розглянуті Львівським окружним адміністративним судом, так як він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
5. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а справу №380/5165/21 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
6. Від Департаменту охорони культурної спадщини Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що давнє Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м. Києві знаходиться між сучасною вулицею Мельникова та Реп`яховим яром у м. Києві, околиці Києва (Лук`янівці) відкрите в 1894 році та на початках існування займало площу понад 25 га, оточену капітальною стіною з арковими брамами.
8. Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) розташоване в охоронній зоні території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» на території Комплексу пам`яток на місці масового знищення мирного населення та військовополонених в урочищі Бабин Яр під час гітлерівської окупації (між вулицями Мельникова, Дорогожицькою та О. Теліги), яка постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009 року №928 внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України об`єкти культурної спадщини національного значення за № 260033-Н як пам`ятка історії.
9. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №813/3410/18 позов Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу задоволено повністю, вирішено: визнати протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року № 604-р "Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України", в частині п.п. 2, 3 щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м. Києві. Зобов`язати Київську міську державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року № 604-р" в частині пунктів 2, 3 щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м. Києві.
10. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року №1.380.2019.002420 адміністративний позов Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу до Київської міської ради про зобов`язання вчинити дії задоволено повністю та вирішено: зобов`язати Київську міську раду надати Представництву Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м. Києві між вул. Мельникова та Реп`яховим яром у м. Києві за власні кошти (відповідно до графічних матеріалів Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, орієнтовним розміром понад 25 га).
11. Листами Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська Державна Адміністрація) від 15 лютого 2021 року №0570202/2-2773 та від 22 лютого 2021 року № 0570202/2-4046 повідомлено позивача, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.002420 Департаментом у межах компетенції підготовлено проект рішення «Про надання Представництву Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) між вул. Юрія Іллєнка та Реп`яховим яром у Шевченківському районі міста Києва» (справа 503901155), який 03 вересня 2020 року відповідно до Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 07 липня 2016 року № 579/579, направлено для розгляду до Київської міської ради.
12. Відповідно до протоколу №3/5 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин від 24 лютого 2021 року винесено на порядок денний розгляд проекту рішення Київської міської ради «Про надання Представництву Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) між вул. Юрія Іллєнка та Реп`яховим яром у Шевченківському районі міста Києва» та вирішено відхилити проект такого рішення.
13. Листом від 26 лютого 2021 року №225- СК-907 Київська міська рада повідомила позивача, що на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин 24 лютого 2021 року розглянуто проект рішення Київської міської ради «Про надання Представництву Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського союзу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо організації території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) між вул. Юрія Іллєнка та Реп`яховим яром у Шевченківському районі міста Києва» (справа-клопотання №503901155) та ухвалено його відхилити.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що оскільки Київською міською радою допущено протиправну бездіяльність щодо визначення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Луканівське єврейське кладовище) між вул. Мельникова та Реп`яховим яром у м. Києві, то слід зобов`язати Київську міську раду вирішити питання визначення меж.
15. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, закриваючи провадження у справі, керувався тим, що позов фактично спрямований на виконання іншого судового рішення (рішень Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 813/3410/18 та від 11 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.002420), а обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання рішень. Отже, спір у справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Апеляційний суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
16. Касаційну скаргу мотивовано порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та неповним дослідженням всіх обставин справи. Зокрема, позивач вважає, що апеляційним адміністративним судом невірно застосовані положення статей 382-383, пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, Закону України «Про землеустрій».
17. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 23 травня 2018 року у справі №462/3403/16-а.
18. На думку скаржника, зібрані у справі докази не були належно досліджені, судом апеляційної інстанції помилково ототожнено цю справу із справою, щодо якої є висновки Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.
Позивач вважає, що цю справу слід було розглядати з викликом сторін за правилами загального позовного провадження, адже предмет спору є не типовим та потребує детального аналізу та оцінки, що не є можливим без участі сторін спору у спрощеному провадженні.
19. У відзиві на касаційну скаргу Департамент охорони культурної спадщини стверджує, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №380/5165/21 винесена з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, а судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права. Також Департамент вважає, що у Додаткових заходах вимагається, по суті, встановити фактичні межі Єврейського кладовища (яке було ліквідоване), надати зазначеній у позовній заяві території (яка чітко позивачем не зазначена) статус кладовища (якого станом на сьогодні не існує), проводити обстеження території кладовища з метою виявлення вцілілих місць поховань, їх постійного вивчення та наступного оприлюднення результатів, а також облаштування кладовищ, їх утримання та збереження.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
21. Суд апеляційної інстанції вважав, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання судових рішень Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 813/3410/18 та від 11 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.002420, а обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання вказаних рішень.
22. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками, виходячи з такого.
23. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 813/3410/18 визнано протиправною бездіяльність Київської міської державної адміністрації щодо невиконання вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України», в частині пунктів 2, 3 щодо місць давніх поховань Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві; зобов`язано Київську міську державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України», в частині пунктів 2, 3 щодо місць давніх поховань Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві.
24. Варто відзначити, що відповідно до пункту 2 Додаткових заходів щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України зобов`язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держкомрелігій із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин впродовж 1998-1999 років взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень в засобах масової інформації.
25. У пункті 3 Додаткових заходів щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України було зобов`язано вказаних суб`єктів провести роботу з вивчення стану закритих кладовищ, у тому числі кладовищ національних меншин та місць масового розстрілу населення у роки Великої Вітчизняної війни, продовжувати здійснювати заходи щодо облаштування цих місць, їх утримання та збереження.
26. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.002420 зобов`язано Київську міську раду надати Представництву Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві між вул. Мельникова та Реп`яховим яром у м.Києві за власні кошти (відповідно до графічних матеріалів Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, орієнтовним розміром понад 25га).
27. Положеннями статті 383 КАС України встановлено особливий порядок розгляду заяв позивача щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Частиною першою вказаної статті встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
28. Норма статті 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються (постанова Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 295/13613/16-а).
29. У цій справі позовні вимоги пов`язані з бездіяльністю відповідачів щодо не визначення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) між вул. Мельникова та Реп`яховим яром у м.Києві.
30. Частиною 2 статті 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.
31. Види документації для кожної категорії земель є різними. Так, Закон України «Про землеустрій» передбачає для кожної категорії земель виготовлення певного переліку документів та окремої документації.
32. Однією із функцій землеустрою, відповідно до пункту «в» частини 1 статті 2 Закону України «Про землеустрій», є встановлення і закріплення на місцевості меж територій історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
33. Тобто, щоб визначити, чи відноситься зазначене кладовище до об`єктів культурної спадщини, необхідно встановити обставини, які б вказували на те, що цей об`єкт має історичну цінність.
34. Оскільки складовими проекту землеустрою з організації та встановлення меж території історико-культурного призначення об`єкту в порядку визначеному для земель історико-культурного призначення є, зокрема, вивчення та аналіз обґрунтування необхідності створення або оголошення території історико-культурного призначення тощо, відтак розробка проекту землеустрою стане передумовою для подальшого визначення статусу зазначеної пам`ятки відповідно до законодавства України.
35. Відтак, Суд вважає, що проведенню облаштування, утримання та збереження місць давніх поховань, надання їм офіційного статусу пам`ятки, має передувати організація і встановлення меж їх території, а не навпаки.
36. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2021 року у справі №2-а/7780/11.
37. З урахуванням викладеного, слід погодитися з доводами Департаменту охорони культурної спадщини про те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» вимагається, по суті, встановити фактичні межі Єврейського кладовища, надати зазначеній у позовній заяві території статус, проводити обстеження території кладовища з метою виявлення вцілілих місць поховань, їх постійного вивчення та наступного оприлюднення результатів, а також облаштування кладовищ, їх утримання та збереження.
38. З огляду на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі № 813/3410/18 зобов`язано Київську міську державну адміністрацію виконати вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 року №604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України», в частині пунктів 2, 3 щодо місць давніх поховань Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо невизначення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) направлені на виконання судового рішення у справі № 813/3410/18.
39. Щодо посилань скаржника на висновки пункту 36 постанови Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 462/3403/16-а, слід врахувати таке.
40. У вказаному пункті зазначено, що Законом України "Про землеустрій" чітко передбачено, що проекти землеустрою стосовно організації і встановлення меж території історико-культурного призначення розробляються за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки органи місцевого самоврядування не є розпорядниками коштів Державного бюджету, відтак Львівська міська рада позбавлена правової можливості замовляти проекти землеустрою за рахунок цих коштів, а тому відповідно до норми пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1094 може надати дозвіл позивачам на розробку такого проекту.
41. Колегія суддів зазначає, що вказані висновки, зроблені при розгляді справи №462/3403/16-а не суперечать висновкам суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі №380/5165/21, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції врахував, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі №1.380.2019.002420 зобов`язано Київську міську раду надати Представництву Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу дозвіл на виготовлення і замовлення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території історико-культурного призначення щодо місць давніх поховань - Єврейське кладовище (кіркут) (Лук`янівське єврейське кладовище) у м.Києві.
42. Щодо посилань скаржника на те, що суд апеляційної інстанції помилково розглянув справу у порядку спрощеного провадження, Суд враховує те, що частиною 1 статті 310 КАС України визначено, що апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
43. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
44. Львівський окружний адміністративний суд розглядав цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
45. З огляду на те, що стаття 311 КАС України надає дискрецію вибору суду розглядати справу в порядку письмового провадження, суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права в цій частині.
46. Аналогічна позиція щодо застосування пункту частини 1 статті 311 КАС України викладено у постановах Верховного Суду від 21 грудня 2021 року № 640/10982/19, від 15 квітня 2021 року № 320/5418/19.
47. Водночас, судом апеляційної інстанції закрито провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.
48. Колегія суддів не погоджується з такою підставою, оскільки вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
49. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
50. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги у цій справі не можуть бути розглянуті як за правилами адміністративного судочинства так і не підлягають розгляду в судовому порядку в цілому.
51. Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ №170/167/17 (постанова від 16 грудня 2021 року), №400/822/20 (постанова від 31 січня 2022 року), №233/3744/17 (постанова від 20 квітня 2022 року), № 818/1346/16 (постанова від 30 червня 2022 року).
52. Враховуючи викладене, постанову суду апеляційної інстанції слід змінити в частині визначення підстави для закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 139 242 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу задовольнити частково.
Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №380/5165/21 змінити у частині визначення підстави для закриття провадження у справі.
В іншій частині постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року у справі №380/5165/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб