Постанова
Іменем України
03 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 405/6337/17
провадження № 61-13393св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Данилюк Надія Володимирівна,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл.
Позовна заява мотивована тим, що 25 вересня 1993 року він та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб. Від шлюбу вони мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначав, що на підставі договору дарування від 21 березня 2001 року за ОСОБА_2 визнано право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 .
Вказаний житловий будинок одноповерховий, загальною площею 76,12 кв. м, з яких 32,41 кв. м - житлова площа і розташований на земельній ділянці площею 546,9 кв. м.
Стверджував, що у 2003 році за спільні кошти подружжя внаслідок спільної праці у вказаній Ѕ частині будинку розпочато капітальний ремонт, який складається з наступного:
-в 2003 році: в житловому будинку проведено газопостачання, встановлено плити, лічильник, опалення та оформлено відповідні документи на підключення газу до будинку;
-в 2005 році: опалубка, підлив фундаменту, кладка цегли з зовні будинку двох стін, розшивка;
-в 2006 році: прибудова підвалу, опалубка, бетонування фундаменту і кладка стін фундаменту цеглою;
-кладка стін та перестінка цеглою веранди;
-встановлення балок, страп, перекриття даху шифером;
-демонтаж старої веранди та одного вікна будинку для проходу;
-установка опалубка, армування, заливка бетоном плит перекриття прибудови, стяжка.
-в 2007 році: заливна яма № 1 2*2*2,5 м, фундамент, цегла, плити, перекриття;
-в 2007 році: установка вікон та дверей прибудови;
-монтаж гіпсокартоном стін та стелі прибудови, утеплення мінватою, електропроводка, кладка плитки на кухні, вода гаряча та холодна;
-в 2008 році: установка системи каналізації пластиковими трубами: кухня, ванна, туалет;
-шпаклівка, ґрунтовка, наклеювання шпалер в прибудові;
-в 2009 році: вторинне переобладнання газової системи на лічильник, котел-колонку, плиту;
-в 2009 році: установка системи обігріву: пластикові труби, батареї;
шпаклівка, ґрунтовка, наклеювання шпалер в прибудові;
-в 2010 році: встановлення огорожі та хвіртки з вулиці:
встановлення опалубка, бетонування фундаменту висотою 1,5-2 метри;
встановлення стовпчиків з труби;
встановлення огорожі секціями з сітки рябиці;
монтаж та встановлення кованих воріт.
-встановлення опалубка та залив східців для виходу з вулиці;
-встановлення перил;
-бетонування подвір`я та вимощення від східців з двох сторін будинку;
-палісадник: опалубка фундаменту, східці до городу, бетонування вимощення;
-альтанка: фундамент, цегляні стіни, з двох сторін засклена, навіс;
-в 2011 році: далека кімната:
заміна глиняної підлоги на дерев`яну;
монтаж стін та стелі з гіпсокартону;
утеплення стелі та підлоги мінеральною ватою;
заміна електричного дроту;
встановлення нових дверей;
шпаклювання, ґрунтування, наклеювання шпалер.
-заміна старих вікон на пластикові в двох кімнатах;
-в 2013 році: середня кімната туалет - ванна:
демонтаж глиняного пере стінку;
встановлення гіпсокартонного перестінку;
бетонування підлоги;
заміна електричного дроту;
монтаж стін, стелі гіпсокартоном;
утеплення мінеральною ватою;
встановлення нових дверей;
проведення труб холодної та гарячої води;
встановлення рушник осушки;
туалет-ванна: викладення кахлем підлоги та стін;
кімната: шпаклювання, ґрунтування, наклеювання шпалер.
-в 2014 році: заливна яма № 2 2*2*2,5 м: фундамент, цегла, плити перекриття;
-встановлення огорожі від сусідів: опалубка, бетонування фундаменту, стовпчики, сітка рябиця.
Посилався на те, що вказане майно істотно збільшилось у своїй вартості внаслідок спільних коштів його та відповідача, є його та відповідача спільною сумісною власністю, а оскільки шлюбний договір вони не укладали, будь-яких домовленостей про зміну часток майна не погоджували, просив задовольнити позов та розділити майно в рівних частках.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 , зареєстрованого за відповідачем, об`єктом спільної сумісної власності подружжя та розділити його між ним та ОСОБА_2 , визнавши за ним право власності на ј частину вказаного будинку, стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_2 об`єктом спільної сумісної власності подружжя та визнано за ОСОБА_1 право власності на ј частину будинку АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення районного суду мотивовано тим, що необхідною умовою визнання судом права спільної сумісної власності на майно є наявність «істотного збільшення його вартості», поняття якого є оціночним.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання майна спільною сумісною власністю подружжя Ѕ частини будинку та визнання права власності за позивачем на ј частину будинку, суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок, розташований на АДРЕСА_1 , який було передано відповідачу за договором дарування та який було збудовано в 1960 році, мав значний фізичний знос, а на час розгляду справи з 2001 року збільшена житлова площа спірної частини будинку з 32,41 кв. м до 54,81 кв. м, проведено газопостачання, каналізацію, водопостачання, влаштовано індивідуальне опалення, замінено електропостачання, в будинку облаштовано вбиральню та ванну кімнату, замінено покрівлю, відремонтовано стропильну систему, перекриття, замінено вікна на металопластикові, встановлено нові двері, що призвело до поліпшення фізичного стану житлового будинку та збільшення його ринкової вартості.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 04 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом вирішено справу без залучення до її участі у якості відповідачів (співвідповідачів) іншого співвласника спірного житлового будинку ОСОБА_3 .
При цьому судом встановлено, що спірний будинок є спільною частковою власністю відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . З огляду на зазначене, ОСОБА_3 слід було залучити до участі у справі як співвідповідача, оскільки судом також вирішується питання про її права та інтереси, як співвласника будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення районного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2020 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2021 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає вимогам статей 263-265 ЦПК України.
Зазначає, що ОСОБА_3 , як співвласник спірного будинку була залучена до участі у справі в якості третьої особи. Оскільки частки ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у будинку мають різні входи, різну систему водопостачання, газопостачання, поділений порядок користування земельною ділянкою, отже, залучення її до участі у справі як третьої особи є правильним.
Посилається на те, що суд апеляційної інстанції фактично позбавив його можливості захистити його порушене право, передбачене статтею 62 СК України, та поставив реалізацію його права в залежність від права третьої особи - ОСОБА_3 на частку у спірному будинку.
Вважає висновки районного суду про наявність підстав для задоволення позову правильними та такими, що відповідають вимогам закону. З огляду на зазначене, стверджує, що рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, відтак, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Вказує, що районний суд не зазначив, на підставі яких міркувань поліпшення будинку, зроблені за спільні кошти подружжя, мають належати позивачеві особисто, присудивши йому всю вартість поліпшень і визначивши її у розмірі ј частини спірного будинку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 25 вересня 1993 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1, а. с. 7, 8, 9).
В період зареєстрованого шлюбу, 21 березня 2001 року ОСОБА_7 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої кіровоградської державної нотаріальної контори Водяницькою А. В. за реєстраційним № 1-1333, було подаровано ОСОБА_2 Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 10).
Право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 ) зареєстроване у реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 05 червня 2006 року № 10841838 (том 1, а. с. 11).
Згідно із записом в технічному паспорті на житловий будинок, ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 05 червня 2006 року, на праві спільної часткової власності належить Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 (том 2 а. с. 82-84).
Відповідно до наданого експертом скоригованого висновку дійсна ринкова вартість Ѕ частини домоволодіння на АДРЕСА_1 , яка належіть ОСОБА_2 , площею 54,81 кв. м станом на момент проведення експертизи, дорівнює 494 370,00 грн; дійсна ринкова вартість Ѕ частини домоволодіння на АДРЕСА_1 , яка належіть ОСОБА_2 , площею 32,41 кв. м станом на момент проведення експертизи без проведеної реконструкції, дорівнює 110 458,00 грн. Всі ремонтні роботи та поліпшення, перераховані в позовній заяві (пункти 1-26) відповідно до Національного стандарту № 2, є невід`ємними поліпшеннями. Ринкова вартість невід`ємних поліпшень становить 383 912,00 грн, відповідно до ринкової вартості житлового будинку на час проведення експертизи, становить 77,66%.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 390/470/15-ц (провадження № 61-19725св18), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. (частини перша та третя статті 13 ЦПК України у редакції).
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що спірне майно, а саме Ѕ частина будинку АДРЕСА_1 була набута його дружиною на підставі договору дарування в період перебування з ним у шлюбі, проте внаслідок спільної праці вказане майно істотно збільшилось у своїй вартості, що є підставою для задоволення позову про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл.
Тобто спір виник між подружжям на підставі положень статей 60 62 СК України.
Скасовуючи рішення районного суду та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що спірний будинок є спільною частковою власністю відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Отже, остання повинна була бути залучена до участі у справі як відповідач. З огляду на зазначене, залучення ОСОБА_3 до участі у справі як третьої особи не відповідає її процесуальному статусу.
Верховний Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Для вирішення питання щодо визнання особи відповідачем у справі необхідно встановити наявність у неї обов`язку відповідати за даним позовом. При цьому, щоб визнати особу відповідачем слід встановити дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено саме на цю особу.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (частина перша статті 51 ЦПК України).
Встановлено, що позивач у цій справі клопотань про залучення до участі у справі ОСОБА_3 як співвідповідача не заявляв. Натомість ОСОБА_3 була залучена до участі у справі як третя особа, маючи процесуальну можливість брати участь у розгляді справи, висловлюватися щодо суті позовних вимог.
Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення по суті справи, суд першої інстанції погодився з процесуальним статусом ОСОБА_3 у справі.
ОСОБА_3 рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувала, про те, що рішенням суду порушено її права не заявляла.
Наявними у матеріалах справи документами підтвержено, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, а саме - по Ѕ частині. Спірна Ѕ частина вказаного будинку належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 21 березня 2001 року.
Отже, заявляючи вимоги про визнання права власності на Ѕ частину у Ѕ частині будинку АДРЕСА_1 як спільну сумісну власність подружжя, ОСОБА_1 не ставить вимог до співвласника іншої частини будинку за вказаною адресою.
Відтак, ОСОБА_3 не є зобов`язаною стороною у даному спорі, її право власності на Ѕ частину вказаного будинку ніхто не оспорює.
З огляду на зазначене, висновки суду апеляційної інстанції не відповідають нормам процесуального права, оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням положень статей 263-265 ЦПК України, відтак, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки саме апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги про неврахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2019 року у справі № 390/470/15-ц (провадження № 61-19725св18), колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що після встановлення порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права оскаржуване судове рішення на предмет законності та обґрунтованості не переглядалося. Тому прохання касаційної скарги про залишення в силі рішення суду першої інстанції є передчасними.
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400 402 409 411 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Кропивницького апеляційного суду від 04 серпня 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Б. І. Гулько Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк