ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 398/3547/16

провадження № 61-989св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації, Кіровоградська обласна рада, Олександрійська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги адвоката Ковальова Андрія Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , та Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2018 року в складі судді Голосеніної Т. В. та на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року в складі колегії суддів Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації, Кіровоградської обласної ради, Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради та просила:

- визнати протиправним і скасувати наказ Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29 вересня 2016 року № 405 про звільнення її з посади директора Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів за одноразове грубе порушення трудових обов?язків,

- поновити її на вказаній посаді,

- стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 вересня 2016 року по день постановлення судового рішення,

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення її на роботі та стягнення середньомісячного заробітку в межах місячного платежу.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що вона була призначена на посаду директора Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів на умовах контракту терміном на 3 роки з 29 грудня 2010 року по 28 грудня 2013 року. Термін перебування на посаді неодноразово продовжувався наказами відповідача. Наказом від 25 березня 2016 року № 95-е продовжено дію контракту на один рік - по 24 березня 2017 року.

Наказом управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної держадміністрації від 29 вересня 2016 року № 405-к позивач звільна з займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов?язків на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за неналежне виконання обов?язків опікуна, яке призвело до порушення прав неповнолітньої вихованки ОСОБА_3 , а саме, що остання завагітніла.

ОСОБА_1 вважає наказ про звільнення незаконним, оскільки він не містить висновку, в чому саме полягає грубе порушення трудових обов?язків, які саме трудові обов?зки були порушені нею.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2018 року позов задоволено частково, скасовано наказ Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29 вересня 2016 року № 405-к про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов`язків; стягнуто з Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів Кіровоградської обласної ради на користь ОСОБА_1 31 813,94 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період із 30 вересня 2016 року до 24 березня 2017 року включно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, наказ про звільнення не містить обставин, які б підтверджували одноразове грубе порушення працівником своїх посадових обов`язків і його винну поведінку, а тому такий наказ є незаконним, однак оскільки строк дії трудового контракту закінчився, правові підстави для поновлення позивача на посаді відсутні.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації залишено без задоволення, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2018 року - без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

29 грудня 2018 року представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2018 року та на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі за вказаною касаційною скаргою.

10 січня 2019 року Управління освіти, науки, молоді та спорту подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2018 року та на постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року.

Ухвалами Верховного Суду від 29 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі за вказаною касаційною скаргою, клопотання Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації задоволено та зупинено виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2018 року, залишеного без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року, в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулудо завершення розгляду касаційної скарги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про поновлення на роботі як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Представник ОСОБА_1 вказує, що суди безпідставно не поновили позивача на посаді, оскільки відповідно до статті 235 КЗпП України в разі скасування наказу про звільнення суд має прийняти рішення про поновлення працівника на відповідній посаді.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що позивач як опікун у порушення своїх посадових обов`язків не вжила всіх заходів для недопущення вагітності неповнолітньої дитини, що є одноразовим грубим порушенням трудового контракту, а висновки судів не ґрунтуються на обставинах справи.

Відзив на касаційну скаргу

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив представника позивача на касаційну скаргу Управління освіти, науки, молоді та спорту

Кіровоградської області, в якому він просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог - без змін.

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської області на касаційну скаргу позивача, в якому воно просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про поновлення на роботі - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що наказом начальника Управління освіти і науки обласної державної адміністрації від 31 грудня 2010 року № 342-к ОСОБА_1 призначена на посаду директора Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів на умовах контракту строком на три роки з 29 грудня 2010 року по 28 грудня 2013 року.

31 грудня 2010 року між Управлінням освіти і науки обласної державної адміністрації та ОСОБА_1 укладено контракт строком на три роки.

Рішенням двадцять п`ятої сесії шостого скликання Кіровоградської обласної ради від 06 грудня 2013 року № 533 погоджено продовження терміну перебування ОСОБА_1 на посаді директора Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів з 29 грудня 2013 року строком на один рік.

На підставі заяви ОСОБА_1 , рішень сесії Кіровоградської обласної ради від 05 грудня 2004 року № 680 та від 25 березня 2016 року № 38 даний контракт продовжувався на один рік із 29 грудня 2014 року до 28 грудня 2015 року та з 25 березня 2016 року до 24 березня 2017 року відповідно, про що видавались накази Управлінням освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації.

30 серпня 2016 року ОСОБА_1 , яка обіймала посаду директора Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів, від директора дитячого табору «Жовтень» (с.Бірки Олександрійського району Кіровоградської області), отримала повідомлення про припущення працівників табору, що вихованка школи-інтернату ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вагітна.

ОСОБА_1 , яка відповідно до статті 245 СК України є опікуном дитини, того ж дня забрала дитину з табору та відвезла до гінекологічного відділення міського комунального лікувально-профілактичного закладу «Міська лікарня № 1 м. Олександрії», де була підтверджена вагітність дівчинки та її було госпіталізовано.

Про вказані обставини ОСОБА_1 повідомила Управління освіти і науки обласної державної адміністрації, службу у справах дітей Голованівської РДА та Олександрійфської міської ради, Олександрійський ВП ГУНП в Кіровоградській області та 30 серпня 2016 року видала наказ «Про проведення службового розслідування».

За наслідками службового розслідування членами комісії навчального закладу складено акт від 02 вересня 2016 року та видано наказ директором школи-інтернату від 02 вересня 2016 року № 337 «Про результати службового розслідування» й унесено клопотання до Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації про накладення дисциплінарного стягнення на вихователя ОСОБА_5 за порушення пунтків 2.1, 2.7 посадової інструкції вихователя.

Міжвідомча робоча група Управління освіти в довідці за результатами розгляду клопотання вказала, що службове розслідування в школі-інтернаті проведено комісією під головуванням заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_6 , поверхово.

За результатами проведеної міжвідомчої перевірки з питань захисту прав неповнолітньої ОСОБА_4 , рекомендовано начальнику Управління освіти розглянути питання притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, які проявили недостатній контроль за зайнятістю вихованців та недостатність педагогічного впливу на них, а саме директора ОСОБА_1 , заступника директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_6 , класних керівників, вихователя ОСОБА_5 та помічника вихователя.

Наказом Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29 вересня 2016 року № 405-к ОСОБА_1 звільнена з посади директора Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів на підставі пунтку 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення посадових обов`язків, а саме неналежне виконання обов`язків опікуна, яке призвело до порушення прав неповнолітньої вихованки ОСОБА_4 .

Відповідно до вказаного наказу підставами для звільнення позивача стали довідка за результатами перевірки з питань захисту прав неповнолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування, від 08 вересня 2016 року та заява позивача на ім`я головного лікаря Кіровоградської обласної лікарні від 08 вересня 2016 року про проведення медикаментозного переривання вагітності на великому терміні неповнолітній вихованці інтернату ОСОБА_4 .

У наказі про звільнення зазначено, що він виданий із урахуванням статті 245 Сімейного кодексу України та статті 66 Цивільного кодексу України в частині виконання обов?язків опікуна дітей, позбавлених батьківського піклування, які постійно перебувають у навчальних закладах, у зв?язку з порушенням норм статті 67 Цивільного кодексу України в частині виконання обов?язків опікуном, а саме догляду за підопічними, статті 5 Закону України «Про охорону дитинства» в частині порушення заходів щодо охорони дитинства, а саме: забезпечення належних умов для охорони здоров?я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духового та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєвої діяльності, статті 6 Закону України «Про охорону дитинства» в частині створення безпечних умов для життя і здоров?я розвитку дитини, порушення пункту 7.3 Статуту Олександрійської загальноосвітньої школи - інтернату І-ІІІ ступенів в частині забезпечення прав учнів на безпечні і нешкідливі умови проживання, виховання.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону.

Відповідно до статті 245 СК України та статті 66 ЦК України якщо дитина постійно проживає в закладі охорони здоров?я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальник щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обовязку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обовязку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обовязків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Однією з умов застосування положень пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є встановлення не тільки самого факту одноразового порушення трудових обов'язків, а й вини працівника в такому порушенні.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Аналіз зазначених правових норм у їх системному зв`язку з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року в справі № 6-33цс14, а також, зорема, в постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року в справі № 305/1001/18 (провадження № 61-5156св19).

Установивши, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача не містить чітко сформульованого конкретного одноразового грубого порушення трудових обов`язків і мотивів, у чому саме воно полягає та обставин, що свідчать про винну поведінку працівника, суди зробили правильний висновок про наявність правових підстав для визнання наказу про звільнення незаконним.

Правильним є також висновок судів про те, що довідка за результатами перевірки з питань захисту неповнолітньої дитини, складена міжвідомчою робочою групою, з окремих питань організації виховної роботи, медичних оглядів, висновки якої стали підставою для прийняття наказу про звільнення, не містить даних про одноразове грубе порушення позивачем трудових обов`язків, а містить фіксацію системних недоліків та порушень в організації деяких напрямків роботи Олександрійської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів.

Установивши, що позивач працювала на посаді на підставі контракту, термін дії якого продовжувався наказами Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації, й останній контракт був укладений на срок до 24 березня 2017 року, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що на час ухвалення рішення в даній справі підстав для поновлення на роботі не було, оскільки до моменту винесення судом рішення по спору про поновлення на роботі строк трудового договору закінчився.

Суди попередніх інстанцій із урахуванням строку дії контракту та відсутності правових підстав для поновлення позивача на посаді зробили правильний висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню за період із моменту звільнення до дня закінчення дії контракту включно.

Доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки встановлених судами обставин і незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться за межами повноважень касаційного суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційних скарг без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційні скарги адвоката Ковальова Андрія Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , та Управління освіти, науки, молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 12 грудня 2018 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 жовтня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук