№ 404/2163/15-ц - Судова практика України - Законодавство України

Постанова

Іменем України

10 березня 2020 року

м. Київ

справа № 404/2163/15-ц

провадження № 61-18999св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у складі судді Голованя А. М.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог зазначило, що 20 листопада 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № KGKWGA01580019, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 25 000,00 дол. США на строк до 20 листопада 2017 року, який зобов`язалася повернути та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № KGKWGA01580019 між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого відповідач поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором.

У порушення умов кредитного договору, а також статей 509 526 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Позивач вважає, що боржник та поручитель повинні нести відповідальність, як солідарні боржники.

З урахуванням викладених обставин позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором від 20 листопада 2007 року № KGKWGA01580019 в розмірі 17 709,31 дол. США, що за курсом 27,76 відповідно до службового розпорядження Національного банку України від 27 лютого 2015 року складає 491 610, 37 грн та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк», який є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом в розмірі 13 669, 26 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 1 828,78 дол. США, загалом: 15 498, 04 дол. США, що за курсом 27,76 грн станом на 27 лютого 2015 року становить 430 225, 59 грн; заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 12 622,48 грн, а також штрафи: 250,00 грн - штраф (фіксована частина), 22 142,41 грн - штраф (процентна складова), всього заборгованість за договором кредиту від 20 листопада 2007 року № KGKWGA01580019 станом на 27 лютого 2015 року становить - 465 240, 48 грн.

У задоволенні вимог про стягнення нарахованої пені - 904,69 дол. США - відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Разом з тим зазначив, що законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У жовтні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, заявник просила суд оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції постановлена ухвала без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для правильного вирішення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доводи інших учасників справи

18 лютого 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить суд касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

12 лютого 2020 року матеріали цивільної справи № 404/2163/15-ц надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Апеляційним судом встановлено, що у березні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Повне судове рішення було складено 01.07.2019 року.

Копія рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2019 року було отримано ОСОБА_1 03 липня 2019 року.

Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_1 06 серпня 2019 року подала до суду апеляційну скаргу, у якій просила поновити їй строк на апеляційне оскарження і звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, зазначені у заяві підстави для поновлення строку визнані неповажними, апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху із пропозицією протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали надати: заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для такого поновлення; документи, що підтверджують сплату судового збору.

Копія ухвали Кропивницького апеляційного суду від 20 серпня 2019 року була отримана ОСОБА_1 27 серпня 2019 року.

02 вересня 2019 року ОСОБА_1 до суду були надані клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 357 ЦПК України визнано неподаною та повернуто заявнику.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Апеляційний суд встановив, що рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2019 року було ухвалене за відсутності учасників справи. Повний текст судового рішення складено 01 липня 2019 року. Копію повного тексту судового рішення Донцова О. М. отримала 03 липня 2019 року.

З урахуванням положень статей 123 124 ЦПК України, останнім днем подачі апеляційної скарги для ОСОБА_1 було 02 серпня 2019 року.

З апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції відповідач звернулася 06 серпня 2019 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила суд про поновлення строку апеляційного оскарження, посилаючись при цьому на те, що вона не володіє знаннями в галузі права, а її представник ОСОБА_3 з 30 липня 2019 року по 06 серпня 2019 року перебував на лікуванні.

Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила суд про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись при цьому на положення Закону України «Про захист прав споживачів».

Ухвалою від 20 серпня 2019 року апеляційний суд у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору відмовів, зазначені у заяві підстави для поновлення строку визнав неповажними та надав заявнику строк для сплати судового збору та зазначення інших поважних причин для поновлення строку, пославшись при цьому на те, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_3 представляти інтереси ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи, у тому числі - на стадії апеляційного оскарження судового рішення.Крім того, суд вказав, що відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки заявниця є відповідачем у справі за позовом АТ КБ «ПриватБанк».

При цьому ОСОБА_1 зазначила, що її представник ОСОБА_3 не міг бути присутнім у судовому засіданні під час проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення суду першої інстанції по причині смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим вона також не змогла повідомити представника про отримання нею копії повного тексту судового рішення, безпосередньо копія судового рішення була передана представнику лише в кінці липня 2019 року, який з 30 липня 2019 року по 06 серпня 2019 року перебував на лікуванні, що вважає поважною причиною неподачі у строк апеляційної скарги.

Також ОСОБА_1 просила суд про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з тяжким матеріальним становищем.

Відмовляючи у задоволенні заявлених клопотань та повертаючи скаргу, апеляційний суд зазначив, що з часу отримання копії оскаржуваного рішення суду ОСОБА_1 мала можливість звернутися за правовою допомогою до будь-якого фахівця в галузі права. Крім того, документи, які б підтверджували повноваження ОСОБА_3 як представника ОСОБА_1 у цій справі, суду не надані.

Також суд вказав, що наведені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги доводи не дають підстав для його задоволення, а ОСОБА_1 не надані достатні належні та допустимі докази, які б достовірно свідчили про її тяжке матеріальне становище.

Ураховуючи те, що суд апеляційної інстанції вважав недостатніми докази на обґрунтування заявлених ОСОБА_1 клопотань, а перевірка таких доказів не належить до компетенції суду касаційної інстанції, Верховний Суд встановив, що відповідні доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

При цьому касаційний суд приймає до уваги, що відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Також необхідно ураховувати, що обставини, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною.

В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу «Res judicata»(юридичної визначеності), про що вказує як судова практика Верховного судуУкраїни (наприклад, Постанова ВСУ від 13.07.2016 року по справі №3-774гс16 (№ в ЄДРСРУ 58986625) так і судова практика Європейського суду з прав людини.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 18 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило