№ 420/16118/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа №420/16118/23

адміністративне провадження № К/990/7358/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух)

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року (головуючий суддя - Бжассо Н.В.),

додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року (головуючий суддя - Бжассо Н.В.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року (головуючий суддя - Федусик А.Г., судді: Бойко А.В., Шевчук О.А.)

у справі № 420/16118/23

за позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух)

третя особа Міністерство оборони України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

I. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 24 лютого 2022 року в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а з 12 червня 2022 року по 22 липня 2022 року за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) нарахувати та виплатити з 24 лютого 2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а з 12 червня 2022 року по 22 липня 2022 року за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є військовослужбовцем Збройних Сил України та з 2010 року відряджений до Украерорух. Після введення в Україні воєнного стану у період з 10 червня по 23 липня 2022 року був відряджений до н.п. Курахове для виконання поставлених задач. Проте додаткову винагороду, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168) виплачено не було, а на звернення про здійснення такої виплати відмовлено з посиланням, що військовослужбовцям, відрядженим до Украерорух, спірні виплати не передбачені.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року, позов задоволено.

4. Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 5 000 грн.

5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.

8. Наказом Міністром оборони України від 06 серпня 2010 року №777 відряджено ОСОБА_1 , помічника керівника польотів групи управління польотами 8 авіаційної комендатури НОМЕР_1 авіаційної бази повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі у Збройних Силах України.

9. Наказом Міністра оборони України від 28 вересня 2016 року №885 відповідно до частини дев`ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» продовжено дію контрактів понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації, зокрема п.20 - майору ОСОБА_1 , старшому штурману (старшому диспетчеру з руху літаків) Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

10. Наказом директора Укреарорух від 09 червня 2022 року № 23/вд на виконання розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05 червня 2022 року № 3757, розпорядження Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06 червня 2022 року №10/3126/ПС-Е та розпорядження заступника директора - начальника Украероцентру від 06 червня 2022 року №20/22ДСК, для виконання завдань з організації планування та координації авіаційної підтримки військ у складі оперативних груп від Повітряних Сил Збройних Сил України на ОКП угрупувань військ (сил) та проведення ротації військовослужбовців ОЦВС майора ОСОБА_1 , старшого диспетчера з руху літаків (старший штурман) Центру організації повітряного руху/структурні підрозділи служби аеронавігаційного обслуговування/Одеського РСП Украероруху відряджено до н.п. Курахове на період з 10 червня по 23 липня 2022 року.

11. Відрядження позивача також підтверджується посвідченням про відрядження до оперативно-тактичного угрупування «Схід» терміном на 44 дні з 10 червня по 23 липня 2022 року для виконання службових (бойових) завдань в районі проведення ООС.

12. Відповідно до наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» від 13 червня 2022 року №4 вважати майора ОСОБА_1 таким, що прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання «Донецьк», які залучаються та беруть безпосередню участь в здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, з метою виконання службових (бойових) завдань 12 червня 2022 року.

13. Відповідно до наказу командира оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» від 22 липня 2022 року №34 вважати майора ОСОБА_1 таким, що вибув 22 липня 2022 року зі складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання «Донецьк», які залучаються та беруть безпосередню участь в здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ, з метою виконання службових (бойових) завдань.

14. 06 листопада 2022 року військовою частиною НОМЕР_2 -ІІ видано позивачу довідки №2022/окп/38/1532 та № 2022/окп/38/531, в тому, що він приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки ї оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 12 червня по 30 червня 2022 року (підстава: розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05 червня 2022 року № 3757, розпорядження командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06 червня 2022 року № 10/3126/ПС-Е, розпорядження заступника директора - начальника Украеропентру від 06 червня 2022 року №20/22 ДСК, наказ Одеського РСП Украероруху від 09 червня 2022 року №23/вд, рапорт начальника пункту управління протиповітряної оборони та авіації оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» з 12 червня по 30 червня 2022 року. Журнал бойових дій № р.з.4/87/152. журнал бойових дій №р.з.4/87/159) та з 01 липня по 22 липня 2022 року (підстава: розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05 червня 2022 року №3757, розпорядження командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06 червня 2022 року №10/3126/ПС-Е, розпорядження заступника директора - начальника Украероцентру від 06 червня 2022 року №20/22 ДСК, наказ Одеського РСП Украероруху від 09 червня 2022 року №23/вд, рапорт начальника пункту управління протиповітряної оборони та авіації оперативно-тактичного угруповання «Донецьк» з 01 липня по 22 липня 2022 року, журнал бойових дій р.з. 4/87/159).

15. Відповідно до довідки Одеського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 22 вересня 2022 року №21.2.08-73 позивач дійсно в період з 12 червня по 22 липня 2022 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (підстава: наказ Одеського РСП від 09 червня 2022 року №23/вд, розпорядження заступника директора - начальника Украероцентру від 06 червня 2022 року №20/22ДСК, розпорядження Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06 червня 2022 року №10/3126/ПС-Е, розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05 червня 2022 року №3757.

16. ОСОБА_1 звернувся до директора Украероруху із письмовою заявою від 28 липня 2022 року та проханням нарахувати та виплатити з 24 лютого 2022 року додаткову винагороду відповідно до Постанови №168, на що Одеський регіональний структурний підрозділ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України листом від 01 грудня 2022 року повідомив про відсутність підстав для такої виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, відрядженим до Украероруху. Такі виплати можуть бути встановлені тільки за умови прийняття відповідного рішення Уряду про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 в частині поширення цієї додаткової винагороди на зазначену категорію військовослужбовців.

17. Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди протиправною, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

18. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріали справи містять беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України і відповідно до пункту 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану як військовослужбовець Збройних Сил має право на додаткову винагороду з 24 лютого 2022 року в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а з 12 червня по 22 липня 2022 року - за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

19. Постанова №168 не містить будь-яких виключень або ж конкретизації яким саме військовослужбовцям Збройних Сил України виплачується впроваджена нею додаткова винагорода. Тобто умови, що відряджені військовослужбовці не мають права на отримання даної винагороди вказана постанова не містить. Враховуючи гарантії, надані державою військовослужбовцям, Украерорух зобов`язаний здійснити таке нарахування та виплату. Винагорода є спеціальною складовою грошового забезпечення військовослужбовців та виплачується при певних умовах - в особливий період - під час дії воєнного стану. Відсутність положень про дану складову грошового забезпечення у постанові Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій» (далі - Постанова № 104) не означає, що вона не повинна нараховуватись відрядженим військовослужбовцям. Таким чином, бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати позивачу відповідної винагороди визнана протиправною.

20. З огляду на те, що Украероруху постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 193 (зі змінами від 11 листопада 2022 року № 1271) було виділено кошти для забезпечення діяльності підрозділів ОЦВС, жодних зауважень, пояснень з приводу неможливості використання вказаних коштів на забезпечення виплати спірної додаткової винагороди відповідачем не надано.

21. Суд апеляційної інстанції погодився з такими висновками суду першої інстанції.

22. Додатковою постановою суду першої інстанції було вирішено питання стягнення судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України з огляду на те, що на дату подання касаційної скарги відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, а саме застосування положень Постанови №168 та Постанови № 104 відносно військовослужбовців Збройних Сил України, які були відряджені для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху (державного комерційного підприємства).

24. Відповідач у касаційній скарзі звертає увагу на те, що виплата додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови № 168 здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), проте в матеріалах справи відсутні докази наявності таких підстав для виплати ОСОБА_1 спірних виплат.

25. Пунктом 21 Постанови № 168 встановлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 000 грн, проте у цій постанові не зазначено про державні підприємства, яким є відповідач. Украерорух не є бюджетною установою, не має самостійного балансу та рахунків в органах Державної казначейської служби, не наділений владними повноваженнями.

26. ОЦВС, будучи змішаною гібридною системою, має свої особливості діяльності, які визначені наказом Генерального штабу ЗСУ від 29 січня 2015 року № 22, відповідно до якого, зокрема, в особливий період підрозділи ОЦВС оперативно підпорядковуються начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України, у зв`язку з чим саме до повноважень Генштабу належить прийняття рішень щодо відправлення військовослужбовців, що відряджені до Украероруху у відрядження, а не до повноважень Украероруху, що підтверджує той факт, що Украерорух не є належним відповідачем у цій справі.

27. Вказує на те, що не є розпорядником бюджетних коштів за напрямком - забезпечення витрат на виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168. Доходи Украероруху напряму залежать виключно від інтенсивності повітряного руху в повітряному просторі України, і, наразі, в період дії воєнного стану, вони відсутні. Починаючи з дати прийняття Постанови №168 Украероруху виділялися кошти з резервного фонду державного бюджету на покриття витрат, передбачених зазначеною постановою.

28. Касатор погоджувався з тим, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, проте такі висновки стосуються повноважень та обов`язків саме державних органів, а не державних комерційних підприємств.

29. Наполягав на тому, що Украерорух виплачував відрядженому до підприємства військовослужбовцю ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення у порядку та розмірах, визначених законодавством, а здійснення виплати додаткової винагороди під час воєнного стану таким військовослужбовцям діючим законодавством не передбачено. Постанова № 104 не регламентує порядку, умов та розміру виплат додаткових винагород (які не мають постійного характеру) військовослужбовцям, відрядженим до державних підприємств із залишенням на військовій службі.

30. Виділення коштів з резервного фонду державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 193, на яку посилалися суди першої та апеляційної інстанцій, не доводить факту цільового виділення коштів на забезпечення виплати додаткової винагороди відрядженим військовослужбовцям та обов`язку Украероруху виплачувати таку винагороду військовослужбовцям відповідно до Постанови № 168. Також суди не взяли до уваги те, що коли мова йде про виділення коштів державного бюджету, то Кабінет Міністрів України завжди зазначає мету та чіткий напрямок видатків з резервного фонду державного бюджету.

31. Також відповідач вказував на порушення судами норм процесуального права, що виразилося у відсутності мотивів відхилення доказів та аргументів, наданих Украерорухом.

32. У доповненні до касаційної скарги відповідач зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме щодо недослідження зібраних у справі доказів, що за змістом відповідає вимогам пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

33. Вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, помилково застосували положення пункту 1 Постанови № 168, ігноруючи приписи абзацу 5 пункту 1 Постанови № 104, яким чітко регламентовано, що за відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил України, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

34. Після набуття чинності Постановою № 168 Міністерство оборони України, враховуючи інтереси військовослужбовців Збройних Сил України, на яких розповсюджується положення Постанови № 168, впорядкувало питання виплат додаткової винагороди, затвердивши зміни до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260) (розділ ХХХІV). Отже, обов`язок виплачувати додаткову винагороду військовослужбовцям відповідно до приписів Постанови № 168, Наказу № 260, наказу Міністерства оборони України від 26 вересня 2023 року № 566, покладений саме на Міністерство оборони України.

35. Приймаючи рішення виплачувати додаткову винагороду, держава не відкоригувала приписи Постанови № 104 відповідно до Постанови № 168, регламентації порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху. Станом на дату розгляду справи відсутні законодавчо врегульовані положення щодо обов`язку Украероруху забезпечувати виплату додаткової винагороди військовослужбовцям відрядженим на підприємства.

36. Представник позивача надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у її задоволенні.

37. Звертає увагу на те, що додаткова винагорода відповідно до Постанови № 168 встановлена саме на період дії воєнного стану відповідному колу осіб, в тому числі і військовослужбовцям Збройних Сил України, яким і є позивач.

38. Постанова № 168 не містить жодних виключень або конкретизації яким саме військовослужбовцям Збройних Сил України вона виплачується, тобто відряджені військовослужбовці мають право отримувати таку винагороду. Враховуючи гарантії, надані державою військовослужбовцям, Украерорух зобов`язаний здійснити її нарахування та виплату. Відсутність положень про таку складову грошового забезпечення у Постанові № 104 не означає, що вона не повинна нараховуватися відрядженим військовослужбовцям.

39. Також представник позивача вважає необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи позовної заяви і висновки судів попередніх інстанцій посилання касатора на те, що виділені з резервного фонду державного бюджету України 200 млн грн, що були надані Украероруху на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1271, були призначені не лише для забезпечення військових, що відряджені до Украероруху, а в першу чергу, для покриття ряду витрат, що несе підприємство в процесі свого функціонування.

40. Відповідач надіслав заперечення на відзив, в якому крім іншого звернув увагу на те, що маючи статус відрядженого військовослужбовця, заміщуючи посаду у структурному підрозділі Украероруху, ОСОБА_1 мав функціонал та посадові обов`язки, що були тотожні посадовим обов`язкам цивільних працівників Одеського РСП Украероруху, оскільки Державне підприємство обслуговування повітряного руху України з огляду на приписи Закону України «Про Національну безпеку України» не відноситься до сил оборони держави.

41. Докази, на підставі яких суд першої інстанції робив висновки і приймав рішення, сторона вважає неналежними з огляду на те, що ними не встановлені обставини, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у виконанні бойових дій, завдань, заходів, як і не доведено обов`язок Украероруху виплачувати додаткову винагороду під час воєнного стану.

42. Також відповідач надіслав додаткові пояснення у зв`язку з ухваленням 02 травня 2024 року Верховним Судом постанови у справі № 420/16118/23, які просив врахувати під час касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанції у розглядуваній справі.

43. Представник позивача надіслала заперечення на додаткові пояснення відповідача, в яких, з посиланням на рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Ромашов проти України» (№ 67534/01) та «Кечко проти України» (№ 63134/00), постанову Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 206/4411/16-а, вказувала на те, що реалізація особою права, яке пов`язане із отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

44. 26 вересня 2024 року у зв`язку з ухваленням Великою Палатою Верховного Суду постанови від 29 серпня 2024 року у справі № 640/13029/22 відповідач надіслав додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких вказане рішення вважає додатковим аргументом в доповнення раніше наведеної позиції для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

45. Третя особа не скористалася правом подати відзив на касаційну скаргу.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

46. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

47. Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку з бездіяльністю Украероруху по нарахуванню та виплаті додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168.

48. Відповідно до статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу ЗСУ. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

49. Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулювання питань, пов`язаних з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі, визначено Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008).

50. Пунктом 5 Положення № 1153/2008 визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України. Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

51. Згідно з пунктами 153, 155 Положення № 1153/2008 військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних навчальних закладів із залишенням на військовій службі, але зі звільненням із займаної посади з дальшим призначенням на посаду відповідно до Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, який затверджується Президентом України. Для заміщення вакантних посад у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах їх керівники надсилають до Міноборони письмовий запит про основні характеристики зазначених посад та професійні, освітні і кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати військовослужбовці для зайняття таких посад. На підставі письмового запиту Міноборони здійснюється добір військовослужбовців для відрядження на посади в державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, державних та комунальних навчальних закладах. Рішення про відрядження військовослужбовців приймається Міністром оборони України. Відрядження оформлюється на підставі письмового запиту керівника державного органу, підприємства, установи, організації, державного та комунального закладу освіти, рапорту військовослужбовця та відповідного подання наказами Міністра оборони України. Про призначення відряджених військовослужбовців на посади керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти письмово повідомляють Міноборони.

За відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для військовослужбовців. Виплата грошового забезпечення та надання інших видів забезпечення відрядженим військовослужбовцям здійснюється у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

52. Перелік посад, що заміщуються військовослужбовцями Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення у державних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, а також державних та комунальних навчальних закладах, та граничних військових звань за цими посадами, затверджено Указом Президента України від 03 травня 2017 року № 126/2017 (далі - Перелік № 126/2017).

53. У розділі «Державне підприємство обслуговування повітряного руху України» Переліку №126/2017 перебачено для заміщення військовослужбовцями 3 посади, в Українському центрі планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху - 34 посади, у регіональних структурних підрозділах - 136 посад.

54. Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 затверджено Положення про об`єднану військово-цивільну систему організації повітряного руху України, а також погоджено пропозицію Міністерства транспорту та Міністерства оборони України про утворення у складі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України таких структурних підрозділів, в тому числі регіональних структурних підрозділів на базі цього підприємства.

55. Згідно з пунктом 4 Постанови № 1281 фінансування витрат на утримання системи здійснюється за рахунок коштів, передбачених на ці цілі в державному бюджеті, частини коштів, що надходять від аеронавігаційних зборів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

56. Украерорух є державним унітарним підприємством, яке входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України та включене до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 83.

57. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який установлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

58. Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

59. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

60. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

61. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинне забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

62. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (частини друга - четверта статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

63. Отже, в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» окремою нормою встановлено, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України спеціальним нормативним документом.

64. Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу тощо затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).

65. За змістом пункту 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

66. Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України врегульовує порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, окремим нормативно-правовим актом.

67. Так, з метою впорядкування грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 104.

68. Згідно з абзацами першим, другим, третім пункту 1 Постанови № 104 військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби. Водночас грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

69. Міністерство оборони України відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови № 704 видало наказ від 07 червня 2018 року № 260, яким затвердило Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

70. Пунктом 2 розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення включає:

- щомісячні основні види грошового забезпечення;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:

- посадовий оклад;

- оклад за військовим званням;

- надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:

- підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);

- премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:

- винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;

- допомоги.

71. Отже, пунктом 2 Постанови № 704, якою визначено порядок і розмір грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, встановлено, що грошове забезпечення зазначених осіб складається із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що повністю збігається зі складовими грошового забезпечення військовослужбовців, визначеними в частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

72. Натомість нормою абзацу другого пункту 1 Постанови № 104 імперативно визначено, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, лише оклади за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугою років виплачуються у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, тоді як оклади за посадами та інші виплати виплачуються як для працівників цих державних органів, установ та організацій.

73. Системний аналіз наведеного нормативного регулювання підтверджує, що порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, відрізняється від порядку грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ організацій. Тобто, розмір грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, врегульовано окремим нормативно-правовим актом, який визначає дещо відмінний порядок та інші складові формування грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.

74. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (надалі строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними указами Президента України; воєнний стан в країні триває по теперішній час).

75. Відповідно до пункту 4 Указу № 64/2022 Кабінет Міністрів України (зобов`язаний) невідкладно, зокрема, забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

76. Кабінету Міністрів України (доручено) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації (пункт 6 Указу № 64/2022).

77. На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, якою вирішено питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, зокрема установив виплату додаткової винагороди для військовослужбовців на період дії воєнного стану.

78. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції станом на 28 лютого 2022 року) на період дії воєнного стану військовослужбовцям ЗСУ, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 зазначеної постанови доручено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови, а пунктом 5 установлено, що вона набирає чинності з моменту опублікування (28 лютого 2022 року) та застосовується з 24 лютого 2022 року.

79. Постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793 були внесені зміни до абзацу першого пункту 1 Постанови № 168.

80. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 серпня 2024 року (справа №640/13029/22) дійшла переконання, що як текстуальне тлумачення змісту первинної редакції пункту 1 Постанови № 168, так і системне тлумачення цієї постанови з урахуванням умов її прийняття, визначеними у преамбулі, дають підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

81. Отже, зроблено висновок, що пункт 1 Постанови № 168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до Постанови № 104.

82. Оскільки визначена пунктом 1 первинної редакції Постанови № 168 додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (пункт 2 частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), тоді як абзацом 2 пункту 1 Постанови № 104 чітко визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, то Велика Палата Верховного Суду у справі №640/13029/22 висловила переконання, що положення Постанови № 168 не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій.

83. З огляду на те, що у справі № 640/13029/22 судами було встановлено, що позивач є військовослужбовцем ЗСУ, який відряджений до ДКА (НЦУВКЗ) із залишенням на військовій службі та проходить військову службу безпосередньо в НЦУВКЗ, то Велика Палата Верховного Суду вважала необхідним застосовувати до спірних правовідносин положення саме Постанови № 104. Оскільки додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, виплата якої для працівників цієї установи не передбачена, то й відсутні правові підстави для її виплати позивачу.

84. Таким чином є помилковим висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції, про те, що відсутність у Постанові № 168 будь-яких виключень або конкретизації яким саме військовослужбовцям Збройних Сил України виплачується впроваджена нею додаткова винагорода, а також відсутність положень про таку складову грошового забезпечення у Постанові № 104, свідчить про право відряджених військовослужбовців на таку винагороду.

85. Суди помилково ототожнили порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовців та військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, без урахування особливостей правового статусу позивача, відрядженого до Украероруху, та особливостей правового регулювання для виплати грошового забезпечення для відряджених військовослужбовців, що передбачено Постановою № 104.

86. Таким чином, є помилковим висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції, про поширення на позивача як військовослужбовця, відрядженого до державної установи, положень пункту 1 Постанови № 168 в частині права на отримання додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць з 24 лютого 2022 року.

87. На час звернення з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 420/16118/23 Верховним Судом не було сформовано висновку щодо застосування положень Постанови № 168 та Постанови № 104 відносно військовослужбовців Збройних Сил України, які були відряджені для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху (державного комерційного підприємства), що і стало підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі. У той же час станом на день ухвалення Верховним Судом рішення, Великою Палатою Верховного Суду вже викладено правові висновки щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, які мають бути враховані.

88. Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 з 24 лютого 2022 року в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а також зобов`язання нарахувати і виплатити таку винагороду, є помилковим та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання Украерорух нарахувати та виплатити додаткову винагороду згідно з Постановою №168 з 12 червня по 22 липня 2022 року за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, слід зазначити таке.

89. Конкретизація умов, визначених положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 доповнено Постанову №168 пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.». Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

90. З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України 23 червня 2022 року видав окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 01 червня 2022 року.

91. У пункті 1 окремого доручення надано визначення, що слід розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів».

92. У абзацах третьому і четвертому пункту 3 окремого доручення визначено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.

93. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надається довідка керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

94. Пунктом 4 окремого доручення визначено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирів військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.

У підставах про видання таких довідок обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

95. Відповідно до пункту 5 окремого доручення виплата додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн або 30 000 грн здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

96. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення).

97. Підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи , до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

98. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення.

99. Як встановлено судами, на виконання розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 05 червня 2022 року № 3757, розпорядження Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 06 червня 2022 року № 10/3126/ПС-Е та розпорядження заступника директора - начальника Украероцентру від 06 червня 2022 року №20/22ДСК, для виконання завдань з організації планування та координації авіаційної підтримки військ у складі оперативних груп від Повітряних Сил Збройних Сил України на ОКП угрупувань військ (сил) та проведення ротації військовослужбовців ОЦВС, майора ОСОБА_1 , старшого диспетчера з руху літаків (старший штурман) Центру організації повітряного руху/структурні підрозділи служби аеронавігаційного обслуговування/Одеського РСП Украероруху, відряджено до н.п. Курахове на період з 10 червня по 23 липня 2022 року (наказ директора Украерорух від 09 червня 2022 року № 23/вд).

100. Військовою частиною НОМЕР_2 -ІІ видано 06 листопада 2022 року довідки № 2022/окп/38/1532 та № 2022/окп/38/1531 на підтвердження того, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) з 12 червня по 30 червня 2022 року та з 01 липня по 22 липня 2022 року.

101. Тобто, у період з 12 червня по 22 липня 2022 року позивач проходив військову службу не в Одеському РСП Украероруху, а був відряджений до оперативно-тактичного угрупування «Схід» та приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) у вказаний період.

102. Суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 Постанови № 168, зокрема, у період з 12 червня по 22 липня 2022 року має право на додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

103. Пунктом 1.3 Інструкції з керівництва діяльністю підрозділів об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України в особливий період, затвердженої наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 21 жовтня 2015 року № 410, передбачено, що керівництво діяльністю ОЦВС в особливий період здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил України через Командування Повітряних Сил.

104. Відповідно до пункту 1.3 Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особливий період керівництво діяльністю підрозділів системи здійснюється Генеральним штабом Збройних Сил.

105. У той же час, з урахуванням положень Інструкції та Статуту, судами попередніх інстанцій не було установлено хто є безпосереднім командиром (начальником) ОСОБА_1 у діяльності, пов`язаній із безпосередньою його участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не з`ясовано ким виплачувалось грошове забезпечення позивачу за час його відрядження, у якому розмірі та на підставі яких документів.

106. Установлення таких обставин необхідне для розуміння механізму виплати позивачу грошового забезпечення, його розміру, з метою недопущення порушення права військовослужбовця Збройних Сил України на належне йому грошове забезпечення в умовах воєнного стану.

107. Без установлення таких обставин неможливо вирішити питання про наявність/відсутність протиправної бездіяльності Украероруху щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн ОСОБА_1 на підставі Постанови №168.

108. Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин викладено Верховним Судом у постановах від 15 травня 2024 року у справах № 160/14647/22 та №320/10002/22.

109. Невжиття судами попередніх інстанцій усіх, визначених законом заходів, та неустановлення усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи унеможливлює прийняття законного та обґрунтованого рішення в частині позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду згідно Постанови № 168 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах у період з 12 червня по 22 липня 2022 року, яке б відповідало завданням адміністративного судочинства щодо справедливого і неупередженого вирішення спору.

110. У свою чергу, суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

111. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог про нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

112. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків і надати оцінку заявленим позовним вимогам крізь призму частини другої статті 2 КАС України та з урахуванням установленого статтею 6 цього Кодексу принципу верховенства права.

В частині оскарження у касаційному порядку додаткового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року, яким вирішувалося питання стягнення судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу, слід зазначити таке.

113. Відповідно до статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

114. Статтею 24 КАС України визначено, що Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

115. Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у апеляційному порядку не оскаржувалося та не переглядалося. Таким чином, підстави для його перегляду Верховним Судом у касаційному порядку відсутні, а касаційне провадження в цій частині підлягає закриттю.

116. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі №420/16118/23 в частині позовних вимог про зобов`язання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року у справі №420/16118/23 в частині позовних вимог про зобов`язання Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з 12 червня по 22 липня 2022 року за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місць пропорційно часу участі у таких діях та заходах - скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Касаційне провадження за касаційною скаргою на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі №420/16118/23 - закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду