ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2020 року

Київ

справа №420/1121/19

адміністративне провадження №К/9901/34613/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача: Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріссистемс"

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року (головуючий суддя Юхтенко Л.Р.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року (головуючий суддя Димерлій О.О., судді: Коваль М.П., Єщенко О.В.)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріссистемс"

до Головного управління ДФС в Одеській області

за участю третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1.Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Кріссистемс (надалі також - позивач, ТОВ «Кріссистемс») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 19 лютого 2019 року №1218.

В обґрунтування протиправності вказаного наказу позивач послався на те, що він не містить чітких підстав проведення позапланової виїзної перевірки, оскільки:

- отриманий позивачем запит не відповідав положенням пункту І. статті 73 Податкового кодексу України, а саме: у запиті не зазначені конкретні підстави його надсилання, не вказано, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи;

- копії митних декларацій разом з документами вже надавались при митному оформленні та містяться в інформаційних базах територіальних органів;

- посилання у спірному наказі на доповідну записку заступника начальника управління аудиту відповідача як на підставу для проведення перевірки свідчить про необґрунтованість та безпідставність цього наказу, оскільки доповідна записка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має на меті спонукання керівництва до прийняття конкретного рішення, але ніяк не є підставою для перевірки.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суду першої інстанції, 7 травня 2019 року задоволено клопотання Національного антикорупційного бюро України (надалі також - НАБУ) та залучено його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили із того, що:

- посилання позивача на те, що підставою проведення перевірки є доповідна записка не відповідають обставинам справи;

- перевірка призначена на підставі пункту 2 частини сьомої статті 346 Митного кодексу України (надалі також - МК України), у зв`язку з ненаданням інформації на запит контролюючого органу, а не в межах кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що наявність підстав для направлення запиту про надання інформації, відповідність такого запиту вимогам чинного законодавства та невиконання цього запиту з боку позивача, дає підстави для висновку, що відповідачем правомірно прийнято наказ про проведення перевірки.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року по справі № 420/1121/19 повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати наказ від 19 лютого 2019 року № 1218, виданий ГУ ДФС в Одеській області.

Відповідач не використав процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

2. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Доводи позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач зазначив, що суди, приймаючи рішення, неправильно застосували норми матеріального права, не дали обґрунтованої оцінки доводам позивача (апелянта) та не в повній мірі проаналізували законодавство в питанні направлення та складення запита, складення та направлення наказу на проведення перевірки та проведення перевірки.

В обґрунтування таких вимог посилалось на те, що:

- запит відповідача, надісланий на адресу позивача, не відповідає принципам правової передбачуваності та правової визначеності, пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №1245 від 27 грудня 2010 року та підпункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, про що ТОВ «КРІССИСТЕМС» вказало у відповіді на запит;

- з запиту неможливо встановити які сумніви виникли у органу доходів і зборів та потребують додаткового пояснення або спростування платником податків, наприклад, чи то виникли сумніви у правильності класифікації згідно УКТ ЗЕД товарів, чи у ланцюзі постачання товарів, чи сумніви у сфері валютного законодавства, або контролюючим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у митних деклараціях, тощо;

- в запиті зазначено лише перелік документів, які пропонується подати, але перелік інформації, яка мала би запитуватися, також не зазначено;

- відповідач у вказаному запиті фактично затребував у платника податків копії усіх митних декларацій та документів, які подаються до митного оформлення товарів, без врахування того, що такі дії не відповідають вимогам чинного законодавства;

- у запиті не зазначена інформація про порушення, допущеі платникм податків; при цьому суди не звернули уваги на те, що ТОВ «КРІССИСТЕМС» в позові вказує не про те, що підстава умовна, а про те, що підстава не повна і невірна;

- оскільки наказ прийнято за дорученням Державної фіскальної служби України (надалі також - ДФС України), що було ініційовано НАБУ, тобто в рамках кримінального провадження, за змістом статті 346 Митного кодексу України підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону;

- вступ третьої особи без самостійних вимог є недоцільним та незаконним, оскільки предметом розгляду даної справи є протиправність наказу відповідача;

- Конституційний Суд України рішенням від 5 червня 2019 року визнав неконституційним положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України", визнавши, що НАБУ не має повноважень щодо подачі до суду позовів, а отже і представництво НАБУ в справах також є незаконним так, як дані функції уже покладені на орган прокуратури.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Згідно з обставинами, що встановлені судами попередніх інстанцій, 9 серпня 2018 року НАБУ на адресу ДФС України надіслано лист №0434-186/30721, в якому зазначено, що під час досудових розслідувань у кримінальних провадженнях отримано відомості про те, що впродовж 2016-2017 року службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС всупереч вимог МК України в зоні діяльності митних постів «Столичний» та «Святошин» систематично здійснювали митне оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість товарів, чим сприяли протиправній діяльності по заниженню митної вартості товарів, задекларованих, у тому числі, від імені ТОВ «Кріссистем»

На адресу ГУ ДФС в Одеській області надійшов лист ДФС України від 14 січня 2019 року № 1101/7/99-99-14-04-02-17, за змістом якого від НАБУ отримано інформацію, з якої встановлено, що в рамках здійснених досудових розслідувань у кримінальних провадженнях від 11 жовтня 2017 року №52017000000000682 та від 9 липня 2018 року №520180000000679 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, отримані матеріали, які вказують на неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів, зокрема і підприємством ТОВ «КРІССИСТЕМС».

За змістом вказаного листа, рядом українських підприємств, діяльність яких пов`язана з громадянином ОСОБА_1 , в 2016-2017 роках здійснювалось декларування імпортованих товарів із заниженням їх митної вартості, в тому числі ТОВ "Кріссістемс", а саме:

- за даними НАБУ ОСОБА_1 є бенефіціарним власником іноземних компаній, зокрема:

1) BFT WORLDWIDE LIMITED (продавець для): TOB "Аль Мак", TOB "Ількасар".

2) KRW COMPANY LIMITED (продавець для): ТОВ "КНД Трейд KОМ", ТОВ "Фінсервіс Пром", ТОВ "Девопс", ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", ТОВ "Рейндж ОПТ".

3) DOSKFORD PROJECTS LIMITED (продавець для): ТОВ "Девопс", ТОВ "Трейд Лайнс", ТОВ "Кріссистемс", ТОВ "Блек Сі Торг", ТОВ "Прогрес-Тренд";

- зазначені компанії-нерезиденти також зареєстровані в Гонконзі. НАБУ надано документальне підтвердження, що ОСОБА_1 є істинним отримувачем вигоди в компаніях KRW COMPANY LIMITED й DOSKFORD PROJECTS LIMITED;

- на думку НАБУ, матеріали досудових розслідувань вказують на контроль ОСОБА_1 над вказаними покупцями і продавцями та, як наслідок, на пов`язаність сторін та неправильність декларування митної вартості імпортованих товарів;

Відповідно до цього листа з метою повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законодавства справляються при переміщенні товарів через митний кордон України доручено вжити відповідні контрольно-перевірочні заходи у порядку, визначеному статтями 345-354 МК України, на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів зазначеними суб`єктами ЗЕД.

ГУ ДФС в Одеській області на адресу ТОВ «КРІССИСТЕМС» направило запит від 15 січня 2019 року 595/10/15-32-14-10-07, відповідно до якого, керуючись положеннями частини п`ятої статті 334 МК України, з метою перевірки відомостей стосовно товарів, імпортованих ТОВ «КРІССИСТЕМС», та у зв`язку з виявленням фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезенні товарів на митну територію України, запропоновано позивачу надати до ГУ ДФС в Одеській області належним чином засвідчені копії митних декларацій та документів, що стали підставою для митного оформлення товару, ввезеного в режимі імпорту, на митну територію України, в тому числі: зовнішньоекономічні договори (контракт), специфікації, додатки до них, які стосуються поставки вказаних товарів та інші товаротранспортні та комерційні документи; документи, які підтверджують вартість товару, що заявлена у митних деклараціях; договір на страхування вантажів, що імпортувались; договори на перевезення вантажів; платіжні, банківські та бухгалтерські документи, що підтверджують факт оплати поставки імпортованих товарів; статутні документи.

У вказаному запиті зазначено, що протягом 2017 року ТОВ «Кріссістемс» здійснено митне оформлення товарів у митному режимі за 18 митними деклараціями, за результатами аналізу яких виявлено факти можливого порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України.

ТОВ «КРІССИСТЕМС» направило на адресу ГУ ДФС в Одеській області відповідь, від 5 лютого 2019 року №5/02п, де зазначено, що запит не містить ні конкретної підстави для його надсилання, ні інформації, що свідчить про виявлені контролюючим органом факти порушень, і у зв`язку з тим, що отриманий запит не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів, ТОВ «КРІССИСТЕМС» звільняється від обов`язку надання інформації та копій документів.

Від відділу митного аудиту управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області на адресу начальника ГУДФС в Одеській області надійшла доповідна записка від 12 лютого 2019 року з проханням призначити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КРІССИСТЕМС» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 346 МК України.

19 лютого 2019 року ГУДФС в Одеській області прийнято наказ №1218 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КРІССИСТЕМС», яким відповідно до вимог пункту 2 частини сьомої статті 346 МК України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщені через митний кордон України товарів ТОВ «КРІССИСТЕМС» за митними деклараціям за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, з 25 лютого 2019 року тривалістю 30 робочих днів.

У зв`язку з відмовою в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області складено акт відмови в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 25 лютого 2019 року №183/15-32-14-10-11/40892716.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

За змістом частини другої статті 1 МК України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (частина перша статті 345 МК України).

Відповідно до частини першої статті 346 МК України документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 2 частини сьомої статті 346 МК України документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи митного органу і може проводитися виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що виявлені факти або отримана інформація, які свідчать про порушення вимог законодавства з питань митної справи, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Суб`єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб`єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Право органу доходів і зборів надсилати відповідні запити передбачено частиною п`ятою статті 334 Митного кодексу України, відповідно до якої з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, запит, направлений відповідачем на адресу позивача, містив вказівку на фактичну підставу (виявлення фактів, що свідчать про можливе порушення митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України) і правову підставу (частина п`ята статті 334 МК України) направлення запиту.

При цьому, позивач відповідних документів на запит відповідача не надав.

Суди попередніх інстанцій, надавши оцінку відповідному запиту, дійшли обґрунтованого висновку про те, що порушення відповідачем вимог законодавства, які б надавали позивачу можливість не надавати відповідь на обов`язковий запит, в ході розгляду справи не виявлено.

За таких обставин, доводи позивача про відсутність у нього обв`язку подавати відповідь на такий запит є необґрунтованими та такими, що спростовуються відповідними встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи.

До того ж, відсутність посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам законодавства, та як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення перевірки протиправним.

Суд касаційної інстанції зазначає, що приймаючи рішення у спорах, предметом оскарження в яких є накази про проведення перевірок, суди надають оцінку обставинам справи в кожному конкретному випадку, оцінюючи надані сторонами докази, в тому числі і письмовим запитам податкового органу про надання інформації.

Водночас суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати обставини чи здійснювати переоцінку доказів, а відтак, посилання позивача на рішення Верховного Суду, які ухвалені за інших, відмінних від цієї справи обставин, не можуть вказувати на недотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

При цьому в ході розгляду справи не підтвердилися доводи позивача про те, що наказ прийнято в рамках кримінального провадження, оскільки матеріалами справи підтверджено, що такий видано на виконання вимог пункту 2 частини сьомої статті 346 МК України, тобто виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань митної справи, якщо підприємство не надало пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів.

Посилання позивача на те, що у відповідача була наявна вся інформація щодо здійснення митного оформлення товару обґрунтовано відхилені судами, оскільки такі доводи не підтверджені відповідними доказами.

Рішенням Конституційного Суду України від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення пункту 13 частини першої статті 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII, відповідно до якого Національному антикорупційному бюро України надається право "за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.

Разом з тим, вказане рішення не впливає жодним чином на наявність правових підстав для залучення НАБУ в якості третьої особи для цілей розгляду вказаної справи, предметом якої є визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки.

Суд акцентує увагу на тому, що під час судового розгляду не підтвердилися обставини, які б свідчили про те, що перевірка на підставі спірного наказу призначена за відсутності фактів, які б вказували про те, що у відповідача відсутні дані, які б свідчили про наявність можливих порушень під час митного оформлення товарів позивачем у 2017 році.

За змістом частини другої сатті 351 Кодексу адміністративного судочинтва України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Позивачем не наведено процесуальних порушень, допущених судами, які призвели до ухвалення незаконного рішення.

З врахуванням наведеного, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову сформовані з дотриманням вимог процесуального законодавства.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги Управління слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 3 343 349 350 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріссистемс" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В.Білоус

Т.М. Шипуліна