Постанова

Іменем України

01 червня 2022 року

м. Київ

справа № 390/863/19

провадження № 61-18021св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2021 року у складі судді Пасічника Д. І. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Дьомич Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до філії «Кіровський» Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (далі - філія «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард») про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, надання чергової відпустки та відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що наказом філії «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» від 17 березня 2017 року він був призначений на посаду головного інженера, 24 травня 2017 року його переведено на посаду начальника відділу охорони, де він працював до 06 травня 2019 року. Вказував, що за час роботи на посаді начальника відділу охорони, починаючи з осені 2018 року, відносини із керівництвом значно погіршились. В його обов`язки входило контролювати роботу сторожів та забезпечувати збереження майна, яке належить власнику, та контролювати порядок переміщення товарно-матеріальних цінностей на території об`єкта охорони, зразки пломб, порядок опломбування-розпломбування, прийому-передачі між матеріально-відповідальними особами та сторожами. Ним неодноразово були виявлені факти несанкціонованого переміщення товарно-матеріальних цінностей, про що він писав службові записки на ім`я директора філії, які залишились без належного реагування. Після цих звернень керівництво філії вимагало від нього написати заяву на звільнення. 06 травня 2019 року він прибув на роботу, проте до роботи його не допустили, натомість надали йому наказ № 172-к про звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Вважав, що такий наказ є незаконним, оскільки відповідачу було відомо про те, що 11 квітня 2019 року він перебував у поліції для участі у слідчих діях.

Посилаючись на ці обставини, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив поновити його на посаді, надати йому всі невикористані ним відпустки, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 70 000,00 грн.

Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 02 червня 2020 року на підставі клопотання позивача замінено первісного відповідача (філія «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард») належним відповідачем - Приватне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» (далі - ПрАТ «Агрохолдинг Авангард»).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ філії «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» від 06 травня 2019 року № 172-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 із 06 травня 2019 року на посаді начальника відділу охорони філії «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард». Стягнуто з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 травня 2019 року по 23 березня 2021 року у розмірі 148 000,81 грн. Стягнуто з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн. Стягнуто з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на користь держави судовий збір у сумі 1 536,80 грн. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один календарний місяць. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, погоджуючись із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу відповідача, виходив із того, що в порушення вимог статті 149 КЗпП України філія «Кіровський» ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» перед виданням наказу від 06 травня 2019 року № 172-к «Про звільнення ОСОБА_1 » не повідомила позивача про суть вчиненого ним одноразового грубого порушення трудових обов`язків, про обставини, які підтверджують та на підставі яких встановлено такі порушення, а також не запропонувала надати пояснення щодо будь-яких обставин, що стосуються його звільнення. Крім того, на підтвердження своїх доводів позивач надав копію повістки про виклик його до ГУНП в Кіровоградській області для участі у допиті як потерпілого. Це підтверджується листом ГУНП В Кіровоградській області від 12 квітня 2019 року № 4639/11719 на запит ПАТ «Агрохолдинг Авангард», згідно з яким ОСОБА_1 11 квітня 2019 року дійсно перебував у Кропивницькому ВП ГУНП в Кіровоградській області у період часу з 10 год 37 хв до 11 год 25 хв та з 17 год 10 хв до 17 год 35 хв згідно з журналом обліку відвідувачів. Отже, на думку суду першої інстанції, посилання відповідача на нібито прогул з боку ОСОБА_1 є безпідставними.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції вказав, що відповідач не надав жодних розрахунків, що підтверджують розмір отримуваної ОСОБА_1 заробітної плати, у свою чергу позивач надав розрахунок заборгованості по заробітній платі, виходячи із двомісячного заробітку, який передував звільненню, в сумі 148 000,81 грн. Суд першої інстанції погодився з таким розрахунком.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, урахувавши втрачену позивачем роботу та заробіток, поведінку відповідача та факт, що ОСОБА_1 є інвалідом війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , дійшов висновку, що позивачу підлягає відшкодуванню моральна шкода у розмірі 20 000,00 грн.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року апеляційні скарги ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» (яке просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити) та ОСОБА_1 (який просив змінити рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди та стягнути на його користь 50 000,00 грн) залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції, встановивши, що 11 квітня 2019 року на 08 год 30 хв позивач викликався до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області для участі у допиті як потерпілий, де перебував з 10 год 37 хв до 11 год 25 хв та з 17 год 10 хв до 17 год 35 хв, дійшов правильного висновку про те, що 11 квітня 2019 року позивач був відсутній на роботі з поважних причин, тому підстав для звільнення ОСОБА_1 за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України у відповідача не було. Встановивши наявність правових підстав для поновлення позивача на роботі, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, прийняв правильне рішення і про задоволення вимоги щодо стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Також, встановивши, що незаконними діями відповідача позивачу дійсно спричинені збитки немайнового характеру, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди саме 20 000,00 грн, що відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи

У листопаді 2021 року ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Крім того, касаційна скарга ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» містила клопотання про зупинення виконання рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2021 року до закінчення касаційного провадження у справі.

Зокрема, у касаційній скарзі заявник зазначає, що суд першої інстанції обґрунтував своє рішення нормами, які передбачають звільнення працівника за порушення, яке має ознаки одноразовості (пункт 1 частини першої статті 41 КЗпП України), у той же час предметом судового розгляду у цій справі є правомірність звільнення позивача за прогул (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України). У зв`язку з чим суд посилається у своєму рішенні на постанови Верховного Суду, які містять правові висновки щодо застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, тобто правовідносини у цих справах не є подібними. Натомість заявник вважає, що суди помилково не взяли до уваги правові висновки, висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 487/8206/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо невитребування роботодавцем від працівника перед застосуванням дисциплінарного стягнення пояснень про причини його відсутності 11 квітня 2019 року на роботі, суперечить матеріалам справи та фактичним обставинам справи. Зокрема керівництво філії перед прийняттям рішення про застосування дисциплінарного стягнення здійснювало заходи для отримання від ОСОБА_1 пояснень щодо обставин того дня, але у відповідь отримало відмову, що підтверджується актом про відмову позивача надати пояснення.

Окрім цього, заявник посилається, на те що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Станом на дату розгляду справи відзив на касаційну скаргу ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» до Верховного Суду від ОСОБА_1 не надходив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 22 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, витребувано матеріали справи № 390/863/19 із Кіровоградського районного суду Кіровоградської області, відмовлено у задоволенні клопотання ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» про зупинення виконання рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2021 року до закінчення касаційного провадження та надано учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу.

У грудні 2021 року матеріали справи № 390/863/19 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2022 року призначено справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до посадової інструкції начальника відділу охорони філії «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» Мукашова В. В. ознайомлено з нею 15 січня 2019 року.

Згідно з наказом філії «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» від 18 січня 2019 року № 3 ОСОБА_1 оголошено догану на підставі доповідної записки сторожа ОСОБА_2 .

Відповідно до табеля обліку робочого часу філії «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» з 01 квітня 2019 року до 30 квітня 2019 року ОСОБА_1 був відсутній у зв`язку з прогулом 11 квітня 2019 року.

Згідно з табелем обліку робочого часу філії «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» з 01 травня 2019 року до 31 травня 2019 року ОСОБА_1 був відсутній у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю 02 та 03 травня 2019 року.

Відповідно до повістки про виклик ОСОБА_1 11 квітня 2019 року викликався до ГУНП в Кіровоградській області на 08 год 30 хв.

Згідно з листом ГУНП в Кіровоградській області від 12 квітня 2019 року № 4639/11719 ОСОБА_1 11 квітня 2019 року перебував у Кропивницькому ВП ГУНП в Кіровоградській області у період часу з 10 год 37 хв до 11 год 25 хв та з 17 год 10 хв до 17 год 35 хв відповідно до журналу обліку відвідувачів.

Наказом філії «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» від 06 травня 2019 року № 172-к ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу охорони філії «Кіровський» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» 06 травня 2019 року за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За приписами пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Виходячи із зазначеного, звільнення за прогул допускається за відсутності працівника на роботі виключно без поважних причин, однак в разі поважних причин відсутності таке звільнення недопустиме.

Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати всі надані сторонами докази.

Вказаний висновок висловлений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 459/2618/17 (провадження № 61-47902св18).

У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (частини перша-друга статті 235 КЗпП України).

Статтею 2371 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Тобто підставою для відшкодування моральної шкоди є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також у їх сукупності.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, правильно застосувавши пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивач 11 квітня 2019 року викликався до Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області для участі у допиті як потерпілий, де перебував з 10 год 37 хв до 11 год 25 хв та з 17 год 10 хв до 17 год 35 хв, тобто був відсутній на роботі з поважних причин, відповідно, звільнення відповідачем ОСОБА_1 на підставі прогулу є неправомірним, внаслідок чого оскаржуваний наказ про його звільнення підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на роботі із стягненням на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця.

Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності.

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази.

Доводи касаційної скарги про підтверджений факт прогулу ОСОБА_1 11 квітня 2019 року на роботі більше трьох годин зводяться до переоцінки доказів у справі, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, а також спростовуються матеріалами справи (а. с. 28, 29, 55 т. 1) і зазначеними у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції показаннями свідків.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується із аргументами касаційної скарги про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення помилково послався на положення про одноразове грубе порушення трудових обов`язків, про що йдеться у пункті 1 частини першої статті 41 КЗпП України, проте не вбачає підстав для його скасування на цій підставі, оскільки суд також застосував і правильну норму - пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України щодо прогулу, й зазначене не спростовує правильних за своєю суттю висновків суду першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився і апеляційний суд, який у свою чергу таку помилку не допустив.

Посилання заявника на неврахування судами правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 487/8206/18, зводиться до незгоди заявника з висновками судів стосовно встановлення обставин справи та оцінкою ними доказів. Посилаючись на загальні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, заявник намагається досягти повторної оцінки доказів, однак суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази. Окрім цього, фактичні обставини у зазначеній справі відрізняються від тих, що установлені судами у справі, яка переглядається в касаційному порядку, та у підсумку суди у справі № 487/8206/18 скасували наказ роботодавця про звільнення за прогули і поновили позивачку на роботі. У свою чергу на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то в такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, закріплена у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20).

Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд в порушення частини другої статті 258, частини восьмої статті 259, частини другої статті 381 ЦПК України повернув представнику відповідача заяву про долучення до матеріалів справи документів, які, на думку заявника, спростовують доводи позивача й мотиви рішення суду першої інстанції, на яких воно ґрунтується, без постановлення ухвали, відхиляються, оскільки згідно з протоколом судового засідання Кропивницького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року (а. с. 26-29 т. 2) таке клопотання представника відповідача було розглянуто колегією суддів апеляційного суду (?12:28:01-12:32:57) та обґрунтовано відмовлено в його задоволенні з поясненням причин відмови (ухвала постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати), у свою чергу матеріали справи містять копію заяви з додатками, про яку зазначає відповідач (а. с. 3-23 т. 2). Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Таким чином, посилання ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на відсутність ухвали, оформленої окремим документом, за умови занесення відповідного рішення (ухвали) до протоколу судового засідання, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у контексті вирішення цієї справи є похідними від вимоги про поновлення на роботі, оскільки їх вирішення безпосередньо залежить від вирішення питання про поновлення на роботі.

Касаційна скарга не містить доводів щодо спростування стягнення з ПрАТ «Агрохолдинг Авангард» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 травня 2019 року до 23 березня 2021 року в розмірі 148 000,81 грн чи відшкодування моральної шкоди у сумі 20 000,00 грн, тому колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав виходити за межі доводів касаційної скарги, скасовувати чи змінювати судові рішення в цій частині.

Перевірка доводів касаційної скарги, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому немає правових підстав для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень у цій справі.

Інші доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів попередніх інстанцій щодо встановлених обставин справи, проте повноваження суду касаційної інстанції стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (§ 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін на підставі статті 410 ЦПК України.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 23 березня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО. В. Ступак Судді:І. Ю. Гулейков А. С. Олійник С. О. Погрібний В. В. Яремко