№ 420/10397/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 420/10397/23

адміністративне провадження № К/990/33850/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №420/10397/23

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року

(головуючий суддя: Левчук О.А.)

і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (головуючий суддя: Шляхтицький О.І., судді: Домусчі С.Д., Семенюк Г.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 лютого 2020 року до 28 жовтня 2022 року включно;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 лютого 2020 року до 28 жовтня 2022 року включно в сумі: 312 305 грн 44 коп відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 року №100.

Ухвалою від 15 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернув позивачу.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у цій справі залишено без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою на них до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У відзиві на касаційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 просить відмовити у її задоволенні, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю висновків судів попередніх інстанцій щодо необхідності повернення позовної заяви ОСОБА_1 з підстав пропуску ним строку звернення до суду.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 9 травня 2023 року ОСОБА_1 подав до Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву у цій справі, надіславши її через підсистему «Електронний Суд» (а.с. 1-7).

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд:

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 лютого 2020 року до 28 жовтня 2022 року включно в сумі: 312 305 грн 44 коп відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 року №100.

15 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, з огляду на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 лютого 2020 року ОСОБА_1 звільнили зі служби, проте при звільненні не виплатили одноразову допомогу за дев`ять календарних років. Він оскаржив бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 до суду і рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 3 грудня 2021 року у справі №420/18175/21 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за дев`ять повних календарних років військової служби.

У цій справі ОСОБА_1 просить суд стягнути на свою користь середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з дати звільнення до дати фактичного виконання рішення суду.

Дату фактичної виплати указаних коштів ОСОБА_1 підтвердив випискою по картковому рахунку, з якої вбачається, що 29 жовтня 2022 року на картковий рахунок ОСОБА_1 надійшли від Військової частини НОМЕР_1 кошти в сумі: 63667,10 грн.

З огляду на наведені обставини, окружний суд встановив пропуск позивачем місячного строку звернення до суду із цим позовом. Зазначив, що при надходженні 29 жовтня 2022 року грошових коштів в сумі: 63667,10 грн на картковий рахунок від Військової частини НОМЕР_1 позивач саме з цієї дати повинен був дізнатися про виплату йому одноразової грошової допомоги.

А тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме з 30 жовтня 2022 року розпочався перебіг місячного строку для звернення до суду з позовною заявою про стягнення сум грошових коштів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Тож, позивач повинен був звернутися до суду з відповідним позовом у строк до 30 листопада 2022 року включно.

Попри наведене, позивач подав цей позов лише 8 травня 2023 року, тобто поза межами місячного строку встановленого КАС України.

Одночасно, окружний суд відхилив довід позивача, що перебіг строку звернення до суду починається з 10 квітня 2023 року, тобто дати отримання ОСОБА_1 листа Військової частини НОМЕР_1 від 7 квітня 2023 року вих. №391, якою проінформовано останнього про виконання рішення суду та здійснення відповідної виплати. Так, суди попередніх інстанцій зазначили, що оскільки на картковий рахунок виплата була зарахована 29 жовтня 2022 року, факт надходження листа від відповідача 7 квітня 2023 року про виконання рішення суду і виплати цих коштів позивачеві не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.

З огляду на незазначення ОСОБА_1 поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду із цим позовом, окружний суд залишив позовну заяву без руху і надав позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків, який обраховується з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивач подав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку і повторно зазначив вже проаналізовані судом аргументи щодо строку звернення до суду із цим позовом, нових підстав не зазначив.

Не визнавши указані ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку поважними, Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2023 року повернув позивачеві позовну заяву. З висновками окружного суду повністю погодився і суд апеляційної інстанції.

В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. За частиною першою статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Пунктом 1 частини четвертої статі 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з частинами першою-третьою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 сформулював правовий висновок, згідно із яким строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і у цьому випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України, а саме строк звернення до суду обмежується місячним строком.

Суди попередніх інстанцій у цій справі установили, що єдина зазначена позивачем обставина для поновлення строку звернення до суду - це отримання 7 квітня 2023 року листа вих. №391 від Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду і зарахування коштів на користь ОСОБА_1 .

За наведених обставин, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що початком відліку процесуального строку на звернення до суду з позовом у цій справі є саме дата 29 жовтня 2022 року, тобто день зарахування на картковий рахунок позивача виплати у виді одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за дев`ять повних календарних років військової служби.

Отримання позивачем листа від 7 квітня 2023 року вих. №391 не поновлює дату, з моменту якої ОСОБА_1 дізнався про фактичне виконання відповідачем рішення суду.

До того ж, суди попередніх інстанцій правильно відхилили довід ОСОБА_1 стосовно того, що виплату у розмірі: 63667,10 грн відповідач міг провести у межах справи №420/23189/21, адже з Єдиного державного реєстру судових рішень станом на дату звернення до суду із цим позовом рішення у справі №420/23189/21 не було прийнято. Тому, цей довід є таким, що ґрунтується на припущеннях.

Отже, наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку звернення до суду із позовною заявою, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне її подання, а тому суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку звернення до суду.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій постановлено законні й обґрунтовані судові рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року у справі №420/10397/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду