ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 420/19844/23

адміністративне провадження № К/990/9363/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної ради про визнання протиправними та нечинними окремих положень регламенту, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Мандриченко Жанни Василівни , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 (суддя - Завальнюк І. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 (колегія суддів у складі: Вербицької Н. В., Джабурія О. В., Кравченка К. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської обласної ради, в якому просила визнати протиправними та нечинними окремі положення Регламенту Одеської обласної ради VІІІ скликання, зокрема: п. 3 підрозділ 2.2.6. Голова ради, розділ 2. Депутати, посадові особи та органи обласної ради; п.п. 2.3.1. - 2.3.6. підрозділ 2.3. Перший заступник, заступники голови обласної ради, розділ 2. Депутати, посадові особи та органи обласної ради; п. 2.5.3. підрозділ 2.5. Погоджувальна рада обласної ради, розділ 2. Депутати, посадові особи та органи обласної ради; п.п. 3.4.1., 3.4.3., 3.4.4. підрозділ 3.4. Порядок скликання сесії обласної ради, розділ 3. Організація роботи обласної ради; п. 3.11.1. підрозділу 3.11. Ведення пленарних засідань обласної ради, розділ 3. Організація роботи обласної ради.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи та короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 420/19844/23, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.09.2023 о 10 год 00 хв.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 в задоволенні клопотання Одеської обласної ради про об`єднання в одне провадження справи № 420/19844/23 та справи № 420/6484/23 відмовлено.

Протокольною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 вирішено закрити підготовче провадження та справу призначити до судового розгляду на 16.10.2023 об 11 год 00 хв.

Про дату наступного судового засідання, яке повинно було відбутися 16.10.2023 об 11 год 00 хв, позивачка, представник позивачки та представник відповідача були сповіщені в суді 09.10.2023, про що особисто розписалися в розписці.

У судове засідання, призначене на 16.10.2023 о 11 год 00 хв, позивачка та її представник не з`явилися. Від представника позивачки надійшло клопотання про відкладення судового засідання через її зайнятість, зокрема, взяття участі у семінарі для підвищення професійної кваліфікації адвоката, який відбувався 16.10.2023 о 12 год у місті Києві.

Вищезазначена неявка сторони позивача в судове засідання судом визнана неповажною, оскільки жодних доказів на підтвердження покладених в основу клопотання представника позивачки (її безпосередньої участі в даному заході) до суду не надано. Крім того, суд зазначив, що зайнятість представника позивачки не унеможливлювала явку в судове засідання самої позивачки.

Наступне судове засідання призначено на 07.11.2023 о 11 год 00 хв, про що сторона позивача була повідомлена завчасно та належним чином. Зокрема, документ в електронному вигляді «Повістка про виклик до суду в адміністративній справі» від 16.10.23 по справі № 420/19844/23 (суддя Завальнюк І. В.) було надіслано одержувачу в її електронний кабінет.

Проте сторона позивача повторно не з`явилася в судове засідання, призначене на 07.11.2023 о 11 год 00 хв.

При цьому 03.11.2023 до суду від представника позивачки надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 07.11.2023 о 11 год 00 хв, у зв`язку з тим, що представник позивачки - адвокат Мандриченко Ж. В. зайнята в судовому процесі в Господарському суді Одеської області.

Вищезазначена неявка сторони позивача в судове засідання судом визнана також неповажною, оскільки зайнятість представниці позивачки не унеможливлювала явку в судове засідання самої позивачки.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сторона позивача про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, повторно не з`явилася у судове засідання без поважних причин та від неї не надійшло клопотання розгляд справи без її участі, при цьому представник відповідача наполягала на залишенні позову без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України. Крім того, суд зазначив, що повторна неявка позивачки, незалежно від її причини, свідчить про недобросовісне користування належними їй процесуальними правами та порушення прав інших учасників справи, що сприяє зволіканню у розгляді справи.

Суд апеляційної інстанції також не встановив поважності причин неявки до суду представника позивачки 16.10.2023 та 07.11.2023 та додатково зазначив про те, що судове засідання 16.10.2023 було призначено на 11 год 00 хв, а за даними адвоката позивачки, семінар з підвищення кваліфікації був призначений на 12 год 00 хв, що, на думку суду, не позбавляло адвоката можливості заявити клопотання та взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Крім того, суд апеляційної інстанції додатково зазначив про те, що 07.11.2023 у Господарському суді Одеської області по справі № 916/1641/23 у підготовчому судовому засіданні розглядалось клопотання адвоката ТОВ «Геродот» Мандриченко Ж. В. про залучення співвідповідача, яке фактично було процесуальним питанням та, на думку суду, могло бути вирішено без участі адвоката, за наявності відповідного клопотання, у той час як по цій справі вже закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду. Адвокат, як юридично обізнаний фахівець повинна була усвідомлювати наслідки повторної неявки її та позивача у судове засідання.

Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, причиною неявки до суду представника позивача є надання переваги участі у розгляді іншої справи, а тому поважність причин неявки представника позивача судом апеляційної інстанції також не встановлена.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачка, яка брала участь у підготовчих судових засідання, також повторно не з`явилась у судове засідання та не повідомила про поважність причин своєї відсутності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Мандриченко Ж. В. , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Зазначає, що такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21, від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21. Таким чином, на його думку, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Посилається на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 19.09.2018 у справі № 826/10538/17.

Крім того, зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі було проведено 5 судових засідань (3 з яких підготовчі, 2 - по суті), з яких представник позивача та позивач тричі з`являлися за викликом до суду, брали безпосередню участь в судових засіданнях, а також добросовісно користувалися належними їм процесуальними правами і неухильно виконували процесуальні обов`язки. Наголошує, що представник позивача виконав процесуальний обов`язок та повідомив про причини неприбуття до суду на останні судові засідання.

Отже, на думку скаржника, суд першої інстанції, ґрунтуючись на неправильному тлумаченні положень частини п`ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України дійшов до хибного висновку, що друга неявка без поважної причини може бути підставою для залишення позову без розгляду. Оскільки, як зазначено вище, підставою для залишення позовної заяви без розгляду є виключно наявність сукупності чітко визначених умов, при цьому, повторна неявка без поважної причини є лише однією такою умовою серед інших. Крім того, посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не досліджувалось та не надавалась оцінка питанню щодо можливості розгляду справи по суті за відсутності представника позивача та позивача, що є також однією із зазначених умов, та рівносильною за своєю суттю. Наголошує, що оскаржувана ухвала не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.

Уважає, що відсутність представника позивача та позивача не перешкоджала суду першої інстанції розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та заяв по суті, інших процесуальних документів, в яких зазначається позиція сторін.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що на неможливості розгляду справи наполягав відповідач, на думку скаржника, не є безумовним свідченням того, що справу дійсно неможливо було розглядати по суті за відсутності позивача, та не відповідає вимогам процесуального законодавства. Позиція відповідача може бути з`ясована та взята судом до уваги, однак оцінювати зазначену обставину має виключно суд. Зазначає, що вирішення судом питання можливості чи неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача є таким ж принциповим для прийняття рішення про залишення позовної заяви без розгляду, як і дослідження питання неявки позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки.

Також зазначає, що судами не враховано, що відповідно до КАС України, встановлено, що: «якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів». Натомість в КАС України не міститься норми, якою передбачено, що якщо відповідач наполягає на неможливості розглядати справу по суті за відсутності позивача, то суд залишає позов без розгляду.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

11.03.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Мандриченко Ж. В. , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 420/19844/23.

Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Мандриченко Ж. В. , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався положеннями частини п`ятої статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Комплексний аналіз положень зазначених норм процесуального закону дає підстави для таких висновків.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21, від 06.04.2023 у справі № 9901/345/21.

Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представник відповідача заперечувала проти продовження розгляду справи за даних обставин та наполягала на залишенні позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою сторони позивача.

Натомість оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не містить жодних висновків щодо неможливості розгляду справи по суті за відсутності позивача.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивачка та представник позивачки не з`явились у судові засідання, призначенні на 16.10.2023 та 07.11.2023.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, судове засідання, призначене на 16.10.2023, відкладено за клопотанням адвоката позивачки.

Отже, відкладаючи судове засідання 16.10.2023 у зв`язку з поданням представником позивачки клопотання про відкладення розгляду справи через її зайнятість, зокрема, взяття участі у семінарі для підвищення професійної кваліфікації адвоката, який відбувався 16.10.2023 о 12 год у місті Києві, суд першої інстанції визнав зазначені причини неповажними, але достатніми для того, щоб задовольнити указане клопотання.

Натомість, оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 07.11.2023 про залишення позову без розгляду містить висновки, відповідно до яких причини зазначені у клопотанні від 16.10.2023 є неповажними, оскільки жодних доказів на підтвердження покладених в основу клопотання представника позивачки, зокрема, її безпосередньої участі в цьому заході, до суду не надано, а зайнятість представника позивачки не унеможливлювала явку в судове засідання самої позивачки, що указує на суперечливість цих висновків.

За таких обставин суд першої інстанції, не з`ясувавши наведені обставини та залишивши позов без розгляду, допустив порушення норм процесуального права, зокрема, частини п`ятої статті 205 КАС України (у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи), що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Суд апеляційної інстанції залишив указані порушення поза увагою.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 826/10538/17, від 09.02.2023 у справі № 806/1093/17.

Щодо посилання суду першої інстанції на висновок Верховного Суду, викладені у постанові від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13, відповідно до якого процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Колегія суддів ураховує, що у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 дійсно міститься висновок про те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Разом з тим, указане судове рішення ухвалене в цивільній справі та ґрунтується на положеннях пункту 3 частини першої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції, чинній станом на січень 2017 року.

Указана норма права передбачала, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Отже, зміст пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України у редакції, чинній станом на січень 2017 року не є тотожним змісту пункту 4 частини першої статті 240 КАС України у редакції, що діє з 15.12.2017.

За таких обставин посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 та частину п`яту статті 242 КАС України є необґрунтованими.

Таким чином, Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги дійшов висновку про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини п`ятої статті 205 КАС України та пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, касаційна скарга Мандриченко Ж. В. , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 підлягають скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо судових витрат

Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мандриченко Жанни Василівни , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2024 в цій справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк