Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 404/596/18

провадження № 61-10544св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»,

відповідач - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року у складі судді Панфілової А. В., постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Єгорової С. М., Черненка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Позовну заяву мотивовано тим, що 07 квітня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є АТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 05-101194308-0, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 21 000,00 дол. США, строком до 06 квітня 2028 року, зі сплатою процентів за користування кредитом. Позичальник зобов`язався повернути суму кредиту та здійснювати виплати на рахунок банку щомісячно з 1 до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, у розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 87,50 дол. США, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 13,3 % річних.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 07 квітня 2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О. П. за реєстровим номером 3260. Предметом договору іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв.м, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири під відкладальною умовою, посвідченого 03 грудня 2003 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л. Л. за реєстровим номером 3362, зареєстрованого в ОКП «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 04 грудня 2003 року.

ОСОБА_3 свої зобов`язання за кредитним договором щодо сплати процентів ісуми кредиту не виконав.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 33, 40 Закону України «Про іпотеку» ПАТ АБ «Укргазбанк» просило суд:

- у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 07 квітня 2008 року, в сумі 16 109,52 дол. США та 43 216,13 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу під відкладальною умовою, посвідченого 03 грудня 2003 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л. Л. за реєстровим номером 3362, право власності на яку зареєстроване в ОКП «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 04 грудня 2003 року, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною 395 800,00 грн, із забезпеченням безперешкодного доступу до предмета іпотеки;

- виселити ОСОБА_1 та усіх мешканців, які зареєстровані і проживають у вказаній квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку в Управлінні державної міграційної служби України у Кіровоградській області.

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання припиненою іпотеки.

Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до іпотечного договору вона, як майновий поручитель, несе відповідальність лише за невиконання зобов`язань боржником ОСОБА_3 . Вважає, що зобов`язання ОСОБА_3 за кредитним договором припинені у зв`язку зі смертю боржника, тому іпотека є припиненою.

Враховуючи викладене, на підставі вимог статті 17 Закону України «Про іпотеку», статей 523 608 ЦК України, ОСОБА_1 просила суд визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 07 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О. П., укладеним між нею та банком, яким забезпечено зобов`язання за кредитним договором від 07 квітня 2008 року

№ 05-101194308-Ф, щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року в задоволені позову ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором від 07 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О. П., укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ АБ «Укргазбанк», яким забезпечено зобов`язання за кредитним договором від 07 квітня 2008 року № 05-101194308-Ф, щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зобов`язання ОСОБА_3 , які випливають з кредитного договору, припинені у зв`язку зі смертю боржника відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» та частини першої статті 608 ЦК України.

В іпотеку було передано квартиру, яка була придбана не за рахунок кредиту, а тому відсутні підстави для виселення мешканців з квартири, яка є предметом іпотеки, без надання іншого постійного житла.

Враховуючи факт смерті боржника, у позивача надалі виникає право на звернення до суду з позовом до його спадкоємців.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у складі колегії суддів Мурашка С. І., Карпенка О. Л., Кіселика С. А. апеляційні скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» про звернення стягнення та виселення, а також відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання іпотеки припиненою.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що після смерті боржника відкрилася спадщина на належне йому майно, проте даних про те, що його спадкоємці зверталися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, матеріали спадкової справи не містять. Належних та допустимих доказів того, що хтось із спадкоємців проживав із спадкодавцем ОСОБА_3 та фактично прийняв спадщину до суду не надано. Оскільки після смерті ОСОБА_3 спадщинуніким не прийнято, боржник у зобов'язанні за кредитним договором не змінився. Така спадщина може бути визнана судом відумерлою. Територіальна громада, як власник відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця відповідно до статті 1231 цього Кодексу. З огляду на викладене доводи зустрічної позовної заяви про те, що зобов'язання боржника ОСОБА_3 припинилося в зв`язку з його смертю, є помилковими, оскільки може бути виконано іншими особами. Крім того, статтею 17 Закону України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором.

У разі якщо позичальник не виконав зобов`язання, передбачені кредитним договором, банк, як іпотекодержатель, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Водночас у задоволенні позовних вимог банку необхідно відмовити з підстав спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, відповідно до частини четвертої 267 ЦК України.

Постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 року постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення змінено, викладено її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про припинення іпотеки скасовано. Справу в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про припинення іпотеки та судових витрат передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо вирішення первісного позову Верховний Суд зазначив, що належними відповідачами за позовом банку про звернення стягнення на спірну квартиру мали бути ОСОБА_1 та відповідний орган місцевого самоврядування. Позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки пред`явлено лише до ОСОБА_1 , клопотань про залучення відповідного органу місцевого самоврядування банк не подавав. Тому у задоволенні позову банку необхідно було відмовити саме з підстав неналежного складу відповідачів.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про припинення іпотеки, Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не звернув уваги, що суд першої інстанції задовольнив зустрічний позов на підставі частини першої статті 523 ЦК України; не перевірив наявність згоди ОСОБА_1 як співвласника 1/2 частки квартири на забезпечення виконання за договором іпотеки основного зобов'язання органом місцевого самоврядування після смерті позичальника. За таких обставин апеляційний суд передчасно зробив висновок про відмову в задоволенні зустрічного позову про припинення іпотеки.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року в частині вирішення зустрічного позову залишено без змін.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 померла та перевірити наявність її згоди як співвласника 1/2 частки квартири на забезпечення виконання за договором іпотеки основного зобов`язання органом місцевого самоврядування після смерті позичальника неможливо. При цьому звернення ОСОБА_1 із зустрічним позовом про визнання припиненою іпотеки підтверджує її заперечення проти зміни боржника в зобов`язанні. ОСОБА_1 , як майновий поручитель, несла відповідальність лише за невиконання зобов`язань боржником ОСОБА_3 . Зобов`язання ОСОБА_3 , що випливають з кредитного договору, припинені у зв`язку зі смертю боржника, тому іпотека є припиненою.

Додатковою постановою Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року заяву Усатенка В. Ю. , який діє в інтересах ОСОБА_2 (правонаступника ОСОБА_1 ), про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ПАТ АБ «Укргазбанк» на користь ОСОБА_2 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 114,40 грн та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 17 000,00 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року до Верховного Суду, ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 , постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року; прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання іпотеки припиненою.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції застосував норми матеріального права, зокрема, частини першої статті 608, частини четвертої статті 559 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19), постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 441/1647/15-ц (провадження № 61-20489ск19).

ПАТ АБ «Укргазбанк» вказувало, що положення статті 17 Закону України «Про іпотеку», а також статті 593 ЦК України не містять такої підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором. Крім того, відмова у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для припинення іпотеки навіть у разі смерті боржника за основним зобов`язанням, оскільки основне зобов`язання допускає правонаступництво.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Усатенко В. Ю. просить залишити без змін рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року, постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року, а касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишити без задоволення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року поновлено ПАТ АБ «Укргазбанк» строк на касаційне оскарження судових рішень, касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.

У липні 2021 року заявник у встановлений судом строк недоліки касаційної скарги усунув.

Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ «Укргазбанк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року, постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року і витребувано із Кіровського районного суду м. Кіровограда цивільну справу № 404/596/18.

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

07 квітня 2008 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є АТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір

№ 05-101194308-0, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 21 000,00 дол. США строком з 07 квітня 2008 року до 06 квітня 2028 року або до дня, визначеного в підпункті 3.3.11 цього договору, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,3% річних.

Відповідно до підпункту 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов`язався повернення суми кредиту здійснювати на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Кіровоградській філії ВАТ АБ «Укргазбанк» МФО 383073, щомісячно з 1 до 10 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/240 від суми отриманого кредиту, що становить 87,50 дол. США.

Для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 07 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Яценко О. П. за реєстровим номером 3260.

За умовами пункту 2.1 договору іпотеки та пункту 2.1 кредитного договору для забезпечення виконання кредитного договору банку в іпотеку передано нерухоме майно - квартиру під номером АДРЕСА_1 , загальною площею 42,4 кв. м, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири під відкладальною умовою, посвідченого 03 грудня 2003 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Качан Л. Л. за реєстровим номером 3362, зареєстрованого в ОКП «Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 04 грудня 2003 року за реєстраційним номером 3498904, номер запису 21447 в книзі 132.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 грудня 2016 року у справі № 404/1880/16-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 лютого 2017 року, стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором

№ 05-101194308-0 від 07 квітня 2008 року станом на 11 лютого 2016 року в сумі 14 382,42 дол. США та 393,22 грн.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

На вимогу АТ АБ «Укргазбанк» 29 травня 2018 року Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 2 після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 117/2018.

Встановлено, що нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 від 02 квітня 2008 року підтверджується, що предмет іпотеки - квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Матеріали справи не містять даних про те, що до нотаріальної контори зверталися спадкоємці ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_1 , 21 жовтня 2020 року, Кропивницьким міським нотаріальним округом заведено спадкову справу № 34/2020 (т.3, а.с.28-39).

21 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.3, а.с.29).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 як правонаступника після смерті позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій переглядаються судом касаційної інстанції лише в частині позовних вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом про визнання припиненою іпотеки та в частині розподілу судових витрат.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , постанова Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року та додаткова постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року не відповідають зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Предметом зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 є визнання іпотеки припиненою на тій підставі, що зобов`язання ОСОБА_3 , які випливають з кредитного договору, припинилися у зв`язку з його смертю.

Згідно із частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України, норми якої передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).

Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно зі статтями 1218 1219 ЦК України зобов`язання боржника за кредитним договором не є такими, що нерозривно пов`язано з його особою, оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

У частині першій статті 17 Закону України «Про іпотеку» визначені підстави припинення іпотеки, а саме припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором.

Відмова у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки також не є підставою для припинення іпотеки навіть у разі смерті боржника за основним зобов`язанням, оскільки основне зобов`язання допускає правонаступництво.

Укладаючи договір іпотеки, позивач ОСОБА_1 свідомо та у визначений законодавством спосіб обмежила своє право власності на предмет іпотеки та передбачала ймовірність звернення стягнення на належне їй майно у примусовому порядку, а тому наявність або відсутність волевиявлення кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки не впливає та не порушує прав іпотекодавця.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 441/1647/15-ц (провадження №61-20489св19).

Враховуючи те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, у разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Такий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13 та підтримано Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11 (провадження № 61-9647св18).

Отже, смерть боржника за кредитним договором не припиняє зобов`язань за договором іпотеки.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про припинення іпотеки, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з підстав, передбачених статтею 523 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.

Висновок щодо застосування статті 523 ЦК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19): у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Зобов`язання іпотекодавця за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.

У справі, яка є переглядається у касаційному порядку, встановлено, що після смерті позичальника ОСОБА_3 спадкову справу не заведено, спадкоємців, які б офіційно звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, не встановлено.

Крім того, відсутні докази того, що спадщина після смерті ОСОБА_3 визнана відумерлою.

Однак прийняття спадщини не обмежене лише фактом звернення до спадкоємців нотаріуса з відповідною заявою.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 ЦК «Оформлення права на спадщину»).

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

У пункті 2.6 договору іпотеки від 07 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 , зазначено, що колишній чоловік іпотекодавця ОСОБА_3 своєю заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Панчишиною С. С. 02 квітня 2008 року за реєстром № 1949, дав свою згоду іпотекодавцю на передачу в іпотеку майна, яке є предметом цього договору.

З матеріалів справи також вбачається, що 13 серпня 1988 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, а у грудні 2007 року шлюб було розірвано.

23 березня 2005 року ОСОБА_1 зареєструвала місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

У зустрічній позовній заяві до ПАТ АБ «Укргазбанк» про визнання припиненою іпотеки, поданій до суду у лютому 2018 року, ОСОБА_1 також зазначила адресу реєстрації: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи спір, суди не врахували зазначеного, а також того, що ОСОБА_1 не подавала заяви про відмову від спадщини.

З огляду на це висновки апеляційного суду про відсутність спадкоємців боржника ОСОБА_3 є помилковими.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у справі, яка переглядається у касаційному порядку в частині вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» про припинення іпотеки, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, неправильно застосував до спірних правовідносин норми статей 608 523 ЦК України та не врахував, що смерть боржника за кредитним договором не припиняє зобов`язання за іпотечним договором.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи рішення в справі в частині зустрічного позову про визнання припиненою іпотеки, неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, тому оскаржувані рішення не можуть вважатись законними й обґрунтованими.

З урахуванням того, що постанова Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року підлягає скасуванню, наявні підстави і для скасування додаткової постанови Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року, якою вирішено питання судових витрат.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що при поданні апеляційної скарги в частині оскарження рішення суду першої інстанції про задоволення зустрічних позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» сплачено судовий збір у розмірі 1 057,20 грн (т. 1, а. с. 221); при поданні касаційної скарги заявником сплачено судовий збір у розмірі 1 409,60 грн (т. 2, а. с.178а); при поданні повторної касаційної скарги заявником також сплачено судовий збір у розмірі 1 409,60 грн.

З урахуванням задоволення вимог касаційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» та відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 наявні підстави для стягнення з ОСОБА_2 , як правонаступника ОСОБА_1 , на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» судового збору у розмірі 3 876,40 грн.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині зустрічного позову та постанову суду апеляційної інстанції, а також додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів, викладених у цій постанові.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2018 року в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» про визнання припиненою іпотеки, постанову Кропивницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року та додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 03 червня 2021 року скасувати, ухвалити у цій частині нове рішення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» про визнання припиненою іпотеки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» судовий збір у розмірі 3 876 (три тисячі вісімсот сімдесят шість) грн 40 коп.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк