№ 380/8892/21 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року

м. Київ

справа №380/8892/21

адміністративне провадження № К/990/18413/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 380/8892/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Львівській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року (головуючий суддя Карп`як О. О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року (колегія у складі: головуючого судді Матковської З. М., суддів Бруновської Н. В., Шавеля Р. М.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, передбаченої п. З ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків відповідно до пп. «в» п. З ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим наказом МВС України від 11 січня 2016 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293;

- визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги від 01 квітня 2021 року складений на підставі Протоколу № 5 від 25 березня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено в призначенні, нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої п. З ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків відповідно до пп. «в» п. З ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11 січня 2016 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40108833) повторно розглянути заяву (рапорт) ОСОБА_1 від 05 лютого 2021 року щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків шляхом прийняття рішення у порядку, передбаченому розділом IV Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11 січня 2016 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40108833) в порядку, передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженим Наказом МВС України від 11 січня 2016 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293, призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу, передбачену п. З ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків відповідно до пп. «в» п. З ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250- кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, в порядку передбаченому Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського затвердженим Наказом МВС України від 11 січня 2016 року № 4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем протиправно та в порушення вимог чинного законодавства відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за встановленою ІІІ групою інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 21 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

4. Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 18 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи по суті.

Скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги ту обставину, що на підставі судового рішення позивачу було змінено причинний зв`язок захворювання, а тому виплата одноразової грошової допомоги в більшому розмірі у зв`язку з травмою, отриманою під час виконання службових обов`язків, мала бути виплачена ще під час первинного огляду позивача та встановлення причини інвалідності.

Відтак, скаржник вказав на те, що через неправомірні рішення органів державної влади, які згодом були оскаржені в судовому порядку, ОСОБА_1 позбавлено права на отримання одноразової грошової допомоги передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків відповідно до пп.«в» п. З ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2022 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В., справу передано головуючому судді.

8. Ухвалою Верховного Суду від 27 липня 2022 року відкрито провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою.

9. 11 серпня 2022 року до Верховного Суду від Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

10. Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 08 листопада 2022 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ у період з 15 серпня 2005 року по 16 листопада 2015 року, у Національній поліції України з 07 травня 2015 року по 08 листопада 2019 року.

12. 02 серпня 2019 року під час виконання позивачем службових обов`язків та затримання правопорушника, ОСОБА_1 отримав травму, а саме: ножове поранення лівої нижньої частини грудної клітки.

18 жовтня 2019 року позивач пройшов медичний огляд у медичній ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».

Так, згідно із Свідоцтвом про хворобу від 18 жовтня 2019 року № 380, виданим медичною ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», позивачу встановлено діагноз: «ХОЗЛ II ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром. ДН II ст. Псоріаз поширений, стаціонарна стадія. Короткозорість слабого ступеня обох очей з гостротою хору 0,6/0,6 з корекцією до 1,0/1,0. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції. Стан після перенесеного ножового поранення грудної клітки зліва (02 серпня 2019 року) ускладненого післятравматичним лівобічним плевритом у вигляді локального плевропневмофіброзу, післятравматичної міжреберної невралгії з незначним порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків».

13. Постанова ВЛК щодо ступеня придатності ОСОБА_1 до служби винесена на основі статті 48б, 67а, 23в, 76в графи ІІ Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції, наказу МВС України № 285 від 03 квітня 2017 року. На підставі Наказу ГУ НП у Львівській області від 15 листопада 2019 року № 736 о/с «По особовому складу», згідно із рапортом від 29 жовтня 2019 року та Свідоцтвом про хворобу від 18 жовтня 2019 року № 380, виданого М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», позивача звільнено зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (через хворобу).

З наявної в матеріалах справи довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, за підписом голови обласної МСЕК № 1 «Львівського обласного центру Медико-соціальної експертизи» серії 12 ААА № 011288, дата огляду 17 грудня 2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 втратив 45 % професійної працездатності. Причина втрати - захворювання, пов`язане з проходженням служби в поліції.

14. Не погодившись з висновком, викладеним медичною ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» у Свідоцтві про хворобу від 18 жовтня 2019 року № 380 про причинний зв`язок захворювань, позивач оскаржив його в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду.

15. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 380/2561/20, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №380/2561/20, пров. № А/857/7920/20, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 380/2561/20 - скасовано та прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 18 жовтня 2019 року в частині встановлення ОСОБА_1 причинного зв`язку захворювання «ХОЗЛ ІІ ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром. ДН ІІ ст. Псоріаз, поширений, стаціонарна стадія», як такого, що отримано в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Зобов`язано Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 причинного зв`язку захворювання ХОЗЛ ІІ ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром. ДН ІІ ст. Псоріаз, поширений, стаціонарна стадія», як такого, що пов`язане із виконанням службових обов`язків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

16. 22 січня 2021 року Медичною (військово - лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» винесено постанову № 1 (на час звільнення зі служби в 2019 році), згідно якої зазначено наступне: «Діагноз і постанова медичної (військово - лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії): Стан після перенесеного ножового поранення грудної клітки зліва (02 серпня 2019 року) ускладненого після травматичним лівобічним плевритом у вигляді локального плевропневмофіброзу, після травматичної міжреберної невралгії з незначним порушенням функції: ХОЗЛ ІІ ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром ДП ІІ ст. Травма, ТАК пов`язана з виконанням службових обов`язків . Псоріаз поширений, стаціонарна стадія. Короткозорість слабого ступеня обох очей з гостротою зору 0,6/0,6 з корекцією до 1,0/1,0. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК пов`язане з проходженням служби в поліції.».

У примітці до Постанови № 1 вказано, що Постанову медичної ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» в Свідоцтві про хворобу № 380 від 18 жовтня 2019 року щодо причинного зв`язку захворювань ОСОБА_1 відмінити на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі № 380/2561/20, провадження №А/857/7920/20.

17. 29 січня - 04 лютого 2021, при повторному огляді МСЕК, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності у зв`язку із травмою, пов`язаною з виконанням службових обов`язків. Дата встановлення страхового випадку - 02 серпня 2019 року.

Також, 29 січня - 04 лютого 2021 року ОСОБА_1 встановлено 45 % втрати працездатності.

18. У зв`язку з отриманням ІІІ групи інвалідності, з метою отримання одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 05 лютого 2021 року звернувся до начальника ГУ НП України у Львівській області із заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, до якої долучив такі документи: копію паспорта; копію картки фізичної особи - платника податків; копію довідки до акта огляду МСЕК; постанову № 1 від 22 січня 2021 року; реквізити банківського рахунку.

19. Згідно з витягу з протоколу № 5 засідання робочої групи по виплаті одноразової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втраті працездатності поліцейського, від 25 березня 2021 року, зокрема п. 5 було встановлено наступне: «При розгляді матеріалів ОСОБА_1 робоча група встановила факт-виплати у 2020 році по ІІІ групі інвалідності від захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції. Положеннями Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» не передбачено право на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у випадку зміни причинного зв`язку захворювань, а визначено лише право особи на отримання одноразової грошової допомоги, у випадках встановлених ст. 97 цього Закону. Враховуючи приписи п. 8 розділу IV Порядку №4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05 квітня 2019 року № 249), робоча група з оформлення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Головного управління Національної поліції у Львівській області дійшла висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, оскільки він реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги, коли йому було встановлено III групу інвалідності з огляду на те, що йому під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено групу інвалідності, тоді як вказаною нормою передбачено, що під час первинного огляду рішенням МСЕК має бути встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності взагалі. Також було повідомлено ОСОБА_1 , що згідно поданих ним документів до ГУНП у Львівській області 05 лютого 2021 року відсутня довідка медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Враховуюче викладене, робоча група рекомендувала Керівникові відмовити у виплаті ОСОБА_1 , адже відповідно до чинного законодавства України, з огляду на те, що йому під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено групу інвалідності, п. 8 розділу IV Порядку №4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05 квітня 2019 року № 249), що під час первинного огляду рішенням МСЕК має бути встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності взагалі».

20. Листом від 26 березня 2021 року № 185/05-17/2021 ГУНП у Львівській області, робоча група з оформлення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського Головного управління Національної поліції у Львівській області повідомила позивача про те, що серед поданих документів до ГУНП у Львівській області 05 лютого 2021 року відсутня довідка медико- соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Також у листі було повідомлено про відсутність права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, з огляду на те, що позивачем під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК встановлено групу інвалідності, тоді як вказаною нормою передбачено, що під час первинного огляду рішенням МСЕК має бути встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності взагалі.

У листі від 30 квітня 2021 року № 277/05/17-2021 підставами для відмови зазначено наступне: «Повідомляємо, що лист, з яким Ви звернулися до Головного управління Національної поліції у Львівській області з приводу виплати та призначення одноразової грошової допомоги у звичку з встановлення ІІІ групи інвалідної від травми пов`язаної з виконанням службових обов`язків розглянуто. При розгляді поданих Вами документів, робочою групою було встановлено, що у 2019 році на підставі виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА№011288 від 17 грудня 2019 року, Вам була здійснена виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності від захворювання пов`язаного з проходженням служби в поліції. Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС від 11 січня 2016 року № 4 (із змінами № 249 від 05 квітня 2019 року) право на виплату одноразової грошової допомоги виникає у разі, якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико- соціальної експертної комісії групи інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми».

21. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною та незаконною, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Ключовими правовими питаннями у цій справі є:

- наявність чи відсутність у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги, як особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків, у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

- відмінність цієї справи № 380/8892/21 від відомої Суду практики у справах, в яких правовідносини виникали щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги в більшому розмірі при підвищенні групи інвалідності при повторному огляді МСЕК.

23. Щодо першого питання - наявності чи відсутності у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги, як особи з інвалідністю ІІІ групи внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків, у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, слід зазначити таке.

24. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII).

26. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII).

27. Конституційний Суд України у рішенні від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов`язків, пов`язаних з ризиком для життя та здоров`я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі і права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім`ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов`язків у зв`язку з виконанням ними державних функцій.

28. Суд вважає за можливе у контексті розгляду цієї справи навести посилання на дисертаційну роботу ОСОБА_2 (2021), де, зокрема, зазначається, що соціальний захист поліцейських, серед іншого, охоплює забезпечення своєчасності й повноти грошових виплат у разі настання обставин та умов, визначених законодавством України, зокрема в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського [ОСОБА_2 Адміністративно-правове регулювання соціального захисту поліцейських. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права. К.: НАВС, 2021. С. 39].

29. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема, визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

30. Положення пункту 3 частини першої статті 97 визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 22 квітня 2020 року № 3-р(І)/2020.

Зокрема, єдиний орган конституційної юрисдикції вказав: «Проаналізувавши наведені приписи Основного Закону України, Конституційний Суд України вважає, що визначення конкретних підстав, строків та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги поліцейському або іншим особам, які мають право на її отримання, в разі смерті (загибелі) поліцейського, встановлення його інвалідності або часткової втрати працездатності, що стало наслідком виконання повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, належить до дискреційних повноважень Верховної Ради України як єдиного органу держави, уповноваженого приймати закони (пункт 3 частини першої статті 85 Конституції України).».

31. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 2 ст. 97 Закону № 580-VIII).

Підпунктом «в» п. 3 ч. 1 ст. 99 Закону № 580-VIII передбачено, що розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату 1) загибелі (смерті) поліцейського (пункт 1) - 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 2) смерті поліцейського (пункт 2) - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; 3) визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: зокрема III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

32. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права (ч. 6 ст. 100 Закону № 580-VIII).

33. Згідно з п. 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок № 4), порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

34. Пункт 4 розділу І Порядку № 4 визначає випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського.

35. Відповідно до підп. 2 п. 4 розділу І Порядку № 4 «під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України».

36. За приписами підп. 2 п. 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД є: у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії.

Заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби) (п. 3 Розділу ІІІ Порядку № 4).

37. Згідно з положеннями пунктів 5, 6 розділу ІІI Порядку № 4 для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті). Копії документів завіряються підписом власноруч, та перевіряються особою, що приймає документи.

Графа «Відмітка кадрового підрозділу» на заяві (рапорті) заповнюється підрозділом кадрового забезпечення органу поліції, навчального закладу засвідчується підписом керівника цього підрозділу та скріплюється відповідною печаткою.

38. За приписами п. 1 розділу ІV Порядку № 4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

39. Відповідно до підп. 2 п. 2 розділу ІV Порядку № 4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

40. Пунктом 3 розділу IV Порядку № 4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

41. Як убачається з матеріалів справи та зазначалось раніше, 02 серпня 2019 року під час виконання позивачем службових обов`язків та затримання правопорушника, ОСОБА_1 отримав травму, а саме: ножове поранення лівої нижньої частини грудної клітки.

18 жовтня 2019 року позивач пройшов медичний огляд у медичній ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».

42. Згідно з Свідоцтвом про хворобу від 18 жовтня 2019 року № 380, виданим медичною ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області», позивачу встановлено діагноз: «ХОЗЛ II ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром. ДН II ст. Псоріаз поширений, стаціонарна стадія. Короткозорість слабого ступеня обох очей з гостротою хору 0,6/0,6 з корекцією до 1,0/1,0. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в поліції. Стан після перенесеного ножового поранення грудної клітки зліва (02 серпня 2019 року) ускладненого післятравматичним лівобічним плевритом у вигляді локального плевропневмофіброзу, післятравматичної міжреберної невралгії з незначним порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана з виконанням службових обов`язків».

43. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №380/2561/20, пров. № А/857/7920/20, визнано протиправною та скасовано постанову Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 18 жовтня 2019 року в частині встановлення ОСОБА_1 причинного зв`язку захворювання «ХОЗЛ ІІ ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром. ДН ІІ ст. Псоріаз, поширений, стаціонарна стадія», як такого, що отримано в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Зобов`язано Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» прийняти рішення про встановлення ОСОБА_1 причинного зв`язку захворювання ХОЗЛ ІІ ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром. ДН ІІ ст. Псоріаз, поширений, стаціонарна стадія», як такого, що пов`язане із виконанням службових обов`язків.

44. 22 січня 2021 року Медичною (військово - лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» винесено постанову № 1 (на час звільнення зі служби в 2019 році), згідно якої зазначено наступне: «Діагноз і постанова медичної (військово - лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання, поранення (травми, контузії): Стан після перенесеного ножового поранення грудної клітки зліва (02 серпня 2019 року) ускладненого після травматичним лівобічним плевритом у вигляді локального плевропневмофіброзу, після травматичної міжреберної невралгії з незначним порушенням функції: ХОЗЛ ІІ ст. в ст. ремісії, клінічна група В, бронхообструктивний синдром ДП ІІ ст. Травма, ТАК пов`язана з виконанням службових обов`язків . Псоріаз поширений, стаціонарна стадія. Короткозорість слабого ступеня обох очей з гостротою зору 0,6/0,6 з корекцією до 1,0/1,0. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК пов`язане з проходженням служби в поліції.»

45. З наявної в матеріалах справи довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, за підписом голови обласної МСЕК № 3 «Львівського обласного центру Медико-соціальної експертизи» серії 12 ААА № 012038 від 04 лютого 2021 року вбачається, що причина втрати професійної працездатності - травма, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Дата встановлення страхового випадку - 02 серпня 2019 року.

46. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що зміна причинного зв`язку захворювання з «в період проходження служби в органах внутрішніх справ» на «пов`язане із виконанням службових обов`язків» відбулась на підставі виконання судового рішення у справі № 380/2561/20, а не за наслідком повторного медичного огляду МСЕК, що дає підстави для висновку про те, що право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, виникло у ОСОБА_1 коли йому вперше було встановлено ІІІ групу інвалідності, тобто у грудні 2019 року. Ба більше, Суд акцентує увагу на тій обставині, що саме при первинному медичному огляді в медичній ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» 18 жовтня 2019 року в контексті травми позивача, Комісією було зазначено: «Так, пов`язана з виконанням службових обов`язків».

47. Щодо другого ключового питання - відмінності цієї справи від відомої Суду практики у справах, в яких правовідносини виникали щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги в більшому розмірі при підвищенні групи інвалідності при повторному огляді МСЕК, слід зазначити таке.

48. Суду відомі правові висновки щодо відмови в отриманні одноразової грошової в більшому розмірі, викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 240/9996/19, від 24 листопада 2021 року у справі № 520/1726/2020 та від 25 липня 2022 року у справі № 520/12401/2020.

49. Так, у вказаних справах, посилаючись на положення п. 8 розділу IV Порядку № 4, було відмовлено у виплаті ОГД у більшому розмірі, з тих підстав, що своє право на отримання такої виплати позивачі реалізували при встановлені інвалідності вперше, а тому при підвищенні групи інвалідності при повторному огляді МСЕК заявник не має права на отримання таких виплат.

50. Поряд з цим, правовідносини, у справі що розглядається, не є подібними з правовідносинами у вищевказаних справах, оскільки у справі № 380/8892/21 причинний зв`язок захворювання було змінено на підставі судового рішення, що дає підстави для висновку про те, що позивач, реалізуючи своє право на отримання одноразової грошової допомоги при встановленні інвалідності вперше, мав право на такі виплати у більшому розмірі, так як його травма і захворювання були отримані під час виконання службових обов`язків.

51. Проте, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків щодо необхідності застосування до спірних правовідносин у цій справі положень п. 8 розділу IV Порядку № 4.

52. Повторний огляд МСЕК ОСОБА_1 у 2021 році для цієї справи визначального значення не має, оскільки пріоритетним є право позивача на ОГД у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, при первинному зверненні до відповідача.

53. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що оскільки ОСОБА_1 , як особа з ІІІ групою інвалідності внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків, має право на одноразову грошову допомогу у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, то наявні підстави для визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо відмови позивачу у виплаті ОГД у більшому розмірі, з врахуванням раніше проведених виплат.

54. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права у тому обсязі, який є необхідним за конкретних обставин.

55. Статтею 6 Конвенції установлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби таке рішення достатньою мірою висвітлювало мотиви, на яких воно ґрунтується. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення й мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

56. Колегія суддів звертає увагу, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

57. Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

58. Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що для належного способу захисту, необхідного для поновлення прав ОСОБА_1 , слід зобов`язати Головне управління Національної поліції України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та призначити, нарахувати і виплатити йому одноразову грошову допомогу, передбачену п. З ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків відповідно до пп. «в» п. З ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», з урахуванням раніше виплаченої суми. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Колегія суддів звертає увагу, що оскільки 27 березня 2020 року Головне управління Національної поліції у Львівській області виплатило позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 147 140 грн у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, то при виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідачу слід вирахувати вже виплачену позивачу суму.

55. Суди першої та апеляційної інстанцій на вищенаведене уваги не звернули та дійшли помилкових висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

56. Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

57. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

58. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

59. Відповідно до положень пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (№ 63566/00), пункту 13 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункту 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (№42310/04), суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

60. Крім цього, у пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України» (№ 22750/02) вказано, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (…). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (…). Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

61. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

62. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

63. Суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

64. Ураховуючи викладене, провівши касаційний розгляд справи в межах вимог і доводів касаційної скарги та згідно встановлених ст. 341 КАС України повноважень, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з огляду на що ухвалені ними судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

65. За правилами п. 3 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

66. У зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати у справі підлягають перерозподілу.

Судові витрати у справі складаються з суми судового збору: 908 грн - за подання позову, 1362 грн - за подання апеляційної скарги, 1 816 грн - за подання касаційної скарги. Всього - 4 086 грн. Враховуючи наведене, на користь ОСОБА_1 слід стягнути 4 086 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Керуючись статтями 344 349 351 355 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2022 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги, передбаченої п. З ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків відповідно до пп. «в» п. З ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію».

Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Львівській області (ідентифікаційний код юридичної особи - 40108833) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу передбачену п. З ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, отриманої під час виконання службових обов`язків відповідно до пп. «в» п. З ч. 1 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію», у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, з урахуванням раніше виплаченої суми.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 4 086 (чотири тисячі вісімдесят шість) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій

Т.Г. Стрелець ,

Судді Верховного Суду