ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2025 року

м. Київ

справа № 400/11859/24

адміністративне провадження № К/990/14268/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №400/11859/24

за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Калашнік Олесі Юріївни (далі - державний реєстратор Калашнік О.Ю.) про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, постановлену суддею Бульбою Н.О.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Бітова А.І., суддів: Лук`янчук О.В., Ступакової І.Г.,

УСТАНОВИВ:

I. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати:

рішення державного реєстратора Калашнік О.Ю., від 09.10.2024 про скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: 75466525, щодо нерухомого майна, земельної ділянки розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810400000:06:024:0140, площею 0.3 га;

рішення державного реєстратора Калашнік О.Ю., від 09.10.2024 про скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: 75466962, щодо земельної ділянки розміщеної за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер: 4810400000:06:024:0020, площею 0.2224 га;

рішення державного реєстратора Калашнік О.Ю., від 09.10.2024 про скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: 71451980, щодо нерухомого майна розміщеного за адресою: АДРЕСА_3 ;

рішення державного реєстратора Калашнік О.Ю., від 09.10.2024 про скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: 75466366. щодо нерухомого майна розміщеного за адресою: АДРЕСА_2 ;

рішення державного реєстратора Калашнік О.Ю., від 09.10.2024 про скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: інформація не відома, щодо нерухомого майна, земельної ділянки розміщеної за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4810400000:06:031:0005, площею 0.0887 га.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що державним реєстратором прийнято рішення про анулювання реєстраційних дій на підставі постанови Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №484/5407/19, якою скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто реєстраційні дії (їх анулювання) були вчинені на підставі судового рішення, яке не було і не могло бути підставою для набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

2. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі, з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. 07.04.2025 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

4. Верховний Суд ухвалою від 22.04.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.10.2024 державним реєстратором Калашнік О.Ю. було прийнято рішення про:

скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: 75466525, щодо нерухомого майна, земельної ділянки розміщеної за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810400000:06:024:0140, площею 0.3 га;

скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: 75466962, щодо земельної ділянки розміщеної за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер: 4810400000:06:024:0020, площею 0.2224 га;

скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: 71451980 щодо нерухомого майна розміщеного за адресою: АДРЕСА_3 ;

про скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: 75466366 щодо нерухомого майна розміщеного за адресою: АДРЕСА_2 ;

про скасування/анулювання реєстраційної дії (перехід права) індексний номер рішення: інформація не відома, щодо нерухомого майна, земельної ділянки розміщеної за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4810400000:06:031:0005, площею 0.0887 га.

Підставою для прийняття зазначених рішень була постанова Верховного Суду від 11.09.2024 у справі №484/5407/19, якою було скасовано рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.04.2023 та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29.01.2024 (на підставі яких за позивачем було зареєстровано право власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна) та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо анулювання реєстраційних дій про перехід права власності на об`єкти нерухомості, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Закриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що цей спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки за своєю суттю, характером правовідносин, суб`єктним складом сторін, підставами та предметом позову, який спрямований на захист майнових прав позивача підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема тим, що цей спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки у цій справі перевірці підлягають виключно владні управлінські дії державного реєстратора щодо анулювання запису про право власності на об`єкти нерухомого майна, у зв`язку з відсутністю правових підстав для вчинення реєстратором таких дій.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

9. За змістом статті 125 Основного Закону судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

10. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

11. У рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

12. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

13. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

14. За правилами пунктів 1-2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

15. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади або орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

16. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

17. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

18. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

19. У цій справі спірні правовідносини стосуються оскарження позивачем дій державного реєстратора про анулювання реєстрації за ОСОБА_1 права власності на об`єкти нерухомого майна на підставі судового рішення.

20. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).

21. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

22. Відповідно до статті 3 Закону № 1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

23. Згідно з пунктами 9, 14 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

24. Частинами першою та третьою статті 31-1 Закону № 1952-IV встановлено, реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Державний реєстратор, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна у день надходження відповідного судового рішення формує та реєструє необхідну заяву або реєструє судове рішення про заборону вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією прав, чи судове рішення про скасування відповідного судового рішення.

Проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень здійснюється у порядку та строки, передбачені цим Законом, без справляння адміністративного збору.

25. Отже, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення є спеціально врегульованою Законом № 1952-IV процедурою, яка здійснюється на підставі судових рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між державними реєстрами, без необхідності подання заяви зацікавленою особою, в рамках якої державний реєстратор зобов`язаний діяти в межах повноважень, визначених Законом № 1952-IV, забезпечуючи об`єктивність, достовірність та законність внесених до реєстру відомостей.

26. 15.12.2023 набрав чинності Закон України від 17.02.2022 № 2073-IX «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон №2073-ІХ), який регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

27. Відповідно до частини другої статті 1 Закону №2073-ІХ дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час:

1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин;

2) конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції;

3) державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби;

4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

5) оскарження процедур публічних закупівель;

6) нагородження державними нагородами та відзнаками;

7) здійснення помилування;

8) здійснення оцінки впливу на довкілля.

28. Отже, Законом № 2073-ІХ визначено, що його дія поширюється на відносини суб`єктів владних повноважень з фізичними та юридичними особами у сфері публічного управління, які виникають у зв`язку з розглядом і вирішенням адміністративних справ шляхом видання адміністративних актів, крім випадків, прямо передбачених частиною другою статті 1 цього Закону.

29. За визначеннями наведеними в пунктах 1-3 частини першої статті 2 Закону № 2073-ІХ адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб`єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.

Адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов`язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом.

Адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов`язків окремої особи (осіб).

30. Враховуючи той факт, що правовідносини, пов`язані з анулюванням реєстраційних дій, стосуються реалізації функцій публічної адміністрації у сфері державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, вони підпадають під дію Закону № 2073-ІХ як адміністративна справа, що розглядається суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття відповідного адміністративного акта. Зазначені правовідносини не включені до вичерпного переліку винятків, визначеного частиною другою статті 1 зазначеного закону, отже, не виключені з його сфери правового регулювання.

31. При цьому, колегія суддів наголошує, що ключова особливість цивільних правовідносин, закріплена в частині першій статті 12 Цивільного кодексу України, полягає в тому, що учасники таких правовідносин здійснюють свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

32. Натомість в цій справі дії та рішення державного реєстратора чітко окреслені приписами Закону № 1952-IV і виключно в межах норм зазначеного закону має право діяти реєстратор, вчиняючи дії, пов`язані з державною реєстрації речових прав на нерухоме мано.

33. Отже, у цій справі спірні правовідносини мають ознаки публічно-правових, оскільки дії державного реєстратора, зокрема, щодо анулювання реєстраційних дій регламентовані імперативними нормами Закону № 1952-IV, що виключає вільний розсуд та зобов`язує реєстратора діяти виключно в межах наданих законом повноважень.

34. Зважаючи на сферу дії Закону № 2073-ІХ, а також враховуючи приписи статті 125 Конституції України та статті 19 КАС України, колегія суддів зазначає, що спір щодо рішення державного реєстратора про анулювання реєстраційної дії, яке прийняте ним в рамках адміністративної процедури, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

35. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

36. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

37. За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, неправильно застосувавши норми Закону № 2073-ІХ та Закону №1952-IV, в порушення вимог статті 19 КАС України протиправно відмовив у відкритті провадження в цій справі, а суд апеляційної інстанції таку помилку суду першої інстанції не виправив.

38. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передає справу повністю або частково для продовження розгляду.

39. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

40. За правилами частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

41. Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345 349 353 356 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2025 у справі №400/11859/24 скасувати.

Справу №400/11859/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко