ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 384/170/23

провадження № 61-10829св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - виконавчий комітет Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області як орган опіки та піклування,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав

за касаційною скаргою виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області як органу опіки та піклування на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 червня 2024 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Головань А. М., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року виконавчий комітет Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області як орган опіки та піклування (далі - виконавчий комітет) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив позбавити відповідача батьківських прав щодо її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Вільшанка Вільшанського району Кіровоградської області, передавши дитину виконавчому комітету для подальшого влаштування.

Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього ОСОБА_2 . Відповідач не має власного житла, постійно змінює місце свого проживання, не створює належних умов для проживання та повноцінного розвитку малолітнього сина. Продуктами харчування сім`я забезпечена частково, побутові речі часто у брудному стані.

З 05 квітня 2021 року сім`я ОСОБА_1 перебуває на обліку у відділенні соціальної роботи Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Вільшанської селищної ради як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. В період 2020-2023 років малолітній ОСОБА_3 тричі перебував в сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_4 за заявою матері: з 07 жовтня 2020 року до 08 квітня 2021 року, з 22 жовтня до 30 листопада 2021 року, та з 17 серпня 2022 року до цього часу. Метою влаштувань дитини під патронат була допомога держави з нагляду та утримання малолітнього на період, поки мати шукала нове житло та створювала належні умови для проживання дитини.

16 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Вільшанської селищної ради із заявою, в якій просила повернути малолітнього сина ОСОБА_2 , який проживав в родині патронатного вихователя ОСОБА_4 , оскільки знайшла житло, створила умови для проживання дитини.

Протягом 2023 року комісія здійснювала обстеження умов проживання відповідача з дитиною і встановила, що житловий будинок знаходиться в незадовільному санітарному стані, продукти харчування в обмеженій кількості.

Відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини від 16 лютого 2023 року прийнято рішення вважати доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 .

Наказом директора Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Вільшанської селищної ради від 23 лютого 2023 року № 13 родину ОСОБА_5 знято із соціального супроводу з негативним результатом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вільшанський районний суд Кіровоградської області заочним рішенням від 06 липня 2023 року позов задовольнив.

Позбавив ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Передав малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчому комітету Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області як органу опіки та піклування для подальшого влаштування.

Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю правових підстав для позбавлення матері її батьківських прав щодо малолітнього сина, адже ОСОБА_1 злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Кропивницький апеляційний суд постановою від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Заочне рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 06 липня 2023 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Постанова апеляційного суду мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. ОСОБА_1 має інтерес до свого сина, позивач не довів навмисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків. Апеляційний суд не встановив обставин, які б однозначно свідчили, що відповідач не бажає чи об`єктивно не в змозі виховувати сина. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, виконавчий комітет просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 червня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 390/1418/17; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частин другої, четвертої статті 155 та пункту 2 частини першої, частини четвертої статті 164 СК України у подібних правовідносинах, а саме: щодо питання відповідності інтересам дитини, зв`язки якої з біологічною родиною були втрачені внаслідок тривалого перебування у інших формах сімейного влаштування, яка була усиновлена та прижилася у новій родині, повернення її до біологічної родини внаслідок скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав з підстав допущення судом першої інстанції процесуальних порушень під час розгляду справи; скасування рішення суду про позбавлення батьківських прав з підстав формально активних дій матері (батька), направлених на участь у судовому розгляді (перегляді) справи про позбавлення батьківських прав, однак фактично без будь-яких доказів вжиття дієвих заходів для усунення обставин, які стали підставою для перебування дитини у сімейних формах влаштування, а не в біологічній родині та подальшого позбавлення матері (батька) батьківських прав); суд не дослідив зібрані у справі докази.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апеляційний суд не надав оцінки тому факту, що дитина є усиновленою і тривалий час проживає у новій родині. Позивач сином не цікавиться, ОСОБА_6 не бачив матір більше півтора року. Зв`язок між матір`ю та дитиною втрачений під час перебування малолітнього ОСОБА_2 у патронатній родині. З ОСОБА_1 постійно проводилась соціальна робота для мінімізації складних життєвих обставин, поліпшення соціально-побутових умов, щодо ведення здорового способу життя та підвищення батьківського потенціалу, проте це не давало відчутного результату.

Непроживання відповідача за зареєстрованим місцем проживанням, умисне неотримання нею поштової кореспонденції, неналежне оформлення заяви про перегляд заочного рішення не могли бути підставою для скасування судового рішення.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області як органу опіки та піклування та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

26 вересня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Запис про батька здійснений відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 483, виданої виконавчим комітетом Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області 20 лютого 2023 року, до складу сім`ї ОСОБА_1 , 1991 року народження, входять: син ОСОБА_2 , 2018 року народження.

ОСОБА_1 , проживає без реєстрації на АДРЕСА_1 . За час проживання на території Вільшанської селищної ради до відповідальності селищною радою не притягувалася. Скарг від сусідів та жителів селища не надходило (характеристика, видана виконавчим комітетом 20 лютого 2023 року № 482).

З 05 квітня 2021 року сім`я ОСОБА_5 перебуває на обліку сімей у відділенні соціальної роботи, як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. Сім`я має мінімальні доходи.

Розпорядженням селищного голови від 17 серпня 2022 року № 9, за заявою матері дитину влаштовано в сім`ю патронатного вихователя, родину взято під соціальний супровід для вирішення житлово-побутових умов.

Під супроводом родина перебувала протягом шести місяців, у матері було достатньо часу для вирішення своїх проблем. За результатами матеріалів соціальної роботи з сім`єю не було досягнуто виходу з кризової ситуації. Після зняття з супроводу родина і надалі продовжувала отримувати соціальні послуги. Під час відвідування сім`ї, неодноразово було вказано матері про неналежне ставлення до батьківських обов`язків. Основною проблемою сім`ї є відсутність власного житла. У будинку, наданому їм у тимчасове користування, немає місця для приготування та вживання їжі, відсутні засоби особистої гігієни, немає шафи для одягу, антисанітарні умови проживання для малолітньої дитини.

17 листопада 2022 року сім`ю знову взято під соціальний супровід як таку, що опинилася у складних життєвих обставинах. ОСОБА_1 надано ще один шанс для вирішення всіх потрібних умов щодо проживання, виховання та розвитку власної дитини.

Моял ОСОБА_7 на час супроводу перебуває у патронатній сім`ї. За час перебування дитини у патронаті, ОСОБА_1 не відвідала Територіальний центр для заключення договору про соціальний супровід, складення плану соціального супроводу, який мав би виконуватися для усунення недоліків та подолання складних життєвих обставин та прикласти всіх зусиль, аби повернути сина ОСОБА_7 в сім`ю. Мати не налаштована до співпраці, до фахівця центру не з`являється, на рекомендації ФСР не реагує. Територіальний центр соціального обслуговування не вбачає підстав для повернення дитини з патронатної сім`ї до біологічної матері (лист Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Вільшанської селищної ради «Про сім`ю ОСОБА_8 » від 23 лютого 2023 року № 42).

13 жовтня 2021 року ОСОБА_2 зарахований до дошкільного закладу. Дитина інколи пропускає заняття без поважних причин та через хворобу. Перебуваючи у групі протягом двох років, знайшов собі друзів, активно контактує з однолітками. У дитини слабо розвинене мовлення, через що виникають труднощі у спілкуванні та навчанні. Дитина має низький рівень розвитку. У неї є вади у звуковимові, слабке комунікативне мовлення, не розвинуте логічне мислення, координація рухів, дрібна моторика, розсіяна увага. Засвоює програмовий матеріал слабо. У дитини слабка пам`ять, часто забуває. Коли дитина перебуває з мамою, до садочка приходить не завжди в охайному вигляді. Змінюється поведінка: дитина стає млявою, сонливою, неуважною. Відмовляється виконувати завдання вихователя. З однолітками часто стає агресивною, інколи б`ється. Мама завжди спілкується з вихователями щодо поведінки та навчання ОСОБА_7 , але помітних позитивних змін у дитини не спостерігається. Під час тимчасового перебування ОСОБА_7 у патронатній сім`ї ОСОБА_4 , спостерігаються зміни у його поведінці. Дитина стає більш зібраною, уважною, впевненіше поводить себе на заняттях, стає чіткіше мовлення, тому що патронатний вихователь приділяє дитині значну увагу. Поведінка стала спокійною, врівноваженою, перестав битись з однолітками, часто хоче допомогти вихователям без прохання. До садочка приходить вчасно, одягнений по погоді та охайно (характеристика Вільшанського закладу дошкільної освіти (ясла-сад) «Колосок»).

Відповідно до актів обстеження умов проживання від 11, 18 квітня 2022 року, 12 серпня 2022 року, 14 лютого 2023 року житловий будинок має незадовільний санітарний стан, продукти харчування в обмеженій кількості.

Служба у справах дітей виконавчого комітету Вільшанської селищної ради винесла письмові попередження ОСОБА_1 про те, що в разі невиконання батьківських обов`язків її буде притягнено до відповідальності згідно із статтею 184 СК України.

Висновком Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської від 07 березня 2023 року №01-21/75/1 прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках в разі доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі«Савіни проти України», № 39948/06, параграф 50).

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення його батьківських прав, покладено на позивача.

Апеляційний суд не встановив свідомого, «злісного» ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків, абсолютної байдужості до дитини, фактів заподіяння шкоди дитині або того, що матір становила загрозу для здоров`я та розвитку сина.

Установивши відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження свідомого нехтування матір`ю своїми обов`язками щодо сина, беручи до уваги наявність у позивача інтересу до своєї дитини, відсутність передбачених частиною першою статті 164 СК України підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, а також те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу та з урахуванням найкращих інтересів дитини, апеляційний суд зробив правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Верховний Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, окрім того, що сім`я бралась під соціальний супровід, які саме вчиняла дії держава в особі позивача перед зверненням до суду з цим позовом з метою допомоги ОСОБА_1 вийти зі скрутного становища, які соціальні послуги надавала задля збереження цілісності цієї сім`ї, а також безвідповідального використання матір`ю отриманої допомоги, внаслідок чого позивач вимушений був звернутися до суду для захисту інтересів дитини.

З урахуванням обставин, норм матеріального права та практики їх застосування немає підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки виняткових обставин для застосування такого заходу впливу у спірному випадку немає. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Доводи касаційної скарги про те, що малолітнього ОСОБА_2 усиновлено і дитина проживає у новій родині, не спростовують правильність висновку апеляційного суду про відмову в позбавленні відповідача батьківських прав, оскільки перелік підстав позбавлення батьківських прав, визначений статтею 164 СК України, є вичерпним, і заявлена обставина до цього переліку не входить. Відносини, які сформувалися внаслідок усиновлення, навіть у разі додержання передбаченої законом процедури, не можуть переважати над правами біологічної матері та інтересами дитини у контексті сімейних зв`язків, оскільки врахування єдності та возз`єднання сім`ї у разі розлучення є невід`ємним аспектом права на повагу до сімейного життя відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (висновок Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 554/1924/20).

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин справи, що під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається (стаття 400 ЦПК України).

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки апеляційного суду з урахуванням встановлених ним фактичних обставин справи не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові, зазначеній заявником у касаційній скарзі.

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400 410 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області як органу опіки та піклування залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов