ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 лютого 2024 року

справа № 400/6123/22

адміністративне провадження № К/990/3358/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Гончарової І. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області

на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (колегія суддів: Градовський Ю. М., Танасогло Т. М., Шеметенко Л. П.)

у справі №400/6123/22

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Волинській області №7554208/3118011834 від 02 листопада 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 11 жовтня 2022 року, подану позивачем;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 8 від 11 жовтня 2022 року датою її фактичного надходження на реєстрацію 28 жовтня 2022 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням 09 червня 2023 року Головне управління ДПС у Волинській області та Державна податкова служба України подали апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2023 року апеляційну скаргу представника податкових органів залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції документа, який підтверджує факт сплати судового збору у розмірі 1488,60 гривень.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року та від 31 липня 2023 року продовжено строк для усунення недоліків поданої відповідачами апеляційної скарги.

11 вересня 2023 року суд апеляційної інстанцій відмовив відповідачам у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків, повернув апеляційну скаргу заявникам.

02 жовтня 2023 року відповідачі повторно подали апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі №400/6123/22. До зазначеної апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу податкових органів залишено без руху, надано строк десять днів з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій необхідно зазначити поважні причини пропуску строку, якщо такі є, та надати відповідні докази на підтвердження поважності пропуску такого строку.

23 жовтня 2023 року представником відповідачів надіслано засобами поштового зв`язку на адресу суду апеляційної інстанції клопотання в якому заявники просили скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

07 липня 2023 року суд апеляційної інстанції ухвалою залишив вказане клопотання без розгляду, та відмовив у відкритті апеляційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому залишаючи подане податковими органами клопотання без розгляду, суд апеляційної інстанції вказав на те, що скаржник всупереч вимогам норм статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України направив вказане клопотання не через ЄСІТС «Електронний суд», а засобами поштового зв`язку. Приймаючи вказане рішення, суд зіслався на абзац 2 частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 07 листопада 2023 року, Головне управління ДПС у Волинській області подали касаційну скаргу до Верховного Суду на це судове рішення, у якій із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Верховний Суд ухвалою від 25 січня 2024 року відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача, справу №400/6123/22 витребував з суду першої/апеляційної інстанції.

05 лютого 2024 року справа № 400/6123/22 надійшла на адресу Верховного Суду.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.

Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, не надав оцінку клопотанню поданому податковими органами на виконання ухвали про без руху, залишивши вказане клопотання без розгляду у зв`язку з тим, що клопотання подане поштовим шляхом, а не через систему ЄСІТС «Електронний Суд». При цьому, суд встановив, що відповідно до відомостей з КП «Діловодство спеціалізованого суду» у Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України наявні кабінети в ЄСІТС «Електронний суд»

В абзаці 2 частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Абзац 1 частини шостої вказаної статті передбачає, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частиною сьомою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено право учасників справи подати до суду документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) та вчиняти процесуальні дії в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, процесуальний закон передбачає два способи подачі процесуальних документів: у паперовій формі; в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов до помилкових висновків, що надіслання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку є неправильно обраним способом надіслання апеляційної скарги. Вказані висновки суду апеляційної інстанції призвели до помилкового висновку про залишення без розгляду заяви поданої відповідачами на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, що призвело до передчасного висновку про невиконання скаржником ухвали про залишення апеляційної скарги без руху і, відповідно до відмови у відкритті апеляційного провадження.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з цим це рішення підлягає скасуванню із передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Пунктом 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задовольнити.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді Р. Ф. Ханова

Л. І. Бившева

І. А. Гончарова