ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 405/7023/22

провадження № 61-17971св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 серпня 2023 року в складі судді Шевченко І. М. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2023 року в складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Голованя А. М., Письменного О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») та просив визнати недійсними договори банківського рахунку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , укладені між ним та АТ «Ощадбанк».

Позов мотивований тим, що з витягу зі своєї кредитної історії йому стало відомо про те, що від його імені невстановленими особами у фінансових установах, що видають онлайн-кредити, були отримано кредитні кошти. Зазначені кошти перераховувалися на нібито належний йому банківський рахунок у АТ «Ощадбанк». Після звернень до банку йому стало відомо про наявність трьох банківських рахунків, відкритих на його ім`я в АТ «Ощадбанк». Разом з тим, він ніколи не вчиняв жодні дії, спрямовані на їх відкриття. Також вказав, що йому не належить номер телефону НОМЕР_4 , за допомогою якого 10-11 січня 2022 року здійснювався вхід до програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» для відкриття рахунків онлайн за межами Кіровоградської області. Більше того, в ці дні він перебував у місті Кропивницькому.

Надані банку для відкриття рахунків копія його паспорту та ідентифікаційного коду ідентичні копіям цих документів, які ним надавалися до системи державних закупівель PROZORRO. Відповідач під час відкриття карткових рахунків не верифікував його особу.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 серпня 2023 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір банківського рахунку НОМЕР_1 , укладений між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк».

Визнано недійсним договір банківського рахунку НОМЕР_2 , укладений між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк».

Визнано недійсним договір банківського рахунку НОМЕР_3 , укладений між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк».

Стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь держави судові витрати по справі в сумі 8 052,00 грн.

Суд першої інстанції виходив з відсутності належних та достатніх доказів, які б підтверджували факт оформлення позивачем заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також здійснення верифікації позивача під час відкриття банківських рахунків.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2023 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 серпня 2023 року змінено в частині стягнення судового збору.

Стягнуто з АТ «Ощадбанк» на користь держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 977,20 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відкриття банківських рахунків було здійснено без оформлення заяви ОСОБА_1 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та без верифікації позивача.

Разом з тим, рішення в частині стягнення судового збору підлягає зміні, оскільки задовольняючи позов суд першої інстанції помилково стягнув з відповідача судовий збір за подання позову із трьома позовними вимогами немайнового характеру в розмірі 8 052,00 грн замість 2 977,20 грн.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У грудні 2023 року АТ «Ощадбанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 серпня 2023 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2023 року й ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування касаційної скарги зазначав про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16- ц та від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

Також вказував на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Зміст заяв про відкриття рахунків за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування (далі - системи ДБО) «Ощад 24/7» по клієнту ОСОБА_1 свідчить, що вони є невід'ємною частиною договору комплексного банківського обслуговування, який оприлюднений на сайті www.oschadbank.ua, передбачали підписання їх клієнтом шляхом введення одноразового цифрового паролю з використанням засобів системи дистанційного банківського обслуговування, що прирівнюється до власноручного підписання, у сукупності з договором комплексного банківського обслуговування, правилами, тарифами, іншими додатками до договору вважаються договором банківського рахунку.

Відсутні підстави вважати, що процедура верифікації використовується для забезпечення дотримання вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України, а обставина її проведення має значення для вирішення питання про визнання договору недійсним.

Верифікація клієнта може не співпадати в часі з моментом укладення договору та відкриття рахунку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Кіровограда.

24 січня 2024 року справа № 405/7023/22 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 10 січня 2022 року на підставі заяви про відкриття рахунку за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7» відповідач відкрив банківський рахунок НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та з 02:23 год 12 січня 2022 року по цьому рахунку здійснювалися фінансові операції.

10 січня 2022 року на підставі заяви про відкриття рахунку за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7» відповідач відкрив на ім`я ОСОБА_1 банківський рахунок НОМЕР_2 та з 07:08 год по цьому рахунку здійснювалися фінансові операції.

Цього ж дня на підставі заяви про відкриття рахунку за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7» АТ «Ощадбанк» відкрило банківський рахунок НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , фінансові операції по якому не здійснювалися.

З листа АТ «Ощадбанк» № 10926/318 від 09 вересня 2022 року вбачається, що вищевказані банківські рахунки було відкрито онлайн за допомогою телефону за номером НОМЕР_4 , який не належить позивачу.

Згідно інформації, отриманої від ТОВ «Лайфселл», у період з 10 по 12 січня 2022 року телефон з номером НОМЕР_4 перебував у місті Кривий Ріг.

При відкритті банківських рахунків використовувалися копія паспорту та ідентифікаційного коду позивача.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі (абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною першою статті 1067 ЦК України у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено обов`язок банку здійснювати верифікацію та ідентифікацію клієнтів перед початком ділових відносин та відкриття банківських рахунків.

Згідно пункту 4.1. розділу IV Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» від 05 серпня 2015 року № 694, договір вважається укладеним (акцептованим) клієнтом в повному обсязі з моменту оформлення заяви про приєднання до договору за встановленою банком формою, інших документів, надання яких необхідне за умовами цього договору, в тому числі документів і відомостей, необхідних для з`ясування особи клієнта, суті діяльності та фінансового стану.

Форма заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб затверджено постановою правління АТ «Ощадбанк» від 13 листопада 2015 року № 990.

Згідно пункту 1.1 розділу XX Договору комплексного банківського обслуговування банк відкриває клієнту картковий рахунок в національній та/або іноземній валюті на підставі: заяви про приєднання, заяви про відкриття рахунку з випуском цифрової картки.

Відповідно до пункту 1.3 розділу XX Договору комплексного банківського обслуговування банк відкриває картковий рахунок після отримання повного пакету документів, що вимагаються від клієнта для відкриття карткового рахунку та здійснення ідентифікації, верифікації, вивчення клієнта згідно з вимогами законодавства про легалізацію, в тому числі нормативно-правових актів НБУ з питань відкриття рахунків та фінансового моніторингу.

Крім того, пунктами 1.16.2, 1.16 глави 1 Загальні положення розділу ХХ Умов договору банківського рахунку особливої частини Договору комплексного банківського обслуговування передбачено, що для ініціювання замовлення випуску Цифрової картки за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7» клієнт має заповнити заяву про відкриття рахунку; обрати відділення банку, в якому бажає відкрити рахунок та обслуговуватись (при замовленні цифрової картки для вибору установи Банку Клієнту доступні лише установи, в яких клієнт має відкритий рахунок з використанням платіжної картки до яких підключено систему ДБО «Ощад 24/7); виконати дії, встановлені банком.

Заява про відкриття рахунку, що підтверджена клієнтом одноразовим цифровим паролем/біометрією, в тому числі по технології біометричної ідентифікації клієнта Touch ID (та подібні)/ Face ID (та подібні) та прийнята банком, є невід`ємною частиною договору.

Таким чином, обов`язковими умовами відкриття банківських рахунків в АТ «Ощадбанк» є укладення (акцептуванння) клієнтом договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та верифікація клієнта. Без дотримання даних умов відкриття банківських рахунків є неможливим.

У цій справі суди встановили, що оспорювані договори сторони уклали за допомогою системи ДБО, однак в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оформлення банком з позивачем заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а також факту здійснення верифікації особи позивача під час відкриття банківських рахунків. Також встановлено, що номер телефону, з використанням якого було здійснено ідентифікацію під час укладення договорів банківського рахунку, не належить позивачу.

З урахування наведеного, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність волевиявлення позивача на укладення оспорюваних правочинів та наявність підстав для визнання їх недійсними.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Висновки судів не суперечать правовим висновкам, викладеним Верховним Судом у зазначених в касаційній скарзі постановах.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, фактично зводяться до необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону, й підстав для їх скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу АТ «Ощадбанк» залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 серпня 2023 року у незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Кропивницького апеляційного суду від 29 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко