ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року
м. Київ
справа № 420/14623/22
адміністративне провадження № К/990/17677/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/14623/22
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» на рішення Одеського окружного адміністративного суду (суддя Дубровна В. А.) від 10 лютого 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Зуєвої Л. Є., Коваля М. П., Турецької І. О.) від 26 квітня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крани України» (далі - ТОВ «Крани України») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 29681/15-32-18-09-24/40489427 від 06 грудня 2021 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1 526 973,20 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що податкове повідомлення-рішення № 15-32-18-09-24/40489427 прийнято відповідачем поза межами встановленого приписами пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) строку, а саме, через 58 робочих днів, а не протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання платником податку акту перевірки. Водночас позивач зауважує, що нормами ПК України не передбачено права контролюючих органів відступлення від вказаного порядку чи строків, що відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 18 жовтня 2021 року у справі № 824/640/19-а.
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Крани України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
5. Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні. Крім того, у задоволенні клопотання ТОВ «Крани України» про зупинення дії постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 420/14623/22 відмовлено.
7. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від відповідача до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі п.п. 19-1.1.2 п. 19-1.1. ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.20.1.19 п.20.1 ст. 20 з урахуванням ст. 102 розділу II ПК України посадовою особою ГУ ДПС в Одеській області було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за березень 2021 року № 9090447848 під 19 квітня 2020 року, за квітень 2021 року № 9130735369 від 19 травня 2021 року, за травень 2021 року № 9162627368 від 17 червня 2021 року, за червень 2021 року № 9198585090 від 20 липня 2021 року, під час якої встановлено порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість протягом строків, визначених п. 57.1, ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України. Відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов`язання протягом граничних строків передбачена п. 124.2 ст.124 Кодексу, за результати якої 06 вересня 2021 року складено акт № 18654/15-32-18-09-22/40489427.
9. Зазначений акт перевірки отриманий позивачем 14 вересня 2021 року, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення.
10. 06 грудня 2021 року на підставі зазначеного акту камеральної перевірки ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 15-32-18-09-24/40489427, яким на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 3 053 946,40 грн зобов`язано ТОВ "КРАНИ УКРАЇНИ" сплатити штраф у розмірі 50 % у сумі 1 526 973, 20 грн.
11. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 22 грудня 2021 року, що підтверджується згідно трекінгу «Укрпошти».
12. 10 січня 2022 року ТОВ "КРАНИ УКРАЇНИ" оскаржило податкове повідомлення-рішення № 15-32-18-09-24/40489427 в адміністративному порядку до ДПС України.
13. 07 вересня 2022 року Державна податкова служба України рішенням № 10907/6/99-00-06-03-03-06 про результати розгляду зазначеної скарги залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 15-32-18-09-24/40489427 від 06 грудня 2021 року, а скаргу ТОВ "КРАНИ УКРАЇНИ" - без задоволення.
14. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 29681/15-32-18-09-24/40489427 від 06 грудня 2021 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте контролюючим органом з порушенням строку його прийняття, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 124.2 статті 124 ПК України.
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для відмови у задоволенні позову, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.
17. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
18. Скаржник зауважує, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення частини другої статті 19 Конституції України, підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України, пунктів 86.1, 86.2, 86.8 статті 86 ПК України.
19. Крім того, скаржник зазначає про необхідність відступу від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 810/5546/15 та від 01 лютого 2023 року у справі № 826/12220/17, на які суди попередніх інстанцій посилалися у своїх рішеннях.
19.1 Так, скаржник зауважує, що у зазначених постановах висновки Верховного Суду ґрунтуються лише на визначенні Судом «самостійних» та «несамостійних» причин визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, однак Верховний Суд не вказує на нормативно-правовий акт, в якому зазначено перелік таких причин, нехтуючи головним законом України - Конституцією України (стаття 19).
20. У поданій касаційній скарзі скаржник зауважує, що відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання платником податку акту перевірки. Тобто, законодавець встановив певні часові рамки для прийняття податкового повідомлення-рішення.
20.1 При цьому, ПК України датою відліку для прийняття податкового повідомлення-рішення визначає саме дату отримання платником акту перевірки, а не дату отримання податковим органом рекомендованого повідомлення, а тому пропуск строку відповідачем не може бути обґрунтованим. Водночас процедура видачі дублікатів рекомендованих повідомлень взагалі не передбачена чинним законодавством. Крім того, відповідач мав змогу перевірити чи отримано позивачем акт перевірки по номеру трекінгу «Укрпошти».
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
22. Ключовим питанням у справі, що розглядається, є правомірність податкового повідомлення-рішення № 29681/15-32-18-09-24/40489427 від 06 грудня 2021 року, яке було прийнято контролюючим органом з порушенням строку для його прийняття, передбаченого пунктом 86.8 статті 86 ПК України.
23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
25. Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
26. Абзацами 1-2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
27. Пункт 76.1 статті 76 ПК України передбачає, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
28. Згідно пункту 76.2 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
29. Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
30. Згідно пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
31. Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
32. Отже, податкові повідомлення-рішення за результатами проведення контролюючим органом, зокрема, камеральної перевірки приймаються контролюючими органами протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Винятком не прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення протягом вказаного строку є лише подання таким платником податків заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів.
33. У ході розгляду цієї справи установлено, що акт камеральної перевірки від 06 вересня 2021 року №18654/15-32-18-09-22/40489427 було направлено контролюючим органом засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» та отримано останнім 14 вересня 2021 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення.
34. Отже податкове повідомлення-рішення за вказаним актом перевірки повинно було прийняте контролюючим органом до 29 вересня 2021 року включно.
35. Водночас податкове повідомлення-рішення № 29681/15-32-18-09-24/40489427 прийняте відповідачем 06 грудня 2021 року, тобто з порушенням строку, встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України.
35.1 Відповідач зауважував, що прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення саме 06 грудня 2021 року обумовлено отриманням від поштового відділення «Укрпошти» за адресою: смт. Овідіополь, вул. Тараса Шевченка, 220, дублікату рекомендованого повідомлення від 06 грудня 2021 року, який є доказом отримання ТОВ «Крани України» акту камеральної перевірки від 06 вересня 2021 року №18654/15-32-18-09-22/40489427.
36. Згідно матеріалів справи, за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки встановлено, що ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» згідно з податковими деклараціями з ПДВ за березень-червень 2021 року нараховано податкових зобов`язань з ПДВ на суму 3 053 946,40 грн.
37. Суди попередніх інстанцій зауважили, що звертаючись до суду з цим позовом, позивач не оспорював порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України щодо несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ.
38. Крім того, до матеріалів справи позивачем не було надано документальних доказів подання відповідачеві заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), як це передбачено пунктом 86.7 статті 86 ПК України.
39. При цьому, протягом усього розгляду цієї справи позивач не ставив під сумнів розмір штрафних санкцій, які були застосовані відповідачем спірним рішення.
40. Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України, форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
41. Позивачем не заперечувалась відповідність форми податкового повідомлення-рішення встановленим вимогам.
42. Вирішуючи спір суди першої та апеляційної інстанцій констатували, що порушення строків прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення може бути однією з підстав визнання його протиправним.
43. Водночас суди попередніх інстанцій зазначили про те, що лише порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення не може бути єдиною підставою для визнання його протиправним, за умови встановленого порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків.
44. Крім того, суди попередніх інстанцій зауважили, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, а тому прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.
45. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 810/5546/15 та від 01 лютого 2023 року у справі № 826/12220/17.
46. Водночас суди попередніх інстанцій не взяли до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року у справі № 824/640/19-а, оскільки висновок Верховного Суду щодо протиправності та скасування спірного рішення у цій справі вмотивований передчасністю його прийняття, оскільки позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки, спірне рішення прийняте до спливу строку подачі позивачем заперечень проти висновків акту перевірки, а відтак прийняте з порушенням встановлених правил та процедур та передчасно, тобто без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень, що є передумовою прийняття спірного рішення.
47. Суди попередніх інстанцій зауважили, що в межах спірних правовідносин позивач не скористався своїм правом на подання до контролюючого органу заперечень на акт камеральної перевірки після його отримання 14 вересня 2021 року, а також документів на спростування встановлених перевіркою порушень.
48. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення, прийняте контролюючим органом з порушенням строку його прийняття, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності, передбаченої пункту 124.2 статті 124 ПК України, у вигляді штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ, самостійно визначеного ТОВ «Крани України» у поданих деклараціях з ПДВ за березень-червень 2021 року.
49. Водночас доводи касаційної скарги зазначені висновки судів попередніх інстанцій не спростовують.
50. В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 810/5546/15 та від 01 лютого 2023 року у справі № 826/12220/17.
51. Верховний Суд звертає увагу на те, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.
52. Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
53. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.
54. За змістом частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
55. У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom"), заява № 27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
56. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
57. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
58. Колегія суддів зауважує, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій обґрунтовано взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 810/5546/15 та від 01 лютого 2023 року у справі № 826/12220/17.
59. Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник належним чином не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносин, викладених у зазначених постановах Верховного Суду. Доводи й аргументи заявника касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.
VI. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
60. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
61. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
62. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
VII. ВИСНОВКИ ЩОДО РОЗПОДІЛУ СУДОВИХ ВИТРАТ
63. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
64. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 420/14623/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов