ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року

м. Київ

справа №420/21241/21

адміністративне провадження № К/990/24745/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/21241/21

за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року, ухвалене суддею Завальнюком І.В.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Шеметенко Л.П., суддів: Стас Л.В., Турецької І.О.,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та суть спору

1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (далі - відповідач), у якому просив:

1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо застосування місяця підвищення тарифної ставки (окладу) грудня 2014 року та січня 2016 року для розрахунку індексації грошового забезпечення в періоді з 01.12.2015 по 07.12.2016 включно;

1.2. зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період в розмірі 30163,36 грн із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

2. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання судового рішення відповідачем здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2016 року замість належного - січень 2008 року, в результаті чого сплачено значно меншу суму грошових коштів. Позивач зазначає, що з 01.12.2015 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Так, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець. З огляду на те, що останній раз зміна посадових окладів відбулася 01.01.2008, місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 07.12.2016 має бути січень 2008 року, а не січень 2016 року як визначив відповідач.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 28.05.2015 по 29.11.2016 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України, а саме у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут.

4. Згідно з наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут № 245 від 07.12.2016 ОСОБА_1 з 07.12.2016 виключено зі списків особового складу інституту та всіх видів забезпечення; виплачено з 01.12.2016 по 07.12.2016 щомісячну премію за особистий вклад у загальний результат служби від максимального розміру посадового окладу 400%; надбавку за виконання особливо важливих завдань 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; щомісячну додаткову грошову винагороду 60%.

5. В подальшому позивач звернувся до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут із заявою 27.01.2020, в якій просив: нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 29.11.2016 в сумі 30 391,59 грн; нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на всю суму заборгованість станом на дату повного розрахунку; нарахувати та виплатити середній заробіток за період з 30.11.2019 по дату повного розрахунку.

6. У відповіді Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут від 26.02.2020 № 190/481 вказано, що правила проведення індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078). Відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України керівники установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення. Згідно з статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пункту 6 Порядку № 1078 індексація грошових доходів здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, що підтверджено розсуненнями Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, 08.08.2017 № 13700/з, від 08.08.2017 № 78/0/66-17. Відповідно до роз`яснень Міністерства соціальної політики України, механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає. Отже сума нарахування та виплати грошової індексації здійснювалась відповідно до вимог діючого законодавства.

7. Разом із вказаним листом позивачу надано довідку про виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період грудень 2015 року - листопад 2016 року сума виплаченої індексації склала 544,94 грн; для виплати індексації в січні 2016 року - листопад 2016 року фінансового ресурсу в Міністерстві оборони України не було і фінансування на виплату індексації не здійснювалось.

8. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 07.12.2016 протиправною, позивач звернувся до суду.

9. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 у справі №420/3250/20 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.12.2015 по 07.12.2016. Зобов`язано Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 по 07.12.2016. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10. Вищезазначене судове рішення набрало законної сили та на його виконання Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут за період з 01.01.2016 по 07.12.2016 нараховано позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 491,10 грн, виходячи з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2016 року; за період з 01.12.2015 по 31.12.2015 відповідачем застосовано місяць підвищення тарифної ставки (окладу) - грудень 2014 року та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 544,94 грн.

11. Зазначені вище обставини зумовили позивача повторно звернутися за судовим захистом із даним адміністративним позовом, так як визначення місяців підвищення тарифної ставки (окладу) замість січня 2008 року призвело до зменшення суми індексації грошового забезпечення.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

12. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022, позов задоволено частково.

12.1. Визнано протиправними дії Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.12.2016 із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2016 року.

12.2. Зобов`язано Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.12.2016 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - грудень 2014 року.

12.3. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

13. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що належний обрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовців в період з 01.12.2015 по 07.12.2016 можливо забезпечити шляхом застосування останнього місяця підвищення тарифної ставки (окладу), який по відношенню до конкретної особи було встановлено згідно абз. 1 пункту 5 Порядку № 1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015.

13.1. Тому, на думку судів обох інстанцій, для обчислення індексації за період з 01.12.2015 по 07.12.2016 включно застосуванню підлягає місяць підвищення тарифної ставки (окладу) грудень 2014 року, що є останнім місяцем, який по відношенню до позивача встановлено згідно абз. 1 пунктом 5 Порядку № 1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015.

13.2. З огляду на викладене, оскільки розрахунок та виплату індексації за грудень 2015 року позивачу здійснено належним чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в цій частині позову слід відмовити.

13.3. Водночас в іншій частині позовні вимоги, на думку судів попередніх інстанцій, слід задовольнити частково, а саме шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.12.2016 із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2016 року та зобов`язання нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 07.12.2016 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - грудень 2014 року.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

14. Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2022 надійшла до Верховного Суду 21.09.2022, у якій позивач просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

15. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом першої та апеляційної інстанцій застосовано норми Порядку № 1078 без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20 (щодо застосування у якості базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно січня 2008 року).

16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.11.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.

17. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 23.03.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

18. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут 18.11.2022 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

19. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

21. Спірним у цій справі є питання визначення місяця підвищення тарифної ставки (окладу), який підлягає застосуванню при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01.12.2015 по 07.12.2016 включно.

22. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

23. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

24. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

25. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).

26. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

27. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

28. Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

29. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

30. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

31. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

32. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

33. Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

34. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

35. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).

36. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

37. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

38. Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

39. У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

40. Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

41. За змістом частини першої статті 9 Закону № 1282-XII індексація доходів громадян повинна проводитися за місцем їх одержання. Так як виплату заробітної плати (грошового забезпечення) здійснюють роботодавці, то і нараховувати індексацію за цим видом доходу також повинні усі без виключення роботодавці.

42. Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

43. Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 206/4411/16-а).

44. У цій справі позивач звернувся до суду за захистом права на індексацію свого грошового забезпечення у відповідний період, оскільки відповідач на виконання рішення у справі № 420/3250/20 здійснив нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2016 року та грудня 2014 року, а не січня 2008 року як базового місяця.

45. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач, перебуваючи на військовій службі, мав право на отримання індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 07.12.2016.

46. Також, суди обох інстанцій обґрунтовано виходили з того, що відсутність законодавчого механізму для нарахування та виплати індексації за періоди, в яких була відсутня фінансова можливість такої виплати, не є підставою для позбавлення особи права на отримання коштів, виплата яких передбачена законом.

47. Аналізуючи наведені положення законодавства і обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення вказаних позовних вимог із застосуванням спонукаючих засобів впливу шляхом зобов`язання відповідача виправити порушення у спосіб вчинення конкретної дії на користь позивача.

48. Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

49. Абзац 3 пункт 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

50. Зрештою пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

51. Тож до 01.12.2015 новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

52. На ці особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд звертав увагу у своїх постановах від 19.05.2022 у справі №200/3859/21 та від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.

53. З 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів".

54. За змістом пояснюючої записки до проекту постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.

55. У зв`язку з цим указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).

56. Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну "базовий місяць" на "місяць підвищення доходу", ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

57. На відміну від правил визначення "базового місяця" (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), "місяцем підвищення доходу" є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.

58. Термін "підвищення тарифних ставок (окладів)" для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв`язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.

59. Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013, передбачали здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник

60. Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

61. Задля досягнення поставленої мети (зміна механізму проведення індексації, який передбачав індивідуальний підхід для кожного окремого працівника, та перехід до механізму, який би забезпечував єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників) пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 постановлено міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 01.12.2015 розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

62. За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників, а тому абзацом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 передбачено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078, який уже діяв із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013, та передбачав єдиний підхід до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників (з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник).

63. Так, якщо на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013 працівникам інших галузей бюджетної сфери були підвищені оклади, то військовослужбовцям оклади в грудні 2015 року не підвищувалися, а тому січень 2016 року не став для останніх "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013).

64. Із обсягу встановлених у цій справі обставин слідує, що у період з 01.12.2015 по 07.12.2016 розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01.01.2008 та діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

65. Відтак, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013) є січень 2008 року.

66. З наведеного слідує логічний висновок, що у спірному періоді (з 01.12.2015 по 07.12.2016) повноваження державних органів щодо визначення "місяця підвищення тарифних ставок (окладів)" для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2019 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

67. Отже, як суд першої інстанції, так і апеляційний суд, належним чином установивши фактичні обставини справи, допустили неправильне застосування норм матеріального права і дійшли помилкових висновків щодо: 1) часових меж протиправних дій відповідача, помилково виключивши грудень 2015 року; 2) визначення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача за період з 01.12.2015 по 07.12.2016;

68. Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

69. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

70. За змістом частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

71. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судом першої та апеляційної інстанції встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права в частині, тобто у даному випадку вирішення спору залежить від застосування норм матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Верховний Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України, уважає за необхідне рішення суду першої та апеляційної інстанції змінити в частині визначення часових рамок протиправних дій та визначення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача.

72. Що стосується клопотання позивача про постановлення окремої ухвали в частині порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, Верховний Суд зазначає таке.

73. Відповідно до статті 358 КАС України суд касаційної інстанції у випадках і порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

74. Частиною 8 статті 249 КАС України встановлено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.

75. Таким чином, окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

76. Суд касаційної інстанції зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними. За обставин цієї справи суд касаційної інстанції не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали.

77. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Змінити резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі №420/21241/21, виклавши абзаци другий та третій у такій редакції:

"Визнати протиправними дії Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 07.12.2016 із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - грудень 2014 року та січень 2016 року.

Зобов`язати Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 07.12.2016 включно із застосуванням місяця підвищення тарифної ставки (окладу) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року".

3. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року у справі №420/21241/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов