№ 420/2146/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 420/2146/19

адміністративне провадження № К/9901/24222/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020 (головуючий суддя: Крусян А.В., судді: Градовський Ю.М., Яковлєв О.В.) у справі № 420/2146/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, Військової прокуратури Південного регіону України, третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У квітні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФУ в Одеській області), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1), ІНФОРМАЦІЯ_3, Військової прокуратури Південного регіону України, третя особа: Міністерство оборони України (далі - Міноборони України), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Військової прокуратури Південного регіону України щодо ненадання довідки-розрахунку про грошове забезпечення підполковника юстиції ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових виплат за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України станом на 01.03.2018 для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 22.02.2018 (далі - Постанова № 103) в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008;

зобов`язати Військову прокуратуру Південного регіону України надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідку-розрахунок про грошове забезпечення підполковника юстиції ОСОБА_1 із зазначенням основних і додаткових виплат за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України станом на 01.03.2018;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання до ГУПФУ в Одеській області довідки-розрахунку про грошове забезпечення підполковника юстиції ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових виплат за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України станом на 01.03.2018;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до ГУПФУ в Одеській області довідку-розрахунок грошового забезпечення підполковника юстиції ОСОБА_1 з урахуванням основних і додаткових виплат за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України станом на 01.03.2018 для перерахунку і виплати пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 в порядку, встановленому постановою Уряду № 45;

визнати протиправною бездіяльність ГУПФУ в Одеській області щодо перерахунку пенсії підполковнику юстиції ОСОБА_1 на базі грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових виплат за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови № 103 в порядку, встановленому постановою Уряду № 45;

зобов`язати ГУПФУ в Одеській області здійснити перерахунок розміру пенсії підполковнику юстиції ОСОБА_1 на базі грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових виплат за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України станом на 01.03.2018, здійснивши виплату перерахованої пенсії без обмеження граничного розміру починаючи з 01.01.2018.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15.07.2019 відмовив у задоволенні позову.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.08.2020 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про часткове задоволення позову:

визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо підготовки та надання до ГУПФУ в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.03.2018, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова № 704), на підставі наданих довідок військової прокуратури Південного регіону України, Генеральної прокуратури України, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, посадового окладу за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії;

зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та надати до ГУПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.03.2018, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704, на підставі наданих довідок військової прокуратури Південного регіону України, Генеральної прокуратури України, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, посадового окладу за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України для проведення з 01.01.2018 перерахунку основного розміру пенсії;

зобов`язав ГУПФУ в Одеській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, та починаючи з 05.03.2019 виплату пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України №704, на підставі довідок військової прокуратури Південного регіону України, Генеральної прокуратури України, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, посадового окладу за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України, з урахуванням виплачених сум, без обмеження максимальним розміром.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУПФУ в Одеській області подало касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову в частині задоволених позовних вимог і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є підполковником запасу Збройних Сил України та військовим пенсіонером, який перебуває на обліку в ГУПФУ в Одеській області.

Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) № 827 від 18.08.2010, підполковника юстиції ОСОБА_1 , слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України, звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я).

19.10.2010 ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача, що відповідно до Закону № 2262-ХІІ йому з 11.09.2010 призначено пенсію за вислугу років в розмірі 3072,61 грн, яка обчислювалась з посадового окладу у розмірі 1544 грн; окладу за військове звання - 130 грн; процентної надбавки за вислугу років 35% - 585,90 грн; середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у тому числі: служба на посадах слідчих понад 5 років 15%; робота з таємними виробами, носіями, документами 15%; надбавка за особливо важливі завдання 80%; премія 30%; всього в розмірі 5797,37 грн. Розмір пенсії склав 53% грошового забезпечення (вислуга років 21 рік).

02.04.201 ІНФОРМАЦІЯ_1 оформив довідку № ЮО111279 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 103, згідно якої розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою інженер відділення підготовки і пуску полку становить: посадовий оклад 3440 грн; оклад за військовим званням підполковник 1410 грн; надбавка за вислугу років (45%) 2182,50 грн; всього 7032,50 грн.

У квітні 2018 року ГУ ПФУ в Одеській області на підставі отриманої від Одеського ОАК довідки № ЮО111279 провело перерахунок розміру пенсії позивача та здійснено виплату перерахованої пенсії з 01.01.2018, розмір якої складається з посадового окладу - 3440 грн; окладу за військове звання - 1410 грн; процентної надбавки за вислугу років 45% - 2182,50 грн; всього в розмірі 7032,50 грн. Основний розмір пенсії складає 53% грошового забезпечення (вислуга років 21) у розмірі 3727,23 грн. Доплата до попереднього розміру пенсії 3155,11грн. Підсумок пенсії (з надбавками) складає 6882,34 грн.

19.06.2018 Генеральна прокуратура України листом від №18-875 вих-18 надіслала до ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про грошове забезпечення військовослужбовців для перерахунку пенсії у зв`язку із набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України № 103.

Листом від 03.07.2018 № 4798 ІНФОРМАЦІЯ_1 направив пенсійному органу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 для проведення перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям, які проходили службу в органах прокуратури.

В подальшому листом від 18.07.2018 № 11641/03 пенсійний орган повернув раніше надіслані Генеральною прокуратурою України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, зокрема ОСОБА_1 , який проходив службу в органах прокуратури. У листі зазначено, що позивачу пенсія перерахована на підставі раніше наданих довідок, складених відповідно до листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 27.03.2018 № 248/3/6/837.

09.08.2018 позивач звернувся до військової прокуратури Південного регіону України із заявою про надання інформації про грошове забезпечення слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України станом на 01.10.2017 та 01.03.2018.

Листом від 22.08.2018 №18-3843 військова прокуратура Південного регіону України проінформувала заявника про грошове забезпечення слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України:

- станом на 01.10.2017: посадовий оклад - 5780 грн; надбавка за військове звання 130 грн.; надбавка за вислугу років (35%) - 2023 грн; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (70%) - 5553,10 грн; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15%) 867грн.; надбавка за службу на посадах слідчих (15%) - 886,50 грн; премія (жовтень 2017 року 70%) - 10667,72 грн; всього нараховано 25907,32 грн;

- станом на 01.03.2018: посадовий оклад - 5780 грн; надбавка за військове звання - 1410 грн; надбавка за вислугу років (35%) - 2023 грн; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (70%) - 6449,10 грн; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15%) - 867 грн; надбавка за службу на посадах слідчих (15%) - 1078,50 грн; премія (березень 2018 року 55%) - 9684,18 грн; всього нараховано 27291,78 грн.

18.10.2018 позивач звернувся до ГУПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі листа військової прокуратури Південного регіону України від 22.08.2018 №18-3843 вих-18 про грошове забезпечення за посадою, з якої позивача було звільнено з військової служби.

Листом ГУПФУ в Одеській області від 30.10.2018 № 2482/А-11 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, зазначивши, що перерахунок був проведений на підставі довідки, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до Порядку №45 та постанови Уряду № 103. Також у листі зазначено, що надана позивачем копія листа військової прокуратури Південного регіону України від 22.08.2018 № 18-3843-вих не може бути підставою для розгляду питання щодо проведення перерахунку пенсії.

07.03.2018 позивач звернувся із заявою до ГУПФУ в Одеській області про перерахунок пенсії.

Листом від 21.03.2019 №484/А-11 ГУПФУ в Одеській області повідомило позивача про те, що перерахунок його пенсії проведено 24.04.2018 на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки від 02.04.2018 № ЮО111279 за нормами чинними станом на 01.03.2018. Також зазначено, що внаслідок перерахунку розмір пенсії позивача становить 3727,23 грн і є нижчим, тому управлінням збережено розмір раніше призначеної пенсії, який становить 6882,34 грн.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що він проходив військову службу з 01.08.1989 та 18.01.2001 був відряджений до Генеральної прокуратури України з посади інженера відділення підготовки і пуску. З вересня 2010 року йому призначена пенсія за Законом № 2262-ХІІ. В силу вимог статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Проте, військова прокуратура Південного регіону України не виготовила довідку про розмір грошового забезпечення у формі та у строки, визначені Порядком № 45, та відповідно не надсилала таку до ІНФОРМАЦІЯ_1. Своєю чергою, ІНФОРМАЦІЯ_1 не звертався до військової прокуратури Південного регіону України із запитом про надання такої довідки, натомість виготовив власну довідку, в якій зазначив грошове забезпечення для перерахунку пенсії виходячи із виплат за посадою інженера відділення підготовки і пуску полку, яку позивач займав до відрядження в органи прокуратури. Пенсійний орган не звернув увагу на зазначені порушення вимог Порядку № 45 і перерахував пенсію в неправильному розмірі.

ГУПФУ в Одеській області позов не визнало. Зазначає, що на підставі Порядку № 45, у зв`язку із прийняттям Урядом постанови № 103, яка є підставою для проведення перерахунку пенсії, Пенсійний фонд України листом №6194/02-23 від 26.02.2018 повідомив про необхідність проведення перерахунку пенсії осіб за списками, наданими уповноваженими органами. Своєю чергою, серед уповноважених органів, передбачених абз.1 п.2 Порядку №45, відсутній такий орган державної влади як Генеральна прокуратура України, тому зазначений орган про підстави перерахунку не повідомлявся. Водночас пенсійний орган призначає/перераховує пенсії лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів. Натомість розрахунок вислуги років та визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить. Первинні документи, які містять відомості щодо розміру грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб наявні лише у органів, де проходили службу зазначені особи. Саме тому, на підставі документів, наданих ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсійним органом, керуючись Постановою № 103, проведено перерахунок позивачу пенсії за нормами, чинними на 01.03.2018, та відповідною посадою - слідчим в особливо важливих справах військової прокуратури регіону (інженер відділення підготовки і пуску полку).

Військова прокуратура Південного регіону України позов також не визнала. Із посиланням на приписи пункту 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом МО України від 31.12.2014 № 937 (далі - Інструкція № 937), та пункту 3 Порядку № 45 стверджує, що уповноваженими органами на видачу довідок для перерахунку пенсії є державні органи, у яких особа проходила службу до відрядження. Відповідно, з огляду на те, що позивач не проходив службу у військові прокуратурі Південного регіону України, а перебував у відрядженні, то відсутні підстави для видачі довідки про розмір грошового забезпечення, на підставі якої здійснюється перерахунок пенсії звільненим військовослужбовцям.

Від ІНФОРМАЦІЯ_1 також надійшов відзив на позов, у якому останній стверджує, що після надходження до нього від пенсійного орану списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку у зв`язку із прийняття постанови Уряду № 103, він, як уповноважений орган, підготував довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії.

Так, виходячи із вимог чинного на той час законодавства України, у підготовленій ІНФОРМАЦІЯ_1 02.04.2018 довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , було зазначено відомості про те, що за посадою інженера відділення підготовки і пуску полку, за нормами чинними на 01.03.2018, посадовий оклад складає 3440 грн, оклад за військовим званням складає 1410 грн, надбавка за вислугу років (45%) складає 2182,50 грн. При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_3 звернув увагу на те, що посадовий оклад було зазначено в розмірі, що відповідає посаді, яку займав позивач на дату відрядження до органів прокуратури, а розмір надбавки за військове звання та розмір відсоткової надбавки за вислугу років враховані в розмірах, які були у позивача на дату звільнення. Зазначене було обумовлено покликанням на пункт 1 постанови КМУ №103, згідно із якою Уряд прийняв рішення перерахувати пенсії за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади).

Окремо відповідач-3 звернув увагу на те, що згідно із наказом Міністра оборони України від 18.09.2001 № 021, ОСОБА_1 був відряджений до Генеральної прокуратури України. В подальшому позивач обіймав різні посади в органах прокуратури. Проте, на час свого відрядження до Генеральної прокуратури України, позивач обіймав посаду інженера відділення підготовки і пуску військової частини НОМЕР_1 .

У поданих до суду першої інстанції письмових поясненнях по справі, Міноборони України (третя особа) зазначило, що оскільки позивач до відрядження займав посаду в Збройних Силах України, то у цьому випадку при обчисленні відповідного розміру посадового окладу позивача, який був зазначений у довідці військкомату, було обґрунтовано застосовано розмір посадового окладу за посадою яку займав позивач в Збройних Силах на дату відрядження в розпорядження до головного військового прокурора та військове звання та розмір відсоткової надбавки за вислугу років на дату звільнення.

На переконання третьої особи, доводи позивача ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, суперечать вимогам чинного законодавства України, у зв`язку із чим у позові слід відмовити.

Позивач на кожен поданий відзив на позову заяву надав окремі відповіді, у яких стверджує про необґрунтованість позицій відповідачів та третьої особи.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач до відрядження займав посаду в Збройних Силах, то у цьому випадку при обчисленні відповідного розміру посадового окладу позивача, який був зазначений у довідці військкомату, було обґрунтовано застосовано розмір посадового окладу за посадою яку займав позивач в Збройних Силах на дату відрядження у розпорядження до головного військового прокурора та військове звання та розмір відсоткової надбавки за вислугу років на дату звільнення, що відповідає вимогам статті 63 Закону № 2262-XII та пункту 1 постанови Уряду № 103.

З урахуванням особливостей цієї справи та враховуючи предмет позову, місцевий суд також вважав необхідним зазначити алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, передбачений Порядком № 45.

Такий алгоритм дій, на думку суду, полягає у наступному: після прийняття Урядом рішення щодо перерахунку пенсій та отримання повідомлення від Мінсоцполітики, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримавши відповідні списки пенсіонерів з органів Пенсійного фонду України, надав вказані списки Генеральній прокуратурі України, як органу до якого було відряджено ОСОБА_1 . Своєю чергою, Генеральна прокуратура України, після отримання вказаних списків, склала довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії підполковника юстиції ОСОБА_1 та листом за №18-875вих18 від 19.06.2018 надіслала зазначену довідку до ІНФОРМАЦІЯ_1 для перерахунку пенсії, який в подальшому направив зазначену довідку до ГУПФУ в Одеській області, згідно листа №4798 від 03.07.2018. Водночас, ГУПФУ в Одеській області 18.07.2018 повернуло зазначену довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 та інших колишніх військовослужбовців, які були відряджені до Генеральної прокуратури України до ІНФОРМАЦІЯ_1 не здійснивши на їхній підставі відповідний перерахунок пенсії.

Одночасно в контексті наведеного, місцевий суд зазначив, що військова прокуратура Південного регіону України не є уповноваженим органом, який готує довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, відповідно до пункту 3 Порядку № 45.

Також судом встановлено, що на підставі списків, уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких зазначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції не погодився із такими висновками місцевого суду у зв`язку із чим скасував судове рішення і ухвалив нову постанову про часткове задоволення позову.

В обґрунтування своєї позиції апеляційний суд зазначив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, оскільки скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.

Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом №2011-ХІІ, і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Одночасно проаналізувавши положення пункту 2.6 Інструкції № 937, апеляційний суд констатував, що саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 Порядку № 45.

Водночас, із посиланням на підпункт 2 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 апеляційний суд зазначив, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

З метою визначення посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України наказом Міноборони України № 90 від 01.03.2018 «Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України» установлено тарифні розряди за основними типовими посадами та основними посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 1 - 22 до цього наказу, а також співвідношення встановлених до 01.03.2018 окладів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України та осіб офіцерського складу Збройних Сил, звільнених з військової служби, до відповідних тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України згідно зі схемами, визначеними у додатках 23, 24 до цього наказу.

Проте, у вказаних додатках відсутня посада слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури регіону, з якої позивача було звільнено з військової служби.

Водночас, специфіка правового статусу слідчих військових прокуратур полягає в тому, що цей правовий статус включає і статус військовослужбовця, і слідчого військової прокуратури одночасно, а частина третя статті 63 Закону № 2262-ХІІ пов`язує перерахунок призначеної пенсії з фактичною зміною видів грошового забезпечення, введення в дію з 1 березня 2018 року Постанови № 103 та прийняття Закону України від 15.05.2018 № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», що є підставою для перерахунку пенсії позивача виходячи з посадового окладу слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури регіону.

Апеляційним судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби у запас з посади слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України у військовому званні полковника юстиції за пунктом «б» частини 6 статті 26 закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зазначені обставини спростовують доводи відповідача про те, що перед звільненням позивач обіймав посаду інженера відділення підготовки і пуску полку, оклад за якою станом на 01.03.2018, згідно норм постанови Уряду від 30.08.2017 № 704, становив 3440 грн. (12 тарифний розряд).

Суд апеляційної інстанції встановив, що при призначенні пенсії, пенсійним органом був врахований відповідний оклад за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років, а також додаткові види грошового забезпечення.

Враховуючи те, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, тому при збільшенні посадового окладу слідчого військової прокуратури пенсія позивача підлягала перерахунку з урахування нового посадового окладу слідчого військової прокуратури.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії повинні були врахувати розмір посадового окладу слідчого військової прокуратури, визначений у довідках військової прокуратури Південного регіону України, Генеральної прокуратури України.

Проте, оскільки відповідачем-3 не було складено та скеровано до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням складових, зазначених у довідках військової прокуратури Південного регіону України, Генеральної прокуратури України, апеляційний суд визнав таку бездіяльність протиправною.

Отже, за висновками суду апеляційної інстанції відповідач-3 повинен скласти та подати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.03.2018, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, посадового окладу за посадою слідчого в особливо важливих справах військової прокуратури Південного регіону України для проведення перерахунку основного розміру пенсії.

Також апеляційний суд зазначив про протиправність обмежень виплати підвищень до пенсії у зв`язку із чим констатував, що з набранням чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, пенсія ОСОБА_1 підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

При вирішенні цієї справи, суд апеляційної інстанції послався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/3586/19 (постанова від 11.03.2020).

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваній постанові апеляційним судом застосовані норми права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Скаржник зазначає, що за приписами частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Водночас 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704.

Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Власне на виконання постанови Уряду № 103 пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

За таких обставин скаржник стверджує, що пенсійним органом при перерахунку пенсії на виконання вимог статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанов Уряду № 704 і № 103 враховані всі складові, зазначені уповноваженим органом у довідці.

У підтвердження відповідності таких дій вимогам законодавства скаржник послався на правову позицію Верховного Суду, викладену в зразковій справі № 240/6263/18.

Також скаржник послався на неврахування судом апеляційної інстанції тієї обставини, що судове рішення у справі № 826/3858/18, яким визнано нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду № 103, набрало законної сили лише 05.03.2019, а отже немає підстав для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення раніше цієї дати.

Крім того, за позицією скаржника, апеляційним судом не враховані висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17 та від 15.08.2018 у справі № 161/9572/17 щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Інші учасники справи правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

Так, з огляду на мотиви касаційної скарги пенсійного органу, спірним у цій справі є питання обґрунтованості перерахунку з січня 2018 року розміру пенсії позивача виходячи із посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, з врахування усіх складових грошового забезпечення, які передбачені частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII, а також обмеження виплати підвищеної пенсії.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103.

Пунктом 1 цієї Постанови установлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови № 704.

Пунктом 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 зазначила наступне:

«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

…

Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.».

Суд не знаходить підстав для відступу від зазначених правових висновків у справі, що розглядається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи викладене, а також зазначену вище позицію Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів погоджується із висновком апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про необхідність зазначення у довідці для перерахунку пенсії усіх складових грошового забезпечення, визначених статтею 43 Закону № 2262-XII, які повинні враховуватись під час перерахунку пенсії.

Водночас, враховуючи вищезазначене, позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018, а не з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 (05.03.2019). Тому суд апеляційної інстанції вирішив спір у цій частині із помилковим застосуванням норм матеріального права.

За таких обставин, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у зазначеній частині підлягає зміні шляхом виключення з пункту 4 її резолютивної частини словосполучення «починаючи з 05 березня 2019 року».

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.11.2022 у справі № 1340/5083/18 та від 06.03.2023 у справі № 160/3508/22.

Щодо обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовця, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, колегія суддів зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно із пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Колегія суддів звертає увагу на те, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21 та від 30.08.2022 у справі №440/994/20, Верховний Суд зазначив наступне:

« на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1 8 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.».

Аналогічний підхід до вирішення цієї правової проблеми відображений також у постановах Верховного Суду від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та від 25.05.2023 у справі №640/10017/19.

Своєю чергою, колегія суддів не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

Таким чином, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправного характеру обмеження пенсійним органом пенсії позивача максимальним розміром.

Своєю чергою, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на необхідність врахування при вирішенні цієї справи раніше висловленої позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 03.04.2018 у справі № 361/4922/17 та від 15.08.2018 у справі № 161/9572/17, оскільки під час вирішення тотожних спорів враховується саме остання правова позиція Верховного Суду. У справі, що розглядається висновки апеляційного суду відповідають актуальній практиці Верховного Суду.

VІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до приписів статті 351 КАС України, суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Керуючись статтями 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020 у справі №420/2146/19 - змінити, виключивши з пункту 4 її резолютивної частини словосполучення «починаючи з 05 березня 2019 року».

У решті постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2020 у справі №420/2146/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

А. А. Єзеров