ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2023 року
м. Київ
справа №420/20522/21
адміністративне провадження № К/990/3244/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці в Одеській області
про визнання протиправними та скасування припису №ОД/522/349/АВ/П від 19 серпня 2021 року, постанови №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22 вересня 2021 року
за касаційною скаргою Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року (ухвалене у складі головуючого судді Самойлюк Г.П.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Джабурія О.В., суддів Вербицької Н.В., Кравченка К.В.),
У С Т А Н О В И В :
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (далі також - Держпраці, відповідач, скаржник), у якому просила:
визнати протиправними та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ОД/522/349/АВ/П від 19 серпня 2021 року та постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 22 вересня 2021 року на суму 120000 гривень.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року позов задоволено повністю.
3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою орендовано лише 20 кв.м кафе-бару, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . На території об`єкта інспекційного відвідування діяльність проводять ще декілька суб`єктів господарювання, зокрема ФОП ОСОБА_2 . Проте посадовими особами відповідача безпідставно не встановлено належність осіб, що виконували ту чи іншу роботу без належного оформлення трудових відносин, до конкретного суб`єкта господарювання.
4. Суд першої інстанції вказав на те, що висновки посадових осіб відповідача щодо використання ФОП ОСОБА_1 найманої праці без укладення трудових договорів відповідно до чинного законодавства з двома найманими працівниками, на підставі яких прийнято оскаржувані припис та постанову, є безпідставними, недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами.
5. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності саме трудових відносин між двома особами та позивачкою, що є ключовою вимогою для притягнення особи до відповідальності, передбаченої статтею 265 КЗпП України.
6. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці в Одеській області задоволено; рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року скасовано та прийнято у справі №420/20522/21 нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису №ОД/522/349/АВ/П від 19 серпня 2021 року, постанови №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22 вересня 2021 року відмовлено повністю.
7. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що, обґрунтовуючи ухвалене рішення, суд першої інстанції, зокрема, зазначив, що для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, передбаченої статтею 265 КЗпП України, посадові особи уповноваженого органу повинні довести належними та допустимими доказами факт допуску працівника до роботи без укладення трудового договору. Проте, відповідачем під час судового розгляду не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 та Едуард дійсно виконували трудові обов`язки в інтересах ФОП ОСОБА_1 .
8. Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаний суд не дав належної оцінки відеозаписам фіксації інспекційного відвідування, відповідно до яких вказані особи під час інспектування перебували в місці здійснення підприємницької діяльності позивачки, мали формений одяг, а також мали бейджи з назвою, ідентичній найменуванню комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а ОСОБА_3 перебував у службовому приміщенні закладу.
9. Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що факт неоформлення працівників позивачкою було встановлено органами ДФС ще 16 липня 2021 року під час фактичної перевірки за присутності ФОП ОСОБА_1 , результати якої були доведені до ГУ Держпраці.
10. Стосовно посилань позивачки відносно оренди нежитлового приміщення загальною площею 20 кв.м (кафе-бар) та врахування цієї обставини судом першої інстанції як доказу обґрунтованості позовних вимог, то суд апеляційної інстанції зазначив, що такі обґрунтування та висновки суду є помилковими, оскільки орендована площа, наявність чи відсутність басейну не впливають на доведеність факту допуску до роботи неоформлених працівників при обставинах, встановлених у цій справі.
11. 15 серпня 2022 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року. Заявник просила скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, посилаючись на те, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є зокрема: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
12. Так, заявниця зазначала, що під час встановлення обставин справи суд апеляційної інстанції не погодився з позицією суду першої інстанції, що відповідачем під час судового розгляду не надано жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дійсно виконували трудові обов`язки в інтересах позивачки. На момент проведення перевірки вищезазначені особи були їй невідомі. Проте, після прийняття постанови від 30 травня 2022 року та відмови у перегляді її судом касаційної інстанції позивачкою прийнято рішення про припинення господарської діяльності, у зв`язку із чим вона звернулася до орендодавця ТОВ «СК Хаджибей» щодо дострокового припинення договору оренди. З метою узгодження умов припинення договору представник TOB «СК Хаджибей» запропонував позивачці особисто зустрітись із директором - ОСОБА_5 . 10 серпня 2022 року позивачкою особисто під розписку був переданий лист про дострокове припинення договору оренди директору TOB «СК Хаджибей» - ОСОБА_5 . При цьому позивачка раптово впізнала «Едуарда» з відеозапису перевірки та який нібито є її співробітником. ОСОБА_5 підтвердив, що дійсно в день перевірки був на об`єкті «Villa Ріnіа» та бачив інспекторів, проте був дуже здивований встановленими судом обставинами щодо наявності трудових відносин між ним та позивачкою. Отже, як вказує заявниця, ОСОБА_5 на момент проведення перевірки та винесення постанови був директором ТОВ «СК Хаджибей». Зазначені обставини з`ясувалися вже після розгляду справи і повідомлення директора про дострокове розірвання договору оренди листом №01/08 від 10 серпня 2022 року. Викладене підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СК Хаджибей», рішенням №1 учасника ТОВ «СК Хаджибей» від 26 вересня 2019 року, наказом №2 ТОВ «СК Хаджибей» про призначення на посаду ОСОБА_5 від 1 жовтня 2019 року та листом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «СК Хаджибей» №01/08 від 10 серпня 2022 року. Крім того, ОСОБА_5 погодився під попередження про кримінальну відповідальність засвідчити в суді, що ніколи не був працівником позивачки. Заявниця вважає, що не встановлення судом особи «Едуарда» та встановлення судом обставин щодо виникнення трудових правовідносин між позивачкою та «невстановленої особи на ім`я ОСОБА_4 » під час перебування на об`єкті « ІНФОРМАЦІЯ_2 », є істотними обставинами для правильного вирішення справи, а їх не встановлення/неправильне встановлення призвело до ухвалення протиправного рішення. Відтак, викладене, на думку заявниці, свідчить, що зазначені обставини є істотними для справи, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
13. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року у справі №420/20522/21 задоволено; постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року скасовано та прийнято у справі нову постанову, якою у задоволенні апеляційної скарги Головного управління Держпраці в Одеській області відмовлено, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року залишено без змін.
14. Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за наслідками проведення інспекційного відвідування інспекторами праці зафіксовано дві особи, які виконували обов`язки в інтересах адміністрації ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових договорів ( ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ). Зокрема, ОСОБА_3 у формі кухара зазначив, що прийшов допомагати готувати товаришу, а Едуард у фірмовій футболці зазначив, що раз на тиждень приводить до належного стану басейн. Під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року в судовому засіданні суду апеляційної інстанції був допитаний як свідок ОСОБА_5 (« ОСОБА_4 »), який пояснив, що він не виконував трудових обов`язків в інтересах позивачки та ніколи не був її працівником. Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що дійсно в день перевірки був на об`єкті «Villa Ріnіа» та бачив інспекторів, які перевіряли діяльність ФОП ОСОБА_1 , проте був дуже здивований встановленими судом обставинами щодо наявності трудових відносин між ними. ОСОБА_5 вказав, що на момент проведення перевірки та винесення постанови був директором ТОВ «СК Хаджибей». Зазначені обставини з`ясувалися вже після розгляду справи та повідомлення директора ОСОБА_5 про дострокове розірвання договору оренди листом №01/08 від 10 серпня 2022 року. Викладене підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «СК Хаджибей», рішенням №1 Учасника ТОВ «СК Хаджибей» від 26 вересня 2019 року, наказом №2 ТОВ «СК Хаджибей» про призначення на посаду ОСОБА_5 від 1 жовтня 2019 року та листом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «СК Хаджибей» №01/08 від 10 серпня 2022 року. Тобто, ОСОБА_5 та невстановлений перевіряючим органом громадянин по імені Едуард - є однією і тією самою особою, яка не знаходиться у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 .
15. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не встановлення судом апеляційної інстанції під час розгляду справи особи «Едуарда» та встановлення судом обставин щодо виникнення трудових правовідносин між позивачем та «невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_4 » під час перебування на об`єкті « ІНФОРМАЦІЯ_2 », є істотними обставинами для правильного вирішення справи, а їх не встановлення/неправильне встановлення призвело до ухвалення протиправного рішення.
16. Крім того, було зазначено, що ФОП ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надані письмові докази, які є істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме: договір №00017 від 2 серпня 2021 року «Про виконання робіт (надання послуг)», де ОСОБА_5 є підрядником, а фізична особа-підприємець ОСОБА_6 - замовником; додаткова угода №1 від 2 серпня 2021 року до Договору №00017 від 2 серпня 2021 року «Про виконання робіт (надання послуг)», де згідно п.1 пп.1.1.- «Найменування, вартість (ціна), робіт (послуг)» - «Прибирання басейну за адресою: АДРЕСА_1 за ціною за одиницю виміру робіт (послуг) - 400 грн; акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 5 серпня 2021 року.
17. З огляду на зазначені письмові докази, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що особа, яка обслуговує басейн - ОСОБА_5 , не є працівником позивачки.
18. Стосовно доводів сторони відповідача щодо неоформлення трудового договору з громадянином по імені Станіслав та накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу згідно постанови ГУ Держпраці в Одеській області №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22 вересня 2021 року на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України, то суд апеляційної інстанції зазначив таке.
19. Як встановлено з відеофайлів проведеної перевірки, які були переглянуті судом апеляційної інстанції, невстановлений контролюючим органом громадянин по імені ОСОБА_3 , який знаходився на об`єкті «Villa Ріnіа» у формі кухара, поясним представнику контролюючого органу, що він прийшов допомагати своєму другу готувати на кухні закладу. Також, на підтвердження того факту, що ОСОБА_3 не перебуває у трудових відносинах з позивачкою, ФОП ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надані письмові докази, які також, за висновком суду апеляційної інстанції, є істотними для справи обставинами, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме: договір №00015 від 1 серпня 2021 року «Про виконання робіт (надання послуг)», де ОСОБА_7 є підрядником, а фізична особа-підприємець ОСОБА_6 - замовником; додаткова угода №1 від 2 серпня 2021 року до Договору №00015 від 1 серпня 2021 року «Про виконання робіт (надання послуг)», де згідно п.1 пп.1.1.- «Найменування, вартість (ціна), робіт (послуг)» - «Миття посуду за адресою: АДРЕСА_1 за ціною за одиницю виміру робіт (послуг) за одну годину роботи - 68 грн; акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 5 серпня 2021 року.
20. На підставі вищезазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані обставини є істотними для справи, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Встановлені особи ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ) не виконували трудові обов`язки в інтересах ФОП ОСОБА_1 , тому висновки посадових осіб відповідача щодо використання ФОП ОСОБА_1 найманої праці без оформлення трудових договорів відповідно до чинного законодавства з двома найманими працівниками, на підставі яких прийнято оскаржувані припис та постанову, є безпідставними, недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
21. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 361 КАС України, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року, якою залишено у силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, водночас постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року - залишити в силі.
22. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність нововиявлених обставин у цій справі. Управління наголошує, що судом не враховано те, що ОСОБА_5 був безпосередньо присутній під час проведення інспекційного відвідування, однак, інспектору праці він не зазначив, що є директором ТОВ «СК Хаджибей». При цьому ФОП ОСОБА_1 укладала Договір суборенди від 1 серпня 2020 року з ТОВ «СК Хаджибей», директором якого є ОСОБА_5 , але інспектору це не повідомила, водночас вказує, що дізналася про таке лише під час розірвання вищезгаданого договору.
23. На цій підставі скаржник вказує, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі, наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою - є обов`язковою.
24. Окрім того, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 лютого 2020 року у справі № 817/932/16, про те, що під час здійснення інспекційного заходу державного нагляду (контролю), перевіряючий орган має перевірити та з`ясувати усі обставини, які охоплювались предметом перевірки, та фіксувати лише ті порушення, які достеменно підтверджені доказами (документами, поясненнями тощо) в обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти. При цьому такі докази не повинні мати суперечливий характер, допускати неоднозначне тлумачення.
25. Відтак, скаржник наголошує про відсутність підстав для скасування оскаржуваних припису та постанови про накладення штрафу.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
26. Касаційна скарга надійшла до Суду 27 січня 2023 року.
27. Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №420/20522/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачці надати відзив на касаційну скаргу.
28. Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 2 травня 2023 року.
29. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
30. 22 лютого 2023 року до Суду надійшов відзив позивачки на касаційну скаргу відповідача, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
31. Позивачка, зокрема, зазначає, що твердження відповідача про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходилися у трудових відносинах із позивачкою є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на доказах. При цьому відповідачем ігнорується той факт, що на території готелю здійснюють свою діяльність декілька суб`єктів господарювання. Окрім того, під час перегляду за нововиявленими обставинами постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року судом апеляційної інстанції у судовому засіданні було допитано як свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що він не виконував трудових обов`язків в інтересах позивачки та ніколи не був її працівником. Так само, судом апеляційної інстанції було обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_8 не перебуває у трудових відносинах із позивачкою, а виконував роботу за договором підряду у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 .
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
32. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ГУ Держпраці в Одеській області на підставі наказу №1084 від 5 серпня 2021 року, направлення №15/01-29-1741 від 5 серпня 2021 року у період з 5 серпня 2021 року по 18 серпня 2021 року здійснено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин. Представники відповідача здійснювали контрольний захід шляхом інспекційного відвідування позивачки 5 серпня 2021 року та 16 серпня 2021 року.
33. Підставою для призначення позапланового заходу контролю став лист ГУ ДПС в Одеській області від 20 липня 2021 року, яким відповідача повідомлено про виявленні під час перевірки факти порушення трудового законодавства ФОП ОСОБА_9 у вигляді неоформлення трудових відносин з працівниками та надано акт фактичної перевірки.
34. За результатами інспекційного відвідування складено акт №ОД522/349/АВ від 18 серпня 2021 року, в якому зафіксовано порушення позивачкою вимог частини першої статті 21 КЗпП України (трудовий договір не укладено з двома працівниками); частини третьої статті 24 КЗпП України (два працівники були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття на роботу); абзацу 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17 червня 2015 року (повідомлення про прийом на роботу були надіслані із порушенням порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 17 червня 2015 року).
35. 19 серпня 2021 року ГУ Держпраці в Одеській області складено припис №ОД/522/349/АВ/П, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення частини першої статті 21, частини третьої статті 24 КЗпП України, абзацу 1 постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17 червня 2015 року у строк до 10 вересня 2021 року.
36. Постановою ГУ Держпраці в Одеській області №ОД/522/349/АВ/П/ТД-ФС від 22 вересня 2021 року на підставі абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 120 000 грн. Відповідно до цієї постанови штраф накладено за не укладення трудових договорів з громадянами по імені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Щодо інших виявлених порушень винесено припис про їх усунення.
37. З відеозаписів інспекційного відвідування судом апеляційної інстанції встановлено, що посадові особи ГУ Держпраці, прибувши для проведення інспектування за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , особі, яка перебувала на рецепції закладу, повідомили про проведення перевірки, пред`явили службові посвідчення, вручили копію наказу та направлення на перевірку. На рецепції було розміщено стенд, на якому була інформація про те, що підприємницьку діяльність в цьому місці здійснює ФОП ОСОБА_1 . Інших інформаційних стендів відносно інших суб`єктів господарювання виявлено не було. Особа, яка була на рецепції, 5 серпня 2021 року (як встановлено після перевірки - ФОП ОСОБА_2 ) вчиняла дії, які дали підстави представникам відповідача обґрунтовано вважати її уповноваженим представником позивачки, оскільки вона цього не заперечувала, здійснювала телефонні дзвінки та повідомила власника про прибуття інспекторів праці. Ця ж особа була на рецепції при проведенні інспектування 16 серпня 2022 року та також здійснювала дзвінки власниці, але не повідомляла свого прізвища, займаної посади та не зазначала про те, що вона самостійно займається підприємницькою діяльністю в цьому закладі. Також із відеозаписів було установлено, що двоє осіб, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час інспектування перебували в місці здійснення підприємницької діяльності позивачки, мали формений одяг, а також мали бейджи з назвою, ідентичній найменуванню комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а особа ОСОБА_3 перебував у службовому приміщенні закладу.
38. Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що факт неоформлення працівників позивачкою було зафіксовано органами ДФС ще 16 липня 2021 року під час фактичної перевірки за присутності ФОП ОСОБА_1 , результати якої були доведені до ГУ Держпраці.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
39. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
40. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
41. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
42. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
43. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року, якою скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року та залишено у силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року, не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на таке.
44. Частиною першою статті 361 КАС України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
45. Відповідно до пункту першого частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
46. Окрім того, частиною четвертою статті 361 КАС України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
47. З аналізу вищезазначених норм можна дійти таких висновків щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
48. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи.
49. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
50. Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
51. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
52. Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
53. Також колегія суддів зазначає, що перегляд рішення у справі, яке набуло законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. Суд також зазначає, що інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.
54. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 3 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15, від 21 жовтня 2019 року у справі №1316/954/2012 та від 20 лютого 2020 року у справі №815/6834/15.
55. З матеріалів справи вбачається, що під нововиявленою обставиною для перегляду постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року позивачкою (заявницею) вказано докази, які, на її думку, спростовують висновки суду апеляційної інстанції, зроблені у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, про те, що ОСОБА_3 та Едуард дійсно виконували трудові обов`язки в інтересах позивачки, а тому на ФОП ОСОБА_1 обґрунтовано накладено штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 120000 гривень. Так, позивачкою вказано, що на момент проведення перевірки та розгляду справи їй вищезазначені особи були невідомі. Проте, після прийняття судом апеляційної інстанції постанови від 30 травня 2022 року та відмови у перегляді рішення судом касаційної інстанції позивачкою прийнято рішення про припинення господарської діяльності у зв`язку із чим вона звернулася до орендодавця ТОВ «СК Хаджибей» щодо дострокового припинення договору оренди і в особі директора TOB «СК Хаджибей» впізнала того самого «Едуарда» з відеозапису інспекційного відвідування, щодо неоформлення якого позивачку притягнуто до відповідальності.
56. Зазначені позивачкою в заяві від 11 серпня 2022 року про перегляд справи за нововиявленими обставинами доводи та подані до вказаної заяви матеріали були покладені в основу постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року, якою постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року скасовано, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року залишено без змін.
57. З приводу мотивів, наведених позивачкою в заяві від 11 серпня 2022 року про перегляд справи за нововиявленими обставинами та висновків суду апеляційної інстанції, викладених у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року, то колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на таке.
58. Як установлено судом апеляційної інстанції із відеозаписів інспекційного відвідування позивачки, двоє осіб, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під час інспектування перебували в місці здійснення підприємницької діяльності позивачки, мали формений одяг, мали бейджи з назвою, ідентичній найменуванню комплексу «Villa Pinia», а ОСОБА_3 перебував у службовому приміщенні закладу. Вказані правопорушення трудового законодавства, а саме не оформлення вказаних осіб, стали підставою для накладення на позивачку штрафу у розмірі 120000 грн.
59. Колегія суддів звертає увагу та те, що відеозапис інспекційного відвідування був поданий відповідачем до суду першої інстанції разом із відзивом на позовну заяву (т.1, а.с. 139). Саме вказаний відеозапис інспекційного відвідування був доказом, на підставі якого судами першої та апеляційної інстанції встановлювалися/могли бути встановлені або спростовані обставини щодо виконання двома особами роботи в інтересах позивачки. При цьому з матеріалів справи, зокрема позовної заяви, вбачається, що позивачка була ознайомлена з вказаними доказами, тому мала можливість надати суду свої пояснення щодо інформації, яка містилася на вказаних відеозаписах. Крім того, з матеріалів справи (позовної заяви) вбачається, що позивачка заперечувала, що вказані особи виконували трудові обов`язки в її інтересах, однак не стверджувала, що вказані особи їй невідомі. Тобто, звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою від 11 серпня 2022 року про перегляд справи за нововиявленими обставинами, позивачка фактично просила суд надати нову оцінку доказам, які уже були дослідженні судами (відеозаписам інспекційного відвідування), а також надала нові докази щодо обставин, які уже були установлені судом апеляційної інстанції під час судового розгляду, а саме щодо виконання двома особами - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 роботи в інтересах позивачки.
60. Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачці на момент розгляду відповідачем питання про накладення на неї штрафу та на момент розгляду справи у суді першої і апеляційної інстанцій були відомі обставини, які стали підставою вважати допуск нею до роботи 2 працівників без укладення трудового договору. Так, як було зазначено вище, порушення трудового законодавства були вказані відповідачем в акті перевірки та підтвердженні відеозаписами інспекційного відвідування. Позивачка мала можливість, зокрема, у суді спростувати виявлені порушення із посиланням на відповідні докази. При цьому позивачка не вказувала, що двоє осіб, які представилися представникам органів Держпраці як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , були їй невідомі. Тобто, позивачка мала можливість повідомити відповідача та суд про те, що вказані особи є співробітниками інших суб`єктів господарювання чи їх керівниками та надати відповідні докази.
61. З огляду на таке, колегія суддів вважає, що позивачка шляхом подання заяви від 11 серпня 2022 року про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року за нововиявленими обставинами фактично намагається заперечити обставини, які були установлені судом апеляційної інстанції у вказаній постанові, а саме щодо допуску позивачкою двох осіб без укладення трудового договору, з посиланням на нові докази, які нею без поважних причин не були подані. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що вказані докази не спростовують факт перебування вказаних осіб на території позивачки, зокрема щодо перебування ОСОБА_3 на кухні у відповідній формі. Також не спростовують пояснення вказаних осіб під час відеофіксації щодо виконання ними певної роботи.
62. Таким чином, наведені ФОП ОСОБА_1 у заяві від 11 серпня 2022 року доводи та додані до неї нові докази не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були нею своєчасно подані та бути підставою для нового перегляду судового рішення, яке набрало законної сили. При цьому колегія суддів зазначає, що певні процесуальні недоліки розгляду справи судом апеляційної інстанції, зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, не може вважатися нововиявленими обставинами.
63. Доводи позивачки, викладені у відзиві на касаційну скаргу, жодним чином не спростовують вищевказані висновки Верховного Суду.
64. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, неправильно застосувавши положення статті 361 КАС України, безпідставно задовольнив заяву ФОП ОСОБА_1 від 11 серпня 2022 року про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та скасував постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року.
65. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 361 КАС України, знайшли своє підтвердження.
66. Водночас, правова оцінка доводам касаційної скарги щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №817/932/16, не надається, оскільки рішення суду апеляційної інстанції по суті спору у цій справі судом касаційної інстанції не переглядається.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
67. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
68. Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 369 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
69. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права під час провадження за нововиявленими обставинами, а саме статті 361 КАС України. Таке порушення призвело до неправильного висновку про наявність підстав для скасування постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року з підстав, викладених ФОП ОСОБА_1 у заяві від 11 серпня 2022 року.
Висновки щодо розподілу судових витрат
70. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 341 345 351 355 356 359 369 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 11 серпня 2022 року про перегляд постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року відмовити.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2022 року, якою скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року про задоволення позову, залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець