ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2025 року
м. Київ
справа № 400/8460/24
адміністративне провадження № К/990/12357/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року (судді Градовський Ю. М., Турецька І. О., Шеметенко Л. П.) у справі № 400/8460/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 13 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII), Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), з визначенням місяців, у яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 13 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону № 1282-XII, Порядку № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 (далі - Порядок № 44), з урахуванням раніше виплачених сум.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 13 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону № 1282-XII, Порядку № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 13 грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону № 1282-XII, Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
4. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку із несплатою судового збору та пропуском строку звернення до суду апеляційної інстанції.
5. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 січня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року у справі № 400/8460/24.
6. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 , П`ятий апеляційний адміністративний суд виходив із того, що апелянтом не виконано вимог ухвали без руху та пропущено строк подачі апеляційної скарги.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог
7. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, військова частина НОМЕР_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження було порушено норми процесуального права та позбавлено відповідача законного права на доступ до правосуддя та апеляційного оскарження.
8. Скаржник указав, що судом апеляційної інстанції не враховано та не розглянуто надіслане на адресу суду клопотання на виконання вимог ухвали від 17 грудня 2024 року по залишення апеляційної скарги без руху. Ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду не містить жодної інформації про отримання та розгляд надісланого клопотання, у свою чергу, факт направлення клопотання підтверджується копією клопотання, доказами про направлення та трекінгом з сайту «Укрпошта» за № 5141300027858, що підтверджує факт своєчасного надіслання клопотання на адресу суду та неотримання судом вхідної кореспонденції. У подальшому лист повернуто на адресу відповідача з відповідною відміткою, тобто вбачається, що судом апеляційної інстанції через невідомі причини не було отримано належним чином надісланого листа, що сталося не з вини відповідача.
9. Скаржник звернув увагу на своєчасність направлення клопотання до суду апеляційної інстанції, та просив урахувати, що неотримання вхідної кореспонденції судом не є порушенням з боку відповідача, а навпаки порушенням з боку суду апеляційної інстанції.
10. На підставі викладеного скаржник просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
Позиція інших учасників справи
11. На момент розгляду справи, відзив на касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 від ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходив.
12. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
Рух касаційної скарги
13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 31 березня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі № 400/8460/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, та витребував справу № 400/8460/24 із Миколаївського окружного адміністративного суду.
14. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 травня 2025 року справу № 400/8460/24 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
15. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.
16. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
17. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
18. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
19. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
20. Статтею 295 КАС України встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.
21. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
22. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
23. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
24. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
25. Таким чином КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).
26. Водночас причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
27. Дотримання ж строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
28. Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
29. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
30. Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.
31. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
32. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
33. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.
34. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження посилався на те, що згідно із довідкою про доставку електронного листа ухвала про залишення без руху апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 надіслана до електронного кабінету відповідача 18 грудня 2024 року о 15:36. Станом на 09 січня 2025 року (з урахуванням наданого в ухвалі строку для усунення недоліків апеляційної скарги) скаржником не виконано вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року про залишення поданої ним апеляційної скарги без руху.
35. Отже, П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, оскільки апелянтом не виконано вимог ухвали про залишення апеляційної скарги відповідача без руху та пропущено строк подачі апеляційної скарги.
36. Разом з тим, як убачається з наданих військовою частиною НОМЕР_1 доказів, зокрема: копії клопотання від 22 грудня 2024 року (надісланого за наслідками отримання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року про залишення поданої військовою частиною НОМЕР_1 апеляційної скарги без руху), копії конверту із трекінгом 5141300027858 (про надіслання вказаного клопотання на адресу суду апеляційної інстанції), відстеження руху зазначеного відправлення за відповідним трекінгом з сайту «Укрпошта», апелянтом направлено свої міркування у вигляді клопотання на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року в строк, визначений цим судом.
37. Отже, у цьому випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням своїх міркувань у вигляді клопотання на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року про залишення поданої військовою частиною НОМЕР_1 апеляційної скарги без руху.
38. Указані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях військової частини НОМЕР_1 не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.
39. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду враховує, що військова частина НОМЕР_1 зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або в її окремій підсистемі (модулі) та мала можливість направити вказане вище клопотання через Електронний кабінет.
40. Водночас відповідно до абзацу першого частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
41. Отже, відповідач скористався своїм правом на подання відповідного клопотання в паперовій формі в порядку, визначеному КАС України, яке має бути розглянуто судом апеляційної інстанції.
42. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити, що судом апеляційної інстанції не було порушено норми процесуального права, оскільки на момент прийняття оскаржуваної ухвали у П`ятого апеляційного адміністративного суду була відсутня інформація про реагування відповідача на ухвалу від 17 грудня 2024 року про залишення поданої військовою частиною НОМЕР_1 апеляційної скарги без руху.
43. Водночас, Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню. Суд констатує, що прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження без надання оцінки клопотанню військової частини НОМЕР_1 , яке було подано відповідачем за результатами отримання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху (при цьому клопотання було подано в межах строку, встановленого судом апеляційної інстанції), є порушенням права відповідача на доступ до правосуддя.
44. Верховний Суд наголошує, що право на доступ до суду є однією з ключових гарантій справедливого судового розгляду, що закріплено як у Конституції України, так і в міжнародних договорах, ратифікованих Україною. Відсутність належної оцінки судом клопотання сторони у справі, яке було своєчасно подано в рамках встановленого судом процесуального строку, не лише створює необґрунтовані обмеження для реалізації цього права, але й може призводити до незворотних негативних наслідків для процесуального становища відповідача.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
45. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
46. Згідно з положеннями статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
47. Оскільки суд апеляційної інстанцій ухвалив судове рішення без надання оцінки клопотанню відповідача, надісланого на адресу апеляційного суду в межах строку його подання, ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
2. Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2025 року скасувати, а справу № 400/8460/24 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
В. Е. Мацедонська