Постанова

Іменем України

06 жовтня 2021року

м. Київ

справа № 381/3543/19

провадження № 61-16316св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: державний виконавець Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Костецький Микола Миколайович, ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Слюсар Т. А., Мостової Г. І.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

20 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до суду на дії державного виконавця Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Костецького М. М., у якій з урахуванням уточнених вимог просив:

- визнати дії державного виконавця Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Костецького М. М., в провадженні якого знаходиться зведене виконавче провадження № 56965120, протиправними в частині призначення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Костецького М. М. щодо невжиття заходів для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 56965120;

- визнати звіт від 28 серпня 2019 року про оцінку нерухомого майна - вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним та зобов`язати начальника Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області скасувати постанову від 20 серпня 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні № 56965120.

Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебуває зведене виконавче провадження № 56965120 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пені за прострочення сплати аліментів. 10 вересня 2019 року, при отриманні звіту про оцінку майна - нежитлового приміщення, ОСОБА_1 стало відомо, що в рамках виконавчого провадження проводиться звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності.

Зазначав, що державний виконавець порушив порядок виконання рішення суду, оскільки в матеріалах виконавчого провадження немає постанови про звернення стягнення на майно боржника, акт опису та арешту складений з порушеннями норм Закону України «Про виконавче провадження» без присутності боржника, який не повідомлений про проведення вказаної виконавчої дії, без дозволу на проникнення до приміщення, що є власністю боржника, державним виконавцем описано та арештоване майно, яке в кілька разів перевищує суму боргу, питання про можливість виділення однієї кімнати з цілого приміщення державний виконавець не вирішував. При цьому копії акта опису та арешту майна він не отримував, а також державний виконавець не направляв постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Державний виконавець не вжив заходів для встановлення наявності у боржника іншого рухомого майна, що призвело до порушення черговості звернення стягнення на майно. У вересні 2019 року він звертався до ВДВС з письмовою заявою про звернення стягнення на рухоме майно для погашення боргу та надав опис майна, товароматеріальних цінностей, однак державний виконавець не відреагував на його письмові звернення та не вчинив дій для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання виконавчого провадження № 56965120.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із звітом оцінки нерухомого майна від 28 серпня 2019 року, подав до виконавчої служби свої заперечення, вважає, що оцінка проведена з порушенням встановленого законом порядку та без виїзду виконавця та експерта за місцем знаходження описаного та арештованого майна.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвала мотивована тим, що державний виконавець вжив усіх заходів, передбачених статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження», для виконання рішення суду та погашення заборгованості за виконавчими листами. Проведено розшук майна боржника та встановлено, що інформації щодо рахунків та, відповідно, коштів на рахунках ОСОБА_1 немає. 23 листопада 2015 року державний виконавець виніс постанову у виконавчому провадженні № 49180169 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, 24 листопада 2015 року - постанову про арешт коштів боржника. Державний виконавець встановив, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності нежитлове приміщення гуртожитку АДРЕСА_1 та житловий будинок на АДРЕСА_2 . 10 липня 2018 року державний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна нежитлового приміщення - гуртожитку АДРЕСА_1 . 20 серпня 2019 року головний державний виконавець Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Київській області виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Приватна експертна служба». На підставі зазначеної постанови суб`єкт господарювання визначив вартість зазначеного приміщення у розмірі 146 000,00 грн. Суд дійшов висновку, що дії головного державного виконавця Костецького М. М. в ході проведення виконавчих дій, а саме призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, є правомірними та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, тому підстав для його скасування немає, оскільки правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює судовий розгляд щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнання недійсними правочинів. Доводи про те, що головний державний виконавець не вжив усіх дій щодо розшуку та опису іншого майна боржника, не повідомив про призначення виконавчих дій, не направив постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності, не обґрунтовані.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костецького М. М. в частині невжиття заходів для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання виконавчого провадження № 56965120.

Визнано дії державного виконавця Костецького М. М. протиправними в частині призначення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження № 56965120 відповідно до постанови від 20 серпня 2019 року.

В іншій частині вимог відмовлено.

Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не звернув уваги в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Костецького М. М. щодо вжиття заходів для встановлення у боржника іншого рухомого майна для забезпечення виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 56965120, за яким стягувач - ОСОБА_2 , а боржник ОСОБА_1 , загальна сума боргу на момент виникнення спірних правовідносин становить 56 346,34 грн. Боржник відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» реалізував своє право, запропонував головному державному виконавцю майно для реалізації в першу чергу згідно з описом на загальну суму 76 667,00 грн, яке знаходиться в нежитловому приміщенні гуртожитку АДРЕСА_1 , заява зареєстрована 09 вересня 2019 року і 10 вересня 2019 року прийнята державним виконавцем, проте станом на час постановлення оскарженого судового рішення судом першої інстанції доказів щодо прийняття державним виконавцем заходів щодо огляду, опису, опечатування рухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення майна, матеріали виконавчого провадження не містять, що свідчить про порушення державним виконавцем порядку реалізації арештованого майна.

В частині оскарження дій державного виконавця щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , зазначив, що ОСОБА_1 прийняв в дар вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 55,4 кв. м, що складається із приміщень загального користування: 7 - 17,4 кв. м, 8 - 25,0 кв. м, 9 - 1,7 кв. м, 10 - 0,9 кв. м і 10,4 кв. м. За змістом постанови державного виконавця про опис та арешт майна від 10 липня 2018 року державним виконавцем описано частину внутрішнього об`єму вбудованого нежитлового приміщення у виді приміщення загальною площею 17,4 кв. м, проте технічної документації та правовстановлюючих документів на підтвердження факту того, що окрема кімната, площею 17,4 кв. м є самостійним об`єктом власності, на який може бути звернуто стягнення, учасники справи не надали та матеріали виконавчого провадження не містять. Дійшов висновку, що дії державного виконавця щодо визначення вартості описаного майна - частини внутрішнього об`єму нежитлового приміщення (окремої кімнати), без вирішення питання щодо технічної можливості виділу частини приміщення, площею 17,4 кв. м із цілого об`єкта нерухомого майна й набуття статусу об`єкта цивільних прав, не можна визнати такими, що відповідають вимогам закону. Державний виконавець вжив передчасних заходів щодо залучення суб`єкта оціночної діяльності відповідно до постанови від 20 серпня 2019 року для визначення вартості окремої кімнати нежитлового приміщення, яка не є самостійним об`єктом цивільних прав без її виділу в натурі з об`єкта нерухомого майна.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 дотримано десятиденний строк для подання скарги.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення скарги в частині визнання звіту від 28 серпня 2019 року про оцінку нерухомого майна - вбудованого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним та зобов`язання начальника Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області скасувати постанову від 20 серпня 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні № 56965120, зазначивши, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, тому підстав для його скасування немає, оскільки правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює судовий розгляд щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнання недійсними правочинів, повноваження начальника державної виконавчої служби визначені у частині третій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги

03 листопада 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 подав скаргу з пропуском строку, передбаченого частиною першою статті 449 ЦПК України, при цьому клопотання про поновлення строку не подавав, питання щодо поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця суд не вирішував, тому скаргу необхідно було залишити без розгляду. 04 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження та надіслано учасникам виконавчого провадження постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором для доступу, тому ОСОБА_1 був ознайомлений з оскарженою постановою. Крім цього, ОСОБА_1 неодноразово ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження та робив копії необхідних документів і лише після того як ДП «Сетам» оприлюднило на сайти процедуру реалізації лота, а саме арештованого майна, боржник подав скаргу до суду.

Державний виконавець з листопада 2015 року вживає усіх необхідних заходів для виконання рішення суду та погашення заборгованості за виконавчими листами, проведено пошук та арештовано майно боржника, встановлено заборони його відчуження. Зокрема 10 липня 2018 року державний виконавець на запит отримав відповідь про належність на праві власності ОСОБА_1 нерухомого майна та винесено постанову про опис та арешт нерухомого майна. 20 серпня 2019 року виніс постанову про призначення суб`єкта господарювання - суб`єкта оціночної діяльності, саме на підставі зазначеної постанови визначено вартість арештованого майна.

Аналіз доводів та вимог касаційної скарги свідчить, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується в частині задоволених вимог скарги на дії державного виконавця, у зв`язку з чим це судове рішення в іншій (неоскарженій) частині не переглядається в касаційному порядку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу із суду першої інстанції.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 24 грудня 2020 року зазначено, що підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення вимог статей 126 367 382 449 ЦПК України.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини

Суди встановили, що на виконанні у головного державного виконавця Фастівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Київській області Костецького М. М. перебуває зведене виконавче провадження № 56965120, у рамках якого 09 серпня 2018 року винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 49180169, № 56469413, № 56469748, № 56470209 та № 56470474.

В ході проведення примусових виконавчих дій державний виконавець для перевірки майнового стану боржника ОСОБА_1 скеровані відповідні запити у листопаді 2015 року, у травні 2018 року.

Згідно з відповідями Пенсійного фонду України № 1013504758, № 1013511272 від 04 листопада 2015 року, № 1038621480, № 1038697512 від 07 червня 2018 року інформації про боржника, який працює за трудовими та цивільно-правовим договорами, а також щодо отримання пенсії немає. Згідно з даними Державної податкової служби України від 05 листопада 2015 року № 1013524736, від 29 травня 2018 року № 1038309405 відомості про джерела отриманих доходів боржника відсутні.

Відповідь Державної податкової служби України від 05 листопада 2015 року № 1013524736 містить інформацію про номер рахунка, відкритий на ім`я боржника, в ПАТ «Банк «Київська Русь». Станом на 29 травня 2018 року відомості про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах України, стосовно боржника ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України не надходили.

Постановою державного виконавця від 23 листопада 2015 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику, із забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку в ПАТ «Банк «Київська Русь» та належать боржнику ОСОБА_1 .

На запит державного виконавця про надання інформації щодо зареєстрованого за боржником ОСОБА_1 нерухомого майна Фастівського бюро технічної інвентаризації 10 липня 2018 року надійшла відповідь, станом на 01 січня 2013 року за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 26 серпня 2011 року № 4215 зареєстроване на праві приватної власності нежитлове приміщення гуртожитку АДРЕСА_1 . На підставі свідоцтва про право власності, виданого Фастівською міською радою 15 лютого 2006 року, згідно з рішенням виконкому Фастівської міської ради від 07 лютого 2006 року № 39/13 зареєстрований житловий будинок на АДРЕСА_2 , та додано копію договору дарування № 4215.

10 липня 2018 року державний виконавець Костецький М. М. за участю стягувача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 у присутності двох понятих провів опис нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 17,4 кв. м, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з накладенням арешту на таке майно, про що виніс постанову.

20 серпня 2019 року державний виконавець виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначив ТОВ «Приватна експертна служба» суб`єктом оціночної діяльності у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа від 21 травня 2015 року № 2/381/311/15.

28 серпня 2019 року за результатом проведення незалежної оцінки складено звіт про оцінку майна, а саме частки вбудованого нежитлового приміщення площею 17,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якого визначена у сумі 146 000,00 грн без урахування ПДВ.

Борг у добровільному порядку боржник не погасив. Загальна сума боргу в рамках зведеного виконавчого провадження на момент виникнення спірних правовідносин становить 56 346,34 грн.

Державний виконавець в рамках цього виконавчого провадження склав постанову від 10 липня 2018 року про опис та арешт нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: вбудоване нежитлове приміщення, загальною площею 17,4 кв. м, що знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з накладенням арешту на таке майно.

Під час вчинення дій з опису та арешту вищезазначеного майна боржник не був присутнім, про що свідчать відомості у постанові від 10 липня 2018 року та не заперечується учасниками справи.

Апеляційний суд встановив, що при вчиненні дії з арешту та опису майна в приміщенні кімнати, площею 17,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 знаходилось рухоме майно, проте опис на усе виявлене майно не проводився. Державний виконавець не заперечував тієї обставини, що боржник у 2019 році подав до виконавчої служби заяву щодо опису майна - товарно-матеріальних цінностей, які він запропонував для реалізації в першу чергу.

Така заява ОСОБА_1 зареєстрована у Фастівському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Київській області 09 вересня 2019 року. До виконання заява боржника прийнята державним виконавцем Костецьким М. М. 10 вересня 2019 року.

Доказів вжиття державним виконавцем заходів щодо огляду, опису, опечатування рухомого майна (товарно-матеріальних цінностей), на яке може бути звернено стягнення відповідно до законодавства, матеріали виконавчого провадження не містять.

Відповідно до умов нотаріально посвідченого договору дарування від 26 серпня 2011 року ОСОБА_1 прийняв в дар вбудоване нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 загальною площею 55,4 кв. м, що складається із приміщень загального користування: 7 - 17,4 кв. м, 8 - 25,0 кв. м, 9 - 1,7 кв. м, 10 - 0,9 кв. м і 10,4 кв. м. На підставі договору дарування право власності на зазначений об`єкт зареєстроване за ОСОБА_1 в КП Київської обласної ради «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації».

Суд апеляційної інстанції встановив, що копію постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості майна від 20 серпня 2019 року боржнику ОСОБА_1 вручено 17 вересня 2019 року в приміщенні державної виконавчої служби, інших доказів про вручення копії постанови матеріали справи не містять, скаргу ОСОБА_1 подав 20 вересня 2019 року, тобто протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася про порушення її права.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково погоджується з аргументами касаційної скарги з таких підстав.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 449 ЦПК України встановлено строк для звернення зі скаргою, зокрема скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною п`ятою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18) зроблено висновок про те, що стаття 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Доводи касаційної скарги про те, що скаргу подано з пропуском строку, скаржник не порушував питання щодо поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця, і суд не вирішив питання щодо поновлення строку для подання скарги, колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Як правильно встановив суд апеляційної інстанції, копію постанови ОСОБА_1 вручено 17 вересня 2019 року в приміщенні державної виконавчої служби, інших доказів про вручення копії постанови раніше матеріали справи не містять. Оспорювана бездіяльність державного виконавця щодо невжиття ним заходів щодо виявлення у боржника іншого рухомого майна, на яке в першу чергу можна звернути стягнення, розпочалася 10 вересня 2019 року, коли держаний виконавець прийняв до виконання заяву ОСОБА_1 від 09 вересня 2019 року з пропозицією реалізувати в першу чергу наявні у нього товарно-матеріальні цінності. Оскільки скаргу ОСОБА_1 подав 20 вересня 2019 року, тобто протягом 10 днів з дня, коли особа дізналася про порушення її права, строк на подання скарги на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця не пропущений.

Пунктами 6, 15 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (частини перша-четверта) статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Встановивши, що державний виконавець призначив суб`єкта оціночної діяльності виконавця щодо оцінки майна для проведення оцінки частини належного боржнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на яке накладено арешт, у відповідності до вимог статей 18, 57 Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність вимог скарги ОСОБА_1 в частині оскарження зазначених дій державного виконавця. Суд апеляційної інстанції помилково скасував судове рішення щодо визнання дії державного виконавця Костецького М. М. протиправними в частині призначення суб`єкта оціночної діяльності.

Висновок апеляційного суду про те, що державний виконавець, прийнявши 10 вересня 2019 року до виконання заяву боржника ОСОБА_1 про звернення стягнення у першу чергу на наявні у нього товарно-матеріальні цінності, не вжив відповідних дій, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав таку бездіяльність державного виконавця неправомірною.

Цим спростовуються доводи касаційної скарги про те, що державний виконавець вжив усіх необхідних заходів щодо виявлення рухомого майна боржника, на яке в першу чергу повинно звертатись стягнення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції частково ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду в частині визнання дії державного виконавця Костецького М. М. протиправними в частині призначення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження № 56965120 відповідно до постанови від 20 серпня 2019 року скасувати і в цій частині ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Керуючись статтями 400 409 410 413 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року в частині визнання протиправними дій державного виконавця Костецького М. М. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності для проведення оцінки частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження № 56965120 відповідно до постанови від 20 серпня 2019 року скасувати, ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2019 року в цій частині залишити в силі.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук