ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року

м. Київ

справа №400/3941/23

адміністративне провадження № К/990/10342/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 400/3941/23

за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Шеметенко Л.П. (головуючий суддя), Градовського Ю.М., Турецької І.О.

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області, у якому просив:

2. скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09 лютого 2023 року № 336714.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09 лютого 2023 року № 336714. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служба України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

4. Не погодившись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до П`ятого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

5. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Державною службою України з безпеки на транспорті у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року; залишено без руху апеляційну скаргу із наданням десятиденний строку, з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку, підтверджуючими доказами щодо таких обставин та доказів щодо отримання рішення суду першої інстанції.

6. Залишаючи без руху апеляційну скаргу та визнаючи неповажними причини наведені скаржником, суд апеляційної інстанції відхилив доводи апелянта в контексті поважності причин пропуску процесуального строку, оскільки питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень в абсолютно всіх випадках.

7. Колегія суддів зазначила, що у цій справі апеляційну скаргу подано Державною службою України з безпеки на транспорті, яка розташована у м. Київ, а не у м. Херсоні. Крім того, колегія суддів звернула увагу на те, що не зважаючи на кількість ворожих атак російської федерації, робота державних органів у період з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу не зупинялась.

8. Також, суд спростовав доводи апелянта щодо перебування представника відповідача на території м. Херсон, оскільки, як вбачається з наданого до суду представником апелянта копії витягу з ЄДР, крім особи, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою, ще 47 осіб мають право представляти інтереси Державної служби України з безпеки на транспорті без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва.

9. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Державної служби України з безпеки на транспорті у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови.

10. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з наступного. Оскаржуване рішення прийнято та складено 31 жовтня 2023 року. Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги на оскарження рішення суду першої інстанції є 30 листопада 2023 року. Проте апеляційна скарга на наведене рішення подана через систему «Електронний суд» 28 грудня 2023 року, тобто після закінчення строків, установлених статте 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Суд попередньої інстанції вказав, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає введення воєнного стану на території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації та територіальне знаходження представника відповідача у м. Херсон, який перебуває під постійними ракетними ударами та артобстрілами. Також колегія суддів зазначила, що наданим обставинам вже надавалась оцінка ухвалою суду від 19 січня 2024 року, зокрема, вказані підстави визнані судом неповажними.

ІІІ. Касаційне оскарження

12. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду.

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

14. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

15. В обґрунтування своїх вимог касаційної скарги відповідач посилається на те, що з 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, і з цього часу м. Херсон постійно перебуває під обстрілами та є на сьогоднішній день зоною постійних бойових дій. В контексті таких посилань звертає увагу на те, що супроводження судових справ у Миколаївській області здійснює спеціаліст Пархоменко Т. , яка територіально знаходиться у місті Херсон. Разом з цим, зазначає, що на території Херсону та Херсонської області через постійні обстріли майже постійно є відключення електроенергії у зв`язку з відсутністю світла виникають постійні перебої роботи засобів зв`язку та інтернет-провайдерів, що також унеможливлює забезпечення нормальної роботи державного органу. Указана інформація свідчить про те, що Херсонщина перебуває під загрозою ракетних ударів, важкої артилерії, БПЛА, ПТРК, КАБ та авіації, що становить пряму загрозу для життя і здоров`я співробітників Укртрансбезпеки, крім того, зазначає, що у зв`язку з атаками на енергетичну систему виконання посадових обов`язків ускладнене постійними відключеннями електроенергії, яке виключає можливість використання комп`ютерної техніки.

16. Разом з цим, звертає увагу на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким військова агресія Російської Федерації проти України визнана форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

17. З огляду на викладене, скаржник уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин для поновлення строків на апеляційне оскарження, є безпідставними та необґрунтованими.

18. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався.

ІV. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

19. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

20. Згідно з пунктом 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

21. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

22. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

23. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

24. Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

V. Позиція Верховного Суду

25. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

26. З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції ухвалене 31 жовтня 2023 року, повне судове рішення виготовлено того ж дня. Копію вказаного рішення було доставлено до Електронного кабінету відповідача 02 листопада 2023 року о 15:55 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

27. З урахуванням того, що відповідач отримав рішення суду першої інстанції 02 листопада 2023 року та зважаючи на положення частини другої статті 295 КАС України, останній має безумовне право на поновлення процесуального строку, який обчислюється з дати вручення такого рішення.

28. Оскільки тридцятий день строку на апеляційне оскарження рішення окружного суду припадає на 02 грудня 2023 року, який є вихідним днем (субота), останнім днем строку на відповідне апеляційне оскарження судового рішення у цій справі вважається 04 грудня 2023 року.

29. Водночас Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року через систему «Електронний суд» лише 28 грудня 2023 року, тобто з пропуском процесуального строку.

30. З матеріалів справи та рішень суду апеляційної інстанції вбачається, що відповідач просив поновити йому строк на апеляційне оскарження. Підставами для поновлення такого строку вказав введення воєнного стану на території України. Апелянт зазначив, що супроводження судових справ у Миколаївській області здійснює спеціаліст Пархоменко Т. , яка територіально знаходиться у м. Херсон, яке через воєнні дії знаходиться під постійними обстрілами.

31. Суд апеляційної інстанції, оцінивши доводи відповідача щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, дійшов висновку, що Укртрансбезпекою не доведено наявності обставин, що перешкоджали звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення. У зв`язку з чим суд визнав неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у поданих клопотаннях про поновлення строку та постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

32. З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується, враховуючи наступне.

33. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

34. Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

35. Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов`язків.

36. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

37. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

38. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.

39. Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

40. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

41. Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду з апеляційними скаргами.

42. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

43. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

44. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

45. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

46. Верховний Суд звертає увагу на те, що питання поновлення пропущеного процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, та наданих на їхнє підтвердження доказів.

47. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

48. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 дію воєнного стану продовжено з 05 год. 30 хв. 14 травня 2024 року на 90 діб, тобто він діє і дотепер.

49. Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

50. За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

51. Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

52. Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

53. У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку Укртрансбезпека доводила, що не могла звернутися до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України, посилаючись, зокрема, на введення в Україні воєнного стану, а також на відключення електроенергії та Інтернету, що цим спричинено.

54. Між тим, Верховний Суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною.

55. Указані ж доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.

56. Крім того, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, у цій справі апеляційну скаргу подано Державною службою України з безпеки на транспорті, яка розташована у м. Київ, а не у м. Херсоні. В межах зазначеного, є й обґрунтованим відхилення судом попередньої інстанції доводів апелянта щодо перебування представника відповідача на території м. Херсон, з огляду на те, що з наданого до суду представником апелянта копії витягу з ЄДР вбачається, крім особи, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою, ще 47 осіб мають право представляти інтереси Державної служби України з безпеки на транспорті без окремого доручення керівника в порядку самопредставництва.

57. Посилання скаржника, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, на знаходження її представника, який здійснювала супроводження судових справ у Миколаївській області, територіально в м. Херсон, колегія суддів відхиляє, оскільки неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

58. Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

59. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 380/22655/21, від 06 грудня 2022 року у справі № 160/195/22, від 27 вересня 2023 року у справі № 480/391/22.

60. Тож, доводи скаржника про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги з огляду на проаналізовані обставини, Верховний Суд вважає необґрунтованими й погоджується із висновком апеляційного суду щодо недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

61. Відтак, Суд констатує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Однак сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

62. У той же час покликання скаржника на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, суд касаційної інстанції оцінює критично, оскільки останній стосується суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

63. Проте Державна служба України з безпеки на транспорті у спірних правовідносинах не є суб`єктом господарської діяльності чи фізичною особою, у якого виникли зобов`язання за договором.

65. Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та доказів їх підтвердження не надає.

66. Таким чином, наведені Укртрансбезпекою обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

67. Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду щодо оцінки поважності підстав пропуску скаржником строку апеляційного оскарження і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.

68. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

69. Оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

VІІ. Судові витрати

70. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

71. Керуючись статтями 341 345 349 351 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті, залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2024 року у справі № 400/3941/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіО.А. Губська М.В. Білак В.Е. Мацедонська