ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 380/7041/24
адміністративне провадження № К/990/28431/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Сапальової Т.В. (доповідач), Капустинського М.М., Ватаманюка Р.В.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов`язати відповідача надати відповідь на інформаційний запит.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС України у Львівській області щодо надання ОСОБА_1 неповної інформації на запит від 18.03.2024 № 44-44-24.
2.2. 3обов`язано Головне управління ДПС України у Львівській області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 18.03.2024 № 44-44-24 та надати повну та вичерпну інформацію на пункти 9, 10, 11 запиту, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
2.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року повернуто особі, яка її подала у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненадання документу про сплату судового збору.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України та несплатою судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
6. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що первинна апеляційна скарга подана в межах строку апеляційного оскарження, однак така була повернута у зв`язку з несплатою судового збору. Крім того, заявник зазначає, що після повернення первинної апеляційної скарги повторно апеляційну скаргу було подано одразу ж після повернення первинної.
7. Ухвалою від 16 липня 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області.
7.1. Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області.
7.2. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року у справі № 380/7041/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів відсутності коштів з моменту подання первинної апеляційної скарги по момент подання даної.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. Головне управління ДПС у Львівській області, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подало касаційну скаргу.
10. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до Восьмого апеляційного адміністративного для продовження розгляду.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що згідно платіжної інструкції №1388 від 25.06.2024 Головним управлінням сплачено судовий збір у справі №380/7041/24 у розмірі 1453,44 грн. за реквізитами зазначеними в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024. Оскільки Головне управління ДПС у Львівській області має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації 01.10.2021, апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі № 380/7041/24 було подано через підсистему Електронний суд разом із копією платіжної інструкції № 1388 від 25.06.2024. Копія платіжної інструкції № 1388 від 25.06.2024 про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі № 380/7041/24 міститься в підсистемі Електронний суд , а саме, серед додатків до апеляційної скарги. Отже, станом на дату подання апеляційної скарги повторно, апеляційна скарга подана на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №380/7041/24 відповідала вимогам ст. 296 КАС України. Відтак, висновки суду про те, що апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору не відповідає фактичним обставинам справи.
11.1. Відповідач просить врахувати, що у своїх заявах до Восьмого апеляційного адміністративного суду він неодноразово зазначалось, що відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору підтверджується Виписками з рахунка за 17.06.2024, 03.06.2024, 20.05.2024 та підтверджується тим, що Головне управління ДПС у Львівській області звернулось з листами до ДПС України №1430/8/13-01-05-05-05 від 01.03.2024 та № 2201/8/13-01-05-05-05 від 01.04.2024 з пропозицією, щодо забезпечення надходження коштів до бюджету, у зв`язку із тим, що сума, необхідна для сплати судового збору є значно більшою за суму передбачену по КЕКВ 2800 на березень та квітень 2024, у листах пропонується здійснити перерозподіл кошторисних призначень, шляхом внесення зміни до помісячного плану асигнувань на поточний рік по КЕКВ 2800. Вказані документи є доказом на підтвердження вчинення відповідних дій для сплати судового збору, а тому такі обставини можуть вважатись поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Зазначені документи були надані суду як доказ відсутності коштів з моменту подання первинної апеляційної скарги по момент подання повторної апеляційної скарги. Відтак, у зв`язку з неналежним фінансовим забезпеченням Державної податкової служби України, є не суб`єктивною, а об`єктивною та вимушеною причиною несплати судового збору, оскільки жодним чином не залежить від волі скаржника, натомість Головне управління ДПС у Львівській області доклало усіх зусиль, щоб належним чином виконати свій процесуальний обов`язок.
11.2. Також скаржник звертає увагу, що заявник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням касаційної скарги, а пропущення строку на апеляційне оскарження є незначним, тому перегляд судового рішення попередньої інстанції не порушить res judicata, тобто остаточність судового рішення.
11.3. Відповідач зауважив, що відсутність бюджетного фінансування та введення воєнного стану вплинуло на обов`язок Головного управління ДПС у Львівській області своєчасно подати апеляційну скаргу.
11.4. Скаржник просить врахувати, що станом на момент подання апеляційної скарги вперше, процесуальні строки Головним управлінням ДПС у Львівській області не були пропущені; апеляційну скаргу подано повторно 02.07.2024, тобто на наступний день після прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали від 01.07.2024 про повернення апеляційної скарги; у справі що розглядається відсутня триваюча пасивна поведінка Головного управління ДПС у Львівській області, повторна апеляційна скарга подана в межах розумних строків без зволікань; бажання держави захистити свої законні права та інтереси, не може розцінюватись як вигода у вигляді поновлення строку на судове оскарження.
12. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
13. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
14. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
15. Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
16. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
17. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
18. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
19. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
20. Приписи частини третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.
21. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
22. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
23. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).
24. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
ІV. Оцінка Верховного Суду
25. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
26. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
27. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
28. Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
29. Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
30. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
31. Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.
32. Верховний Суд у постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа № 120/3679/22) сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
33. З матеріалів справи встановлено, що 10 травня 2024 року суд першої інстанції здійснив розгляд справи №380/7041/24 у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
34. Вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано відповідачем в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України - 29 травня 2024 року.
35. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано заявнику строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом долучення документу про сплату судового збору у розмірі: 1453,44 грн.
36. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду 01 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2024 року повернуто скаржнику, оскільки недоліки апеляційної скарги не були усунуті.
37. Вдруге апеляційну скаргу відповідачем подано через систему «Електронний суд» 02 липня 2024 року, тобто на наступний день з моменту направлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої раніше. В апеляційній скарзі також було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, яке було обґрунтовано тим, що згідно з платіжної інструкції №1388 від 25.06.2024 Головним управлінням сплачено судовий збір у справі №380/7041/24 у розмірі 1453,44 грн. Однак, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду 01 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області повернуто скаржнику. Військове вторгнення Російської Федерації на територію України та подальше розгортання бойових дій завдало серйозного удару по енергетичній структурі України, що спричинило часте вимикання електроенергії. Зважаючи на вказані обставини, які не залежали від волі відповідача (часті вимикання електроенергії 26.06.2024, 27.06.2024, 28.06.2024, 01.07.2024) вчасно скерувати платіжну інструкцію №1388 від 25.06.2024 до суду у відповідача не було можливості. Крім цього, зазначає, що в період з 10.05.2024 по 25.06.2024 Головним управлінням ДПС у Львівській області вживались заходи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі №380/7041/24. До управління фінансового забезпечення та бухгалтерсього обліку ГУ ДПС у Львівській області було скеровано лист від 15.05.2024 N°514/13-01-05.01 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі N° 380/7041/24. Відсутність коштів за КЕКВ 2800 у Головного управління ДПС у Львівській області підтверджується Виписками з рахунка за 17.06.2024, 03.06.2024, 20.05.2024. Управлінням правового забезпечення повторно 24.06.2024 скеровано до управління фінансового забезпечення та бухгалтерсього обліку ГУ ДПС у Львівській області було скеровано лист N° 686/13-01-05.01 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі N° 380/7041/24. На думку відповідача, вказані документи є доказом на підтвердження вчинення відповідних дій для сплати судового збору, а тому такі обставини можуть вважатись поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
38. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 липня 2024 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в апеляційній скарзі Головного управління ДПС у Львівській області від 02.07.2024. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишив без руху, запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку; оригінал документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.
39. На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управління ДПС у Львівській області направлено на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про усунення недоліків, яку обґрунтовано тим, що вперше апеляційна скарга відповідачем подана із дотриманням встановленого строку на апеляційне оскарження відповідно до КАС України. Крім того вказує, що згідно платіжної інструкції №1388 від 25.06.2024 Головним управлінням сплачено судовий збір у справі №380/7041/24 у розмірі 1453,44 грн. Копія платіжної інструкції № 1388 від 25.06.2024 про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн за подання апеляційної скарги на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі № 380/7041/24 міститься в підсистемі Електронний суд, а саме, серед додатків до апеляційної скарги (додатки 1, арк.6). Отже, станом на дату подання апеляційної скарги повторно, апеляційна скарга подана на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у справі №380/7041/24 відповідала вимогам ст. 296 КАС України. При цьому, апеляційну скаргу подано повторно 02.07.2024, тобто на наступний день після прийняття Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвали від 01.07.2024 про повернення апеляційної скарги.
40. Відтак, Суд звертає увагу на те, що як під час первинного звернення з апеляційною скаргою, так і звертаючись з апеляційною скаргою вдруге, в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги, апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги.
41. Наведене також свідчить, що залишення без руху апеляційної скарги без належного дослідження сплати відповідачем судового збору, фактично призвело до позбавлення заявника доступу до правосуддя.
42. Європейський суд з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, варто звертати увагу на обставини справи.
43. Як уже зазначено вище, одним із конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частин друга стаття 129 Конституції України).
44. З таких підстав суду апеляційної інстанції важливо було ретельно перевірити наявність (або відсутність) підстав для відмови в поновленні строку за апеляційне оскарження.
45. При вирішенні питання поважності наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд мав враховувати також і ті обставини, що слугували підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.
46. Верховний Суд наголошує, що повернення позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише у тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, указаних в ухвалі.
47. У справі, що розглядається, відповідач до матеріалів справи долучив платіжну інструкцію №1388 від 25.06.2024 про сплату судового збору у встановленому законом розмірі за подання апеляційної скарги (т.2, а.с. 13), що свідчить про те, що відповідач не ухилявся від виконання вимог, зазначених в ухвалі про залишення без руху від 04 червня 2024 року, а навпаки був зацікавленим в апеляційному оскарженні, про що свідчить сплата ним судового збору.
48. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», згідно з частиною першою статті 9 якого судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
49. Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.
50. Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
51. Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.
52. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20 та у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 823/1940/18, від 28 квітня 2022 року у справі № 520/10006/21, від 20 липня 2023 року у справі № 300/2856/22, від 09 серпня 2023 року у справі № 320/2743/20.
53. У справі, що розглядається, відсутні сумніви щодо наявності підстав для усунення недоліків апеляційної скарги. Водночас Верховний Суд вважає, що застосовані судом апеляційної інстанції у цій справі наслідки є передчасними та такими, що обмежили право на апеляційне оскарження в аспекті доступу до суду та слугували перешкодою для захисту прав відповідача.
54. Ураховуючи повторне подання відповідачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку відповідача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
55. Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.
56. У цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
57. Верховний Суд зазначає, що у контексті обставин цієї справи висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області є помилковим, з огляду на те, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом та не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, використавши своє право на повторне звернення до апеляційного суду
58. Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
59. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
60. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
61. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
VІ. Судові витрати
62. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.
2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2024 року в цій справі скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська