ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 401/2321/17

провадження № 61-5529св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - прокурор Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Світловодської міської ради Кіровоградської області, Державного підприємства «Чорноліське лісове господарство»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року в складі судді Андріянової С. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2022 року в складі колегії суддів: Єгорової С. М., Дьомич Л. М., Черненка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року перший заступник керівника Знам`янської місцевої прокуратури, правонаступником якої є Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області, діючи в інтересах держави в особі Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, правонаступником якої є Світловодська міська рада Кіровоградської області, та Державного підприємства «Світловодське лісове господарство» (далі - ДП «Світловодське лісове господарство»), правонаступником якого є Державне підприємство «Чорноліське лісове господарство» (далі - ДП «Чорноліське лісове господарство»), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

стягнути зі ОСОБА_1 на користь Павлівської сільської ради заборгованість з оплати за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою у розмірі 7 141,31 грн;

розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами № 07-12-1/11-6 від 22 грудня 2011 року, укладений між ДП «Світловодське лісове господарство» та ОСОБА_1 ;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути ДП «Світловодське лісове господарство» лісову ділянку, загальною площею 1,25 та, розташовану у виділі 5 кварталу 2 Крилівського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство» в адміністративних межах Павлівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області за межами населених пунктів у стані, придатному для ведення лісового господарства, не гіршому, ніж він одержав, на підставі акта приймання-передачі від 22 грудня 2011 року, з характеристиками, що визначені матеріалами лісовпорядкування на момент закінчення лісокористування відповідно до договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Позовна заява мотивована тим, що 22 грудня 2011 року між ДП «Світловодське лісове господарство» (постійним лісокористувачем) та ОСОБА_1 (тимчасовим лісокористувачем) укладено договір на право довгострокового тимчасового користування лісами строком на 20 років.

За умовами цього договору відповідач прийняв у строкове платне користування лісову ділянку для використання у культурно-оздоровчих цілях, загальною площею 1,25 га, розташовану у виділі 5 кварталу 2 Крилівського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство».

Однак умови договору відповідач не виконує, плату за використання лісових ресурсів не вносить.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Павлівської сільської ради заборгованість з оплати за довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою за договором на право довгострокового тимчасового користування лісами № 07-12-1/11-6 від 22 грудня 2011 року в розмірі 7 141,31 грн.

Розірвано договір довгострокового тимчасового користування лісами № 07-12-1/11-6 від 22 грудня 2011 року, укладений між ДП «Світловодське лісове господарство» та ОСОБА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути ДП «Світловодське лісове господарство» лісову ділянку, загальною площею 1,25 га, розташовану у виділі 5 кварталу 2 Крилівського лісництва ДП «Світловодське лісове господарство» в адміністративних межах Павлівської сільської ради за межами населених пунктів у стані, придатному для ведення лісового господарства, не гіршому, ніж він одержав на підставі акта приймання-передачі від 22 грудня 2011 року, з характеристиками, що визначені матеріалами лісовпорядкування на момент закінчення лісокористування відповідно до договору довгострокового тимчасового користування лісами за № 07-12-1/11-6 від 22 грудня 2011 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що договір про право довгострокового тимчасового користування лісами від 22 грудня 2011 року є дійсним, сторони перебувають в договірних відносинах і мають відповідно до договору виконувати взяті на себе зобов`язання. Водночас установлено, що відповідач з грудня 2012 року плату за користування лісовою ділянкою не вносив, чим допустив істотне порушення умов договору.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2022 року рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року в частині задоволення позову прокурора в інтересах держави в особі ДП «Чорноліське лісове господарство» про розірвання договору скасовано та позов у цій частині залишено без розгляду. Рішення суду в частині задоволення позову прокурора в інтересах держави в особі Світловодської міської ради про стягнення заборгованості залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що прокурор не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді державного підприємства, тому рішення суду першої інстанції в частині вимог прокурора, заявлених в інтересах держави в особідержавного підприємства, підлягає скасуванню з залишенням позову в цій частині без розгляду. В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2022 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм прав без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року в справі № 922/3655/17, від 05 вересня 2018 року в справі № 904/9027/17, від 07 листопада 2018 року в справі № 910/20774/17, від 29 листопада 2018 року в справі № 915/1416/17, від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16, від 06 грудня 2018 року в справі № 902/1592/15, від 27 лютого 2019 року в справі № 913/661/17, від 06 березня 2019 року в справі № 914/2687/17, від 04 квітня 2019 року в справі № 910/7197/18, від 18 квітня 2019 року в справі № 913/210/18, від 25 лютого 2020 року в справі № 922/510/19, від 16 червня 2020 року в справі № 689/26/17; судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини, які мають значення для вирішення справи. Не врахували, що він не є належним відповідачем у цій справі, оскільки внаслідок укладення 01 вересня 2012 року договору дарування бази відпочинку, яка розташована на спірній земельній ділянці, право користування цією земельною ділянкою перейшло до третьої особи та відповідно укладений з ним договір довгострокового тимчасового користування лісами № 07-12-1/11-6 від 22 грудня 2011 року припинився.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 вересня 2022 року справа № 401/2321/17 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року зупинено виконання рішення суду першої інстанції в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь Павлівської сільської ради заборгованості в розмірі 7 141, 31 грн до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судами

Згідно з розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації № 1100-р від 16 грудня 2011 року ОСОБА_1 виділено лісову ділянку площею 1,25 га, розташовану у виділі 5 кварталу 2 Крилівського лісництва ДП «Світловодський лісгосп» у тимчасове довгострокове користування терміном на 20 років для використання у культурно-оздоровчих та спортивних цілях.

22 грудня 2011 року між ДП «Світловодське лісове господарство» (постійний лісокористувач) та ОСОБА_1 (тимчасовим лісокористувачем) укладено договір про платне користування лісовою ділянкою для використання в культурно-оздоровчих цілях № 07-12-1/11-6.

Об`єктом тимчасового користування за договором є лісова ділянка загальною площею 1,25 га, розташована у виділі 5 кварталу 2 Крилівського лісництва ДП «Світловодський лісгосп». Договір укладено строком на 20 років, який набирає чинності є моменту його реєстрації та діє до повного виконання, але в будь-якому разі до 16 грудня 2031 року. Плата за довгострокове тимчасове користування лісами вноситься тимчасовим лісокористувачем у безготівковому порядку на рахунок Павлівської сільської ради в розмірі 1 062,82 грн за рік.

Дія договору припиняється у випадку: закінчення строку, на який його було укладено; добровільної відмови користувача від лісової ділянки; припинення діяльності (смерть) тимчасового лісокористувача; на підставі рішення суду на вимогу однієї із сторін, внаслідок невиконання або порушення іншою особою обов`язків, передбачених договором, внаслідок випадкового знищення, пошкодження лісової ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Договір про право довгострокового тимчасового користування лісами № 07-12-1/11-6 від 22 грудня 2011 року є дійсним, питання про його зміну, розірвання, припинення ОСОБА_1 не ставилось.

Відповідно до розрахунку нарахованої та сплаченої плати за довгострокове тимчасове користування лісами, згідно з договором від 22 грудня 2011 року ОСОБА_1 07 листопада 2012 року сплатив 1 100,00 грн за період 2011-2012 роки, з переплатою 55,22 грн. За період з 2012-2017 роки загальна сума боргу складає 7 141,31 грн.

На підставі договору дарування від 01 вересня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «СВ Маяк», товариство прийняло в дар комплекс будівель спортивно-технічної бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У пункті 2 договору дарування вказано, що земельна ділянка знаходиться на правах оренди згідно з договором № 07-12-1/11-6 від 22 грудня 2011 року, та згідно з довідкою відділу Деоржкомзему у Світловодському районі від 13 липня 2011 року визначено кадастровий номер 3525286900:02:000:7025, та загальну площу 1,1547 га. Пунктом 8 обдаровуваному роз`яснено про обов`язок оформити в установленому порядку право оренди або власності на земельну ділянку.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 березня 2019 року власником комплексу будівель спортивно-технічної бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з 02 грудня 2012 року є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 21 листопада 2012 року з ТОВ «СВ Маяк».

З 07 травня 2021 року власником цього комплексу є ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_3 )

Відповідно до довідки б/н від 13 липня 2011 року, виданою ОСОБА_1 , про кількісні характеристики земельної ділянки, розподілення земель серед власників і користувачів, земельній ділянці загальною площею 1,1547 га, на якій знаходяться об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , масив Лісозаводський Павлівської сільської ради, визначено кадастровий номер 3525286900:02:000:7025.

Згідно з викопіровкою з кадастрової карти та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14 лютого 2019 року, земельна ділянка з кадастровим номером 3525286900:02:000:7025 має площу 0,12 га, з цільовим призначенням: ведення садівництва, та є приватною власністю. Місцем її розташування є: АДРЕСА_2 . Власником вказаної ділянки є ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 липня 2011 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною другою статті 1 ЛК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (частина четверта статті 1 ЛК України).

Статтею 8 ЛК України визначено, що в державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 ЛК України довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Тимчасовий лісокористувач не має права передавати лісові ділянки в тимчасове користування іншим особам.

Згідно з частиною другою статті 20 ЛК України тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов`язані:

1) приступати до використання лісів у строки, встановлені договором;

2) виконувати встановлені обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом та договором;

3) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;

4) вести роботи способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для охорони, захисту і відтворення типових та унікальних природних комплексів і об`єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, сприяти формуванню екологічної мережі;

5) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів;

6) не порушувати прав інших лісокористувачів.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 12, частиною першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установивши, що відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором на право довгострокового тимчасового користування лісами від 22 грудня 2011 року та з грудня 2012 року припинив здійснювати плату за користування лісовою ділянкою, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 7 141,31 грн, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано стягнув її зі ОСОБА_1 на користь Павлівської сільської ради.

Висновки судів у цій частині не суперечать висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених у касаційній скарзі постановах.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не є належним відповідачем у справі не заслуговують на увагу, оскільки договір на право довгострокового тимчасового користування лісами від 22 грудня 2011 року укладений саме з ним. Договір є чинним, будь-які зміни до нього не вносилися.

При цьому відповідач не надав належних та допустимих доказів, що відчужена ним за договором дарування від 01 вересня 2012 року база відпочинку розташована саме на тій лісовій ділянці, що була передана йому за договором на право довгострокового тимчасового користування лісами від 22 грудня 2011 року. Згідно з умовами цього договору відповідачу було передано в користування лісову ділянку для використання в культурно-оздоровчих цілях. Відомостей про те, що на цій земельній ділянці наявні будь-які будівлі договір не містить. Тому безпідставними є посилання ОСОБА_1 на те, що внаслідок укладення ним договору дарування бази відпочинку його право користування спірною земельною ділянкою припинилося й перейшло до іншої особи.

Інші доводикасаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Доводів на спростування висновку апеляційного суду в частині залишення позову прокурора в інтересах держави в особі ДП «Чорноліське лісове господарство» без розгляду відповідач у касаційній скарзі не наводить, тому Верховний Суд в силу вимог статті 400 ЦПК України цей висновок не перевіряє.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в нескасованій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Щодо поновлення виконання судового рішення

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року зупинено виконання рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь Павлівської сільської ради заборгованості в розмірі 7 141, 31 грн до закінчення його перегляду в касаційному порядку, Верховний Суд поновлює виконання рішення.

Керуючись статтями 400 401 409 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року в нескасованій при апеляційному перегляді частині та постанову Кропивницького апеляційного суду від 23 травня 2022 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 липня 2021 року в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь Павлівської сільської ради заборгованості в розмірі 7 141, 31 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко