№ 420/20384/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року

м. Київ

справа №420/20384/23

адміністративне провадження № К/990/38651/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників у касаційній інстанції справу № 420/20384/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року, ухвалене у складі головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі головуючого судді Джабурія О.В., суддів Вербицької Н.В., Кравченка К.В.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), у якому просив:

1.1. визнати протиправними дії ГУ ДПС в Одеській області щодо відмови позивачу у наданні завіреної копії трудової книжки начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 ;

1.2. зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області видати позивачу завірену копію трудової книжки начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 .

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що 31.07.2023 на підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформацій» направив до Державної податкової служби України на сайті «Доступ до Правди» заяву про надання публічної інформації, в якій з метою отримання інформації, що має суспільний інтерес, він просив надати інформацію (документи) щодо державного службовця - начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 , а саме: завірену копію трудової книжки та відомості про її трудову діяльність у формі довідки, в якій зазначити на яких саме посадах та в який період часу працювала вказана особа на державній службі, крім іншого обов`язково вказати: дату призначення на посаду та звільнення (із зазначенням номерів та дат відповідних наказів, ким саме було звільнено); найменування державних установ і організацій в яких працювала ОСОБА_2 ; найменування займаних посад; короткий опис посадових обов`язків; кількість (в місяцях) відпрацьованих на вказаних посадах.

2.1. На цей запит позивачу надано публічну інформацію ГУ ДПС в Одеській області 19.07.2023 за №113/ЗПІ/15-32-11-02-06 та, серед іншого, надано посадову інструкцію ОСОБА_2 , з якою ознайомлено ОСОБА_3 , а не ОСОБА_2 . Однак копії трудової книжки не надано з посиланням на відмову ОСОБА_2 щодо поширення конфіденційної інформації про неї. У цьому зв`язку, позивач, з покликанням на пункт 5.8 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», звертав увагу суду, що у розумінні статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Як не належить до інформації з обмеженим доступом і інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна.

2.2. Через ненадання запитуваної копії трудової книжки позивач уважає своє право на доступ до публічної інформації порушеним. У цьому зв`язку наголошує, що ОСОБА_2 є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а тому, на думку позивача, інформація з її трудової книжки не може уважатися конфіденційною інформацією у розумінні статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» та має бути надана у відповідь на його запит. Дії відповідача щодо відмови надати на запит позивача завірену копію трудової книжки начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 є незаконними.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

3. Громадянин України ОСОБА_1 направив на адресу Державної податкової служби України декілька запитів на отримання публічної інформації, які разом із супровідним листом від 31.05.2023 відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надіслані за належністю на адресу ГУ ДПС в Одеській області:

- від 26.05.2023 вх. ДПС № 825/зпі, у якому заявник просив надати копію трудової книжки колишньої начальниці СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , яку було звільнено відповідно до наказу ДПС України від 13.04.2022 № 5 «Про звільнення ОСОБА_2 » та яка в теперішній час працює в ГУ ДПС в Одеські області (займає посаду пов`язану з виконанням функцій держави);

- від 29.05.2023 вх. ДПС № 839/зпі, у якому заявник просив надати копію наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС в Одеській області та надати копію трудової книжки ОСОБА_2 .

4. Листом від 06.06.2023 ДПС України скерувала за належністю до ГУ ДПС в Одеській області запит на інформацію ОСОБА_1 від 26.05.2023, надісланий листом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 01.06.2023 № 13904/0/2-23 (вх. ДПС № 871/зпі від 01.06.2023), у якому заявник також просив надати копію трудової книжки ОСОБА_2 .

5. Листом від 06.06.2023 № 85/ЗПІ/15-32-11-02-12 «Про розгляд запитів» ГУ ДПС в Одеські області повідомлено ОСОБА_1 про розгляд запитів про надання публічної інформації від 26.05.2023 (вх. ДПС № 825/зпі від 26.05.2023), 29.05.2023 (вх. ДПС №839/зпі від 29.05.2023), адресовані ДПС України та запит, адресований Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо надання копії трудової книжки та копії наказу про призначення на посаду державного службовця ОСОБА_2 , та за результатом розгляду повідомлено з посиланням на норми чинного законодавства, що отримано відмову ОСОБА_2 щодо поширення інформації (копії власноручно написаних заяв ОСОБА_2 про заперечення на поширення інформації стосовно неї та надання її копії трудової книжки третім особам в рамках запитів ОСОБА_1 залучені до матеріалів справи).

6. Листом від 25.07.2023 ДПС України скеровано за належністю до ГУ ДПС в Одеській області запит на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 19.07.2023 (вх. ДПС № 1205/зпі від 20.07.2023) щодо надання інформації стосовно ОСОБА_2 , у якому заявник просив надати:

- наказ про призначення ОСОБА_2 на посаду після закінчення випробувального терміну, який встановлено наказом ГУ ДПС в Одеській області від 19.12.2022 № 1187-о про призначення ОСОБА_2 , наданий йому ГУ ДПС в Одеській області 19.07.2023 до відповіді за № 113/ЗПІ/15-32-11-02-06;

- штатний розпис посадових окладів ГУ ДПС в Одеській області, відповідно до якого ОСОБА_2 отримує заробітну плату з моменту призначення по теперішній час;

- інформацію про те чому та на підставі чого вирішено, що ОСОБА_2 пройшла випробувальний термін, надати копії документів на підставі яких було прийняте рішення про проходження ОСОБА_2 випробувального терміну та які було складено документи;

- інформацію про те чи було надано ОСОБА_2 трудову книжку, яка б містила запис про звільнення у податковій міліції, та чи було взагалі перевірено чи є такий запис.

7. Листом від 31.07.2023 № 122/ЗПІ/15-32-11-02-12 ГУ ДПС в Одеські області повідомлено ОСОБА_1 про розгляд цього запиту про надання публічної інформації та за результатом розгляду зазначено, зокрема, що видання наказу про призначення на посаду після закінчення випробувального терміну не передбачено Законом України «Про державну службу», та з урахуванням того, що під час строку випробування невідповідності державного службовця займаній посаді встановлено не було, ОСОБА_2 вважається такою, що пройшла випробування. Чинним законодавством не передбачено складання документів про результати випробувального терміну.

7.1. З питання надання копії трудової книжки ОСОБА_2 у листі повідомлено, що за положеннями законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних» не передбачено поширення запитуваної інформації. Поруч із цим повідомлено, що відповідні записи щодо проходження служби в трудовій книжці ОСОБА_2 наявні.

7.2. Разом з цим листом відповідач надав заявнику копії витягів зі штатного розпису посадових осіб ГУ ДПС в Одеській області на 2 арк.

8. 31.07.2023 о 19.31. ОСОБА_1 створено та направлено до ДПС України на сайті «Доступ до Правди» заяву про надання публічної інформації надання трудової книжки ОСОБА_2 , який отримано адресатом 01.08.2023 та зареєстровано за № 125/ЗПІ. У цьому запиті заявник просив надати завірену копію трудової книжки начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 та надати відомості по трудову діяльність цього державного службовця у формі довідки, в якій зазначити на яких саме посадах та в якій період часу працювала вказана особа на державній службі, серед іншого обов`язково вказати: (1) дату призначення на посаду та звільнення (із зазначенням номерів та дат відповідних наказів, ким саме було звільнено); (2) найменування державних установ і організацій в яких працювала ОСОБА_2 ; (3) найменування займаних посад; (4) короткий опис посадових обов`язків; (5) кількість (в місяцях) відпрацьованих на вказаних посадах.

9. Листом від 07.08.2023 № 130/ЗПІ/15-32-11-02-12 ГУ ДПС в Одеські області повідомлено ОСОБА_1 про розгляд цього запиту про надання публічної інформації та за результатом розгляду зазначено, що з питання надання копії трудової книжки ОСОБА_2 надавались відповіді листами від 06.06.2023 № 85/ЗПІ/15-32-11-02-12 та від 31.07.2023 № 122/ЗПІ/15-32-11-02-12.

9.1. З питання надання відомостей про трудову діяльність ОСОБА_2 на посадах державної служби повідомлено, що наказом ГУ ДПС в Одеській області від 19.12.2022 № 1187-о її призначено з 20.12.2022 на посаду начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області за строковим призначенням на умовах, визначених статтею 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

10. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.10.2023, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

10.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивача не обмежено відповідачем в отриманні відомостей про проходження служби ОСОБА_2 в ГУ ДПС в Одеській області, тієї інформації, стосовно якої відповідач є розпорядником, зокрема, позивачу надані відомості про наявність відповідних записів у трудовій книжці ОСОБА_2 , надані витяги із штатного розпису на 2023 рік із зазначенням посадового окладу начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області, тобто надано інформацію на всі запитання позивача стосовно діяльності ОСОБА_2 в ГУ ДПС в Одеській області, які були поставлені у його запитах, окрім надання копії її трудової книжки.

10.2. Взявши до уваги, що трудова книжка містить інформацію про дату народження та освіту ОСОБА_2 , суди обох інстанцій погодилися з доводами відповідача, що цей документ містить конфіденційну інформацію, на підставі чого виснували, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні копії цієї трудової книжки, дотримався положень частини другої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних». При цьому суди попередніх інстанцій звернули увагу, що не належить обмеженню публічна інформація, що не є тотожним документу, що містить інформацію з обмеженим доступом, а також урахували, що ОСОБА_2 не надала згоду на поширення інформації стосовно неї та надання її копії трудової книжки третім особам в рамках запитів ОСОБА_1 .

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

11. Не погодившись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду (далі - Суд), у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

11.1. Ця касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

11.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження за цим пунктом касатор зауважує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статей 1, 5, 6 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та статтю 5 Закону України «Про захист персональних даних» без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.09.2018 у справі №820/5938/16, а також висновків Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».

11.3. Касатор наголошує, що прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_2 і її дата народження є у вільному доступі та викладені на сайті ГУ ДПС в Одеській області, а відомості про освіту та досвід роботи особи, уповноваженої на функції держави, не є конфіденційною інформацією у розумінні статті 5 Закону України «Про захист персональних даних», на чому наголошено у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10.

11.4. Касатор підкреслює, що в будь-якому випадку, мотивована відповідь розпорядника має містити не тільки формальні посилання на норми закону, які обмежують доступ, а й змістовний аналіз, зокрема, чому від поширення такої інформації постраждають інтереси осіб та чому такий захист має переваги над правом суспільства знати таку інформацію. Тобто має застосовуватися так званий трискладовий тест відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

11.5. Касатор наполягає, що єдина інформація, яка становить суспільний інтерес, була витребувана ним та повинна була бути надана на запит позивача про надання публічної інформації це відомості про трудову діяльність державного службовця ОСОБА_2 , яка не може бути віднесена до конфіденційної інформації. Саме в трудовій книжці міститься найбільш повна та достовірна інформація про досвід роботи вказаної службової особи, у наданні копії якої, на думку скаржника, відповідач незаконно відмовив без урахування вимог частини другої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Посилання відповідача на те, що йому надано запитувану інформацію у відповідь на попередні запити скаржник уважає безпідставними, оскільки запитувана ним інформація у попередніх запитах не є тотожною із запитуваною ним публічною інформацією у запиті від 31.07.2023, у якому він просив надати безпосередньо копію трудової книжки ОСОБА_2 .

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою №К/990/38651/23.

13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 12.02.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

14. Із доводами касаційної скарги не погодилося ГУ ДПС в Одеській області та подало Суду письмовий відзив, за змістом якого просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

14.1. ГУ ДПС в Одеській області своєю чергою наголосило, що за результатом запитів ОСОБА_1 останньому були направлені відповіді в межах компетенції відповідача. Підкреслено, що право на доступ до інформації, гарантоване статтею 34 Конституції України, може бути обмежене у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану (постанова Верховного Суду від 01.12.2022 у справі № 580/2869/22), а у кожному спорі, який стосується отримання інформації під час війни, необхідно віднайти баланс між конституційною цінністю оборони, яка є суспільним (публічним) інтересом, у якому акумулюються індивідуальні права кожного, з одного боку, та з метою законодавчого впорядкування отримання певної інформації, з іншого боку (постанова Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 1240/2978/18).

14.2. У цьому зв`язку ГУ ДПС в Одеській області зауважило, що у своєму запиті ОСОБА_1 не зазначив мети отримання запитуваної інформації, способу її поширення та кола осіб, яким цю інформацію планується поширити, та чи справді отримання зазначеної інформації є необхідною умовою для реалізації функції публічної дискусії із суспільно важливих питань, а відтак, враховуючи умови воєнного стану та характер запитуваної інформації, що може становити загрозу розголошенню або оприлюдненню персональних даних посадової особи ГУ ДПС в Одеській області, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_2 , на переконання відповідача, може порушувати права останньої та становити пряму загрозу її життю та здоров`ю. При цьому, звернуто увагу, що інформаційний запит ОСОБА_4 від 01.08.2023 надісланий на електронну адресу ГУ ДПС в Одеській області не відповідає вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме відсутній особистий підпис запитувача інформації, у зв`язку з чим вказаний запит не підлягає розгляду.

Оцінка Верховним Судом висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

15. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

16. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

17. Предметом цього спору є відмова відповідача у наданні позивачу за запитом на публічну інформацію копії трудової книжки ОСОБА_2 , яка на час подачі запитів займає в ГУ ДПС в Одеській області посаду начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

18. Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся в порядку Закону № 2939-VI до Державної податкової служби України із запитами на інформацію від 26.05.2023 та 29.05.2023 (вх. ДПС № 825/зпі від 26.05.2023 та № 839/зпі від 29.05.2023), які на підставі приписів частини третьої статті 22 Закону № 2939-VI вказаним адресатом надіслані 31.05.2023 за належністю на адресу Головного управління ДПС в Одеській області, а також із аналогічним запитом на публічну інформацію позивач звернувся і до Секретаріату Кабінету Міністрів України від 01.06.2023 № 13904/0/2-23 (вх. ДПС № 871/зпі від 01.06.2023), який 06.06.2023 ДПС України також скерувала за належністю до ГУ ДПС в Одеській області:

1) у запиті на інформацію вх. ДПС № 825/зпі від 26.05.2023 заявник просив надати копію трудової книжки колишньої начальниці СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2 , яку було звільнено відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 13.04.2022 року № 5 «Про звільнення ОСОБА_2 » та яка в теперішній час працює в ГУ ДПС в Одеські області (займає посаду пов`язану з виконання функцій держави).

2) у запиті від 29.05.2023 вх. ДПС № 839/зпі заявник просив надати копію наказу про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС в Одеській області та надати копію трудової книжки ОСОБА_2

3) у запиті від 01.06.2023 № 13904/0/2-23 (вх. ДПС № 871/зпі від 01.06.2023) заявник також просив надати копію трудової книжки ОСОБА_2 .

19. Отже, в усіх трьох запитах ОСОБА_1 просив надати йому саме копію трудової книжки ОСОБА_2 , як особи, яка займає посаду пов`язану з виконанням функцій держави.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що листом від 06.06.2023 № 85/ЗПІ/15-32-11-02-12 «Про розгляд запитів» ГУ ДПС в Одеській області повідомлено ОСОБА_1 про розгляд запитів про надання публічної інформації від 26.05.2023 (вх. ДПС №825/зпі від 26.05.2023), 29.05.2023 (вх. ДПС № 839/зпі від 29.05.2023), адресовані ДПС України та запит, адресований Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо надання копії трудової книжки та копії наказу про призначення на посаду державного службовця ОСОБА_2 , та за результатом розгляду з посиланням на норми Закону України «Про захист персональних даних» роз`яснено, що запитувана ним інформація не може бути поширена, позаяк ОСОБА_2 не надала згоду на поширення інформації стосовно неї та надання її копії трудової книжки третім особам в рамках запитів ОСОБА_1 .

21. Із змісту вказаної відповіді слідує, що ГУ ДПС в Одеській області, не заперечуючи наявність у його розпорядженні запитуваного документу, як на підставу відмови у наданні заявнику запитуваної інформації у обраній ним формі, послався на необхідність захисту персональних даних ОСОБА_2 на підставі норм Закону України «Про захист персональних даних», у зв`язку з тим, що остання не надала згоди на поширення цієї інформації.

22. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, погодилися із доводами відповідача про те, що запитуваний позивачем документ є документом, що містить конфіденційну інформацію, а тому має обмежений доступ.

23. Так, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, оскільки трудова книжка містить інформацію про дату народження ОСОБА_2 та її освіту, то сам документ є конфіденційним, а враховуючи, що остання не надала згоду на поширення інформації стосовно неї та надання її копії трудової книжки третім особам в рамках запитів ОСОБА_1 , то без її згоди ГУ ДПС в Одеській області не повинно було поширювати цю інформацію.

24. Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем було надано заявнику відомості про проходження служби ОСОБА_2 в ГУ ДПС в Одеській області, серед яких зазначено про наявність відповідних записів у її трудовій книжці, а також надано позивачу витяги із штатного розпису на 2023 рік із зазначенням посадового окладу начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області, а відмовлено лише у наданні копії трудової книжки, тобто безпосередньо документу, що містить конфіденційну інформацію (інформацію з обмеженим доступом), суди обох інстанцій висновували, що заявнику надано інформацію на всі питання стосовно діяльності ОСОБА_2 в ГУ ДПС в Одеській області, поставлені у його запитах позивача, а тому останній не був обмежений у доступі до інформації, натомість ГУ ДПС в Одеській області діяло правомірно з метою захисту персональних даних ОСОБА_2 з дотриманням норм частини другої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних».

25. Суд вважає за необхідне зауважити, що при вирішенні цієї справи важливо враховувати, що інформація запитувалася відносно особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

26. У Рішенні Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32 , частин другої, третьої статті 34 Конституції України зазначено, що вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов`язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім`ї, Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов`язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб`єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.

27. Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25.12.2008 № 1165 (1998) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6).

28. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2939-VI).

29. Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

30. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 1 Закону № 2939-VI).

31. Публічною інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація (частина перша статті 6 Закону № 2939-VI).

32. Тобто за загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом (частина друга статті 1 Закону № 2939-VІ). Таким законом є Закон № 2939-VІ, положеннями статті 6 якого встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша), та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для обмеження доступу до таких видів інформації (частина друга).

33. Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2939-VI конфіденційною інформацією є інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

34. Згідно із законодавством України не належать до інформації з обмеженим доступом, зокрема: відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», крім випадків, визначених зазначеним Законом (частина шоста статті 6 Закону № 2939-VI), персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, а також персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, оформлені за формою і в порядку, встановленими Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (частини друга та третя статті 5 Закону України «Про захист персональних даних»).

35. У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» звернуто увагу судів на те, що така інформація, зокрема, може міститися в наказах про відпустку чи відрядження, наказах про призначення чи звільнення особи. Такою також є інформація з особових справ, яка свідчить про дотримання особою, що займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлених кваліфікаційних чи інших обов`язкових для займання цієї посади вимог, інформація про притягнення до юридичної відповідальності за неналежне виконання посадових (службових) обов`язків. Таким чином, у разі, якщо до посади, пов`язаної з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлені кваліфікаційні чи інші обов`язкові для займання цієї посади вимоги, такі як освіта, досвід роботи, знання іноземної мови, відсутність судимості тощо, така інформація не є конфіденційною.

36. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (частина четверта статті 13 Закону № 2939-VI).

37. Згідно з частиною другою статті 7 цього ж Закону розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

38. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних на обробку цих даних, наданої володільцю персональних даних, або відповідно до вимог закону. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

39. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 цього ж Закону доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

40. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (частина 2 статті 19 Закону № 2939-VI).

41. Частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

42. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (частина восьма статті 6 Закону № 2939-VI).

43. Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що з аналізу статті 6 Закону № 2939-VI слідує, що розпоряднику інформації надана можливість обмежувати доступ до запитуваної інформації виключно при дотриманні визначених вимог. Тобто, розпорядник у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. Лише тоді дана відмова буде вважатися обґрунтованою та такою, що здійснена у відповідності до норм Закону №2939-VI.

44. Верховний Суд звертав увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону №2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженим лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту». Обов`язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

45. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 9901/249/19, у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 820/5938/16, від 30.01.2020 у справі № 806/1959/16 та інших.

46. Отже, віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом не є автоматичною підставою для відмови у наданні інформації. Розпорядники зобов`язані застосовувати «трискладовий тест» при розгляді запиту. Необґрунтована відмова надати інформацію є незаконною.

47. Відповідно до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, що її ратифіковано із заявами Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів» від 20.05.2020 № 631-IX, Україна взяла на себе відповідальність із виконання зобов`язань щодо забезпечення гарантій права кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, зокрема до публічної інформації, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів (частина перша статті 2).

48. Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

49. Приписи статті 5 цієї Конвенції передбачають опрацювання запитів про доступ до офіційних документів. Зокрема згідно із частиною другою цієї статті запит про доступ до офіційного документу розглядається будь-яким державним органом, в розпорядженні якого знаходиться документ. Якщо державний орган не має у розпорядженні запитуваного офіційного документу або якщо він не уповноважений опрацьовувати цей запит, він повинен, коли це можливо, спрямувати запит чи заявника до компетентного державного органу.

50. Таким чином, в першу чергу, державний орган повинен розглянути запит, якщо ця інформація у нього є.

51. Статтею 6 цієї Конвенції визначено форми доступу до офіційних документів:

у разі надання доступу до офіційного документу заявник має право обрати чи ознайомитися з оригіналом або копією, чи отримати копію цього документу в будь-якій доступній формі або форматі за своїм вибором, якщо тільки висловлене побажання не є невиправданим (частина перша);

у разі обмеження доступу до деякої інформації, що міститься в офіційному документі, державний орган повинен, тим не менш, надати доступ до решти інформації, що у ньому міститься. Будь-які пропуски у документі повинні бути чітко позначені. Однак, якщо часткова версія документа вводить в оману або не має сенсу, або покладає явно необґрунтоване навантаження на орган щодо оприлюднення решти документу, у такому доступі може бути відмовлено (частина друга).

52. У пунктах 57 та 58 Пояснювального звіту до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів від 18.09.2009 деталізовано ситуації у випадках, якщо обмеження поширюється тільки на частину інформації, що міститься в документі, то інша частина документа, як правило, має бути надана. У такому документі треба чітко вказувати, де саме було видалено інформацію та в якому обсязі. За можливості, у рішенні також треба вказувати обмеження, згідно з яким було зроблено кожне видалення. Що стосується паперових документів, то частини інформації, на які поширюється обмеження, можна видаляти або затирати на копіях таких документів. Якщо оригінал документа є електронним, то треба надати новий документ або паперову копію з чітким зазначенням того, які частини було видалено (наприклад, залишивши відповідні розділи порожніми).

53. Застосовуючи ці підходи до обставин цієї справи слід констатувати, що ОСОБА_5 , направляючи запит на отримання доступу до означеної інформації, мотивував його метою отримання інформації, що має суспільний інтерес, якою, за доводами касаційної скарги, є відомості про трудову діяльність державного службовця ОСОБА_2 , яка не може бути віднесена до конфіденційної інформації, при цьому характер його запитів не стосувався таких персональних даних ОСОБА_2 як дата її народження та освіта.

54. Водночас відмовляючи заявнику у наданні копії запитуваного ним документу, ГУДПС в Одеській області, будучи розпорядником цієї інформації, послався лише на необхідність захисту таких персональних даних ОСОБА_2 як дата її народження та освіта, що містяться у її трудовій книжці, відповідач не розглянув можливість надання запитуваної копії документу, що стосувалася суті запитів, закривши означені персональні дані.

55. При цьому ГУДПС в Одеській області не обґрунтовував свою відмову на основі критеріїв, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI, у зв`язку з чим така відмова не може вважатися обґрунтованою та такою, що здійснена у відповідності до норм Закону № 2939-VI, тобто є незаконною.

56. Таким чином доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

57. З наведених мотивів Суд констатує порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме частини другої статті 6 Закону № 2939-VI, положення якої не були застосовані судами при вирішенні цього спору, що призвело до неправильності його вирішення по суті.

58. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

59. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).

60. Беручи до уваги, що у цій справі вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України, уважає за необхідне прийняти нове рішення, не направляючи справу на новий судовий розгляд, яким задовольнити позов в частині визнання протиправною відмови ГУ ДПС в Одеській області у наданні ОСОБА_1 завіреної копії трудової книжки начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУДПС в Одеській області ОСОБА_2 .

61. Обираючи спосіб захисту, Суд враховує, що ОСОБА_5 у позові просив зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області видати позивачу завірену копію трудової книжки начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 . Однак, виходячи з мотивів, з яких Суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної відмови, відповідно до яких ця відмова надана відповідачем не у відповідності до норм Закону № 2939-VI, то Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права на отримання позивачем запитуваної інформації є зобов`язання відповідача повторно розглянути запит на отримання публічної інформації з дотриманням вимог Закону № 2939-VI, з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

62. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 06.08.2022 у справі №440/3005/19, від 28.07.2022 у справі № 640/12641/20 та інших.

Висновки щодо розподілу судових витрат

63. За приписами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

64. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

65. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 356 КАС України у резолютивній частині постанови зазначається розподіл витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

66. Враховуючи, що судовий збір у цій справі був сплачений ОСОБА_1 , як і належить, за одну позовну вимогу немайнового характеру про оскарження рішень (дій, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (розпорядника публічної інформації), яка Судом задоволена, а обрання способу захисту порушеного права є похідним від задоволення основної позовної вимоги та не оплачується окремо судовим збором, то Суд вважає, що стягненню на користь позивача належать витрати, які він поніс у зв`язку з розглядом цієї справи шляхом сплати судового збору, в повному обсязі.

67. Матеріалами справи підтверджено, що позивач сплатила за подання позовної заяви - 858,88 грн, за подання апеляційної скарги - 1289,00 грн, за подання касаційної скарги - 2147,20 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 08.08.2023 № 0.0.3134472165.1, від 17.10.2023 № 0.0.3254913379.1, від 07.12.2023 № 0.0.3343196901.1 відповідно. Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у загальному розмірі 4295,08 грн підлягає стягненню з рахунків Головного управління Державної податкової служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 139 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі № № 420/20384/23 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області задовольнити частково.

3. Визнати протиправною відмову Головного управління Державної податкової служби в Одеській області у наданні заявнику за його запитом завіреної копії трудової книжки начальника управління запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління Державної податкової служби в Одеській області ОСОБА_2 .

4. Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області повторно розглянути запити ОСОБА_1 на інформацію від 26 травня 2023 року та 29 травня 2023 року (вх. ДПС № 825/зпі від 26.05.2023 та № 839/зпі від 29.05.2023) з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (адреса: 65044, місто Одеса, вулиця Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 4295 (чотири тисячі двісті дев`яносто п`ять) гривень 08 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду