№ 420/16041/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року

м. Київ

справа №420/16041/23

адміністративне провадження № К/990/23636/24

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Бучик А.Ю.,

суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О., Єзерова А.А., Коваленко Н.В., Рибачука А.І., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М., Шарапи В.М. (далі також - Суд, Судова палата),

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська мехколона № 10" (далі - ТОВ "Одеська мехколона № 10") на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 (колегія суддів: Осіпов Ю.В., Коваль М.П., Скрипченко В.О.) у справі № 420/16041/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФУ у Львівській області, відповідач) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ ПФУ у Львівській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 02.02.2023 № 154950002647 про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення, тобто з 22.08.2022.

2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.09.2023 позов задовольнив.

Визнав незаконним і скасував рішення відповідача від 02.02.2023 № 154950002647 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .

Зобов`язав ГУ ПФУ у Львівській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення, тобто з 22.08.2022.

3. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Одеська мехколона № 10" як особа, яка вважає, що її права порушено, подало апеляційну скаргу.

4. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.02.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Одеська мехколона № 10" та призначив її до розгляду.

5. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23.05.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Одеська мехколона № 10" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 у справі №420/16041/23 закрив.

6. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Одеська мехколона № 10" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

7. Верховний Суд ухвалою від 24.06.2024 відкрив касаційне провадження.

8. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

9. Верховний Суд ухвалою від 26.03.2025 передав справу на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Суди встановили, що 13.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

20.09.2021 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняло рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії № 15490002647, оскільки станом на дату подання заяви йому виповнилося лише 54 роки 11 місяців 1 день та необхідна уточнююча довідка підприємства.

11. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 у справі № 420/25802/21 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 20.09.2021 № 154950002647 про відмову у призначенні пенсії в частині необхідності позивачу підтвердити наявний трудовий стаж для призначення пенсії на пільгових умовах уточнюючими довідками.

12. 22.08.2022 позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

30.08.2022 ГУ ПФУ у Львівській області за принципом екстериторіальності прийняло рішення № 154950002647 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки про підтвердження пільгового стажу.

13. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі № 420/13447/22 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 30.08.2022 № 154950002647 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії позивача від 22.08.2022, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

14. 02.02.2023 ГУ ПФУ у Львівській області на виконання судового рішення від 28.11.2022 у справі № 420/13447/22 повторно розглянуло заяву про призначення пенсії ОСОБА_1 від 22.08.2022 та знову прийняло рішення № 154950002647 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки про пільговий стаж позивача за Списком № 2.

У цьому рішенні відповідач зазначив, що зобов`язань щодо призначення пенсії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі № 420/13447/22 не містить. Отже, на час виконання рішення суду право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у ОСОБА_1 відсутнє у зв`язку з відсутністю стажу на роботах, передбачених Списком № 2.

15. Не погоджуючись із вказаними діями та рішенням відповідача, позивач повторно звернувся до суду з цим позовом та просив зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах.

16. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 28.09.2023 у справі, що розглядається (№ 420/16041/23), позов задовольнив.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог і, відповідно, протиправності оскаржуваного рішення ГУ ПФУ у Львівській області.

17. Учасники справи рішення суду першої інстанції від 28.09.2023 в апеляційному порядку не оскаржили.

18. Натомість апеляційну скаргу подало ТОВ "Одеська мехколона № 10" як особа, яка вважає, що її права порушені.

Зокрема зазначає, що ОСОБА_1 наказом від 02.07.1990 № 74-К прийнятий на роботу в Котовське СМУ в Одеській механізованій колоні № 10 тресту "Приморсксельэлектрострой" на посаду електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі 3 розряду.

На підставі наказу від 22.02.1993 Одеська механізована колона № 10 тресту "Приморсксельэлектрострой" перейменована в Орендне підприємство "Одеська мехколона № 10".

02.11.1993 позивача звільнено за власним бажанням.

Наказом від 03.01.1994 № 1-К ОСОБА_1 прийнятий на роботу в Орендне підприємство "Одеська мехколона № 10", яке перейменоване в ЗАТ "Одеська мехколона № 10", на посаду електромонтера-лінійника з монтажу повітряних ліній високої напруги і контактної мережі 4 розряду. 01.03.2004 позивач звільнений за власним бажанням.

13.10.2009 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи ЗАТ "Одеська мехколона № 10" шляхом реорганізації.

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.10.2009 проведено державну реєстрацію юридичної особи шляхом перетворення та зареєстровано ТОВ "Одеська мехколона № 10", яке є правонаступником ЗАТ "Одеська мехколона № 10".

ТОВ "Одеська мехколона № 10" є правонаступником указаних підприємств, на яких працював позивач, що ним не заперечується.

Товариство звертає увагу, що атестація робочих місць не проводилась та уточнююча довідка позивачу не видавалась. Зарахування вказаних періодів до пільгового стажу за Списком № 2 та призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку потягнуло за собою фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, відшкодування яких покладено на ТОВ "Одеська мехколона № 10".

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19. Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд виходив з того, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 не вирішувались питання про права, свободи, інтереси або обов`язки ТОВ "Одеська механізована колона № 10". Вказане рішення не містить вимог зобов`язального характеру стосовно скаржника (апелянта), а предметом спору у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення пенсійного органу від 02.02.2023 № 154950002647 про відмову позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, а також наявність підстав для призначення ОСОБА_1 відповідної пенсії, де оцінка надавалась виключно питанню обґрунтованості прийнятого ГУПФУ у Львівській області рішення.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. На обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Одеська мехколона № 10" вказує, що Одеським окружним адміністративним судом зобов`язано призначити пенсію ОСОБА_1 , зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 2 періоди робити з 02.07.1990 по 02.11.1993 та з 03.01.1994 по 01.03.2004 в Котовському СМУ в Одеській механізованій колоні № 10 тресту "Приморсксельэлектрострой", правонаступником якого є ТОВ "Одеська мехколона № 10".

Вказує, що пільговий стаж враховано судом за відсутності уточнюючої довідки, яку підприємство не видавало, інформації про атестацію робочих місць чи будь яких інших первинних даних, які знаходяться на підприємстві.

Як наслідок після призначення ОСОБА_1 пенсії у ТОВ "Одеська мехколона № 10" виникли зобов`язання щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.

Тому вважає, що рішення суду першої інстанції безпосередньо впливає на права, інтереси та обов`язки ТОВ "Одеська мехколона № 10", проте його суд не залучив до розгляду цієї справи як третю особу, а суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства, чим унеможливив захист прав та інтересів підприємства.

21. Правом на подачу відзиву на касаційну скаргу ані позивач, ані відповідач не скористались, що не перешкоджає перегляду ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 (частина четверта статті 339 КАС України).

V. ПІДСТАВИ ПЕРЕДАЧІ СПРАВИ НА РОЗГЛЯД СУДОВОЇ ПАЛАТИ

22. Правовою підставою для передачі цієї справи на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних справ є частина перша статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

23. Верховний Суд вже розглядав справи з подібними правовідносинами, що стосуються права на апеляційне чи касаційне оскарження судових рішень про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємствами, де працювала особа, та дійшов висновку, що судові рішення стосуються виключно прав та інтересів особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку, та органу Пенсійного фонду України як органу, який відмовив йому у призначені пільгової пенсії. При цьому підприємство, на якому особою здобуто пільговий стаж не є учасником спірних правовідносин та судами не вирішувалось питання безпосередньо щодо його прав та обов`язків.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 14.08.2018 у справі № 127/28038/13-а та від 17.05.2021 у справі № 750/4715/16-а.

Водночас Верховний Суд у постанові від 11.11.2024 у справі № 160/7289/22 вказав, що фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється за рахунок страхувальників, а тому у підприємств виникає обов`язок зі своєчасного розрахунку з Пенсійним фондом України. Враховуючи призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, у підприємства, на якому працював пенсіонер, виникає обов`язок щодо відшкодування пенсійному органу фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за віком.

24. Суд дійшов висновку, що, враховуючи такі основні конституційні засади судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, суб`єкт господарювання, на якого законом покладено обов`язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, має право брати участь у якості третьої особи, а також оскаржувати судові рішення у справах, в яких відповідний працівник доводить факт роботи у такого суб`єкта господарювання на посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

25. З огляду на зазначене колегія суддів дійшла висновку про існування різної судової практики при вирішенні спорів, що стосуються наявності права на апеляційне/касаційне оскарження судових рішень про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" підприємствами, де працювала особа та у яких, відповідно, виникає обов`язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії.

26. Тому з метою забезпечення єдності судової практики колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для передачі цієї справи на розгляд палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, судова палата зазначає таке.

28. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина. Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону (Рішення Конституційного Суду України від 08.07.2010 № 18-рп/2010).

29. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено в КАС України, у частині першій статті 5 якого зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

30. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

31. Обов`язковою умовою надання правового захисту є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Право на захист має особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

32. Одним із процесуальних засобів, установлених нормами КАС України, які забезпечують право на звернення до адміністративного суду (право на судовий захист у сфері публічно-правових відносин), є право на апеляційне оскарження судових рішень суду першої інстанції.

33. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, установлених цим Кодексом.

34. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

35. Право на оскарження судових рішень особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, передбачено також положеннями статей 13 14 КАС України.

36. Щодо учасників справи, то їх коло визначено частинами першою та другою статті 42 КАС, якими передбачено, що учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

37. Норма частини першої статті 293 КАС України розширює коло осіб, які мають право оскаржити судове рішення в апеляційному порядку, але не є учасниками справи, оскільки особи, про яких ідеться в цій нормі, є суб`єктами матеріально-правових відносин, яких стосується спір, що отримав вирішення в судовому рішенні. Та обставина, що вони не брали участі у справі, була зумовлена застосуванням щодо них незаконних процесуальних обмежень.

38. Судове рішення, оскаржуване незалученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

39. Особа, яка не була учасником справи, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки. Такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Аналогічного по суті висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2024 у справі № 440/14216/23.

40. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічний висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 826/3508/17.

41. Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права на касаційне оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.

42. Охоронюваний законом інтерес (відповідно до того, як це поняття розкрито в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004) - зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

43. Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання щодо прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків особи, яка не брала участі у справі, має вирішуватись з урахуванням конкретних обставин справи та змісту судового рішення.

44. Отже, під час вирішення питання, чи прийнято оскаржуване рішення про права, обов`язки, свободи чи інтереси особи, яка не брала участі в справі, суд має з`ясувати, чи буде в зв`язку із прийняттям судового рішення в цій справі таку особу наділено новими правами, чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав, свобод та/або обов`язків у майбутньому.

45. Отже КАС України передбачено право особи подати апеляційну/касаційну скаргу на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду спору у правовідносинах, учасником яких є заявник, або у якому містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.

46. В адміністративному судочинстві з метою залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою більш повного та всебічного з`ясування обставин у справі, діє інститут третьої особи.

47. Відповідно до частин другої та п`ятої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

48. Верховний Суд зазначає, що інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

При цьому участь у справі третіх осіб, з одного боку, зумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення. Правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 14.04.2020 у справі № 580/3136/19, від 23.04.2020 у справі № 811/1470/18, від 29.04.2020 у справі № 703/2908/17.

49. Аналіз вказаних процесуальних норм свідчить також про те, що єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

50. Такі обставини можуть бути виявлені судом самостійно при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду, або ж наведені у відповідних клопотаннях про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача.

51. Відповідно до змісту ухваленого у цій справі рішення суду ні мотивувальна, ні резолютивна його частини не містять будь-яких питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Одеська мехколона № 10".

52. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 не містить вимог зобов`язального характеру стосовно скаржника (апелянта), а предметом спору у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення пенсійного органу (відповідача) від 02.02.2023 про відмову позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах, а також наявність підстав для призначення ОСОБА_1 відповідної пенсії, де оцінка надавалась виключно питанню обґрунтованості прийнятого ГУ ПФУ у Львівській області рішення.

53. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у цьому випадку рішення суду першої інстанції стосується виключно сторін у справі, повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії та, фактично, врахування чи неврахування пенсійним органом правової оцінки, наданої у попередніх рішеннях суду.

54. При цьому суд бере до уваги, що ані мотивувальна, ані резолютивна частини рішення суду першої інстанції у цій справі не містять жодних висновків щодо прав та обов`язків апелянта.

55. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що права ТОВ "Одеська мехколона № 10" на участь в розгляді цієї справи порушені не були. Водночас апеляційний перегляд судового рішення за скаргою товариства не сприятиме вирішенню завдань адміністративного судочинства, враховуючи, що позивач втретє оскаржує в судовому порядку рішення про відмову у призначенні йому пенсії зі зниженням пенсійного віку.

56. Скаржник вказує, що через безпідставне зарахування періодів роботи до пільгового стажу позивача, у роботодавця виник обов`язок покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії. Водночас товариство вказує, що ГУПФУ в Одеській області вже звернулось до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії позивача за 2023 рік в сумі 91573,65 грн.

57. Механізм відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, полягає у тому, що відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підприємства зобов`язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку.

58. Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульований Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1).

59. Відповідно до положень пункту 1.3 цієї Інструкції під страхувальниками слід розуміти роботодавців та інших осіб, які відповідно до Закону сплачують страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

60. За приписами пункту 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

61. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (пункт 6.7 Інструкції).

62. Зміст наведених норм свідчить, що фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється за рахунок страхувальників, а тому обов`язок підприємств - вчасно розрахуватися з Пенсійним фондом України.

63. Водночас обов`язок покриття витрат на виплату та доставку пільгової пенсії не може впливати на право позивача на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за пільговими умовами.

64. Покликання заявника апеляційної скарги на те, що пенсійним органом в подальшому до нього заявлено вимогу про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не свідчить про те, що він є учасником правовідносин щодо призначення пенсії, та що судом першої інстанції вирішено питання безпосередньо щодо його прав та обов`язків і не створює підстав для апеляційного оскарження.

65. Крім того Суд зазначає, що ТОВ "Одеська мехколона № 10" може захистити свої права та інтереси при оскарженні розрахунків на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які сформовані та надіслані йому відповідачем в судовому порядку або при розгляді справи про стягнення цієї заборгованості.

66. Водночас обов?язок підприємства щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виникає внаслідок специфіки діяльності підприємства, здійснення якої неможливе без виконання робіт, які віднесені до Списку № 1 чи № 2 та дають право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

67. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

68. Також у пункті 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

69. З огляду на зазначене, Судова палата вважає за необхідне відступити від правового висновку, сформованого у постанові Верховного Суду від 11.11.2024 у справі № 160/7289/22 та інших, де його застосовано, щодо реалізації права на апеляційне оскарження, передбаченого частиною першою статті 293 КАС України, та вважає за необхідне, у відповідності до частини другої статті 356 КАС України сформувати такий: у справах, де позивачем є фізична особа, відповідачем - орган Пенсійного фонду України, а предмет спору стосується визнання протиправним рішення про відмову у призначенні пенсії особі на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" роботодавці, де працювала особа, та у яких відповідно виникає обов`язок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, не мають права на апеляційне оскарження таких судових рішень.

70. Водночас Суд не вбачає підстав для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 804/1305/18 та від 16.10.2024 у справі № 320/7636/21, оскільки предметом касаційного перегляду була ухвала суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, а за результатами розгляду касаційної скарги Суд вказав, що встановлення обставин та оцінка доводів щодо вирішення судом питання про права, свободи та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у справі, здійснюється судом апеляційної інстанції не на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а при розгляді справи по суті, що стало підставою для скасування ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження із направленням справи до цього суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

71. Також відсутні підстави для відступу від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31.07.2020 у справі № 160/2898/19, у зв`язку з тим, що ДП "Кривбасшахтозакриття" (особа, яка подавала апеляційну скаргу) не є правонаступником підприємств, на яких працювала фізична особа та набула пільговий стаж, який врахований для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. При цьому доводи та вимоги апеляційної скарги не стосувалися права особи на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

72. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

73. Оскільки питання про права, свободи, інтереси та/або обов`язки ТОВ "Одеська мехколона № 10" в оскаржуваному судовому рішенні не вирішувалися, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою цього товариства.

74. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

75. Врахувавши зазначене, у задоволенні касаційної скарги слід відмовити, а судові рішення залишити без змін.

76. Зважаючи на результат касаційного перегляду, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська мехколона № 10" залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 у справі № 420/16041/23 залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Бучик А.Ю.

Судді Бевзенко В.М.

Берназюк Я.О.

Єзеров А.А.

Коваленко Н.В.

Рибачук А.І.

Стародуб О.П.

Стеценко С.Г.

Стрелець Т.Г.

Тацій Л.В.

Чиркін С.М.

Шарапа В.М.