ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа №420/14443/22
адміністративне провадження № К/990/19110/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 (головуючий суддя - Т.М. Танасогло, судді - А.І. Бітов, Ю.М. Градовський)
у справі № 420/14443/22
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування пункту 1 наказу, наказ, зобов`язання поновити на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання протиправними дій, стягнення компенсації,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 31.08.2022 № 501 в частині притягнення інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 27.09.2022 № 1244о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Департамент патрульної поліції поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 27.09.2022;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.09.2022 по день поновлення;
- визнати протиправним дії Департаменту патрульної поліції щодо утримання з грошового забезпечення відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння, яких не закінчився в розмірі 2519, 98 грн.;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 компенсації в розмірі 2519, 98 грн., які утримано з грошового забезпечення позивача для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння, яких не закінчився.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що накази про звільнення зі служби є необґрунтованими та безпідставними, оскільки обґрунтування оскаржуваного наказу щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку не засновані на фактичних обставинах справи, вини позивача не доведено, відсутні наслідки начебто вчиненого дисциплінарного проступку; обраний вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо обґрунтованості та пропорційності, оскільки при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. З огляду на протиправність оскаржуваних наказів, на думку позивача, наявні підстави для їх скасування, поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, позивач вказує, що у зв`язку із реалізацією оскаржуваних наказів, з грошового забезпечення позивача утримано вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився. Позивач зазначає, що визнання протиправним та скасування спірних наказів тягне за собою визнання протиправним зазначеного відрахування з грошового забезпечення позивача.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 31.08.2022 № 501 в частині притягнення інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції від 27.09.2022 № 1244о/с в частині звільнення зі служби в поліції інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 28.09.2022. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.09.2022 по 13.12.2022 в сумі 119 651, 36 грн., з відрахуванням податків та зборів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення з частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції з 28.09.2022 та в частині стягнення на його користь заробітної плати за один місяць, з урахуванням належних до сплати податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 2519, 98 грн., які утримано з грошового забезпечення позивача для відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння, яких не закінчився.
4. Суд першої інстанцій вважав, що відповідачем з дотриманням установленої законодавством процедури проведено службове розслідування та встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Водночас, з посиланням на положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якими визначено особливість проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем вимог частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення як звільнення. Крім того, суд першої інстанції виснував, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачем не дотримано принципу пропорційності, оскільки матеріали службового розслідування не містять відомостей про ступінь тяжкості дисциплінарного проступку та чи заподіяно діями позивача будь-яких негативних наслідків.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі № 420/14443/22 скасовано. Ухвалено у справі № 420/14443/22 нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
6. При ухваленні постанови суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доведеність відповідачем наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку. Водночас, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції про порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача у період дії воєнного стану. Враховуючи наявність попереднього стягнення до позивача у вигляді суворої догани, суд апеляційної інстанції вказав, що з норми статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України не вбачається заборони, у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має не зняте у встановленому законом порядку дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, неможливості застосування такого дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. Посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник просить постанову апеляційного суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
8. Підставою касаційного оскарження судового рішення позивач вказує пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
9. Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.04.2022 у справі № 540/186/20, від 26.01.2022 у справі № 620/397/21, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 щодо можливості притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності за відсутності складу дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Позивач вказує, що службовим розслідуванням не встановлено та жодним доказом не підтверджено, що дії позивача, які інкримінуються відповідачем як вчинення дисциплінарного проступку, спричинили будь-які негативні наслідки. Також скаржник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права під час вирішення питання щодо поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.12.2019 у справі № 280/615/19, від 27.01.2022 у справі № 280/123/21. На переконання заявника касаційної скарги, відповідачем пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а судом апеляційної інстанції неправильно визначено, що скаргу підписано і подано у строк, передбачений частиною першою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України і питання про поновлення строку за причиною саме пропущення строку судом не розглядалося.
10. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України заявник вказує, що станом на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування приписів частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якою врегульовано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. Підставами необхідності такого висновку у подібних правовідносинах, на переконання заявника, є усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, оскільки за статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у керівника є дискреційні повноваження на визначення виду стягнення, в той час як положення статті 29 статуту визначають, що у період дії воєнного стану дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого до більш суворого.
11. Також позивач вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування приписів пункту 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, щодо визнання чи невизнання повторності вчинення дисциплінарного проступку до зняття в установленому порядку попереднього стягнення, у випадку притягнення до дисциплінарної відповідальності за проступок, що мав місце у часі до моменту притягнення до дисциплінарної відповідальності за інший проступок, за який було застосовано та виконано дисциплінарне стягнення, яке діяло вже під час прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Автор касаційної скарги стверджує, що в даному випадку ті дії, які становлять склад дисциплінарного проступку були вчинені позивачем з 02.03.2022 по 12.04.2022 та з 13.04.2022 до 12.05.2022, тобто до того, як позивача притягли до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани наказом від 17.05.2022 № 226. А тому вказує, про відсутність повторності як обов`язкового елементу для висновку про наявність обтяжуючої обставини, передбаченої пунктом 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
12. В обґрунтування касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції на підставі пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вказує про встановлення обставин, що мають істотне значення для справи на підставі недопустимих доказів.
Позиція інших учасників справи
13. Відповідачем подано до суду додаткові пояснення у справі, в яких відповідач не погоджується з доводами касаційної скарги позивача, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Рух касаційних скарг
14. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
15. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
16. ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції з 2015 року, у тому числі з 26.07.2021 на посаді інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, має спеціальне звання капітана поліції.
17. 11.05.2021 позивачу надано доступ до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
18. На підставі наказів Департаменту патрульної поліції від 12.04.2022 № 257, від 11.05.2022 № 279, від 09.06.2022 № 342 позивача відряджали до відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області з 13.04.2022 по 12.05.2022, з 13.05.2022 по 10.06.2022 та з 11.06.2022 по 09.07.2022.
19. 29.04.2022 за вх. № ВН4215/41/13/13-22 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції надійшов рапорт від 25.04.2022 т.в.о. начальника сектору зав`язків та телекомунікацій Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції В. Римарева про можливе порушення службової дисципліни інспектором відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1. До рапорту була додана статистика здійснених позивачем в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» запитів за березень-квітень 2022 року.
20. На підставі цього рапорту т.в.о. заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на ім`я начальника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції було подано 06.07.2022 доповідну записку щодо встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни позивачем та призначення службового розслідування.
21. Наказом начальника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 06.07.2022 № 364 призначено службове розслідування за фактом порушення позивачем службової дисципліни.
22. Наказом начальника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 20.07.2022 № 392 продовжено термін проведення службового розслідування на 15 календарних днів.
23. Дисциплінарною комісією, склад якої визначений на підставі наказу від 06.07.2022 № 364, проведено службове розслідування у формі письмового провадження. З метою забезпечення повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин події, що стали підставою для призначення службового розслідування, було зібрано та опрацьовано матеріали, що стосуються службового розслідування. Зокрема, дисциплінарною комісією отримано статистику здійснених позивачем в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» запитів за березень-квітень 2022 року, витяги з цієї системи щодо вчинених у ній позивачем дій.
24. Під час проведення службового розслідування з метою реалізації права на захист позивач надав пояснення та був ознайомлений з яких підстав воно проводиться.
25. Також комісією були отримані пояснення від керівника позивача та поліцейського, згаданого позивачем у своїх поясненнях.
26. За результатами службового розслідування Дисциплінарною комісією складено та затверджено висновок службового розслідування від 03.08.2022, за змістом якого, службовим розслідуванням було встановлено, що згідно з даними Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП), інспектор відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 неодноразово здійснював вхід до системи ІПНП в березні та квітні 2022 року виключно зі свого робочого місця за адресою м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5 зі свого персонального комп`ютеру. У той же час, відповідно до затверджених розстановок сил та засобів відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, позивач заступав на добові зміни у складі наряду поліції з позивним «Океан-954» з 08:00 год по 08:00 год у період з 02.03.2022 по 12.04.2022, а у період з 13.04.2022 до 12.05.2022 його було відряджено до відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. У вказані періоди з 02.03.2022 по 12.04.2022 та з 13.04.2022 до 12.05.2022 позивач здійснював запити до системи ІПНП у робочий та позаробочий час. Відповідно до акту огляду робочого комп`ютера позивача від 18.07.2022 № Вп9107/41/13/03-22 встановлено наявність стороннього програмного забезпечення, а саме спеціальної програми для забезпечення віддаленого доступу до робочого комп`ютеру «Any Desk». За допомогою вказаного програмного забезпечення позивач, в обхід методичних рекомендацій щодо порядку надання входу та доступу до системи ІПНП, перебуваючи в цей час у відрядженні на блокпості у м. Ізмаїл, здійснював віддалений доступ до робочого столу свого персонального комп`ютеру, розміщеного за адресою м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, каб. 513, та користувався таким чином системою ІПНП, маючи дозвіл на вхід до системи виключно з планшетного пристрою чи комп`ютера, відповідно до заявки про надання доступу до ІПНП. Також службовим розслідуванням встановлено, що позивач протягом березня-квітня 2022 року здійснював перевірки осіб за номером телефону, прізвищем, ім`ям та по-батькові; автомобілів за номерними знаками та VIN кодами; водійських посвідчень; робив вибірки подій за лютий квітень 2022 року за критеріями пошуку щодо дорожньо-транспортних пригод без травмованих, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, інші скарги на поліцейських, вибухи, пожежі, нещасні випадки, раптові смерті, пошкодження майна та військовослужбовець. При цьому було встановлено що позивачу не надавалось жодних вказівок від безпосереднього керівництва на виконання будь-яких дій, пов`язаних з використанням системи ІПНП, зокрема, щодо здійснення перевірок та вибірок за вказаними вище параметрами.
27. За результатами службового розслідування дисциплінарна комісія виснувала, що капітан поліції ОСОБА_1 , діючи умисно, встановив на свій службовий комп`ютер програмне забезпечення «Any Desk» для віддаленого доступу до робочого столу комп`ютера і входу до ІПНП, не перебуваючи на робочому місці. Усупереч інтересам служби капітан поліції ОСОБА_1 здійснював запити до ІПНП з 14.03.2022 по 20.04.2022 без розпоряджень керівництва відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, нехтуючи передбаченими посадовою інструкцією завданнями та функціональними обов`язками, порушуючи взяті на себе зобов`язання щодо неопрацювання інформації або здійснення пошукових запитів до ІПНП, якщо це не пов`язано з безпосереднім виконанням службових обов`язків, у тому числі на прохання сторонніх осіб, а також невикористання інформації з системи ІПНП з приватною або будь-якою іншою метою, не пов`язаною з виконанням функціональних обов`язків.
28. На переконання дисциплінарної комісії, такі дії позивача є дисциплінарним проступком, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 25 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини п`ятої статті 6, частини третьої статті 10, частини першої статті 12 Закону України «Про захист персональних даних», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2018 № 893, абзаців другого і третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179.
29. З урахуванням діючого дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, та вчинення дисциплінарного проступку під час дії воєнного стану, комісія уважала необхідним застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
30. Наказом Департаменту патрульної поліції від 31.08.2022 № 501 інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, капітана поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 25 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини п`ятої статті 6, частини третьої статті 10, частини першої статті 12 Закону України «Про захист персональних даних», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2018 № 893, абзаців другого і третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179.
31. Наказом Департаменту патрульної поліції від 27.09.2022 № 1244о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 27.09.2022, з відрахуванням з грошового забезпечення та інших виплат вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився в сумі 2 519, 98 грн.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
32. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. визначає Закон України «Про Національну поліцію».
34. Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
35. За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
36. Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
37. Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
38. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
39. Відповідно до частин першої та другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
40. Згідно з пунктами 1, 2, 4, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
41. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
42. За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
43. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
44. Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
45. Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено у статті 19 Дисциплінарного статуту, частиною третьої якої передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
46. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту).
47. Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану викладено у Розділ V Дисциплінарного статуту.
48. Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
49. Статтею 29 Дисциплінарного статуту урегульовано питання щодо особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, частиною першою якої визначено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
50. Частиною другою статті 29 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
51. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Оцінка Верховного Суду
52. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
53. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
54. Спір у цій справі виник у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення на поліцейського у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
55. Підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у порушенні пунктів 1, 2, 6, 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 25 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної статтею 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини п`ятої статті 6, частини третьої статті 10, частини першої статті 12 Закону України «Про захист персональних даних», пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції Україні, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2018 № 893, абзаців другого і третього пункту 1, абзацу четвертого пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 № 1179.
56. Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
57. Оцінюючи у межах доводів касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірності накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд зазначає таке.
58. У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
59. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
60. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
61. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
62. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.
63. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.
64. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
65. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
66. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.
67. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
68. У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
69. Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях (зокрема, і у постанові від 18.04.2022 у справі № 540/186/20, на яку посилається скаржник в обґрунтування вимог касаційної скарги) звертав увагу, що адміністративний суд в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
70. У постанові від 26.01.2022 у справі № 620/39721 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
71. Судами попередніх інстанцій встановлено, що службовим розслідуванням встановлено, що позивач у період з 14.03.2022 по 20.04.2022 здійснював пошукові запити до інформаційних підсистем ІПНП, які не були пов`язані з безпосереднім виконанням покладених на нього службових обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, використовував цю інформацію з системи ІПНП з метою, яку не змін пояснити членам дисциплінарної комісії, не надав відповідних підтверджень щодо легітимної мети здійснення запитів до системи ІПНП. Крім того, службовим розслідуванням встановлено, що позивач встановив на свій службовий комп`ютер програмне забезпечення для віддаленого доступу до робочого столу комп`ютера і входу до системи ІПНП, та у період з 14.03.2022 по 20.04.2022, не перебуваючи на робочому місці, здійснював запити до зазначеної системи для отримання інформації, яка не стосувалась його службових обов`язків.
72. З огляду на це, дисциплінарна комісія дійшли висновку про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, яке виразилось, зокрема, у порушенні ним письмового зобов`язання, взятого на себе 07.05.2021 щодо дотримання вимог про нерозголошення персональних даних в частині, шо регламентує не опрацьовувати інформацію або пошукові запити до інформаційних підсистем ІПНП, якщо це не пов`язано з безпосереднім виконанням покладених службових обов`язків, у тому числі на прохання сторонніх осіб та не використовувати інформацію з системи ІПНП з приватною або будь-якою іншою метою, не пов`язаною з виконанням функціональних обов`язків.
73. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про доведеність відповідачем наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку.
74. Фактично такі обставини не спростовує і сам позивач, а висловлює свою незгоду із спірними наказами лише в частині того, що службовим розслідуванням не встановлено настання будь-яких негативних наслідків внаслідок дій позивача. Позивач зауважує, що зміст запитуваної ним інформації стосувався виключно безпеки дорожнього руху та безпосередньо міг бути використаний для виконання, передбачених посадовою інструкцією, обов`язків.
75. Суд критично оцінює такі доводи позивача, оскільки судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач користувався системою ІПНП не за призначенням, доручення на здійснення перевірок та вибірок в системі ІПНП позивачу не надавались, а запитувана позивачем інформація не відносилась до сфери його службової діяльності. А тому на переконання Верховного Суду такі дії позивача (поліцейського) суперечать вимогам внутрішніх нормативно-правових актів відповідача, в умовах воєнного стану є недопустимими та у спірних правовідносинах не передбачають обов`язкового доведення настання негативних наслідків.
76. Щодо доводів позивача про неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 29 Дисциплінарного статуту при застосуванні дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та необхідності тлумачення вказаної норми, суд зазначає таке.
77. Згідно усталеної практики Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18, від 28.10.2021 у справі № 520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та ін.)
78. У цій справі судами встановлено, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення в період воєнного стану.
79. Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Вказані зміни набрали чинності 01.05.2022.
80. Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
81. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту).
82. За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
83. Вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.
84. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вважає позивач.
85. Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
86. Враховуючи викладене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність порушень з боку відповідача щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача у період дії воєнного стану.
87. Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту в частині визначення обставини, що обтяжує відповідальність поліцейського по факту вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
88. Судами встановлено, що під час службового розслідування відповідачем враховано обставину, що обтяжує відповідальність позивача, а саме: дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, застосоване до позивача наказом т.в.о начальника Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 17.05.2022 № 226.
89. На думку позивача, у даному випадку відсутня повторність як обов`язковий елемент для висновку про наявність обтяжуючої обставини, передбаченої пунктом 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту, оскільки ті дії, які становлять склад дисциплінарного проступку (що є предметом розгляду цієї справи) були вчинені позивачем з 02.03.2022 по 12.04.2022 та з 13.04.2022 до 12.05.2022, тобто до того, як позивача притягли до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани наказом від 17.05.2022 № 226.
90. Так пунктом 2 частини шостої статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
91. Оскільки наказом від 17.05.2022 № 226 до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за дії, вчинені 01.04.2022, і такий наказ діяв на момент проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем у період з 14.03.2022 по 20.04.2022 та застосування дисциплінарного стягнення, тому у даному випадку такий міг бути врахований, як обставина, яка обтяжує відповідальність поліцейського.
92. Доводи позивача про пропущення відповідачем строку на подання апеляційної скарги та неправильний його обрахунок судом апеляційної інстанції, судом відхиляються, оскільки вирішення питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
93. Щодо посилання позивача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального законодавства в частині встановлення обставин справи на підставі недопустимих доказів, суд зазначає таке.
94. Статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання щодо допустимості доказів, за правилами якої суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
95. Верховний Суд зауважує, що допустимість доказів визначається законністю джерел, умов і способів їх одержання. Тобто допустимість доказів необхідно розглядати крізь призму: 1) законності джерела доказової інформації; 2) законності способу, за допомогою якого він отриманий і процесуального порядку його одержання; 3) правомочності вповноважених суб`єктів на отримання доказів.
96. Позивачем у касаційній скарзі не наведено у чому полягає недопустимість доказів, а фактично в цій частині доводи та аргументи позивача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій щодо доведеності відповідачем наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.
97. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
98. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач, приймаючи оскаржувані накази діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
99. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
100. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Висновки щодо розподілу судових витрат
101. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі № 420/14443/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
Н.М. Мартинюк