№ 420/15960/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року

м. Київ

справа №420/15960/24

адміністративне провадження № К/990/44361/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Коваленко Н.В., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №420/15960/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія»

до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області

про визнання протиправним та скасування припису

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 (колегія у складі: головуючого судді Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» (далі - позивач, ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (далі також - відповідач, ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області ), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, прийняте у формі припису № 05-3-4/10 від 14.05.2024 про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, відповідно до якого зобов`язано ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», код ЄДРПОУ: 42117825, привести у відповідність до абз. 4 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (далі - Постанова № 206) нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 14.05.2024 уповноваженими посадовими особами Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області за результатами проведення позапланової перевірки господарської діяльності ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» на предмет дотримання останнім вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів складено акт перевірки № 05-3-3/16, зі змісту якого вбачається, що постачальником порушено положення абз. 4 п. 1 Постанови № 206 в частині проведення нарахувань плати побутовому споживачу - ОСОБА_1 , за послуги з постачання електричної енергії за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 (за період тимчасової окупації території Херсонської міської територіальної громади) за наступною адресою: АДРЕСА_1. Того ж дня, на підставі вказаного акту, відповідачем винесений припис № 05-3-4/10 щодо усунення порушень, відповідно до якого зобов`язано ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» привести у відповідність до абз. 4 п. 1 Постанови № 206 нарахування за відповідну комунальну послугу за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач не погоджувався з винесеним приписом, посилаючись на те, що Постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29.12.2023 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» (далі - Постанова № 1405) пункт 1 Постанови № 206 доповнено абзацом 4, яким установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

Позивач вважає, що до моменту внесення вищевказаних змін до Постанови № 206 у нього не було жодних правових підстав для зупинення розрахунків за вже поставлену споживачу електричну енергію за період з 01.03.2022 по 11.11.2022. На думку позивача, такі зміни до законодавства не створюють можливість застосування дії останніх у зворотному часі.

При цьому, як стверджує позивач, відсутній механізм практичної реалізації виконання положень Постанови № 206 у частині заборони нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24.02.2022 за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

Додатково позивачем зауважено, що відповідачем всупереч положенням абз. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V ) не надано жодної правової оцінки обставинам, що викладені у графі «Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) та складеного акту перевірки», що є невід`ємною частиною акту.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області № 05-3-4/10 від 14.05.2024, складений на адресу ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія».

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що оскільки Постанова № 1405 набрала чинності 30.12.2023, то й зміни, що вносяться до Постанови № 206 підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли саме з моменту набрання її чинності (з опублікуванням в газеті «Урядовий кур`єр» 30.12.2023). Таким чином, оскільки у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, зміни, що були внесені Постановою № 1405, не діяли, та пункт 4 у Постанови №206 був відсутній, позивач не мав застосовувати дану норму. З огляду на викладене, нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: Кутузова, 8, кв. 81 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 без застосування приписів Постанови № 1405, якою внесено зміни до Постанови № 206, є правомірним, а відтак вимога відповідача у приписі про зобов`язання ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» привести у відповідність до вимог абзацу 4 п. 1 Постанови №206 нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1, не є законною.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» відмовлено.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча і на момент окупації у період з 01.03.2022 по 11.11.2022 зміни, що були внесені Постановою № 1405, не діяли, однак до спірних правовідносин необхідно застосовувати Постанову №206 в редакції Постанови № 1405, як такої, в якій чітко зазначено, що нарахування плати за житлово-комунальні послуги забороняється після 24.02.2022 за відповідний період окупації, оскільки вказана постанова діяла на момент проведення перевірки відповідачем та підлягала пріоритетному застосуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 19.11.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія», в якій скаржник просить скасувати повністю постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 залишити в силі.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що до моменту внесення Постановою №1405 змін до Постанови № 206 у позивача не було жодних правових підстав для зупинення розрахунків за вже поставлену споживачу електричну енергію за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 (тимчасової окупації території Херсонської міської територіальної громади). Інакше кажучи, такі зміни до законодавства не створюють можливість застосування дії останніх у зворотному часі. Крім вказаного, скаржник звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення Одеського окружного адміністративного суду у даній справі, фактично зобов`язав постачальника «повернути» грошові кошти відповідному споживачу, хоча з огляду на вимоги процесуального законодавства жодним чином не обґрунтував це.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 19.11.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Тацій Л.В., Коваленко Н.В.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі за вищевказаним позовом.

12. Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанції, ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» є юридичною особою, зареєстрованою 08.05.2018, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 14991020000021480. Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є торгівля електроенергією (35.14).

14. Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», статей 6,7 Закону №877-V, Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.04.2024 №191 "Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг" та наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 29.04.2024 №Н/165-14, на підставі направлення ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області з 02.05.2024 по 14.05.2024 посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області було проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів в частині скарги споживача від 15.04.2024 №О-21.

15. Проведенню вказаної перевірки передувало звернення громадянина ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідача зі скаргою щодо порушення його прав, у якій скаржник посилався на відмову посадових осіб ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» здійснити перерахунок оплати за послугу електропостачання за період перебування в окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022 за особовим рахунком НОМЕР_1 . При цьому, у скарзі ОСОБА_1 посилався на Постанову №206, згідно якої забороняється нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24.02.2022 за відповідний період окупації.

16. За результатами проведення позапланової перевірки господарської діяльності позивача на предмет дотримання останнім вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів складено акт перевірки № 05-3-3/16, зі змісту якого вбачається наявність у позивача порушень вимог законодавства, а саме: порушення положення абз. 4 п. 1 Постанови № 206.

17. В описі фактичних обставин та відповідних доказів, що підтверджують наявність порушення вимог законодавства, зазначено: проведено нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: Кутузова, 8, кв. 81 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада), включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309.

18. З останнього аркушу акту перевірки № 05-3-3/16 вбачається, що примірник цього акту отримано керівником ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» під підпис із запереченнями.

19. Так, у розділі «Пояснення, зауваження або заперечення» акту перевірки № 05-3-3/16 керівником ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» зазначено наступне: «Відповідні нарахування за спожиту електричну енергію були здійснені згідно діючого законодавства на той час. На сьогоднішній момент згідно Постанови №206 відсутній обов`язок здійснювати перерахунок за період окупації, а також відсутній будь-який механізм та джерела компенсації витрат, понесених після 24.02.2022 за відповідний період окупації виконавцям комунальних послуг. Виходячи з цього, ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» не погоджується із зазначеними порушеннями та вважає їх безпідставними».

20. На підставі вказаного акту перевірки № 05-3-3/16, керуючись ст. ст. 7, 8 Закону №877-V та з метою припинення порушень законодавства у сфері захисту прав споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області винесено припис №05-3-4/10 щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів, відповідно до якого зобов`язано ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» привести у відповідність до вимог абзацу 4 п. 1 Постанови №206 нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1 .

21. Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем рішення у формі припису № 05-3- 4/10 від 14.05.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

25. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

26. Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.

27. Правовий статус Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, визначається Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (із змінами; далі - Положення №667).

28. Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення №667).

29. За змістом абзаців першого, другого підпункту 6 пункту 4 Положення №667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.

30. Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).

31. За наведеним у пунктах 2, 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначенням житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

32. Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (пункт 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

33. Норми частини першої статті 6 цього ж Закону визначають суб`єктів правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг. Встановлю, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

34. А за визначенням понять, наведених у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

35. Аналіз вищевикладених положень законодавства дає змогу дійти висновку, що Держпродспоживслужба, та її територіальні органи уповноважені на захист прав споживачів та здійснення відповідно до закону державного нагляду (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг. Саме така перевірка і була проведена відповідачем в межах спірних правовідносин.

36. Враховуючи вище викладене, а також те, що за наведеним у законі визначенням виконавець комунальної послуги належить до суб`єктів господарювання, що надають комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у тому числі, в частині способу здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів у вигляді позапланового заходу контролю (перевірок), порядку та підстав їх призначення, проведення й оформлення результатів.

37. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 10.10.2023 у справі №160/8898/22.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області було проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» вимог чинного законодавства в сфері захисту прав споживачів в частині скарги споживача від 15.04.2024 №О-21 та результатами проведеної перевірки складено акт перевірки.

39. Так, в акті перевірки № 05-3-3/16 зафіксовано порушення позивачем положення абз. 4 п. 1 Постанови № 206.

40. Надалі на підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено припис №05-3-4/10 щодо усунення порушень, відповідно до якого зобов`язано ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» привести у відповідність до вимог абзацу 4 п. 1 Постанови №206 нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1.

41. За нормами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, комунальні послуги, зокрема послуги з постачання та розподілу електричної енергії.

42. Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, зокрема споживачі (індивідуальні та колективні); виконавці комунальних послуг.

43. Згідно з пунктом 2 частини другої цієї статті виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання та розподілу електричної енергії є енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом.

44. За змістом пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

45. Статтею 52 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

46. Відповідно до вимог глави 3.2 розділу ІІІ та глави 3.3 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до) який є публічним договором та укладається в установленому Правилами роздрібного ринку електричної енергії порядку.

47. Пунктом 4.12. розділу IV ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії унормовано, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Знімання показань приладів обліку проводиться споживачем щомісяця. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

48. Так, з матеріалів справи вбачається, що у січні 2019 року між ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» та Споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за особовим рахунком № НОМЕР_2.

49. За вказаним договором, зокрема, Енергопостачальник бере на себе зобов`язання постачати споживачеві електричну енергію відповідної якості, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни передбачені цим Договором.

50. Оскаржуваним приписом зобов`язано ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» привести у відповідність до вимог абзацу 4 п. 1 Постанови №206 нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1.

51. Так, відповідач вважав, що ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» порушено положення абз. 4 п. 1 Постанови № 206, оскільки проведено нарахування плати за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: Кутузова, 8, кв. 81 за період з 01.03.2022 по 11.11.2022 тимчасової окупації території (Херсонська міська територіальна громада), включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309. Незастосування положень Постанови № 206 у редакції із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1405 від 29.12.2023, на думку відповідача, порушує права споживачів комунальних послуг.

52. Позивач же стверджує, що оскільки на момент окупації у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, зміни, що були внесені Постановою № 1405, не діяли, то відповідач протиправно оскаржуваним приписом зобов`язав ТОВ «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» привести у відповідність до вимог абзацу 4 п. 1 Постанови №206 нарахування за комунальну послугу (постачання електричної енергії) за адресою: АДРЕСА_1.

52. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що факт тимчасової окупації території за адресою: АДРЕСА_1 (Херсонська міська територіальна громада), включеної до переліку тимчасово окупованої території російською федерацією, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309, у період з 01.03.2022 по 11.11.2022, не є спірним.

53. Надаючи оцінку висновкам суду апеляційної інстанції щодо правомірності оскаржуваного припису ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.

54. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, введений в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалась, та який діє на час виникнення спірних правовідносин та судового розгляду справи.

55. Пунктом 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 встановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34 38 39 41-44 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

56. Пунктом 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, встановлено Кабінету Міністрів України, невідкладно, окрім іншого, вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

57. Правовідносини, які виникли між споживачем та електропостачальником врегульовано Законом України «Про ринок електричної енергії», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

58. Разом з тим, нормативно-правові акти, яким врегульовані взаємовідносини постачальника послуг та споживача, не містять приписів, які б регулювали питання нарахування плати та стягнення заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії, під час дії воєнного стану, зокрема з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

59. 05.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №206, яка набрала чинності 06.03.2022.

60. В первинній редакції Постанови №206, пунктом 1 було установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

61. При цьому пункт 2 Постанови №206 передбачав, що постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

62. В подальшому, постановою КМУ №390 від 21.04.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 р. № 206» (далі - Постанова №390) пункт 1 Постанови №206 був доповнений новим абзацом такого змісту:

«стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).».

63. Також постанова КМУ №206 була доповнена пунктом 1-1 такого змісту:

« 1-1. Дія абзаців першого та третього пункту 1 цієї постанови поширюється на юридичних осіб, яким належить на праві власності або іншому речовому праві житлове та/або нежитлове приміщення, будинок, в яких розміщуються та є кінцевими споживачами комунальних послуг внутрішньо переміщені особи, у разі, коли такі юридичні особи не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об`єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.».

64. Постанова №390 набрала чинності 27.04.2023.

65. 30.12.2023 набрала чинності Постанова 1405, пунктом 3 якої, був викладений в іншій редакції пункт 1 Постанови №206.

66. При цьому, пункт 2 Постанови №206 в частині застосування цієї постанови з 24.02.2022 змін не зазнав.

67. Верховний Суд вважає помилковими доводи позивача про те, що оскільки Постанова № 1405 набрала чинності 30.12.2023, то й зміни, що вносяться до Постанови № 206 підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли саме з моменту набрання її чинності (з опублікуванням в газеті Урядовий кур`єр 30.12.2023).

68. Кабінет Міністрів України, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», з 30.12.2023 встановив тимчасову, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборону, нараховувати плату за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та тимчасову, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборону на стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

69. Отже, встановлена 30.12.2022 тимчасова, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, заборона нараховувати плату за житлово-комунальні послуги стосується виключно тимчасово окупованих територій з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та тимчасова заборона на стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги стосується заборгованості, утвореної з 24.02.2022 на тимчасово окупованих територій з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

70. При цьому, вказана тимчасова заборона передбачена Постановою №206, а не Постановою №1405.

71. Постанова №1405 є лише нормативним актом, яким вносяться зміни до нормативного акту (Постанови №206), яким тимчасово врегульовані правовідносини, які стосуються нарахування та стягнення плати за житлово-комунальні послуги на виключно тимчасово окупованих територіях з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій.

72. Верховний Суд наголошує, що пунктом 2 Постанови №206 чітко встановлено, що така підлягає застосуванню з 24.02.2022.

73. В контексті спірних правовідносин колегія суддів звертає увагу на положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пунктом 11 частини першої статті 8 якого передбачено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

регулювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, роботу постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів культури та медіа, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні центри та друкарні для військових потреб і проведення роз`яснювальної роботи серед військ і населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп`ютерні мережі.

74. Отже, Постанова №206 стосується суспільних відносин, які виникли після набрання нею чинності та тривають на дату набрання нею чинності, зокрема і змін, які внесені Постановою №1405.

75. За наведених обставин, Верховний Суд зазначає, що Постанова №206, в редакції Постанови №1405, має пряму дію у часі, оскільки її норми поширюються на суспільні відносини, які виникли після набрання нею чинності, а також суспільні відносини, які виникли до набрання нею чинності, але які не були врегульовані враховуючи особливості правового статусу воєнного стану, та продовжують існувати на момент набрання нею чинності. Такими суспільними відносинами є споживання житлово-комунальних послуг на тимчасово окупованих територіях, зокрема з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій.

76. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.05.2025 у справі №420/17630/24.

77. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що застосування тимчасової заборони на нарахування оплати та її стягнення на тимчасово окупованих територіях, зокрема з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, починаючи не з 24.02.2022, а з 30.12.2023, має дискримінаційний підхід, оскільки території, які були окуповані з 24.02.2022 та з 30.12.2023, мають однаковий статус, воєнний стан введений на всій території України з 24.02.2022 та продовжений, як станом на 30.12.2023, так і на час прийняття оскарженого припису та розгляду справи судом.

78. Наведене узгоджується із тим, що пунктом 2 Постанови №206 встановлено, що Постанова застосовується саме з 24.02.2024.

79. Верховний Суд зауважує, що як Постанова №206, так і Постанова №1405 обумовлені необхідністю вжиття заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України, та містять норми, якими, на час дії воєнного стану, врегулюванні, зокрема, питання нарахування плати та стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу (житлово-комунальні послуги), зокрема з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

80. При цьому, абзац 4 пункту 1 Постанови №206 в редакції Постанови №1405, яка діє з 30.12.2023, є чітким, зрозумілим та не підлягає множинному тлумаченню: «Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування плати за житлово-комунальні послуги з дати початку по дату завершення тимчасової окупації територій, включених до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та стягнення заборгованості за ці послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.».

81. Тобто, заборона нарахування плати за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості за ці послуги, відповідно до абзац 4 пункту 1 Постанови №206 (в редакції Постанови №1405) є чинною з 30.12.2023. Але така заборона стосується тимчасово окупованих територій; періоду окупації - з дати початку по дату завершення тимчасової окупації; включення таких територій до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; стосується заборгованості утвореної після 24.02.2022 за відповідний період окупації, споживачів та/або членів їх сімей на відповідній території.

82. Верховний Суд вважає безпідставними посилання скаржника, як на підставу для задоволення позову, відсутність механізму практичної реалізації виконання положень Постанови № 206, з огляду на те, що Правила роздрібного ринку електричної енергії містять норми, якими врегулюванні питання розрахунків за договором про постачання електричної енергії, але не містять положень, які б були приведені у відповідність, зокрема і до Постанови №206 (із змінами, внесеними Постановою №1405).

83. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

84. Отже, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій.

85. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 139 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонська обласна енергопостачальна компанія» залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

СуддіС.Г. Стеценко Н.В. Коваленко Л.В. Тацій