ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2025 року
м. Київ
справа № 400/7832/23
адміністративне провадження № К/990/6523/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 (колегія суддів: Осіпов Ю.В., Коваль М.П., Скрипченко В.О.) у справі № 400/7832/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ в Миколаївській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області стосовно відмови йому у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень частини другої статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України № 1058-ІV від 09.03.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), починаючи з 04.05.2023;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років, відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796-XII в редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV, починаючи з 04.05.2023.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність відмови відповідача в перерахунку пенсії відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, оскільки він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), має понад 39 років страхового стажу, тому відповідно до вимог статті 56 Закону № 796-XII має право на отримання доплати до пенсії за понаднормовий стаж, визначений цим пунктом статті 56 вказаного Закону.
2. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 11.06.2024 позов задовольнив повністю.
П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 31.01.2025 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив у повному обсязі.
3. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
4. Верховний Суд ухвалою від 19.02.2025 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечує, просить залишити судові рішення без змін.
6. Зважаючи на відсутність клопотань про участь в судовому засіданні від усіх учасників справи, справа розглядається в порядку письмового провадження.
7. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
ІІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Суди встановили, що ОСОБА_1 з 09.06.2012 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області, є учасником ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, отримує пенсію за віком, відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, розмір якої визначено відповідно до Закону № 1058-ІV.
Згідно з матеріалами справи розмір пенсії позивача обчислений за правилами частини першої статті 27 Закону № 1058-ІV, а також йому встановлена доплата за понаднормовий стаж на підставі абзацу 2 частини другої статті 28 Закону № 1058-ІV.
04.05.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, в редакції чинній до 01.10.2017, без застосування двоскладової формули при її обчисленні.
Листом від 22.05.2023 № 9547-9028/Ш-02/8-1400/23 ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку та виплати пенсії на підставі пункту другого статті 56 Закону № 796-XII.
9. Вважаючи таку відмову відповідача у перерахунку та виплаті пенсії протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як особа, якій призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону № 796-XII (зі зменшенням пенсійного віку), має право на перерахунок пенсії зі збільшенням її розміру на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, як це передбачено пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII. Суд вказав, що зміни до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, які були внесені Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» (далі - Закон №2148-VIII), не поширюються на осіб, яким пенсія була призначена до внесення зазначених змін, отже, не підлягають застосуванню в правовідносинах, що склалися в цій справі.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач не має права на надбавку за понаднормативний стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII в редакції, чинній до 01.10.2017, оскільки на час його звернення до пенсійного органу це питання вирішувалось на підставі пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII, з урахуванням змін, внесених Законом № 2148-VIII, редакція якого на момент ініціювання позивачем питання щодо здійснення ГУ ПФУ в Миколаївській області виплати такої надбавки, передбачала, що умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, однак позивач не виявив бажання на обрахунок пенсії за правилами частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.
11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач посилається на те, що до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка була чинною на час призначення пенсії. Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону №1058-IV, запроваджених у зв`язку з внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України є неприпустимим.
Посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 380/26337/23 та від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21.
V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
У справі, яка розглядається, ключовим є питання про поширення пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, що виникли до набрання ними чинності, за правилами якого умовою для збільшення громадянам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, є призначення їм пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV.
13. Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 25.06.2024 у справі № 300/3435/21 відступив від висновків, викладених в раніше ухвалених постановах Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати Верховного Суду, зокрема від 23.10.2019 у справі № 809/627/18, від 29.08.2022 у справі № 300/1390/19, від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від 10.01.2024 у справі № 300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що була чинною на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, та дійшов висновків щодо їх застосування в подібних правовідносинах у такий спосіб:
(1) держава гарантувала, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.
(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно з пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка була чинною на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку з внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України є неприпустимим.
14. Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних відносин, які виникли у справі, що переглядається, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право вона набула значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.
15. Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. З урахуванням наведеного, Верховний Суд приходить до висновку про те, що невипалата відповідачем позивачу пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, встановленою пунктом 2 статті 56 Закону в редакції, чинній до 01.10.2017, не відповідає критеріям, визначеним статтею 19 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову в межах заявлених позивачкою вимог.
17. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
18. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції у цій справі - скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
19. Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 скасувати.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко